Рішення

від 12.05.2022 по справі 440/17873/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/17873/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазебної А.В.

та представника позивача Кривоноса Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛІАН" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАЛІАН" (надалі - позивач, ТОВ "ГРАЛІАН") звернулось до суду з позовом до управління Держпраці у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати постанови від 03.12.2021 №№ 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194;

визнати протиправним та скасувати рішення від 18.11.2021 №203 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірні індивідуальні акти прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено. За твердженням позивача, на виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів ТОВ "ГРАЛІАН" із залученням уповноважених виробником представників (офіційних імпортерів продукції) проведено додаткове маркування продукції етикетками, на яких міститься інформація українською мовою, передбачена Технічним регламентом.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 213-220/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що спірні індивідуальні акти відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України. Зазначив, що за результатами перевірки характеристик продукції у діяльності ТОВ "ГРАЛІАН" виявлені порушення позивачем окремих вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62, дія якого поширюється на інструменти ручні, пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном. Зокрема, на упаковці інструментів, що перебували на реалізації у позивача (електропила, бензопила, коса електрична, мотокоса бензинова, кутова шліфмашинка, лобзик, перфоратор, дриль, акумуляторний ударний гайковерт, акумуляторний шуруповерт тощо) відсутнє видиме, розбірливе та незмивне маркування з: найменуванням та місцезнаходженням уповноваженого представника виробника, найменуванням машини, знаком відповідності технічним регламентам; інформація, що наведена на машині не складена українською мовою; декларація про відповідність машини не містить серійного номеру, опису та ідентифікаційних даним машини, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів перевірку типу і номер сертифіката перевірки типу машини. На цій підставі до позивача були вжиті обмежувальні (корегувальні) заходи по кожній марці продукції, про що управлінням Держпраці у Полтавській області ухвалені рішення від 26.01.2021. На виконання відповідних рішень позивач надав документи, якими вважав порушення усунутими, однак за результатами повторної перевірки відповідач визнав порушення усунутими частково, що й слугувало підставою для прийняття спірних індивідуальних актів.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 15.02.2022 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судових засіданнях 03.05.2022 та 12.05.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надала до суду клопотання, у якому посилаючись на введення на території України воєнного стану просила розгляд справи проводити без її участі у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ТОВ "ГРАЛІАН" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 39124057, основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69).

У період з 22 по 26 жовтня 2021 року посадовими особами управління Держпраці у Полтавській області на підставі наказу від 20.10.2021 №87 та направлення від 22.10.2021 №1323 проведено планову перевірку характеристик продукції (інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном) у магазині ТОВ "ГРАЛІАН" по вул. Велика Набережна, 29, м. Кременчук, Полтавська область /т. 1, а.с. 19, 221, 222/.

Результати перевірки оформлені актом від 26.10.2021 №53/46.08-393 /т. 1, а.с. 223-229/, у якому вказано на порушення позивачем окремих вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62 (на упаковці інструментів, що перебували на реалізації у позивача (електропила, бензопила, коса електрична, мотокоса бензинова, кутова шліфмашинка, лобзик, перфоратор, дриль, акумуляторний ударний гайковерт, акумуляторний шуруповерт тощо) відсутнє видиме, розбірливе та незмивне маркування з: найменуванням та місцезнаходженням уповноваженого представника виробника, найменуванням машини, знаком відповідності технічним регламентам; інформація, що наведена на машині не складена українською мовою; декларація про відповідність машини не містить серійного номеру, опису та ідентифікаційних даним машини, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів перевірку типу і номер сертифіката перевірки типу машини).

26.10.2021 управлінням Держпраці у Полтавській області відносно позивача прийняті рішення №№ 159-178 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та усунення формальної невідповідності /т. 1, а.с. 230-251, т. 2, а.с. 1-18/.

За приписами рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.10.2021 №№ 159-178 виявлені під час перевірки характеристик продукції недоліки мали бути усунуті до 03.11.2021.

Листом від 03.11.2021 ТОВ "ГРАЛІАН" повідомило відповідача, що підприємством із залученням постачальників продукції усунені формальні невідповідності, виявлені під час перевірки продукції /т. 1, а.с. 67-154/.

12.11.2021 управлінням Держпраці у Полтавській області виданий наказ №102 "Про здійснення заходів державного ринкового нагляду", яким визначено організувати перевірку стану виконання ТОВ "ГРАЛІАН" рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.10.2021 №№ 159-178 /т. 2, а.с. 19/.

За результатами перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідач склав акт від 18.11.2021 №53/53.08-393, у якому зафіксовано факт частково виконання обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у рішеннях управління Держпраці у Полтавській області від 26.10.2021 №№167-174, 176-178, що не може бути визнано результативним /т. 2, а.с. 21-25/.

На цій підставі відповідач 18.11.2021 склав протокол №049 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпеку нехарчової продукції", що полягали у неповному виконанні рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.10.2021 №№167-174, 176-178 /т. 2, а.с. 26/.

Рішенням від 18.11.2021 №203 про внесення змін до рішень відповідач продовжив термін виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.10.2021 №№167-174, 176-178 до 03.12.2021 /т. 2, а.с. 27-29/.

Листом від 01.12.2021 вих.№131 позивач повідомив орган державного контролю про усунення формальних невідповідностей, виявлених під час перевірки продукції /т. 2, а.с. 178-202/.

03.12.2021 управлінням Держпраці у Полтавській області відносно позивача прийняті постанови про накладення штрафу №№ 183-194 на загальну суму 442000,00 грн /т. 2, а.с. 166-177/.

Не погодившись із зазначеними індивідуальними актами суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України від 02.12.2010 №2735-VI Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції (надалі - Закон №2735-VI).

За визначеннями понять, наведених у статті 1 Закону №2735-VI, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

Згідно з підпунктом 21 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Пунктом 7 Положення визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно частини першої статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

До основних принципів ринкового нагляду і контролю продукції статтею 5 Закону №2735-VI віднесено, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам (п. 1); об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції (п. 2); результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб`єктом господарювання того самого порушення (п. 17).

Статтею 22 Закону №2735-VI передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Відповідно до частин першої та другої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Частиною третьою статті 29 Закону №2735-VI встановлено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

- знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

- не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

- не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

- декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

- органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

- вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначено статтею 33 Закону №2735-VI, згідно з частиною 1 якої обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Частиною третьою статті 33 Закону №2735-VI передбачено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб`єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб`єктами господарювання відповідно до частин десятої і п`ятнадцятої цієї статті.

За змістом частин одинадцятої п`ятнадцятої статті 33 Закону №2735-VI до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту.

Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання.

До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб`єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб`єктом господарювання, підлягають обов`язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Частиною сімнадцятою статті 33 Закону №2735-VI визначено, що зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею.

Відповідно до положень частин першої третьої статті 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:

1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;

2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;

3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 34 Закону №2735-VI у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, пункти 13, 14 якого встановлюють, що під час внесення до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів змін орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини невиконання, часткового виконання або нерезультативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення. Рішення про скасування та внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів приймаються у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (2735-17), та набирають чинності з дня їх прийняття.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно з частиною п`ятою статті 44 Закону №2735-VI адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення та постанов відповідача, у яких відображено висновки про вчинення позивачем порушення вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції в частині невиконання суб`єктом господарювання рішень органу державного контролю про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що Держпраці, у силу наведених вище вимог чинного законодавства, здійснює у межах сфери своєї відповідальності державний ринковий нагляд стосовно нехарчової продукції, метою якого є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. При цьому одними з основних принципів державного ринкового нагляду є пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам, результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог Закону №2735-VI та інших встановлених вимог.

У разі прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом державного ринкового нагляду здійснюється контроль його виконання шляхом аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення. Встановлення факту невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення, яке не може бути визнано результативним, є підставою відповідно частини восьмої статті 34 Закону №2735-VI для прийняття рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Крім того, невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, тягне застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів, а невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, тягне застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

За обставин цього спору, стверджуючи про порушення позивачем вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, відповідач зазначав, що позивач реалізує нехарчову продукцію (інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном), маркування якої не у повній мірі відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62.

Так, відповідно до пункту 1 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62 (надалі Технічний регламент, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), цей Технічний регламент встановлює вимоги до машин щодо захисту життя або здоров`я людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони навколишнього природного середовища, процедуру оцінки відповідності машин та вимоги до їх обігу на ринку України та/або введення в експлуатацію.

Пунктом 9 Технічного регламенту передбачено, що машини, на які нанесено знак відповідності технічним регламентам і які супроводжуються декларацією про відповідність, повинні вважатися органами виконавчої влади як такі, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг та/або в експлуатацію машин та устаткування, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з абзацами 2, 3, 4 пункту 53 Додатку 1 Технічного регламенту усі машини повинні мати видиме, розбірливе та незмивне маркування, яке містить такі мінімальні дані: найменування та місцезнаходження виробника та в разі необхідності його уповноваженого представника; найменування машини; маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин.

У рішенні від 18.11.2021 №203 відповідач, визнаючи часткове виконання позивачем обмежувальних (корегувальних) заходів, встановлених рішеннями управління Держпраці у Полтавській області від 26.10.2021 №№ 167-174, 176-177, виходив з того, що відповідні заходи суб`єктом господарювання виконані не повністю, оскільки декларації про відповідність не відповідають вимогам Технічного регламенту.

Щодо рішення від 26.10.2021 №178 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідач зазначив, що на машині "Акумуляторний дриль-шурупокрут" моделі DF333D TM "Makita" відсутнє видиме, розбірливе та незмивне маркування з найменуванням машини, найменуванням та місцезнаходженням виробника та уповноваженого представника виробника; інформація, що наведена на машині, складена не українською мовою; а декларація про відповідність не відповідає вимогам Технічного регламенту /т. 1, а.с. 163-165/.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з таких міркувань.

У силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права, подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом".

У справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20.09.2012, п. 53) Європейський суд з прав людини висловив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття цих актів (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Недотримання компетентним органом цих вимог має наслідком протиправність спірного індивідуального акта такого органу.

З урахуванням наведеного суд звертає увагу на те, що рішення управління Держпраці у Полтавській області від 18.11.2021 №203 про внесення змін до рішень, яким вчинені позивачем заходи на виконання рішень від 26.10.2021 №№ 167-174, 176-177 визнані нерезультативними, не містить конкретних посилань на те, у чому саме полягала невідповідність декларацій про відповідність вимогам Технічного регламенту.

Отже, таке рішення не відповідає критерію вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, адже з його змісту позивач не мав змоги встановити, які конкретно додаткові заходи він мав вчинити з метою усунення недоліків, визначених рішеннями управління Держпраці від 26.10.2021 №№ 167-174, 176-177 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

У свою чергу, доводи відповідача про порушення позивачем вимог абзаців 2, 3, 4 пункту 53 Додатку 1 Технічного регламенту з підстав того, що маркування машин у вигляді паперової наліпки, яка відрізняється від заводського маркування, є змивним та може затиратися під час використання машин, суд визнає безпідставними, оскільки жодної експертизи чи випробувань з цього приводу під час проведення перевірки проведено не було, як й не було повідомлено, якими стандартами керувалися посадові особи органу державного контролю під час надання таких висновків та якими критеріями вони користувалися.

Учасниками справи не заперечується та обставина, що жодних спроб змити маркування з машин посадові особи управління Держпраці у Полтавській області не здійснювали.

Доводи відповідача про те, що маркування може затиратися під час використання машини не має правового значення, оскільки є припущенням, а вимог щодо неприпустимості затирання маркування Технічний регламент не містить.

До того ж, суд враховує, що позивач вживав дії з метою доведення того, що маркування машин у вигляді паперової наліпки, не відрізняється від заводського маркування, не є змивним та не може затиратися під час використання машин.

Так, ТОВ "ГРАЛІАН" листом від 03.11.2021 вих.№121 /т. 1, а.с. 67/ направив до управління Держпраці у Полтавській області повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у якому по кожному окремому виду товару надав фото з маркуванням, які всі виконані українською мовою, доступно і зрозуміло, з відмітками про найменування виробника, найменування машини та уповноваженого представника виробника на території України; маркування розміщене безпосередньо на зовнішній стороні виробу та заламіноване /т. 1, а.с. 68-153/.

Стосовно доводів відповідача про відсутність в порушення абзацу 4 пункту 53 Додатку 1 Технічного регламенту на машинах маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин, суд вважає за доцільне зауважити, що за умовами пункту 23 на машинах, які відповідають застосовним вимогам цього Технічного регламенту, повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам. За нанесення знака відповідності технічним регламентам відповідає виробник або його уповноважений представник. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на машину на видному місці, розбірливо та у незмивний спосіб.

Водночас, згідно з визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг). Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених завдань.

За термінами Технічного регламенту:

виробник - юридична або фізична особа, яка здійснює проектування та/або виробництво машини або незавершеної машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, та є відповідальною за відповідність машини або незавершеної машини цьому Технічному регламенту з метою введення її в обіг під власним найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або для власного використання. У разі відсутності виробника згідно з наведеним визначенням будь-яка фізична або юридична особа, що вводить в обіг або в експлуатацію машину чи незавершену машину, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, повинна вважатися виробником;

введення в експлуатацію машини - перше використання за призначенням машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, в Україні;

введення в обіг - перше надання на ринку України машини або незавершеної машини з метою розповсюдження або використання за плату чи безоплатно;

уповноважений представник - будь-яка юридична або фізична особа - резидент України, що отримала письмове доручення від виробника на виконання від його імені певних зобов`язань чи процедур, пов`язаних з цим Технічним регламентом.

Суд зауважує, що оскільки у спірному випадку ТОВ "ГРАЛІАН" є лише розповсюджувачем машин, а не їх виробником, маркування машин знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин не відноситься до його обов`язків.

За викладених обставин, суд вважає безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій за порушення абзаців 2, 3, 4 пункту 53 Додатку 1 Технічного регламенту, оскільки як встановлено в ході судового розгляду справи останній таких порушень фактично не допускав.

Згідно з абзацом 6 пункту 8 Технічного регламенту до введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник складає декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у додатку 7, яка додається до машини.

При цьому, у відповідності до абзаців 3, 11, 12 пункту 3 Додатку 7 Технічного регламенту декларація про відповідність машини повинна містити такі дані: повне найменування і місцезнаходження особи - резидента України, уповноваженої виробником на збирання технічного файла; місце і дата декларування; посилання у разі необхідності на зазначення персональних даних і підпис особи, уповноваженої на оформлення декларації від імені виробника або його уповноваженого представника.

За приписами статті 24 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

Учасники справи не заперечували, що ТОВ "ГРАЛІАН" не є виробником машин або його уповноваженим представником, а є лише їх розповсюджувачем.

Таким чином, позивач самостійно не має можливості і не повинен розробляти та складати на такі машини декларацію про відповідність.

Така декларація складається виключно виробником або його уповноваженим представником до введення машини в обіг та/або в експлуатацію з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, й в частині відображення у декларації даних, які мають у ній міститися.

Суд зауважує, що супровідним листом від 01.12.2021 вих.№131 /т. 1, а.с. 178/ на адресу відповідача по кожному окремому виду товару позивач додатково надіслав декларації про відповідність разом з повідомленнями про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів /т. 1, а.с. 179-202/.

Відповідач ні у постановах від 03.12.2021 №№ 183-194 про накладення на суб`єкта господарювання штрафу, ані у відзиві на позов не зазначив, у чому полягала невідповідність наданих позивачем декларацій вимогам Технічного регламенту.

За таких обставин, зважаючи на те, що постанови управління Держпраці у Полтавській області про накладення на позивача штрафу від 03.12.2021 №№ 183-194 прийняті з підстав неповного виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.10.2021 №№ 167-174, 176-178, обставини чого не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та були спростовані позивачем, суд дійшов висновку, що вказані постанови є необґрунтованими, прийнятими без з`ясування усіх зазначених вище обставин, які мали значення для їхнього прийняття.

Окрім того, суд враховує, що рішенням управління Держпраці у Полтавській області від 14.02.2022 №29 скасовані рішення від 26.10.2021 №№ 176-178 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що так само свідчить про усунення позивачем порушень, визначених згаданими рішеннями.

Наданий відповідачем разом з відзивом на позов компакт-диск з розміщеним на ньому відеозаписом суд не приймає у якості належного доказу у справі, оскільки він не є оригіналом електронного доказу або належним чином засвідченою його копією (з накладенням електронного підпису уповноваженої особи), тобто не відповідає вимогам статті 99 КАС України.

До того ж, розміщений на згаданому компакт-диску відеоряд не підтверджує обставини вчинення позивачем порушень, за які до нього застосовані штрафні санкції.

Отже, спірні індивідуальні акти управління Держпраці у Полтавській області не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, є необґрунтованими та безпідставними, а тому їх належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ГРАЛІАН" повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір за подання позову загалом у розмірі 29510,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 13.12.2021 №UA11959 /т. 1, а.с. 204/. Зазначену суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /т. 1, а.с. 205/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням наведеного, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 29510,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Щодо відшкодування витрат ТОВ "ГРАЛІАН" на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, урегульовані статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №440/7120/20 зауважив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

А у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокат у цій справі надав копії: договору від 10.12.2021 /т. 1, а.с. 12-14/ про надання правової допомоги, квитанцій від 10.12.2021 №7, від 03.05.2022 №10 /т. 2, а.с. 62/, від 12.05.2022 №17 /т. 2, а.с. 70/ про сплату коштів загалом у розмірі 21000,00 грн, ордер від 10.12.2021 /т. 1, а.с. 15/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

За змістом договору про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката складає 15000,00 грн, що включає в себе послуги з підготовки та направлення позовної заяви до суду першої інстанції, а також підготовку додаткових документів, у яких виникне необхідність при розгляді справи у суді першої інстанції; оплата участі адвоката у судових засіданнях оплачується окремо з урахуванням їх фактичної кількості у розмірі 2000,00 грн за одне судове засідання і включає в себе витрати за проїзд /т. 1, а.с. 12-14/ .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться також у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц та постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до його розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є помірним; усі надані разом з позовною заявою письмові докази перебували у володінні позивача, матеріали справи не містять доказів вчинення адвокатом дій щодо збирання доказів.

Написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а та від 10.02.2022 у справі №440/7120/20 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 5000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛІАН" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Держпраці у Полтавській області від 18 листопада 2021 №203 про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Визнати протиправними та скасувати постанови управління Держпраці у Полтавській області від 03 грудня 2021 року №№ 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛІАН" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 29510,00 грн (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот десять гривень) та 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАЛІАН" (код ЄДРПОУ 39124057; вул. Велика Набережна, 29, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Відповідач: управління Держпраці в Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136; вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 травня 2022 року.

СуддяО.О. Кукоба