Ухвала

від 28.07.2022 по справі 640/1833/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2022 року

м. Київ

справа №640/1833/20

адміністративне провадження №К/990/16848/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року

у справі №640/1833/20

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії №23 від 11 грудня 2019 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року №2113ц, про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (з місцем постійної дислокації у місті Мелітополі) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України;

- поновити позивача на посаді та стягнути з Офіса Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 грудня 2019 року до моменту фактичного поновлення на посаді із розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 1708,53 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року, позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення другої кадрової комісії №23 від 11 грудня 2019 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації; визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року №2113ц, про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (з місцем постійної дислокації у місті Мелітополі) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України; поновлено позивача на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (з місцем постійної дислокації у місті Мелітополі) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 грудня 2019 року до 22 грудня 2021 року у розмірі 731 776,14 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

04 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі №640/1833/20.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав сплати скаржником судового збору не в повному обсязі за подання цієї касаційної скарги.

Запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102936442274) копія ухвали суду від 11 липня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 14 липня 2022 року.

20 липня 2022 року до Верховного Суду від скаржника надійшло платіжне доручення №2678 від 15 липня 2022 року.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 липня 2022 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №640/1833/20 у спрощеному позовному провадженні.

Скаржник зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки розгляд справи судом касаційної інстанції розвиватиме право, сприятиме однакому тлумаченню та правильному застосуванню розділу IV Порядку №221 та пункту 12 Порядку №233. Крім цього скаржник вказує на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають теоретичні знання та практичні навики, на конкурсних засадах зайти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.

Крім того скаржник зауважує, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення нього, оскільки полягає у реалізації положень Закону №113-IX щодо побудови незалежної системи прокуратури та звертає увагу на наявність суспільного інтересу реформування органів прокуратури та процедури перезавантаження.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі доводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме:

- пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX стосовно визначеного цим Законом імперативу, що атестація прокурорів проводиться згідно з Порядком №221; пунктів 9, 11 Закону №113-IX про проведення атестації кадровими комісіями; пункту 17 Закону №113-IX щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації; пунктів 12, 13 Закону №113-IX, пункту 12 Порядку №233 та пункту 8 розділу I, пунктів 15, 16 розділу IV Порядку №221 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора;

- пунктів 12, 13, 17 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX, пункту 12 Порядку №233 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурора.

Крім цього, відповідач наголошує, що враховуючи наявність роз`яснень спеціально уповноваженого суб`єкта протидії корупції наявні обґрунтовані підстави для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, що передбачено пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження) у взаємозв`язку з положеннями частини другої, пункту 1 частини шостої статті 12, пункту 20 частини першої статті 4, частини третьої статті 257 КАС України та вимогами статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.

У касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування такого клопотання зазначено, що скаржник вперше із касаційною скаргою відповідач звернувся в строк, передбачений КАС України, проте ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Копію ухвали Верховного Суду від 29 листопада 2021 року отримано скаржником 24 червня 2022 року та без зайвих зволікань та в межах присічного строку повторно звернувся до суду касаційної інстанції.

Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами та бази даних «діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 640/1833/20.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/1833/20.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

О.А. Губська

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду