Постанова

від 22.10.2007 по справі 10/7020-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/7020-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" жовтня 2007 р.                                                            Справа №10/7020-А

за позовом  Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький    

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пролісок" м. Полонне

про стягнення 1050,86 грн.

Суддя  Виноградова В.В.                    Секретар судового засідання Малінковський Г.М.

За участю представників сторін:

від позивача:                  Мороз Т.М. –за довіреністю №1-02/8 від 12.01.2007р.  

від відповідача :              не з'явився  

          Суть спору:

Позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить у відповідності до вимог ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” стягнути з відповідача 1050,86 грн., з яких 1005,56 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача (нестворення 1 робочого місця для інваліда), та 45,30 грн. пені. В підтвердження подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р., який подавався відповідачем до Фонду, розрахунок суми  штрафних санкцій та суми пені.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, письмових пояснень щодо позову та доказів про сплату заборгованості  суду не надав. Відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи із врученням повістки (ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду, про відкладення судового розгляду, повістки вручені 10.10.2007р., від 12.10.2007р. згідно поштових повідомлень про вручення із відміткою про їх одержання відповідачем).

Розглядом поданих матеріалів справи встановлено:

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Пролісок” м. Полонне зареєстрований як юридична особа, включено до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою органу статистики від 04.10.2007р. №02-02-799.

          Відповідачем подано до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, відповідно до якого відповідачем показана середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу –9 осіб, кількість працюючих інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) –не зазначено; чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” згідно нормативу –не зазначено; фонд оплати праці штатних працівників –18,10 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника –1,68 тис. грн.; сума коштів штрафних санкцій, за нестворені робочі місця для інвалідів – не зазначено.  

На підставі даних звіту, позивачем проведено розрахунок заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій, згідно якого відповідачу обрахована сума адміністративного-господарських санкцій в сумі середньорічної заробітної плати штатного працівника за не створення 1 робочого місця для працевлаштування інваліда в розмірі 1005,56 грн.

За порушення строків сплати штрафних санкцій за період з 17.04.2007р. по 14.09.2007р позивачем нараховано пеню за прострочення платежу  в розмірі 45,30 грн.

Позивачем подано довідки управління праці та соціального захисту населення Полонської райдержадміністрації №1563 від 02.20.2007р. та Полонського райцентру зайнятості №22-03/1034 від 02.10.2007р.  про те, що СВК „Пролісок” м. Полонне не повідомляло і не надавало інформацію про створення (пристосування) у 2006р. робочих місць для працевлаштування інвалідів , про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовувалась праця інвалідів.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості,  позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1005,56  грн. адміністративно-господарських санкцій та 45,30 грн. пені

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

          Згідно ч.8 ст.69 Господарського Кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст. 19. Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (із змінами та доповненнями), (надалі Закон)  передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19  Закону).

Приписами ч.1 ст.20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

          Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі –Положення), яке було чинне в 2006р., передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

          Крім того, підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів (п.14 Положення).

          Відповідно, вказаним Положенням визначено, що робоче місце інваліда –це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), установі та організації незалежно від форми власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1); робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).

Як вбачається із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006р. (форма №10-ПІ) відповідачем визначена середньооблікова чисельність штатних працівників –9 чол., штатні працівники, яким встановлена інвалідність –не визначено, чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу –не визначено, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів –не визначено. При цьому, враховуючи положення ст.19 Закону та поданий позивачем розрахунок на даному підприємству, чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу, становить 1 особу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не дотримано встановлений Законом норматив для працевлаштування інвалідів, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 1005,56 грн. адміністративно-господарських санкцій та в зв'язку із несплатою штрафних санкцій в добровільному порядку у встановлені законодавством терміни, обґрунтовано нараховано пеню за період з 17.04.2007р. по 14.09.2007р. в розмірі  45,30 грн.

          Відповідачем, всупереч вимог сч.1 ст.71 КАС України не надані докази, що спростовують доводи позивача та підтверджують відсутність порушення норм чинного законодавства, натомість позивачем доведений факт порушення відповідачем нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та обґрунтованість застосування адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Пролісок” м. Полонне про стягнення 1005,56 грн. адміністративно-господарських санкцій та 45,30 грн. пені задоволити.

          Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Пролісок” м. Полонне, вул. Лесі Українки б/н (код ЄДРПОУ 30662025) на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький, вул. Грушевського,87 (для зарахування на р/р 31219230700362  УДК в Полонському районі, МФО 815013 в ГУДКУ у Хмельницькій області , код  23565584) 1005,56 грн. (одна тисяча п'ять гривень 56 коп.) адміністративно-господарських санкцій та 45,30 грн. (сорок п'ять гривень 30 коп.) пені.              

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                          В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.