Рішення

від 27.07.2022 по справі 420/22105/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22105/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі гголовуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю СОТА УКРАЇНА про визнання протиправним та скасування висновку

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю СОТА УКРАЇНА про визнання протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби України від 29.10.2021 про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-19-013659-b, яка проведена ДП МТП Южний.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним висновком зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію. ДП «МТП «Южний» вважає оскаржуваний висновок протиправним, прийнятим у порушенням норм чинного законодавства у сфері публічних закупівель, а отже, - таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача зазначає, що у порушення абз. абз. 3, 5 п.1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, у наказі щодо початку моніторингу закупівлі не зазначено посилання на доручення Голови Держаудитслужби та його заступників.

Також представник позивача зазначає, що розділ VIII Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі не передбачає підстав для розірвання договору про публічну закупівлю, в тому числі, наявність відповідного висновку органу державного фінансового контролю. У оскаржуваному висновку немає будь-яких доводів і фіксації ознак не ефективного та не прозорого здійснення закупівлі, спотворенння конкуренції при здійсненні закупівлі тощо.

Представник позивача стверджує, що позивач в повному обсязі виконав вимоги Закону стосовно повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів на закупівлю 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами, розміщеному на веб- порталі, наявна інформація про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Стосовно порушення замовником вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону через невідхилення пропозиції ТОВ «СОТА УКРАЇНА» в зв`язку з накладанням на неї удосконаленого електронного підпису, представник позивача зазначає, що тендерна документація не містить вимоги щодо того, що тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана саме КЕП посиленого рівня захисту на захищеному носії.

Щодо того, що на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СОТА УКРАЇНА», як такого, чия тендерна пропозиція не відповідає умовам, що визначені Замовником у тендерній документації, представник позивача вказує, що законом не визначено значення терміну «аналогічний за предметом закупівлі договір», таким чином замовник самостійно визначає відповідність наданих договорів умовам тендерної документації замовника. В межах даної закупівлі згідно вимог додатку 1 до тендерної документації «Технічна специфікація» замовником закуповується «лист сталевий». В наданих учасником ТОВ «СОТА УКРАЇНА» договорах постачався аналогічний товар, а саме: прокат тонколистовий та листи сталеві нержавіючі. Таким чином, надані учасником ТОВ «СОТА УКРАЇНА» документи в повній мірі підтверджують наявність досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Пропозиція учасника ТОВ «СОТА УКРАЇНА» в повній мірі відповідає вимогам п.п 1.3 п.1 ч.І Розділу 3 тендерної документації замовника.

Представник позивача зазначає, що у оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання коштів держави, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору. Оскаржуваний висновок Держаудитслужби не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі ТОВ «СОТА УКРАЇНА» може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. Вимога Держаудитслужби про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного договору з переможцем закупівлі не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, суть виявлених порушень жодним чином не зачіпає інтереси держави.

З огляду на викладене позивач просить суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначив, що підставою для прийняття рішення про початок моніторингу було виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 922.

Представник відповідача вказує, про необґрунтованість доводів представника позивача щодо того, що у наказі про початок моніторингу закупівлі не зазначено посилання на доручення Голови Держаудитслужби та його заступників, оскільки чинне законодавство в частині 2 статті 8 Закону визначає вичерпний перелік підстав для проведення моніторингу процедури закупівлі. В вищезазначеному наказі № 649 від 19.10.2021 вказано, що підставою для здійснення моніторингу закупівлі є: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Так, у період з 19 жовтня 2021 року по 29.10.2021 року фахівцями органу державного фінансового контролю проведено моніторинг, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA- 2021-02-19-013569-b, затверджений заступником начальника управління- начальником відділу Владиславом Щербенком 29.10.2021. У висновку за результатами аналізу питання відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог абзацу другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Представник відповідача наполягає на правомірності встановлених під час моніторингу порушень та у задоволенні позову просить відмовити.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що ДП «МТП «Южний» вважає відзив на позовну заяву безпідставним та необґрунтованим.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає на правомірності дій та висновків відповідача.

Третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «СОТА УКРАЇНИ» скористалась своїм правом та надала до суду пояснення, в яких підтримує позицію позивача, викладену в адміністративному позові з аналогічних підстав.

Ухвалою суду від 01.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 17.12.2021 року задоволено клопотання представника позивача, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.02.2022 року продовжено строк підготовчого провадження до тридцяти днів.

Ухвалою суду від 30.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справо до судового розгляду.

Представником позивач подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником третьої особи ТОВ «СОТА УКРАЇНИ» подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Херсон.

В судовому засіданні призначеному на 12.07.2022 року на 10:00 сторони участі не приймали.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ДП «Морський торговельний порт «Южний» 19.02.2021 оголошено процедуру закупівлі, а саме: відкриті торги по предмету закупівлі «товари. 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-19-013569-b , ідентифікатор закупівлі UA- 2021 -02-19-013569-b).

ДП «Морський торговельний порт «Южний» оприлюднено тендерну документацію на закупівлю робіт « 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами):

Перелік документів, які вимагаються замовником для підтвердження відповідності учасника встановленим кваліфікаційним критеріям;

Перелік документів, які вимагаються замовником для підтвердження відповідності учасника вимогам;

Технічна специфікація;

Тендерна форма «Пропозиція»;

Проект договору про закупівлю послуг.

Переможцем торгів визнана ТОВ «СОТА УКРАЇНИ».

23.04.2021 року опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем - ТОВ «СОТА УКРАЇНИ»(код ЄДРПОУ: 41323412):

Назва предмета: 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами. (ДК 021:2015:44170000-2: Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами.)

Ціна тендерної пропозиції: 2 831 250,00 UAH з ПДВ.

12.05.2021 року між ДП «Морський торговельний порт «ЮЖНИЙ» та ТОВ «СОТА УКРАЇНИ» укладено договір поставки №Т/РБУ-58/21 про постачання товару, найменування якого визначається згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015. Сума договору становить 2831250,00 грн, у т.ч. ПДВ 471875,00 грн.

На підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 19.10.2021 № 649, здійснила моніторинг процедури закупівлі UА-2021-02-19-013569-b.

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.10.2021, який оприлюднено в електронній системі закупівель 29.10.2021.

У розділі «Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства» встановлено:

за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимоги пункту 9 частини другої

статті 21 Закону;

за результатом аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «СОТА УКРАЇНА» та її оцінки встановлено порушення вимог абзацу другого та третього пункту 1

частини першої статті 31 Закону;

за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не установлено.

Так, відповідач в розділі зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень) визначив, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку шляхом розірвання договору про закупівлю з ТОВ «СОТА УКРАЇНА» від 12.05.2021 №Т/РБУ-58/21 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні" встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон 922-VIII).

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порушення відповідачем вказаних норм ст. 8 Закону № 922-VIII, які врегульовують процедури призначення та проведення моніторингу, а також оформлення його результатів, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" у пункті 1 констатуючої частини зазначаються:

питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Відповідно до пунктів, 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 15 ст.10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що висновок від 29.10.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-02-19-013569-b має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача, як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

У постанові від 02 квітня 2020 року у справі №400/2165/19 Верховний Суд наголосив, що Висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише позивача, але ж і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Стосовно висновку відповідача про порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Як зазначено в оскаржуваному висновку, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель державного підприємства «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ«ЮЖНИЙ» на 2021 рік; сайт Замовника http://www.port-yuzhny.com.ua/ obruntuvannya-tekhnichnih; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 18 лютого 2021 без №; тендерну пропозицію переможця ТОВ «СОТА УКРАЇНА»; протокол засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерної пропозиції та про намір укласти договір від 23.04.2021; протокол розкриття тендерних пропозицій; повідомлення про намір укласти договір під час застосування відкритих торгів від 23.04.2021; договір від 12.05.2021 №Т/РБУ-58/21; пояснення Замовника від 23.10.2021, отримане через електронну систему закупівель.

За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено, що замовником у тендерній документації зазначена вимога щодо надання забезпечення тендерної пропозиції та відповідно до вимог частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, у тому числі, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, та іншу інформацію про проведення відкритих торгів.

Так, не зазначивши в оголошенні про проведення відкритих торгів інформацію щодо виду та умов надання забезпечення тендерних пропозицій, Замовником порушено вимоги пункту 9 частини другої статті 21 Закону.

Також, моніторингом відповідності тендерної пропозиції ТОВ «СОТА УКРАЇНА» умовам тендерної документації Замовника встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації Замовником встановлена вимога накладання на тендерну пропозицію кваліфікованого електронного підпису (далі-КЕП) уповноваженої особи учасника та у разі якщо учасник, згідно діючого законодавства, не може накласти КЕП на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення, в якому зазначає законодавчі підстави не проставляння такого КЕП.

Проте, ТОВ «СОТА УКРАЇНА» на тендерну пропозицію накладено електронний підпис, за результатом перевірки якого, на сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що електронний підпис директора ТОВ «СОТА УКРАЇНА» ОСОБА_1 має тип підпису - «Удосконалений», тип носія особистого ключа - «Незахищений», тобто не відповідає вимогам частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та не є кваліфікованим електронним підписом (КЕП), чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу 3 тендерної документації.

Також, ТОВ «СОТА УКРАЇНА» у складі тендерної пропозиції не надав лист-пояснення, щодо законодавчих підстав не накладення КЕП на тендерну пропозицію, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу 3 тендерної документації.

Не відхиливши пропозицію ТОВ «СОТА УКРАЇНА» замовник порушив вимоги абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Крім того, пунктом 1 розділу 3 тендерної документації Замовником встановлено вимогу щодо надання учасником процедури інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, а саме Довідки в довільній формі про виконання аналогічного за предметом закупівлі договору в повному обсязі (не менше 1 договору) та копії цього договору з обов`язковим наданням відгуку від контрагента на даний виконаний договір.

Проте, ТОВ «СОТА УКРАЇНА» у складі тендерної пропозиції надано копії договорів від 04.03.2021 №606 та від 07.12.2020 №414 предметом закупівлі яких є товар за ДК 021:2015:1462000-3 «Сплави», що не є аналогічним предметом закупівлі по ДК 021:2015:44170000-2: Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу 3 тендерної документації.

Таким чином, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СОТА УКРАЇНА», як такого, чия тендерна пропозиція не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації.

Відповідно до абз. 2 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

В свою чергу, абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Щодо накладання на тендерну пропозицію кваліфікованого електронного підпису, суд зазначає.

Відповідно до п.1 розділу 3 Тендерної документації, з урахуванням положень статті 12 Закону, згідно якої під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та данні створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», шляхом накладання на неї кваліфікованого електронного підпису (далі-КЕП) уповноваженої особи учасника. У разі, якщо після накладання КЕП у учасника виникла потреба розмістити додаткові документи то на них також обов`язково накладається КЕП. У разі якщо учасник, згідно діючого законодавства, не може накласти КЕП на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення, в якому зазначає законодавчі підстави не проставляння такого КЕП

Як вбачається з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сертифікат виданий АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», тип носія особистого ключа: незахищений, тип підпису удосконалений, формат підпису з повними даними для перевірки (САdES-X Long), сертифікат кваліфікований.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Частиною 3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У пункті 23 частини 1 статті 1 Законі України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 із подальшими змінами "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів", юридичні особи приватного права мають право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що учасником торгів, а саме ТОВ «СОТА Україна» використано кваліфікований електронний підпис, відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, суд зазначає таке.

ТОВ «СОТА Україна» у складі тендерної документації надано довідку про виконання аналогiчного за предметом закупiвлі договору, відповідно до якої ТОВ «СОТА Україна» виконано договори:

Договiр про закупiвлю товару №414 від 07.12.2020 р., відомості про замовника - ДП «Калуська ТЕЦ-НОВА» (40885849), товар - постачання листiв сталевих нержавiючих;

Договiр поставки №02-18-01-15-T вiд 01.02.2018 р., відомості про замовника - Фiлія «ДВРЗ» ПАТ «Укрзалiзниця» (40081263), товар - постачання тонколистового металопрокатy.

В свою чергу, предметом закупівлі тендеру UA-2021-02-19-013569-b є листи сталеві в асортименті.

При цьому, в оскаржуваному висновку, окрім загального зазначення, що предметом закупівлі по зазначеним договорам є товар за ДК 021:2015:1462000-3 «Сплави», без деталізації та конкретизації умов виконання договорів та поставлених товарів, відсутнє обґрунтування яким чином відповідачем встановлено що зазначений товар не є аналогічний тому який є предметом закупівлі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача.

Щодо порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».

В оскаржуваному висновку зазначено, що за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено, що Замовником у тендерній документації зазначена вимога щодо надання забезпечення тендерної пропозиції та відповідно до вимог частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, у тому числі, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, та іншу інформацію про проведення відкритих торгів. Так, не зазначивши в оголошенні про проведення відкритих торгів інформацію щодо виду та умов надання забезпечення тендерних пропозицій, Замовником порушено вимоги пункту 9 частини другої статті 21 Закону.

Отже, як вбачається з оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-02-19-013569-b, розміщеного на платформі «PROZORRO» в первинному вигляді 19.02.2021 року, в графі «вид забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати)» зазначено електронна гарантія.

Разом з тим, в розділі «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків) замовником зазначено: «Вид забезпечення тендерних пропозицій: електронна банківська гарантія. Умови надання забезпечення тендерних пропозицій: відповідно до умов тендерної документації».

В свою чергу, в п.2 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації на закупівлю товарів 44170000-2 Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами зазначено: «Учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції (гарантія виконання своїх зобов`язань у зв`язку з поданням тендерної пропозиції) пропозиція обов`язково супроводжується документом, що підтверджує надання забезпечення тендерної

пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції: 90 000,00 грн. (дев`яносто тисяч гривень)

Вид забезпечення тендерної пропозиції - гарантія: Електронна банківська гарантія (документ виданий банком), оформлена згідно до діючого законодавства.

Строк дії забезпечення тендерної пропозиції становить не менше строку, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними.

Банківські реквізити ДП «МТП «Южний» п/р Замовника: № НОМЕР_1 в АТ «ГТУМБ» м. Київ, МФО банка 334851, код ЄДРПОУ ДП «МТП «Южний» 04704790.

Тендерні пропозиції, що не супроводжуються забезпеченням тендерних пропозицій, або надане учасником забезпечення тендерних пропозицій не відповідає вимогам тендерної документації, відхиляються Замовником.

Усі витрати, пов`язані з наданням забезпечення тендерної пропозиції, здійснюються за рахунок коштів Учасника.

Увага!!! Банківська гарантія мас бути оформлена відповідно до вимог положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №639».

Представник позивача зазначає, що з 15.04.2021 року в замовників на сторінці створення закупівлі з`явилися спеціальні поля, де можна вказати інформацію щодо виду та умов надання забезпечення тендерних пропозицій. До цієї дати була можливість вказувати лише суму забезпечення. В підтвердження наданий лист ТОВ «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» від 10.11.2021 №1209/11.

Відповідачем в свою чергу не спростовано зазначених обставин.

Між тим, як вбачається з оголошення, розміщеного на майданчику «PROZORRO» 19.02.2021 року, замовником зазначено інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

З огляду на встановлені судом обставини, позивачем (замовником) виконані вимоги Закону України Про публічні закупівлі.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії.

Однак, зауваження відповідача зводяться до невідповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, що носить суто формальний характер, так як не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язано з запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (якими в даному випадку є хворі, що перебувають на стаціонарному лікуванні) і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель.

Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов`язує із оформленням документів, до змісту якого зауваження відсутні.

Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості товарів, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не заперечується, що переможцем тендеру запропоновано пропозицію, яка відповідає реаліям ринку, тобто є прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків місцевому бюджету.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби призведе до настання несприятливих наслідків у вигляді зриву процесу капітального ремонту (відновлення) покриття проїжджої частини та переїзду трамвайної колії на перехресті вул. Водопровідної та пров. Високого у м. Одесі.

Крім того, судом встановлено, що 12.05.2021 року між ДП «МТП» «Южний» та ТОВ «СОТА УКРАЇНИ» укладено Договір поставки №Т/РБУ-58/21.

На підтвердження виконання зазначеного договору, позивачем до суду: приймальний акт № 2296 від 25.05.202; ВН№ 359 від 24.05.2021; ТТН № Р359 від 24.05.2021; платіжне доручення № 3554 від 30.07.2021; рахунок на оплату № 552 від 24.05.2021; податкова накладна від 24.05.2021 № 76; приймальний акт № 2297 від 25.05.2021; ВН № 357 від 24.05.2021; ТТН № Р357 від 24.05.2021; платіжне доручення № 3555 від 30.07.2021; рахунок на оплату № 549 від 24.05.2021; податкова накладна від 24.05.2021 № 744; приймальний акт № 2298 від 25.05.2021; ВН № 358 від 24.05.2021; ТТН № Р358 від 24.05.2021; платіжне доручення № 3353 від 30.07.2021; рахунок на оплату № 551 від 24.05.2021; податкова накладна від 24.05.2021 № 75; приймальний актом № 2318 від 26.05.2021; ВН № 366 від 26.05.2021; ТТН № Р366 від 26.10.2021; платіжне доручення № 3557 від 02.08.2021; рахунок на оплату № 557 від 26.05.2021; податкова накладна від 26.05.2021 № 81; приймальний акт № 2355 від 28.05.2021; ВН № 372 від 28.05.2021; ТТН № Р372 від 28.05.2021; платіжне доручення від 02.08.2021 № 3556; рахунок на оплату № 569 від 28.05.2021; податкова накладна від 28.05.2021 № 89; сертифікатами якості.

Тобто, договір поставки виконано ще у серпні 2021 року, в той час моніторинг розпочато у жовтні 2021 року.

Розміщення повідомлення про виконання договору у лютому 2022 року не змінює тієї обставини, що договір виконаний у серпні 2021 року.

Так, суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20. У справі № 922/2987/20 Верховний Суд вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку Держаудитслужба України не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2021 року по справі №420/5590/19.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7177 від 09.11.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Південного офісу Держаудитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» слід стягнути 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов державного підприємства Морський торговельний порт Южний до Південного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю СОТА УКРАЇНА про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби України від 29.10.2021 про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-19-013659-b, яка проведена ДП МТП Южний.

Стягнути на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (код ЄДРПОУ 04704790, адреса: вул. Берегова, 13, м. Южне, Одеська область, 65481) з Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: державне підприємство Морський торговельний порт Южний (код 04704790, адреса: вул. Берегова, 13, м. Южне, Одеська область, 65481);

Відповідач: Південний офіс Держаудитслужби (код 40477150, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012);

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю СОТА УКРАЇНА (код 41323412, адреса: вул. Черняховського, буд. 29, м. Київ, 04111)

Суддя П.П. Марин