Рішення

від 18.07.2022 по справі 333/6493/21

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/6493/21

пр.№ 2/333/957/22

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді: Наумової І.Й.,

за участі секретаря судового засідання: Кунець В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Інвестиційно-будівельнакомпанія «Рассвет»,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог:Комунальне підприємство«Управління капітальногобудівництва» провизнання договорупозики інвестиційнимдоговором тавизнання майновихправ наоб`єкт незавершеногобудівництва,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Скрима Валерія Анатоліївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ», третя особа: Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» про визнання договору позики інвестиційним договором та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва відповідно до якого просить суд визнати. Договір позики № 26/76/18 від 23.07.2018 року, укладений між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» удаваним з метою приховування іншого правочину - інвестиційного договору по будівництву житлового будинку за будівельною адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , майнове право (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на однокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . Стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. Судові витрати стягнути з Відповідача.

Вимоги обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» та ОСОБА_1 був укладений Договір бронювання квартири № 26/76/20 від 30.06.2020 року. Відповідно до якого (п.1.1) Відповідач зобов`язувався зарезервувати, шляхом надання переважного права на придбання однокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , а Позивач зобов`язувався отримати переважне право на отримання об`єкту нерухомості в майбутньому із дотриманням умов, передбачених цим Договором та за ціною 384503,00 гривень.

Згідно п.1.2 цього Договору Сторони погодили, що запланований термін завершення будівництва об`єкта нерухомості грудень 2020 року.

Згідно п.1.3 даного Договору Відповідач зобов`язувався не відчужувати об`єкт нерухомості, визначений п.1.1 цього Договору, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам. Згідно п.2.2.1 цього Договору Позивач має право після здачі будинку в експлуатацію та повної сплати Відповідачу вартості об`єкта нерухомості вимагати передачу прав на об`єкт нерухомості для подальшої реєстрації права власності.

Майнові права на вищевказану заброньовану квартиру перейшли до Позивача на підставі Договору про відступлення права вимоги від 30.06.2020, який укладено між Позивачем та ОСОБА_2 (Первісний кредитор) , тобто тією ж датою що і укладений Договір бронювання від 30.06.2020.

В свою чергу Первісний кредитор за вищезазначеним Договором про відступлення права вимоги з Позивачем, ОСОБА_2 , майнові права на вищевказану квартиру отримав на підставі Договору позики від 23.07.2018 № 26/76/18 укладений з Відповідачем. Строк виконання за Договором Позики - до 01.04.2019.

Позивач виконав свої зобов`язання за вказаним Договором бронювання квартири № 26/76/20 від 30.06.2020 року перед Відповідачем і сплатив Відповідачу в повному обсязі вартість вказаного вище об`єкту нерухомості, про що свідчать відповідні квитанції про перерахування коштів, проте Відповідач до сих пір житловий будинок АДРЕСА_1 не добудував, в експлуатацію його не ввів, і об`єкт нерухомості Позивачу не передав, що і стало підставою звернення до суду у зв`язку з невизнанням відповідачем прав Позивача на спірну квартиру.

Позивач зазначає, що фактично вказаним договором та оплатою Позивачем Відповідачу коштів в сумі 384503,00 гривень була здійснена оплата за Договором бронювання квартири № 26/76/20 від 30.06.2020 року, так як ці договори мають однакові номери, дату, укладені між тими ж сторонами, однакову суму договорів та терміном виконання Відповідачем зобов`язань за ними.

Замовником будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_3 є комунальне підприємство «Управління капітального будівництва згідно Договору на фінансування будівництва житлових будинків житловому комплексі по АДРЕСА_3 номер 999/17/3 від 10.02.2017 року.

Згідно цього ж Договору замовник будівництва зобов`язується укласти договір підряду з ТОВ «Запорізький ДБК» (п.2.1.2 Договору).

Під часперемовин колиукладався Договірпозики позивачуроз`яснювалось,що укладаючиданий договіркошти зацільовим спрямуваннямйдуть наінвестування убудівництво,отже сторониприйшли дозгоди,що позивачнадає коштина подальшебудівництво будинкута введенняв експлуатаціюта реєстраціяправа власностіна заброньовануквартиру відповіднодо Договорубронювання повиннабула відбутисяза Позивачем.

Після настання дати визначеної Договором бронювання будинок в експлуатацію не введено, протягом більше двох років йдуть постійні переговорні процедури, зустрічі усіх учасників будівництва об`єкту, що безапеляційно підтверджує істину природу правочину за договором позики, а саме інвестиційний договір.

Позивач неодноразово звертався за врегулюванням питання введення в експлуатацію будинків в яких були придбані квартири до Запорізької міської ради, КП «Управління капітального будівництва» засновано на комунальній власності Запорізької міської влади та виконує функції Замовника виконавчого комітету Запорізької міської ради по будівництву об`єктів житла, соціально-культурного призначення та комунального господарства: повідомлення замовника будівництва (третя особа) щодо влаштування мирних зібрань; колективні звернення щодо включення покупців до складу робочої групи із організації роботи пов`язаною із добудовою будинків; протокол засідання робочої групи від 25.02.2021.

Крім того, Позивачу були надані відповіді КП «Управління капітального будівництва» та Запорізької міської ради з наданням відповідних документів пов`язаних із будівництвом за будівельною адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає,що істиннаправова природаспірного Договорупозики вчиненоза ознакамиіншого правочину-інвестиційного договорув будівництвобудинку забудівельною адресою:житловий будинок АДРЕСА_1 , метою якого насправді є набуття права власності на квартиру шляхом здійснення інвестиції.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 202,203, 255, 1046-1048 ЦК України, ст.ст. 1-5 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» позивач вважає, що виконував обов`язки інвестора будівництва, укладаючи договір позики Позивач насправді бажав отримати кінцеву мету інвестування - квартиру.

Ухвалою судувід27.09.2021р.відкрито провадженняусправі,визначенорозглядсправи проводитивпорядку загальногопозовного провадженнявсудовому засіданніз повідомленнямсторін. Сторонам та третій особі встановлений строк для надання заяв по суті справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Скрима В.А. у судове засідання не з?явилися. Остання подала заяву про розгляд справи без участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ», у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв клопотань на адресу суду не надходило. Крім того відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Представник третьої особи Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений. 29.11.2021 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі № 26/76/20 від 30.06.2020 року, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ІБК «РАССВЕТ».КП «УКБ» не є стороною вказаних договорів. Взаємовідносини КП«УКБ» таТОВ «ІБК«Рассвет» врегульованодоговором 999/17/3від 10.02.2017,який передбачаєфінансування будівництважитлових будинківв житловомукомплексі «Ветеран»по вул.Нагнибіди житловогомасиву «Південний»в м.Запоріжжі.ТОВ «ІБК «Рассвет» самостійно залучає кошти юридичних та фізичних осіб не погоджуючи вказані дії з КП «УКБ». З огляду на викладене, з урахування того, що КП «УКБ» не є стороною договорів позики та бронювання, укладених між позивачем та відповідачем, КП «УКБ» не вважає за можливе давати правову оцінку спірним правовідносинам.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23.08.2016 рокуміж КП «Управління капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» було укладено Договір підряду № 999/724 (копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов вказаного Договору, ЗАМОВНИК доручає, а ПІДРЯДНИК, на свій страх і ризик, в межах орієнтовної ціни приймає на себе обов`язки, власними або залученими силами, виконувати будівельні роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкту: «Житлові будинки в житловому комплексі «Ветеран» по АДРЕСА_3 » в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці. Перелік житлових будинків, які входять до житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказується в Додатку № 1 до цього договору. Обсяг та ціна Договору можуть бути змінені в залежності від реального фінансування видатків (п.п. 1.1., 1.2.)

Додатком № 1 до Договору підряду № 999/724, затверджено перелік житлових будинків, які входять до житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до вказаного переліку, житловий будинок АДРЕСА_4 , включений до переліку (а.с. 95).

Відповідно до частини 2 Договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року, ціна Договору визначена орієнтовно і буде уточнена в процесі виконання робіт. Ціна робіт є динамічною і складає орієнтовно 191 772 900 грн., в тому числі ПДВ - 31 962 150 грн. Фактична вартість будівництва підлягає уточненню після виконання робіт з урахування витрат на утримання служби ЗАМОВНИКА (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Ціна робіт визначається згідно з національними стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна Договору враховує усі витрати ПІДРЯДНИКА на виконання предмету Договору. У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність підвищення договірної ціни, ПІДРЯДНИК зобов`язаний протягом 2-х робочих днів з дня появи цих обставин повідомити ЗАМОВНИКА і приступити до виконання робіт лише після одержання відповідного дозволу на продовження робіт. Якщо ПІДРЯДНИК не зробить цього, він буде зобов`язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат. Ціна Договору може бути збільшена за взаємною згодою Сторін згідно діючого законодавства України. В такому разі, зміна ціни Договору повинна бути оформлена шляхом укладання додаткової угоди з наданням необхідних обгрунтувань та розрахунків.

Частиною 3 Договору підряду визначено, щоЗамовник здійснює фінансування Підрядника на потреби виконання робіт за Договором за рахунок коштів, перерахованих Інвестором -ТОВ «Будівельна компанія «Рассвет», у розмірі 191 772 900 грн., в тому числі ПДВ - 31 962 150 грн., перерахованих для фінансування предмету Договору, в межах яких буде проводитись оплата виконаних робіт ПІДРЯДНИКА та оплата витрат на утримання служби ЗАМОВНИКА (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) у розмірі 1,0% від витрат, що відповідатимуть підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку. Розрахунки по даному Договору проводяться у відповідності до умов цього договору в межах та за рахунок коштів, перерахованих Інвестором, наданих для фінансування предмету Договору шляхом:

- поетапної оплати ЗАМОВНИКОМ виконаних робіт після підписання Сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, складених ПІДРЯДНИКОМ відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, в межах ціни цього Договору, у строк до 10 (десяти) календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету Договору від Інвестора на рахунок ЗАМОВНИКА.

Терміни виконання робіт за цим Договором підряду, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатку в момент укладання цього договору або після його укладання і є невід`ємною частиною цього Договору. Графік виконання робіт укладається на кожен будинок житлового комплексу «Ветеран» (п.4.1. Договору).

Термін виконання робіт за цим Договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт відповідно до умов Договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкту термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку приймання об`єкту, визначеного цим Договором.

Строк виконання робіт складає 2 роки з моменту укладання цього договору. Місце виконання робіт: вул. Нагнибіди, будинки 76, 77, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 80, 81 житловий масив "Південний" в м. Запоріжжі (будівельна адреса) (п.п. 4.2., 4.3. Договору).

Пунктом 4.7. Договору підряду зазначено, що фактичний термін закінчення робіт по окремим об`єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання ЗАМОВНИКОМ акту приймання виконаних підрядних робіт, форми № КБ-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. При цьому ПІДРЯДНИК зобов`язаний передати ЗАМОВНИКУ 2 комплекти виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи згідно з нормативними документами, документами, що свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання встановленими вимога нормативних документів (в т.ч. сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки, у передбачених законодавством випадках), протоколи випробувань обладнання та системи, обумовлених вимогами нормативних документів.

10.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет», як інвестором та Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва», як замовником був укладений Договір № 999/17/3 на фінансування будівництва житлових будинків в житловому комплексі «Ветеран» по АДРЕСА_3 (копія договору додається). За цим договором замовник прийняв на себе зобов`язання по будівництву об`єкта: житлові будинки в житловому комплексі «Ветеран» по АДРЕСА_3 , орієнтовно загальною площею квартир 36692,66 кв.м, орієнтованою вартістю будівництва 191772900 грн. А інвестор прийняв на себе зобов`язання перераховувати кошти для будівництва житлових будинків в житловому комплексі «Ветеран» в сумі 191772900 грн. Замовник зобов`язується укласти договір підряду з ТОВ «Запорізький ДБК» на виконання робіт у відповідності з цим договором.

Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору інвестор здійснює фінансування будівництва об`єкту за рахунок власних коштів, в тому числі коштів, від продажу майнових прав на квартири, запозиченні коштів.

В додатку №1 до вказаного Договору в переліку житлових будинків, які входять до житлового комплексу «Ветеран» значиться житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акту на право користування землею серії Е №098886 від 1991 року (копія міститься в матеріалах цієї справи) за землекористувачем Управлінням капітального будівництва Запорізького райвиконкому м. Запоріжжя закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 379,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля наданий для забудови мікрорайону «Південний».

19.05.2017 року між КП «Управління капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» було укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року (копія угоди міститься в матеріалах справи) по об`єкту «Житлові будинку в житловому комплексі «Ветеран» по вул. Нагнибіди житлового масиву «Південний» в м.Запоріжжі» відповідно до якого внесено зміни в розділі місцезнаходженні та банківських реквізитах сторін, на виконання п. 4.1. Договору, сторони дійшли згоди оформити та додати до Договору Додаток № 2 «Графік виконання робіт». Пункт 4.2. Договору виклали в новій редакції відповідно до якого зазначено: початок робіт травень 2017 р., закінчення робіт грудень 2018 р.

16.06.2017 року між КП «Управління капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» було укладено Додаткову угоду № 2 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року (копія угоди міститься в матеріалах справи) по об`єкту «Житлові будинку в житловому комплексі «Ветеран» по вул. Нагнибіди житлового масиву «Південний» в м.Запоріжжі» відповідно до якої у зв`язку зі змінами термінів будівництва, сторони дійшли згоди «Графік виконання робіт» викласти в новій редакції. Пункт 4.2. Договору виклали в новій редакції відповідно до якого зазначено: початок робіт травень 2017 р., закінчення робіт травень 2021 р. На підставі пункт 13.3 Договору, сторони дійшли згоди викласти п. 13.1.Договору в наступній редакції: п. 13.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами Сторін та діє до 30.06.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами фінансових зобов?язань за Договором.

01.09.2017 року між КП «Управління капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» було укладено Додаткову угоду № 3 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року (копія угоди міститься в матеріалах справи) по об`єкту «Житлові будинку в житловому комплексі «Ветеран» по вул. Нагнибіди житлового масиву «Південний» в м.Запоріжжі» відповідно до якої у зв`язку зі змінами термінів будівництва, сторони дійшли згоди Додаток №2 «Графік виконання робіт» до договору №999/724 від 23.08.2016 р. викласти в новій редакції.

24.04.2020 року між КП «Управління капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» було укладено Додаткову угоду № 4 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року (копія угоди міститься в матеріалах справи), відповідно до якої підрядник та замовник дійшли згоди виключити із переліку житлових будинків, які входять до житлового комплексу «ВЕТЕРАН», відповідно до Додатку № 1 до Договору, об`єкту будівництва під п.4 «Житловий будинок АДРЕСА_7 ». Внести зміни до Договору, виклавши пункти у наступній редакції:

2.2. Ціна робіт є динамічною і складає орієнтовно 159819 083,33 в тому числі ПДВ 26635125,00 грн. Фактична вартість будівництва підлягає уточненню після виконання робіт з урахування витрат на утримання служби ЗАМОВНИКА (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Ціна робіт визначається згідно з національним стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна Договору враховує усі витрати ПІДРЯДНИКА на виконання предмету Договору.

3.1. ЗАМОВНИК здійснює фінансування ПІДРЯДНИКА на потреби виконання робіт за цим Договором за рахунок коштів, перерахованих Інвестором ТОВ «Запорізький ДБК» у розмірі 159819093,33 грн. в тому числі ПДВ 26635125,00 грн., перерахованих для фінансування предмету Договору, в межах яких буде проводитись оплата виконавчих робіт Підрядника та оплата витрат на утримання служби Замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) у розмірі 1,0% від витрат, що відповідають підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.

З договору позики № 26/76/18 від 23.07.2018 року (копія якого міститься в матеріалах цієї цивільної справи) судом встановлено, що цей договір укладений між ОСОБА_2 (первісний кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» (позичальник). Право вимоги за Договором позики № 26/76/18 від 23.07.2018 року перейшли до Позивача на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги від 30.06.2020 р. (копія якого міститься в матеріалах цієї цивільної справи). За Договором позики Позикодавець передає позичальнику грошові кошти в розмірі 384503,00 гривень, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк (п.п. 1,2 Договору позики). Відповідно до пункту 3 позикодавець передає позику позичальникові в день підписання договору шляхом внесення грошових коштів на рахунок позичальника. Проценти за цим договором на суму позики не нараховуються та не сплачуються (п. 5 Договору). Згідно п. 6 Договору позики позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій саме сумі, що були передані йому позикодавцем) згідно умов договору у строк до 01.04.2019 року. Позика вважається повернутою в момент списання грошових коштів з рахунку позичальника на адресу позикодавця, або в інший не заборонений законодавством спосіб, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду (п. 8 Договору позики).

30.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» та ОСОБА_1 був укладений Договір бронювання квартири № 26/76/20 від 30.06.2020 року (копія договору міститься в матеріалах справи). Згідно умов зазначеного Договору (ч.1), ТОВ «ІБК «РАССВЕТ» зобов`язується зарезервувати шляхом надання переважного права на придбання однокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , а Позивач зобов`язувався отримати переважне право на отримання об`єкту нерухомості в майбутньому із дотриманням умов, передбачених цим Договором та за ціною 384503,00 гривень. Сторони узгодили, що запланований термін завершення будівництва об`єкта нерухомості грудень 2020 року. ТОВ «ІБК «РАССВЕТ» зобов`язується за свій рахунок забезпечити будівництво та вжити заходів, щодо введення в експлуатацію об`єкту нерухомості. ТОВ «ІБК «РАССВЕТ» зобов`язується не відчужувати об`єкт нерухомості, визначений п. 1.1. договору, будь-яким іншим фізичним або юридичним особам. На дату підписання цього Договору ціна продажу об`єкта нерухомості визначена, виходячи із вартості 1 кв.м квартири, який дорівнює 9310,00грн. Вартість об`єкта нерухомості визначається як добуток проектної загальної площі квартири та вартості 1 кв.м квартири. На момент передачі об`єкта нерухомості ОСОБА_1 , вартість квартири буде уточнено на підставі фактичної загальної площі, визначеної в технічній документації. Якщо фактична та проектна площа квартири не відрізняються, вартість об`єкта нерухомості не змінюється. Оплата вартості об`єкта нерухомості, здійснюється ОСОБА_1 у відповідності із укладеним у майбутньому договором купівлі-продажу. Повна вартість квартири (майнових прав на квартиру) повинна бути сплачена у строки передбачені відповідним договором купівлі-продажу. Додатком № 1 до Договору бронювання квартири № 26/78/20 від 30.06.2020 року (копія додатку міститься в матеріалах справи) визначено перелік внутрішніх оздоблювальних та опоряджувальних робіт і комплектація квартири.

ОСОБА_1 проведена оплата в сумі 384 503,00 гривень., отримувачем є Інвестиційна-будівельна компанія ТОВ «РАССВЕТ», що підтверджується довідкою № 23 від 23.11.2021 року виданою Відповідачем (копія міститься в матеріалах справи).

Позивач посилається на те, що він, підписуючи договір про відступлення вимоги 23.07.2018 року та сплативши 384503,00 гривень., насправді бажав виникнення правовідносин між ним та відповідачем, в яких вона вчиняє інвестиції, направлені на будівництво та введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 . І по закінченню будівництва та введення в експлуатацію бажала отримати у власність однокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , оскільки вартість цієї квартири ним оплачена в повному обсязі. Позивач вказує, що представник відповідача під час укладання договору позики та договору бронювання квартири гарантував виникнення у нього в майбутньому прав інвестора в будівництво житлового будинку та, як наслідок, отримання права власності на новозбудовану квартиру.

Суд, проаналізувавши надані письмові документи, прийшов до таких висновків. Так, сторони підписали договір про відступлення вимог від 30.06.2020 року за договором позики квартири № 26/76/18 від 23.07.2018 року на суму 384503,00 гривень., позивачем ця сума перерахована на банківський рахунок відповідача в повному обсязі. В цей же день сторони уклали договір бронювання квартири, вартість якої становить саме таку ж суму, яку позивач сплатив по договору позики.При цьому матеріали справи свідчать про те, що з моменту укладання спірного Договору позики будь-яка з його сторін взагалі не вчиняла дій щодо його реального виконання. так, станом на квітень 2019 р. «позика» не повернута, ОСОБА_1 дій на примусове стягнення цієї «позики» не вчинено.Крім того, суд врахував, те що Договір позики укладений безвідсотковий, позика надана без якогось забезпечення чи мети отримання прибутку. В сукупності з тим фактом, що укладений договір бронювання квартири з визначеною вартістю, яка повністю відповідає сумі позики, це свідчить, на думку суду, про спрямованість волі позивача ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційна компанія «Рассвет» на виникнення між ними цивільно-правових відносин в сфері інвестування в будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 .

Об`єктом виниклих правовідносин є визначена у договорі бронювання № 26/76/20 від 30.06.2020 року однокімнатна квартира будівельний номер АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , яку ОСОБА_1 повинен отримати у власність після внесення інвестиції, завершення будівництва і введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання Договору) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційною діяльністю, згідно із статтею 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання Договору), є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Частиною п`ятою статті 7 вказаного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

За змістом зазначених норм отримання прибутку інвестором, яким у даному випадку є позивач ОСОБА_1 , досягається саме внаслідок володіння, користування і розпорядження об`єктами та результатами інвестицій.

Тлумачення статті 235 ЦК України свідчить, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий прихований, від якого вони очікують правових наслідків.

У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі

№ 6-1026цс16 зроблено висновок, що «за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним. Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином».

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 ЦК України.

Так, у статті 235 ЦК України передбачено правові наслідки удаваного правочину. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У такій ситуації існують два правочини: один удаваний, а інший той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин за своєю формою прикриває реальний правочин.

Ознакою удаваного правочину є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі для обох учасників.

Для вчинення удаваного правочину необхідна спільна мета двох сторін приховати інший правочин, який бажають вчинити обидві сторони та настання відповідних результатів. Таким чином, обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши при розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про визнання удаваним договору позики, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, а має ознаки правочину, спрямованого на інвестування в будівництво житлового будинку.

З огляду на умови спірного Договору позики, а також поведінку сторін, як при його укладанні, так і після, з урахуванням терміну від моменту його укладання та до моменту звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що у даному випадку метою укладання Договору позики було внесення інвестиції позивачем в будування житлового будинку, що безперечно має ознаки договору інвестування. Тобто правовідносини, які склалися за спірним правочином за своєю правовою природою відносяться до інвестування в забудову житлового будинку, що свідчить про удаваність Договору позики як правочину.

Суд встановив, що позивач довів, що сторони оспорюваного договору позики спрямовували свою волю на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, що передбачені насправді оспорюваним правочином.

Щодо позовної вимоги про визнання майнових прав, суд зазначає таке.

У статті 3 ЦК України зазначені загальні засади цивільного законодавства, якими є : 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків,встановленихКонституцією Українита законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницькоїдіяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Також у вказаному нормативному акті передбачено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Зокрема, у статті 11 вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також наголошено про необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині першійстатті 527 ЦК Українипередбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Крім того, вказане питання було предметом дослідження як у рішеннях ЄСПЛ, так і Верховного Суду України та Верховного Суду.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном»(пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі«Сук проти України», заява № 10972/05;пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі«Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заявиS. v. the United Kingdom,№ 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постановівід 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд Українивизначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині другій статті 331 ЦК України чітко вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулюються Законом України від 19 червня 2003 року № 978-IV«Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі Закон № 978-IV) та Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» (далі Закон № 1560-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону№ 1560-ХІІінвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону№ 978-IVвказано, що об`єкт інвестування квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобтопісля завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник, зокрема, подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об`єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо) (у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав); довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав); технічний паспорт на об`єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва): документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна); документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінилася) (пункт 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868).

У пункті 78Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року№ 1127,встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються: документ, щопідтверджує набуття у власністьособою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо);технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, щонормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договоруз яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набуваєтьсяпервісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

При розгляді справи Велика Палата Верховного Суду керується тим, що, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право,яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі№ 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про інвестування в будівництво, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

Позивач позбавлений іншого способу реалізувати свої права на об`єкт інвестування, ніж визнання майнового права в судовому порядку, а тому обраний ним спосіб судового захисту у спірних правовідносинах є ефективним, універсальним і застосовним до спірних правовідносин.Спосіб захисту права власності, передбачений статтею 392ЦКУкраїни, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права позивача.

Відповідно до положеньст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 908 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно позовної заяви, позивачем в прохальній частині позову було зазначено і про стягнення витрат на правову допомогу.

Судові витрати на правничу допомогуце фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правничої (правової) допомоги №60/21 від 30.07.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Валерії Скрими» в особі керівника бюро адвоката Скрими Валерії Анатоліївни, розділом 4 якого та додатковою угодою № 1 до договору визначено порядок оплати послуг. У пункті 2 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №60/21 від 30.07.2021 року зазначена вартість послуг: правовий аналіз наданих документів 1000 грн., підготовка матеріалів для позовної заяви (опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики, направлення адвокатського запиту) 1000 грн., складення позовної заяви 3000 грн., подання позовної заяви 1000 грн.

Згідно акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 16.05.2022 року адвокат Скрима Валерія надала ОСОБА_1 послуги на загальну суму 5000 грн., перелік та вартість цих послуг відповідає зазначеним в Додатковій угоді №1 до договору про надання правової допомоги №60/21 від 30.07.2021 року.

Згідно довідки №1/60/21 від 16.05.2022 року адвокатським бюро «Валерії Скрими» в особі керівника бюро адвоката Скрими Валерії Анатоліївни підтверджено факт оплати ОСОБА_1 коштів у розмірі 5000 грн. на виконання умов Додаткової угоди № 1 до Договору про наданняправничої допомоги №60/21 від 30.07.2021 р.

Оцінивши вищевказані докази, надані позивачем, на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, враховуючи критерії визначення та розподілу судових витрат, а також відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення цих витрат, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. У зв`язку з чим, приходить до висновку про задоволення вимог про стягненнявитрати пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст.12-18,76,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, 261, 625, 1050 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Рассвет», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» про визнання договору позики інвестиційним договором та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати договірпозики №26/76/18від 23.07.2018року,укладений між ОСОБА_2 (правонаступникомякої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ІПН: НОМЕР_1 ) з Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Інвестиційно-будівельнакомпанія «Рассвет» (код в ЄДРПОУ: 41044919) удаваним з метою приховування іншого правочину інвестиційного договору по будівництву житлового будинку за будівельною адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , майнове право (в тому числі на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на однокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 АДРЕСА_3

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Інвестиційно-будівельнакомпанія «Рассвет» (код в ЄДРПОУ: 41044919) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 908 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому відповідногорішення суду

Повний текст рішення складено 28.07.2022 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова