Постанова

від 28.07.2022 по справі 617/792/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 617/792/19 Номер провадження 22-ц/814/1464/22Головуючий у 1-й інстанції Глоба М.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

при секретарі Таценко Т.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Межирицького А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» на заочне рішення Вовчанського районногосуду Харківськоїобласті від23липня 2019року,ухваленого ускладі головуючогосудді ГлобиМ.М.,повний текстсудового рішеннявиготовлено -дата невказана, у справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1804 га, яка розташована на території Іванівської сільської радиВовчанського району Харківської області (державний акт серії І-ХР №108823, виданий Вовчанською райдержадміністрацією 09 грудня 2002 року за №73).

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який проживав та був зареєстрований у селі Іванівка Вовчанського району, Харківської області. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,1804 гектара, яка розташована на території Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області. Померлий ОСОБА_4 за життя склав заповіт на її ім`я. Дружина та син померлого не претендують на обов`язкову частку у спадщині. Інших спадкоємців не має. З заявою про прийняття спадщини до Вовчанської державної нотаріальної контори вона звернулася у січні 2018 року. У видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки був пропущений строк прийняття спадщини.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на зазначену земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 23 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1804 га, яка розташована на території Іванівської сільської радиВовчанського району Харківської області (державний акт серії І-ХР №108823, виданий 09 грудня 2002 року за №73).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надала належні, допустимі та достатні докази наявності у неї права власності на спірну земельну ділянку, після смерті померлого ОСОБА_4 , у порядку спадкування, а відповідачі - спадкоємці за законом, у свою чергу, не заперечували проти позову та визнали його.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ТОВ «Сантагро», через свого представника - адвоката Харченка К.С., подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково не було залучено до участі у справі ТОВ «Сантагро», як третю особу, оскільки останнє з 2007 року є орендарем спірної земельної ділянки, а тому після винесення оскаржуваного заочного рішення має першочергове право на укладення нового договору оренди та обов`язку зі сплати оренди саме ОСОБА_1 в разі його переукладення.

Крім того, зазначає, що позивачем у своїй позовній заяві було помилково визначено предмет позову та відповідачів, оскільки, на думку апелянта, ОСОБА_1 повинна була звертатися до суду з повною вимогою про надання додаткового строку для прийняття спадщини, а не визнання за нею права власності на земельну ділянку, а також до належних відповідачів - спадкоємців, що прийняли спадщину, а не до органу місцевого самоврядування, який у свій час видавав правовстановлюючий документ на об`єкт спадщини.

Позиція інших учасників справи

28 жовтня 2021 року на адресу суду апеляційної інстанції від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вишневецької Т.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить закрити апеляційне провадження по даній справі на підставі пункту 3 частини 1статті 362 ЦПК України, оскільки вважає, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ТОВ «Сантагро» не вирішувалося, а саме заочне рішення місцевого суду є законними, ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання за допомогою власних засобів відеозв`язку представник ТОВ «Сантагро» адвокат Харченко К.С. будучи належним чином повідомленим не з`явився і про причини не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 - адвоката адвоката Межирицького А.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У пункті 8 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11рп/2007 у справі щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України, частини 2 статті 383 КПК України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людиниі громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Частиною 1статті 15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно достатті 17 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Також, частиною 1статті 352ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 3 частини 1статті 362ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Так, закон визначає коло осіб, що наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відкривши апеляційне провадження і призначивши справу до розгляду, суд апеляційної інстанції забезпечив право скаржника на перевірку його аргументів про те, що оскаржуваним заочним рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси ТОВ «Сантагро».

Однак, із заочного рішення місцевого суду та матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення суду не стосується безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ТОВ «Сантагро».

При цьому, також даним рішенням суду не вирішувалися права та обов`язки ТОВ «Сантагро», зокрема, в мотивувальній частині рішення не містяться висновки суду про його права та обов`язки, не вказано і в резолютивній частині рішення про права та обов`язки товариства.

Сам факт, що ТОВ «Сантагро» є орендарем спірної земельної ділянки і те, що після винесення оскаржуваного судового рішення воно має першочергове право на укладення нового договору оренди та обов`язку зі сплати оренди саме ОСОБА_1 в разі його переукладення, жодним чином не свідчить про порушення оскаржуваним заочним рішенням суду прав даного товариства.

Так, відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У свою чергу, пунктом 4.3 договору оренди землі №110 від 01 лютого 2007 року, укладеного зі спадкодавцем ОСОБА_4 (а.с.88-89), передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору.

Крім того,ТОВ «Сантагро»,заявляючи усвоїй апеляційнійскарзі вимогупро відмовув задоволенніпозову ОСОБА_1 щодо визнанняза неюправа власностіна земельнуділянку упорядку спадкуванняза заповітом,прямо посягаєна її право мирноволодіти своїммайном,передбачене статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої ЗакономУкраїни №475/97-ВРвід 17липня 1997 року, статтею 41 Конституції України та статтею 321 Цивільного кодексу України, оскільки право приватної власності є непорушним.

Більше того, згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 Цивільного кодексу України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим, суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Висновок щодо апеляційної скарги

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність очевидного та безумовного зв`язку між заочним рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 23 липня 2019 року та правами, інтересами та (або) обов`язками особи, яка подала апеляційну скаргу.

Зважаючи на те, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Сантагро» з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ТОВ «Сантагро» не вирішувалося, колегія суддів, із урахуванням положень пункту 3 частини 1статті 362 ЦПК України, приходить до переконання про необхідність закриття апеляційного провадження по даній справі.

Щодо судових витрат

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом з тим, оскільки ТОВ «Сантагро» не подало заяву про повернення судового збору, колегія суддів, із урахуванням принципу диспозитивності (стаття 13 ЦПК України), без наявності заяви позбавлена можливості вирішити питання щодо повернення судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючисьстаттею 362 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» на заочне рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 23 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28 липня 2022 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль