Ухвала

від 27.07.2022 по справі 463/5311/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5311/22

Провадження №1-кс/463/3939/22

У Х В А Л А

27 липня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого першого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 погодженого прокурором ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62022000000000126 від 22.02.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Миколаїв, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

слідчою групою на чолі зі слідчим першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000126 від 22.02.2022 за підозрами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за фактом заволодіння та розтрати коштів ПАТ «Вектор Банк» шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Зазначені матеріали досудового розслідування виділені постановою процесуального керівника від 22.02.2022 з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001273.

Слідчий звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 14.03.2013 на засіданні Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальність «ПРАВНИЧА ДОПОМОГА» у присутності власника 93 % статутного капіталу вказаного товариства ОСОБА_8 та власника 7 % статутного капіталу даного товариства ОСОБА_9 було прийнято рішення у формі Протоколу № 6 про створення комерційного банку у формі Публічного акціонерного товариства з назвою Публічне акціонерне товариство «ВЕКТОР БАНК» із статутним капіталом 121 млн. грн. Відповідно до зазначеного протоколу № 6 ТОВ «ПРАВНИЧА ДОПОМОГА» набуло прямої істотної участі в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» в розмірі 100 % статутного капіталу банку в сумі 121 млн. грн, що становитиме 121 000 акцій загальною номінальною вартістю 121 млн. гривень.

У подальшому, 25.12.2013 проведено Державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (Код ЄДРПОУ 39037656) номер запису 10681020000035527 та 31.01.2014 видано банківську ліцензію № 275 на право надання банківських послуг.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими на цей час особами, розробив та за попередньою змовою групою осіб реалізував злочинний план, спрямований на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем майном ПАТ «ВЕКТОР БАНК» в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду Голови Спостережної ради ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з 17.09.2013 по 27.11.2016, здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою.

Крім того, ОСОБА_10 , обіймаючи посаду Голови Правління ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з 25.12.2013 по 16.05.2016, здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою.

ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний план, спрямований на заволодіння майном ПАТ «ВЕКТОР БАНК» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, будучи службовою особою, діючи з корисливою метою та всупереч вимогам ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, п.п. 2.2 2.4 «Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23, Статуту ПАТ «ВЕКТОР БАНК», затвердженого рішенням акціонера ПАТ «ВЕКТОР БАНК» № 5-2015 від 25.06.2015, Положення про кредитування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у ПАТ «ВЕКТОР БАНК» та Положення про Кредитну політику ПАТ «ВЕКТОР БАНК», діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , забезпечив за пособництва

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших не встановлених на даний час осіб вигляд правомірності прийняття колегіальними органами ПАТ «ВЕКТОР БАНК», у тому числі і Спостережною радою банку рішення про погодження питання щодо відкриття відновлювальної кредитної лінії ТОВ «АБК «БІЛД» з лімітом кредитування 28 000 000,00 гривень.

У подальшому ОСОБА_10 , дотримуючись спільного з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами злочинного плану, 26.02.2016, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ВЕКТОР БАНК», розташованому за адресою м. Київ, вул. Тарасівська, 9, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про подальше неповернення позичальником ТОВ «АБК «БІЛД» суми кредиту, уклав від імені ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з Директором ТОВ «АБК «БІЛД» ОСОБА_14 завідомо збитковий для банку Кредитний договір № 03/977-КЛ на відкриття відновлювальної траншевої кредитної лінії (в національній валюті) (далі Кредитний договір № 03/977-КЛ) та Додатковий Договір № 1 до Кредитного договору № 03/977-КЛ на відкриття відновлювальної траншевої кредитної лінії (в національній валюті).

Цього ж дня, 26.02.2016 о 16 годині 49 хвилин 09 секунд, на підставі Додаткового Договору № 1, на виконання розпорядження від 26.02.2016 про видачу ТОВ «АБК «БІЛД» кредитних коштів в сумі 27 800 000,00 грн з позичкового рахунку № НОМЕР_1 та перерахувати ці кошти на поточний рахунок № НОМЕР_2 в

ПАТ «ВЕКТОР БАНК», підписаного Головою Правління Банку ОСОБА_10 , начальником департаменту розвитку бізнесу Банку ОСОБА_11 та начальником управління з кредитування юридичних та фізичних осіб ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_12 , на поточний рахунок ТОВ «АБК «БІЛД» № НОМЕР_2 в

ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з рахунку № НОМЕР_1 перераховано 27 800 000,00 гривень.

Далі, ОСОБА_10 , дотримуючись спільного з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими на цей час особами злочинного плану, будучи службовою особою, діючи на підставі Договору доручення на продаж № БД5-26/02/16 від 26.02.2016 та виступаючи як «Повірений Продавця» від імені ПП «АЛЬЯНС АЛЬФА» (Продавець), в особі Директора ОСОБА_15 , у співучасті в якості пособника директора ТОВ «АБК «БІЛД» ОСОБА_14 (Покупець), 26.02.2016, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ВЕКТОР БАНК», розташованому за адресою м. Київ, вул. Тарасівська, 9, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою заволодіння майном ПАТ «ВЕКТОР БАНК» в особливо великих розмірах, уклав з директором ТОВ «АБК «БІЛД» ОСОБА_14 . Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 6-26/02/16, на виконання якого того ж дня, 26.02.2016, отримані від

ПАТ «ВЕКТОР БАНК» згідно Кредитного договору № 03/977-КЛ кошти в сумі 27 800 000,00 гривень, о 16 годині 59 хвилин 45 секунд були перераховані з рахунку ТОВ «АБК «БІЛД» № НОМЕР_2 в ПАТ «ВЕКТОР БАНК» на рахунок

ПП «АЛЬЯНС АЛЬФА» № НОМЕР_3 в ПАТ «ВЕКТОР БАНК», та у подальшому були розподілені між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час учасниками злочинної схеми.

Відповідно до висновку судовоекономічної експертизи Науково дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 125/18 від 09.10.2018, підтверджено втрату активів (збитків) ПАТ «ВЕКТОР БАНК» при врахуванні необґрунтованої видачі коштів та неможливості подальшого погашення заборгованості та реалізації заставного майна за кредитним договором, укладеним з ТОВ «АБК «БІЛД», в сумі 28 000 000,00 грн.

Отже, в результаті заволодіння майном ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_7 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, ПАТ «ВЕКТОР БАНК» заподіяно майнової шкоди в особливо великому розмірі, а саме в сумі 28 000 000,00 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

12.11.2020 відносно ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Примірники повідомлення про підозру ОСОБА_7 12.11.2020 вручено житлово-експлуатаційній організації за місцем його проживання, а також направлено поштою за адресами відомих органу досудового розслідування місць проживання і перебування ОСОБА_7

04.06.2022 постановою слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.

На даний час, підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, місцеперебування ОСОБА_7 органу досудового розслідування не відомо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів. Пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки злочин у скоєнні якого він підозрюється є особливо тяжким, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду, враховуючи його особу та майновий стан. ОСОБА_7 підозрюється у заподіянні за попередньою змовою групою осіб майнової шкоди у сумі 28 000 000,00 гривень, перебуваючи на волі останній може виїхати за межі території України, тобто навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Захисник в судовому засіданні при розгляді клопотання покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

В зв`язку з наведеним та враховуючи, що підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, розгляд клопотання здійснюється у відсутності підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Частина перша ст. 177 КПК України зокрема передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчою групою на чолі зі слідчим першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000126 від 22.02.2022 за підозрами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за фактом заволодіння та розтрати коштів ПАТ «Вектор Банк» шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою групою осіб в особливо великих розмірах.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_7 12.11.2020 вручено житлово-експлуатаційній організації за місцем його проживання, а також направлено поштою за адресами відомих органу досудового розслідування його місць проживання і перебування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, дослідивши матеріали клопотання, слід дійти висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується, зокрема зібраними органом досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколом огляду, а також оперативною інформацією та іншими матеріалами кримінального провадження.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 12.11.2020 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вручено у спосіб визначений ч. 1 ст. 278 та ст. 135 КПК України.

Аналізуючи заявлені слідчим та прокурором ризики передбачені частиною 1 ст.177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких, за який законом передбачено максимальне покарання у позбавлення волі до 12 років.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Також враховуючи факт оголошення підозрюваного у міжнародний рохшук, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме: ймовірність спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

04.06.2022 постановою слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.

Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно вимог ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Таким чином, враховуючи наведенні вище обставини, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років, останній оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 369, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

клопотання - задоволити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1