Постанова

від 28.07.2022 по справі 160/13957/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/13957/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РІД КОМПАНІ"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (м. Дніпро, суддя Луніна О.С.) у справі № 160/13957/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІД КОМПАНІ"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІД КОМПАНІ" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2020 року № 0103495130.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивовано, зокрема тим, що на думку позивача у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку незалежно від того, складена чи зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на такі операції. Відтак, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у зайво складеній податковій накладній та/або розрахунку коригування, при цьому незалежно від того зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН чи ні, не підлягають відображенню в декларації. Також, позивач зазначає, що встановити порушення п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПКУ без проведення відповідної перевірки (не камеральної) встановити неможливо.

З цих підстав, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РІД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42037787) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.04.2018 року.

Видами діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів, 14.12 Виробництво робочого одягу, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «РІД КОМПАНІ».

За наслідками перевірки складено акт від 17.06.2020 року №38704/04-36-51-30/42037787.

Перевіркою встановлено, що за результатом аналізу податкових зобов`язань, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за квітень 2020 року, та складених податкових накладних згідно даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Рід Компані» не відображено у складі податкових зобов`язань суму ПДВ у розмірі 194839 грн. ТОВ «Рід Компані» в порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 201.10 ст. 201 ПК України не включено до складу податкових зобов`язань квітня 2020 року податкові накладні на суму ПДВ 194839 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання квітня 2020 року на 194839 грн.

У висновку акту перевірки вказано про порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «Рід Компані» за квітень 2020 року занижено значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у сумі 194839 грн.

На підставі акту перевірки від 17.06.2020 року №38704/04-36-51-30/42037787 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.08.2020 року №0103495130, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 292259 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 194839 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 97420 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем направлено скаргу в адміністративному порядку до ДПС України, рішенням якої від 26.07.2021 року №17104/6/99-00-06-01-02-06 спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в декларації з ПДВ за звітний податковий період платником податку зазначаються дані, що вказані в податкових накладних, складених на підставі первинних документів. Суд першої інстанції також звернув увагу, що у випадку помилкової реєстрації податкових накладних, як зазначає позивач, законодавством передбачено обов`язок платника податків скласти розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної. Крім того, судом першої інстанції встановлено та позивачем не спростовано, що останній, посилаючись на дублювання (помилкове виписування) податкових накладних, не подавав до податкового органу уточнюючого розрахунку або розрахунку коригування до податкової накладної, що свідчить про правомірність висновків відповідача. Також, позивач не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на доведення до відома контролюючого органу про помилковість зазначених вище направлених податкових накладних (наприклад, відповідним записом, коментарем, листом, розрахунком коригування чи будь-яким іншим способом). Разом з тим, позивачем також не надано заперечень до акту перевірки з викладенням відповідних пояснень з приводу помилковості реєстрації вказаних податкових накладних. Відтак, суд дійшов висновку, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів для спростування порушень, встановлених у ході перевірки та підтвердження своєї правової позиції. З огляду на це, суд першої інстанції зазначив, що позивачем допущено бездіяльність щодо приведення у відповідність та належність податкових накладних, поданих на реєстрацію до даних первинного та бухгалтерського обліку, а тому висновки відповідача, викладені в межах проведеної камеральної перевірки на підставі інформації, наявної в базах даних, є обґрунтованими та підтвердженими під час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як встановлено в підпункті 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV закріплено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, адже останні, в свою чергу, є підставою для бухгалтерського обліку й фіксують дані лише про фактично здійснені господарські операції.

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

Відтак, як вірно зазначає скаржник, у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

В свою чергу, помилково подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна зі статусом "реєстрацію зупинено" за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника податків та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення інформації за такою податковою накладною до податкової декларації.

При цьому, можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні, податкове законодавство не передбачає.

Таким чином позивач не зобов`язаний включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов`язання за заблокованою (статус "реєстрацію зупинено") в ЄРПН помилково складеною податковою накладною, оскільки дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, а враховуючи, що податкова накладна складена помилково на операцію, яка фактично не відбулась та не підтверджена первинними документами, що не було спростовано контролюючим органом, то відповідно і податкові зобов`язання за такою операцією у позивача фактично не виникали і не повинні бути включені до податкової звітності.

Відтак твердження контролюючого органу про обов`язок позивача відобразити податкові зобов`язання у податковій звітності за заблокованою в ЄРПН помилково складеною податковою накладною є необґрунтованими та такими, що не містять правового підґрунтя.

Правову позицію в подібних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №820/5980/17, від 11 вересня 2018 року у справі №820/6615/17.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачем не відображено у складі податкових зобов`язань за квітень 2020 року наступні податкові накладні:

- №2 від 02.04.2020 року на суму 3357 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 16:24, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №38 від 02.04.2020 року на суму 3357 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 18:20, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №40 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 18:22, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №4 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 16:24, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №49 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 07.05.2020 року 12:03, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №39 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 18:21, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №5 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 16:24, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №50 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 13.05.2020 року 19:30, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №62 від 03.04.2020 року на суму 16032,50 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 15:26, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №74 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 8:00, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №82 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 14:35, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №76 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 8:00, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №81 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 14:35, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №71 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 19:29, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №77 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 8:00, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №73 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 19:40, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №66 від 03.04.2020 року на суму 2602,50 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 17:33, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №65 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 17:26, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №80 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 14:36, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №78 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 8:00, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №68 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 17:37, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №79 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 18.05.2020 року 14:36, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №72 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 15.05.2020 року 19:39, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №85 від 03.04.2020 року на суму 4085 грн., дата реєстрації: 19.05.2020 року 11:03, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №8 від 06.04.2020 року на суму 10000 грн., дата реєстрації: 27.04.2020 року 15:54, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №35 від 06.04.2020 року на суму 10000 грн., дата реєстрації: 29.04.2020 року 16:45, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №32 від 15.04.2020 року на суму 2500 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 17:02, статус СМКОР реєстрацію зупинено;

- №37 від 15.04.2020 року на суму 2500 грн., дата реєстрації: 30.04.2020 року 18:17, статус СМКОР реєстрацію зупинено.

Показники вказаних накладних не були включені до складу декларації з ПДВ за квітень 2020 року. Водночас, реєстрація зазначених податкових накладних, складених ТОВ «Рід Компані», зупинена в ЄРПН, відповідно п.201.16 ст.201 ПК України.

З огляду на це, що оскільки позивач не зобов`язаний включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов`язання за заблокованими (статус "реєстрацію зупинено") в ЄРПН помилково складеними податковими накладними, адже дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, а податкова накладна складена помилково на операцію, яка фактично не відбулась та не підтверджена первинними документами, що не спростовано контролюючим органом, колегія суддів дійшла висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2020 року № 0103495130 є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до приписів ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Крім того, колегія суддів враховує, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що в якості доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу ним надано: договір про надання правових (юридичних) послуг від 02.08.2021року, завдання на надання правових послу в суді першої інстанції, з якого вбачається, що вартість послуги з оскарження спірного податкового повідомлення рішення складає 5000 грн, рахунок та платіжне доручення на вказану суму. Також надано завдання № 2/6/2021 від 12.01.2022 року щодо супроводження розгляду справи у суді апеляційної інстанції, з якого вбачається, що вартість послуг з правничої допомоги складає 2 000 грн, а також рахунок і платіжне доручення на вказану суму.

Відповідач не наводить доводів щодо зменшення суми витрат на правничу допомогу. З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме у сумі 7 000,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір у сумі 4383,88 грн. за подання адміністративного позову та 6575,82 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 10959,70 грн., якій підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІД КОМПАНІ" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 160/13957/21 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІД КОМПАНІ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2020 року № 0103495130.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІД КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 42037787) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, в тому числі - зі сплати судового збору у розмірі 10959,70 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко