Ухвала

від 25.07.2022 по справі 761/13997/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13997/22

Провадження № 1-кс/761/7855/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020100100007615 від 15.12.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - керівник Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування №12020100100007615 від 15.12.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами 16.07.2021 з метою реєстрації права власності на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , надали приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 технічний паспорт б/н, виданий ТОВ «Київсервісплюс» від 19.05.2021, інформаційну довідку КП КМР «КМ БТІ» НЖ-2021 № 1082 від 14.07.2021 (надану на запит приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_9 ), а також підроблене свідоцтво про право власності на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , серія НОМЕР_1 , видане 26.12.2012 Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Так, відповідно до інформації КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) свідоцтво про право власності на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , серія НОМЕР_1 , видане 26.12.2012 Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ім`я ОСОБА_7 не видавалось.

Інформація щодо бланку свідоцтва про право власності НОМЕР_1 відсутня.

На підставі вказаних підроблених документів 16.07.2021 о 15.23 год. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 .

У подальшому, 23.07.2021 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчено попередній договір № 1204, укладений між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_11 (покупець), відповідно до якого сторони зобов`язались у строк до 30.07.2021 укласти договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень АДРЕСА_2 . Під час укладання вказаного договору ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 135 950 грн. в якості завдатку.

Після цього, 29.07.2021 об 11.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в офісі приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 , шо за адресою АДРЕСА_4, продала (договір № 1262, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10 ) неіснуючий об`єкт нерухомості - групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 за 6 198 293 грн., чим завдала останньому матеріальних збитків на загальну суму 6 253 700 грн.

Водночас встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 26.12.2012, виданого на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 2067-С/КІ від 24.12.2012 ОСОБА_12 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 .

Незважаючи на це, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою шахрайського заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_5 , придбали завідомо підроблене свідоцтво про право власності від 26.12.2012, видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) б/н від 26.12.2012 на ім`я ОСОБА_12 , довіреність, відповідно до якої ОСОБА_12 , перебуваючи в місті Лісабоні Португальської республіці, 22.07.2020 уповноважив ОСОБА_13 продати належну йому квартиру АДРЕСА_5 .

Зазначену довіреність 09.10.2020 посвідчено приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_14 за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського,119, оф. 17.

В подальшому, 16.11.2020 на підставі вказаних завідомо підроблених свідоцтва про право власності та довіреності, приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу ОСОБА_15 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_12 в інтересах якого діяв ОСОБА_13 та ОСОБА_16 (реєстровий номер 1507). Відповідно до даного договору ціна квартири склала 2 908 500 грн.

У подальшому, 19.11.2020, тобто через два дні, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_17 посвідчено договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_7 (реєстровий номер 3696). Відповідно до даного договору ціна квартири склала 4 432 000 грн.

Разом із тим, у ході досудового розслідування встановлено, що квартира АДРЕСА_5 та група нежитлових приміщень АДРЕСА_2 , є одним і тим же об`єктом нерухомості.

Крім цього, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, шляхом обману заволоділи правом власності на об`єкти нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 300,4 кв.м; АДРЕСА_7 загальною площею 29,6 кв.м; АДРЕСА_2 , приміщення, загальною площею 228,2 кв.м., зареєструвавши їх за ОСОБА_18 .

Так, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи адвокатом (свідоцтво № 2366 від 02.12.2005, видане Київською міською КДКА), який є власником ТОВ «Юридична компанія «Студія права» ЄДРПОУ 38811558 є організатором злочину, надає вказівки ОСОБА_7 та своєму водію ОСОБА_19 , розподіляє між учасниками зароблені від злочинної діяльності грошові кошти.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення, вказаних кримінальних правопорушень, відшукання знаряддя кримінального правопорушення виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_6 .

Орган досудового розслідування вважає, що за даною адресою можуть знаходитись підроблені правовстановлюючі документи на підставі яких здійснювались реєстраційні дії, щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: 1) АДРЕСА_5 ; 2) АДРЕСА_2, 3) АДРЕСА_6 , загальною площею 300,4 кв.м; 4) АДРЕСА_7 загальною площею 29,6 кв.м; 5) АДРЕСА_2 , приміщення, загальною площею 228,2 кв.м., інших правовстановлюючих документів щодо об`єктів нерухомого майна розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , носії інформації (лазерні диски, флеш- накопичувачі, переносні жорсткі диски їх аналоги, тощо), на яких збереглися електронні версії вказаних документів та сліди злочину, інші речі та документи, які викривають співучасників вчинення кримінального правопорушення та на яких може бути виявлена інформація, що становить суттєве значення для досудового розслідування і містить відомості про злочинну діяльність, злочинні схеми, які можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, свідчити про вчинення ряду інших злочинів, блокноти, записники з підписами, рукописними текстами та інші документи, що зберегли на собі сліди кримінальних правопорушень.

Разом з тим, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, бажаючи продовжувати безперешкодно здійснювати свою злочинну діяльність, вказані особи вживають дієвих заходів та ретельно приховують від оточуючих злочинний характер своїх дій та зв`язків, маскують свою злочинну діяльність під виглядом цивільно-правових відносин, залучаючи підставних осіб, а тому є достатні підстави вважати, що у результаті проведення обшуку можливо отримати додаткові докази та перевірити вже отримані у вищевказаному кримінальному провадженні, які неможливо отримати у інший спосіб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , який входить до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Надав пояснення, що іншим чином, аніж проведення обшуку отримати доступ до вказаних у клопотанні речей і документів неможливо у зв`язку з існуванням загрози їх знищення.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

За ч.1 та ч.2 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, оцінивши в сукупності доводи клопотання з долученими до нього документами, слідчий суддя вважає, що на даний час слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12020100100007615 від 15.12.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 302426241 від 09.06.2022 об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_6 .

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя приймає до уваги позицію Європейського суду з прав людини, а саме у справі «Ратушна проти України» (2010 р.) ЄСПЛ зазначив, що для санкціонування проведення обшуку житла чи іншої власності суд має бути переконаний у наявності достатніх підстав вважати, що речі, які розшукуються, можуть бути знайдені там.

Разом з тим, згідно зі ст. 8 Європейської конвенції з прав людини, органи державної влади не можуть втручатися до приватного і сімейного життя особи, її житла, кореспонденції. Виняток - коли втручання здійснюється згідно з законом і є необхідним в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни тощо.

Стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (з подальшими змінами) передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. При цьому варто зауважити, що йдеться саме про «практику Суду» у значенні, розкритому у статті 1 цього Закону, тобто практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини, а не лише про рішення щодо України. Важливо пам`ятати, що у Законі України № 3477-IV немає положень, які б забороняли застосовувати рішення чи ухвали ЄСПЛ, постановлені щодо інших країн.

Так, згідно із рішенням ЄСПЛ у справі «Ратушна проти України», були наявні показання свідка, відповідно до яких автомобіль, схожий на автомобіль сина заявниці, був помічений поруч з магазином в ніч, коли сталася крадіжка. Крім того, були показання свідків про те, що син заявниці на час подій проживав в іншому місці; були також наявні фактичні докази та показання свідків, що він проживав разом із заявницею в її будинку. Суд зазначає, що вищезазначені докази могли породити думку про те, що вкрадені речі могли б зберігатися у домогосподарстві заявниці.

Необхідно наголосити, що факти, які породжують таку підозру, не повинні знаходитися на однаковому рівні з тими, що необхідні для виправдання засудження чи навіть пред`явлення обвинувачення та з`являються на подальшому етапі кримінального розслідування (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності у справі «Хільдебрант проти Німеччини» (Hildebrand v. Germany), заява №31513/96, від 16.04.1998 р.).

Також, згідно із пунктами 78, 80, 81, 82 рішення ЄСПЛ у справі «Ратушна проти України», суд зазначає, що перед тим, як винести постанову про проведення обшуку, було вивчено матеріали, отримані в ході оперативно-розшукових заходів, та заслухано слідчого. Таким чином в нього склалася обґрунтована думка про дійсну наявність відповідних та достатніх підстав для проведення обшуку.

Що стосується обґрунтування, наведеного в постанові про проведення обшуку, суд зазначає, що підозра, вказана в цій постанові, базувалася на інформації, отриманій в ході оперативно-розшукових заходів. Наведення більш детальної інформації щодо цих заходів та їх результатів могло правильно вважатися невиправданим з огляду на дуже ранню стадію розслідування та, зокрема, той факт, що деякі суттєві докази (а саме викрадені речі) ще мали бути виявлені. Суд також зазначає, що постанова про проведення обшуку була досить конкретною за змістом і містила чітке та детально описане посилання на розслідувану крадіжку із зазначенням викрадених речей та їхньої вартості (див. вище п. 7). Таким чином суд вважає, що обшук житла заявниці, на який вона скаржилася, ґрунтувався на відповідних та достатніх підставах і супроводжувався адекватними гарантіями від зловживань та свавілля. Отже, суд не вважає його непропорційним переслідуваній меті.

Вказана позиція узгоджується з вимогою КПК України щодо вмотивованості судового рішення про обшук (ст. 13 КПК), розумності прийняття й виконання судових рішень (ст. 28 КПК) та забезпечення судового контролю (ст. 3 КПК).

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані окремі речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_6 .

Наведені прокурором обставини підтверджуються наявними в матеріалах клопотання документами у їх сукупності, зокрема, протоколом допиту потерпілого від 29.07.2021 року, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 11.07.2022 року.

При цьому, слідчий суддя враховує, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 цього Закону, у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Так, згідно витягу з Єдиного Реєстру Адвокатів України ОСОБА_5 проводить індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2366, виданого 02.12.2005 Київською міською КДКА.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів встановлено, що речі та документи, з метою виявлення яких, звернувся керівник Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , не пов`язані з діяльністю ОСОБА_5 , як адвоката, натомість мають безпосереднє відношення до кримінального провадження № 12020100100007615, тому вимоги щодо гарантій адвокатської діяльності забезпечені в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Прокурором доведено, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Слідчим суддею, у судовому засіданні, не було встановлено відомостей, які б беззаперечно свідчили, що надання дозволу на проведення обшуку за вказаною адресою становитиме особистий та надмірний тягар, тобто апріорі таке втручання не буде свавільним, оскільки отримання дозволу на його проведення здійснено з дотриманням принципу законності та воно є пропорційним до тяжкості вчиненого правопорушення та відповідає справжнім інтересам суспільства.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.2007 року по справі "Смирнов проти Росії" вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення окрім документів, що мають відношення до справи, деяких особистих речей. Європейський суд з прав людини визначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п.7 ч.3 ст. 234 КПК України, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Крім того, за ч.2 ст.235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: 1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення наступних речей і документів: носії інформації (лазерні диски, флеш- накопичувачі, переносні жорсткі диски їх аналоги, тощо), на яких збереглися електронні версії вказаних документів та сліди злочину, інші речі та документи, які викривають співучасників вчинення кримінального правопорушення та на яких може бути виявлена інформація, що становить суттєве значення для досудового розслідування і містить відомості про злочинну діяльність, злочинні схеми, які можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, свідчити про вчинення ряду інших злочинів, блокноти, записники з підписами, рукописними текстами та інші документи, що зберегли на собі сліди кримінальних правопорушень, оскільки прокурором не конкретизовано індивідуальні та родові ознаки речей і документів, які планується відшукати, а відсутність конкретизації речей та документів, які підлягають відшукуванню та вилученню суперечить ч.2 ст.235 КПК України.

За таких обставин, враховуючи правові підстави для проведення обшуку, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, розумність та співмірність обшуку завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, у якої проводиться обшук, приймаючи до уваги неможливість досягнення мети, на яку посилається прокурор в клопотанні, без застосування цих заходів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що згідно вимог ч.2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі. Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 235 КПК України та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Надати старшому слідчому СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 або групі слідчих у кримінальному провадженні за №12020100100007615 від 15.12.2020, дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснювались реєстраційні дії, щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: 1) АДРЕСА_5 ; 2) АДРЕСА_2, 3) АДРЕСА_6 , загальною площею 300,4 кв.м; 4) АДРЕСА_7 загальною площею 29,6 кв.м; 5) АДРЕСА_2 , приміщення, загальною площею 228,2 кв.м., інших правовстановлюючих документів щодо об`єктів нерухомого майна розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали - 1 місяць з дня її постановлення та надає право на проникнення до приміщення лише один раз.

При виконанні даної ухвали відповідно до ч. 2, 3, 9 ст. 236 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові/ керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 28.07.2022 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1