Рішення

від 28.07.2022 по справі 320/14731/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року № 320/14731/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Києві адміністративний позов Приватного підприємства «Пром Агро Рось» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Пром Агро Рось» з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100250/2021/000020/2 від 25.10.2021 року, що винесене Київською митницею ( код ЄДРПОУ 43997555) ;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, № UA100250/2021/00141 від 25.10.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки з наданих при митному оформленні документів можливо було чітко визначити дійсну митну вартість товарів, адже такі не мали неточностей та у повному обсязі розкривали її складові. Крім того, наголошено на помилковості застосування при визначенні митної вартості товару другорядного методу, без розкриття та обґрунтування неможливості застосування попередніх.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.12.2021 до суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, містять розбіжності. Відповідач вважає, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, не визначені кількістю та достовірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2021 року між ПП «Пром Агро Рось» (покупець) та компанією Zhejiang Powerbelt Co., Ltd. було укладено Контракт №21/01-2021 (контракт).

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс-2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в Proforma Invoice. Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в Comercial Invoice, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання Контракту 28.05.2021 року Продавцем було виставлено рахунок-проформу/ Proforma Invoice №BPWXNP210528-03, відповідно до якого попередня вартість партії товару, який поставляється у відповідності до даного рахунку/фактури становить 79 959,37 доларів США, також 31 серпня 2021 року Продавцем було виставлено Comercial Invoice №POW21047-06 відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється становить 87 231,99 доларів США.

На поставку товару позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію № UA100250/2021/427361, відповідно до якої було ввезено наступні товари:

- конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною менш як 800 мм., та більш як 1200 мм.: ЕР100 1400х3 ТК-100 2/0 РБ 100м -606,67кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 СЕ 200х3 ТК-100 3/1 НБ 100м-226,66 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 СЕ 300х4 ТК-100 2/0 НБ 100м-3200 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 500х3 ТК-100 2/0 РБ 100м-1516,69 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 500х3 ТК-100 3/1 РБ 100м-1133,32кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 500х4 ТК-100 2/0 РБ 100м-1866,69 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 600х3 ТК-100 2/0 РБ 100м-1040 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 600х3 ТК-100 3/1 РБ 100м-680кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 650х3 ТК-100 3/1 РБ 100м-1104,99 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 500х3 ТК-200 3/1 РБ 100м DIN-283,33 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 1400х5 ТК-200 5/2 РБ 100м-1353,33 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 400х4 ТК-200 4/2 РБ 100м-960кв.м прокладочного матеріалу; ЕР200 400х5 ТК-200 5/2 РБ 100м-386,67 кв.м прокладочного матеріалу; ЕР200 500х3 ТК-200 3/1 РБ 100м-1699,98 кв.м прокладочного матеріалу; ЕР200 500х4 ТК-200 4/2 РБ 100м-1600 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 600х3 ТК-200 3/1 РБ 100м-1360кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 600х4 ТК-200 4/2 РБ 100-1920 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 650х3 ТК-200 3/1 РБ 100м-1841,65 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 650х4 ТК-200 4/2 РБ 100 м-3640 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 650х5 ТК-200 5/2 РБ 100м-2513,32 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР100 400х3 ТК-100 2/0 РБ 100м-173,33 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 650х4 ТК-200 4/2 РБ 100м PW-1040 PW-1040 прокладочного матеріалу; ЕР100 500х3 ТК-100 2/0 РБ 100м PW-216.67 PW-216,67 прокладочного матеріалу; ЕР100 600х3 ТК-100 2/0 РБ 96 PW-249,6 кв.м. прокладочного матеріалу;

-конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800 мм., але не більш як 1200 мм.: ЕР100 800х3 ТК-100 2/0 РБ 100м-693,34кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 800х5 ТК-200 5/2 РБ DIN 100м-773,33 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 1200х4 ТК-200 5/2 РБ 100м-1040 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 800х3 ТК-200 3/1 РБ 100м-3173,31 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 800х3 ТК-200 3/1 РБ 95м-430,67 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 800х4 ТК-200 4/2 РБ 100м-3200 кв.м. прокладочного матеріалу; ЕР200 1000х5 ТК-200 5/2 РБ 100м PW-966.67 кв.м. прокладочного матеріалу.

При виготовлені даної продукції використано регенерат. Використовується в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: відсутня. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. Країна виробництва: CN

На підтвердження митної вартості вказаних вище товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA100250/2021/427119 відповідно до вимог МК України подано наступні документи, а саме: пакувальний лист; рахунок-проформа (проформа-інвойс) №BPWXNP210528-03 від 28.05.2021; рахунок-фактура (інвойс) № POW21047-06 від 31.08.2021 року ; коносамент 4359-0177-108.013 від 10.09.2021; Автотранспортна накладна №1349 від 23.10.2021 року; Автотранспортна накладна №8293 від 23.10.2021 року; Автотранспортна накладна №9229 від 23.10.2021 року; платіжний документ №00789020210830 від 30.08.2021 року; платіжний документ №00789020210924 від 24.09.2021 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно-експедиційні послуги №12027805 від 18.10.2021 року; Довідка, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.10.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №21/01-2021 від 21.01.2021 року; Договір про надання послуг митного брокера № 14-06/17 від 14.06.2017 року; Договір транспортного експедирування №КН22FS від 01.02.2019; Лист про відсутність страхування від 08.10.2021 №45; Лист про відсутність товарної марки від 18.08.2021.

Розглянувши подані ПП «Пром Агро Рось» документи для підтвердження заявленої у ЕМД № UA100250/2021/427361 митної вартості. Митний орган направив наступне електронне повідомлення «Враховуючи положення статей 8 та 9 Конституції України, статті 1 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та рекомендацій представників Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

Положеннями контракту від 21.01.2021 № 21/01-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD, КНР) та покупцем (ПП "Пром Агро Рось", Україна), далі Контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними якісними характеристиками (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр прокладки.

Згідно наданих товаротранспортних накладних CMR перевізником товару виступає ТОВ «АС Транспорт», у той же час довідка про вартість перевезення видана ТОВ «Кюне і Нагель». Також в рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 18.10.2021 №12027805 не зазначено номер договору за яким надано послуги по перевезенню товарів.

Таким чином, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. У графі 44 заявленої МД відсутня інформація щодо МД країни експортера. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості. З огляду на вищевикладене, відповідно ч.2 до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч.2 та ч. 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) обґрунтовані висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями 2) виписку з бухгалтерської документації 3) договір (заявка) на транспортно-експедиційні послуги. 4) експортну декларацію країни відправлення 5) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) з урахуванням статті 254 МКУ.

Так, на виконання вказаного повідомлення митного органу, декларантом 25.10.2021року було надіслано митному органу пояснення з приводу запитуваних документів, та додатково було надіслано митному органу наступні документи: висновок за результатами цінового моніторингу Ц-1120 від 25.10.2021; заявку на транспортно-експедиційні послуги №7 від 04.09.2021; прайс-лист продавця від 15.05.2021; експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову від 06.09.2021 № 310120210516973281; платіжне доручення від 18.10.2021 №1085; сертифікат від 23.09.2021 №213326В0/005104; коносамент від 10.09.2021 № 4359-0177-108.013 з перекладом на українську мову; коносамент від 10.09.2021 № NBKN110134 з перекладом на українську мову.

Відповідач за результатом розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100250/2021/000020/2 від 25.10.2021 року. Відмову у митному оформленні вказаного вище товару відповідач відмовив карткою відмови в прийнятті митної декларації , митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100250/2021/00141 від 25.10.2021 року

У п. 33 оскаржуваного Рішення відповідачем зазначено наступне:

«На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 65, 335 Митного кодексу України (далі МК України), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 19.10.2021 № UA100250/2021/427119 встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема:

Положеннями контракту від 21.01.2021 № 21/01-2021, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD, КНР) та покупцем (ПП "Пром Агро Рось", Україна), далі Контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, оскільки товар з різними якісними характеристиками (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр прокладки.

Згідно наданих товаротранспортних накладних CMR перевізником товару виступає ТОВ «АС Транспорт», у той же час довідка про вартість перевезення видана ТОВ «Кюне і Нагель».

Також в рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 18.10.2021 №12027805 не зазначено номер договору за яким надано послуги по перевезенню товарів.

Таким чином, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

У графі 44 заявленої МД відсутня інформація щодо МД країни експортера. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Керуючись вимогами ч.2 та ч. 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України декларанту повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1) обґрунтовані висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями ; 2) виписку з бухгалтерської документації ; 3) договір (заявка) на транспортно-експедиційні послуги; 4) експортну декларацію країни відправлення; 5) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) з урахуванням статті 254 МКУ. Повідомлення направлене на виконання вимог ст. 57 Митного кодексу України.

В повідомленні наголошено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В повідомленні наголошено про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначена статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації.

З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 ч.3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларант надав документи не у повному обсягу, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей.

Додатково наданий висновок Київської обласної ТПП від 25.10.2021 № Ц-1120 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. У експертному висновку експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару на підставі інвойсу та контракту та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари оскільки не зазначена комерційна назва товарів (інформація щодо технічних характеристик: ширина, товщина, тощо). Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені. Відсутність цінових пропозицій до висновку, а також жодних розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить.

Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Декларант надав документи не у повному обсягу, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.

У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 19.10.2021 № UA100250/2021/427198; рішення про визначення митної вартості від 19.10.2021 №100250/2021/000019/2 вартість згідно джерела інформації 2,41 $/кг. Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МК України, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД. Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду. Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі».

Позивач не погоджується з карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості товарів, вважає їх необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечить дійсним обставинам та підлягають скасуванню.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України, регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України, встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Слід зазначити, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України, визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тож, з наведеного слідує, що, дійсно, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Так, запитувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості можливо виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, слід враховувати, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини шостої та сьомої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а додаткові документи, які надав декларант, не усунули сумнівів щодо достовірності відомостей про визначення митної вартості товарів, що і стало підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом.

Проте, суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.

Судом досліджено надані декларантом до митного оформлення документи, а саме: пакувальний лист; рахунок-проформа (проформа-інвойс) №BPWXNP210528-03 від 28.05.2021 ; рахунок-фактура (інвойс) № POW21047-06 від 31.08.2021 року ; коносамент 4359-0177-108.013 від 10.09.2021 ; Автотранспортна накладна №1349 від 23.10.2021 року; Автотранспортна накладна №8293 від 23.10.2021 року; Автотранспортна накладна №9229 від 23.10.2021 року; платіжний документ №00789020210830 від 30.08.2021 року; платіжний документ №00789020210924 від 24.09.2021 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору ( контракту) про транспортно-експедиційні послуги №12027805 від 18.10.2021 року; Довідка, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.10.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №21/01-2021 від 21.01.2021 року; Договір про надання послуг митного брокера № 14-06/17 від 14.06.2017 року; Договір транспортного експедирування №КН22FS від 01.02.2019 ; Лист про відсутність страхування від 08.10.2021 №45; Лист про відсутність товарної марки від 18.08.2021, та додатково подані пояснення декларанта від 25.10.2021 року; висновок за результатами цінового моніторингу Ц-1120 від 25.10.2021; заявку на транспортно-експедиційні послуги №7 від 04.09.2021; прайс-лист продавця від 15.05.2021; експортна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову від 06.09.2021 № 310120210516973281; платіжне доручення від 18.10.2021 №1085; сертифікат від 23.09.2021 №213326В0/005104; коносамент від 10.09.2021 № 4359-0177-108.013 з перекладом на українську мову; коносамент від 10.09.2021 № NBKN110134 з перекладом на українську мову.

Так, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що декларантом не включено витрати з експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також витрат з доставки в порт відвантаження і загрузки товару на борт, до митної вартості, задекларованої партії товару. Слід звернути увагу на те, що відповідно до Контракту від 21.01.2021 №21/01-2021 поставка товару здійснюється на умовах FOB- Нінбо відповідності до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» в редакції 2000 року - Інкотермс -2000.

FOB (…named port of shipment) англ. On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок нести усі витрати, зв`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в призначеному порту відвантаження, і - оплатити, якщо це буде потрібно, усі витрати, зв`язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару.

Тобто висновок відповідача про нібито не включення до вартості товару експортного мита та інших зборів, а також вартості доставки в порт, вартості завантаження і загрузки товару на борт судна не відповідають фактичним обставинам та умовам контракту.

Щодо висновку відповідача про ненадання декларантом інформації щодо принципу визначенні ціни товару, суд зазначає таке.

За загальноприйнятими правилами, ціна товару визначається продавцем ( виробником) самостійно і декларант як покупець не має інформації про принципи визначення продавцем ціни товару.

Відтак, позивач як покупець товару не має і не може мати в наявності документів, які дозволяють визначити принципи формування продавцем ціни на свої товари. Формування ціни на товар є виключним правом продавця, який визначає ціну на кожний окремий товар самостійно.

Крім того, за результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, митний орган дійшов висновків, що висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати №Ц-1120 від 25.10.2021 не може бути прийнятий до уваги.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, митним органом не надано будь-яких доказів недостовірності чи спростування вказаного висновку .

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем, та які не належать до документів, що підтверджують митну вартість товару, визначених ст. 53 МК України, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, що підтверджує вартість наданих транспортних послуг та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Таким чином, наведеним спростовується твердження митного органу щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товару. Доводи позовної заяви в цій частині є обґрунтованими та знаходять своє підтвердження як нормативно так і документально, адже у відповідача була реальна можливість здійснити перевірку щодо повноти декларування складових митної вартості товарів, що імпортувалися позивачем саме на підставі наданих позивачем документів, перелік надання яких, був вичерпним.

Суд вважає, що документи, які були подані декларантом на підставі ч. 2 ст. 53 МК України, для митного оформлення, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті покупцем на користь постачальника, тобто, дійсно, підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, при цьому, відповідач не спростовує дійсність поданих до митного оформлення основних документів, достовірність і об`єктивність зазначених в них відомостей, не підтверджує належними наказами та аргументованими доводами наявність у документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, відповідач і не спростовує контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість їх перевірити. Відповідач під час розгляду даного спору так і не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, тобто, його сумніви є необґрунтованими та суб`єктивними.

Тобто, відповідач мав врахувати та проаналізувати документи, в яких була наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої митним органом з дотриманням умов, що визначені у ст. 59 МК України.

Натомість, в обґрунтування застосування резервного методу визначення митної вартості, відповідач зазначив, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях оцінюваного товару.

Суд наголошує на тому, що у самому рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі № 808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 80129164) та від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 74819670).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України. Невстановленим є те, за якими саме параметрами митним органом визначалась схожість характеристик позивача і ЕМД, взятою за основу відповідачем. Все це не відображено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів. Дії відповідача щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару, без послідовного застосування попередніх п`яти методів та без обґрунтування неможливості їх застосування є протиправними та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд, не заперечуючи права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, вказує на те, що для цього відповідач має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України, як наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наводячи обставини неподання таких, а також інші обставини, відповідач жодним чином не розкриває те, яким саме чином дані обставини та чинники впливають на митну вартість товару.

Тож, наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

На підставі досліджених письмових доказів, суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Отже, підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відсутні. Також, є протиправною та підлягає скасуванню і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100250/2021/00141, що винесена Київською митницею.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, підлягають задоволенню. Доводи відповідача не спростовують встановлену під час розгляду справи відсутність достатніх підстав для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100250/2021/00141 від 25.10.2021, що винесена Київською митницею Державної митної служби України.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100250/2021/000020/2 від 25.10.2021 року, що винесене Київської митницею Державної митної служби України .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43997555) на користь Приватного підприємства «Пром Агро Рось» (ЄДРПОУ 34326378) судовий збір у розмірі 5056,64 грн. (п`ять тисяч п`ятдесят шість грн. 64 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2022.

Суддя Панченко Н.Д.