Рішення

від 18.07.2022 по справі 914/193/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022 Справа № 914/193/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Горецької З.В., при секретарі Пришляк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів

до відповідача: Бродівської міської ради Львівської області, м. Броди

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Бродівський районний центр зайнятості

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Бродівської міської ради.

про визнання права власності.

представники сторін:

від позивача : Поврозник Л.О.;

від відповідача: не з?явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Сусла Р.І.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

Львівський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Бродівської міської ради Львівської області про визнання права власності.

Ухвалою від 31.01.2022 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Бродівський районний центр зайнятості та Виконавчий комітет Бродівської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання призначено на 28.02.2022 року. Підготовче засідання 28.02.2022 року відкладено на 28.03.2022, яке в свою чергу відкладено на 18.04.2022. 18.04.2022 року продовжено підготовче провадження у справі, підготовче засідання відкладено на 02.05.2022. Підготовче засідання 02.05.2022 відкладено на 23.05.2022, яке через неявку відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкладено на 13.06.2022.

У підготовче засідання 13.06.2022 з?явився представник позивача, решта учасників процесу явку уповноважених представників не забезпечили.

Ухвалою від 13.06.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 18.07.2022.

В судове засідання 18.07.2022 з`явився представник позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, решта учасників процесу явку уповноважених представників не забезпечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття рішення, судом 18.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення суду про визнання права власності необхідне, як єдиний спосіб офіційного підтвердження та визнання державою майнових прав за Львівським обласним центром зайнятості на нерухоме майно - будівлю гаража, який знаходиться за адресою: вул. В. Стуса, 18а, м. Броди Львівської області.

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позиція третьої особи на стороні позивача

Позиція третьої особи співзвучна з позицією позивача. В силу викладених аргументів третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На виконання наказу Державної служби зайнятості від 27.10.2016 № 195 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Львівської області», Бродівський районний центр зайнятості реорганізовано, шляхом приєднання до Львівського обласного центру зайнятості та на підставі п.2 вищезазначеного наказу Львівський обласний центр зайнятості є правонаступником прав та обов`язків Бродівського районного центру зайнятості.

Відповідно до передавального акту, затвердженого 02.05.2018 в.о. голови державної служби зайнятості, Ярошенком В.С., правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Бродівського районного центру зайнятості перейшло до Львівського обласного центру зайнятості.

Бродівський районний центр зайнятості звернувся з клопотанням до Бродівської міської ради про виділення земельної ділянки для будівництва гаража розміром 6,5 м х 4,5 м на прибудинковій території по вул. В. Стуса, 18 А в м. Броди.

Розглянувши клопотання Бродівського РЦЗ про виділення земельної ділянки для будівництва гаража розміром 6,5м х 4,5м на прибудинковій території по вул. Стуса, 18 А в м. Броди, рішенням виконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 №305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості» Бродівському районному центру зайнятості надано дозвіл на будівництво гаража розміром 6,5м х 4,5 м на прибудинковій території по вул. В. Стуса, 18 А в м. Броди.

На підставі Рішення виконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості», Бродівським РЦЗ

збудодовано приміщення гаража на прибудинковій території по вул. В.Стуса, 18А в м. Броди.

На замовлення Бродівського РЦЗ, 12.08.2013 Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на будівлю гаража за адресою: м. Броди, вул. В.Стуса, 18а.

З метою оформлення права власності на приміщення вищезазначеного гаража, Бродівський РЦЗ звернувся до Бродівської міської ради листом від 20.08.2013 № 1515/02 про надання дозволу на оформлення права власності на будівлю гаража по вул. В.Стуса,18А, до листа долучено копію технічного паспорта Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації на вищезазначену будівлю від 12.08.2013 та копію рішення міськвиконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості».

Виконавчим комітетом Бродівської міської ради Львівської області було розглянуто лист Бродівського РЦЗ від 20.08.2013 № 151/02 «Про оформлення права власності на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18 А», копію технічного паспорта на будівлю гаражу по вул. В. Стуса, 18А від 12.08.2013, копію рішення міськвиконкому № 305 від 16.08.1998 «Про дозвіл на будівництво гаражу районним центром зайнятості» та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» на підставі поданих Бродівським РЦЗ документів було прийнято рішення Виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області від 25.09.2013 за № 300 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18А». Даним рішенням Виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області від 25.09.2013 за № 300 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18А» було вирішено оформити право власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу загальною прощею 23,3 квадратних метри на земельній ділянці по вул. В.Стуса, 18 А в м. Броди та доручено сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бродівського РУЮ у Львівській області вчинити дії, визначені чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності Бродівського районного центру зайнятості на вищезазначене нерухоме майно.

У зв`язку із вищенаведеним та з метою реєстрації права власності на гараж, Бродівський РЦЗ звернувся із запитом від 05.12.2018 № 455/01 до Фонду державного майна України у Львівській області щодо надання довідки (витяг) про те, що майно - будівля гаража по вул. В. Стуса, 18а, м. Броди Львівської області перебуває (не перебуває) у державній власності.

05.03.2019 на адресу Бродівського РЦЗ надійшов лист Фонду державного майна України від 26.02.2019 № 10-15-3887 про надання Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна за адресою: Львівська обл., м. Броди, вул. В.Стуса, 18а, яке перебуває на балансі Бродівського РЦЗ.

Бродівський РЦЗ листом від 26.03.2019 № 03/1351/07/19 звернувся до комунального підприємства Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» щодо видачі довідки про наявність/відсутність даних про реєстрацію права власності на будівлю гаража за адресою: Львівська обл., м. Броди, В. Стуса, 18а.

Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» було надано Бродівському РЦЗ довідку від 15.03.2019 №305, в якій було зазначено про те, що дані про реєстрацію права власності на будівлю гаражу загальною площею 23,3 м2 за адресою вул. Василя Стуса, 18а м. Броди, Львівської області у КП ЛОР «Золочівське МБТІ» відсутні.

16.05.2019 Бродівський РЦЗ звернувся до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» щодо надання довідки про технічну характеристику будівлі вищезазначеного гаража. На підставі вищезазначеного листа, Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» видано Довідку про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна від 25.07.2019 № 234, в якій було зазначено загальну прощу гаражу 23,3 м2.

Бродівський РЦЗ листом від 20.05.2019 № 08/07 звернувся до Бродівської міської ради з проханням внести зміни до рішення виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області від 25.09.2013 № 300 «Про оформлення права власності Бродівського

районного центру зайнятості на будівлю гаража по вул. В.Стуса, 18А» рішення, а саме:

- п.1 згаданого рішення із зазначенням «...окремостояча будівля гаражу загальною площею 23,3 м2 на земельній ділянці по вул. В.Стуса, 18а в м. Броди...»;

- п.2 згаданого рішення із зазначенням «...державному реєстратору відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та юридичних та фізичних осіб райдержадміністрації вчинити дії, визначені чинним законодавством, що державної реєстрації права власності Бродівського районного центру зайнятості на нерухоме майно, визначене п. 1 цього рішення...».

Виконавчим комітетом Бродівської міської ради Львівської області, розглянувши лист Бродівського РЦЗ від 20.05.2019 № 08/07 щодо внесення змін в п.1 та п.2 рішення виконавчого комітету від 25.09.2013 №300 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаража по вул. В.Стуса, 18А», архівну довідку № 91/01-30 архівного відділу Бродівського РДА та додані документи, на підставі яких було прийнято рішення виконавчого комітету від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості», а за результатами розгляду вирішено відмінити рішення міськвиконкому від 15.09.2013 № 300 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаража по вул. В.Стуса,18А», про що виконавчим комітетом Бродівської міської ради Львівської області видано відповідне рішення від 24.07.2019 № 192 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення № 300 від 15.09.2013 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу по вул. Стуса, 18 А».

Бродівська міська рада Львівської області листом від 11.07.2019 № 294/03-01 проінформувала Бродівський РЦЗ про те, що вищезазначений лист розглянуто виконавчим комітетом 24.06.2019 та за результатами розгляду прийнято рішення доручити спеціалістам міськвиконкому доопрацювати наявність повноти документів, і значених чинним законодавством станом на 1998 рік, на підставі яких збудована будівля гаража по вул. Стуса,18а в м. Броди та за результатами доопрацювання документів буде прийнято рішення на черговому засіданні виконавчого комітету.

Листом від 09.07.2019 № 12/07 Бродівський РЦЗ звернувся до Бродівської міської ради Львівської області про надання дозволу на виготовлення детального плану території розміщення земельної ділянки площею 31,6 м2 для обслуговування гаража у м. Броди, вул. В. Стуса, 18а.

Виконавчим комітетом Бродівської міської ради Львівської області листом від 09.10.2019 № 407/03-01 проінформувала Бродівський РЦЗ про те, що на черговій ХLIII сесії VII демократичного скликання від 26.09.2019 розглянуто лист Бродівського РЦЗ від 09.07.2019 № 12/07 до Бродівської міської ради Львівської області про надання дозволу на виготовлення детального плану території розміщення земельної ділянки площею 31,6 кв. м для обслуговування гаража у м. Броди, вул. В Стуса, 18а. При розгляді вищезазначеного питання, проект рішення за результатами голосування не набрав необхідної кількості голосів для його позитивного вирішення.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позов про визнання права власності може пред`являти виключно власник такого майна. Відповідний позов пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами.

Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на належне власнику майно за допомогою підтвердження у судовому порядку факту належності йому спірного майна на праві власності.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій від третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Тобто підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до ст. 392 ЦК України є спір або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 ЦК України (постанова Верховного суду України від 10.06.2020 у справі N 910/18384/15).

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджено належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду від 11.04.2019 у справі N 910/8880/18, від 02.05.2018 у справі N 914/904/17 та від 27.06.2018 у справі N 904/8186/17.

Право власності як і будь-яке інше суб`єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні.

До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам`ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).

Рішенням виконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості», Бродівському районному центру зайнятості було надано дозвіл на будівництво гаража розміром 6,5м х 4,5м на прибудинковій території по вул. В.Стуса,18 А в м. Броди.

На підставі рішення виконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості», Бродівським РЦЗ збудовано приміщення гаража на прибудинковій території по вул. В. Стуса, 18 А в м. Броди.

На замовлення Бродівського РЦЗ, 12.08.2013 Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на будівлю гаража за адресою: м. Броди. вул. В.Стуса, 18а.

З метою оформлення права власності на приміщення вищезазначеного гаража, Бродівський РЦЗ звернувся до Бродівської міської ради листом від 20.08.2013 № 1515/02 про надання дозволу на оформлення права власності на будівлю гаража по вул. В. Стуса, 18А, до листа долучено копію технічного паспорта Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації на вищезазначену будівлю від 12.08.2013 та копію рішення міськвиконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості».

Виконавчим комітетом Бродівської міської ради Львівської області було розглянуто лист Бродівського РЦЗ від 20.08.2013 № 151/02 «Про оформлення права власності на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18А», копію технічного паспорта на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18А від 12.08.2013, копію рішення міськвиконкому № 305 від 16.08.1998 «Про дозвіл на будівництво гаражу районним центром зайнятості» та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» на підставі поданих Бродівським РЦЗ документів було прийнято рішення Виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області від 25.09.2013 за № 300 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18А». Даним рішенням Виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області від 25.09.2013 за № 300 «Про оформлення права власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу по вул. В.Стуса, 18А» було вирішено оформити право власності Бродівського районного центру зайнятості на будівлю гаражу загальною прощею 23,3 м2 на земельній ділянці по вул. В.Стуса, 18 А в м. Броди та доручено сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бродівського РУЮ у Львівській області вчинити дії, визначені чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності Бродівського районного центру зайнятості на вищезазначене нерухоме майно.

Бродівський районний центр зайнятості провів будівництво відповідно до рішення виконкому Бродівської міської ради від 16.06.1998 № 305 «Про дозвіл на будівництво гаража районним центром зайнятості» та вживав всі можливі заходи щодо оформлення права власності на вищезазначену будівлю гаража.

Право власності на спірне майно не було оформлене за Бродівським районним центром зайнятості.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції?.

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Проаналізувавши встановлені обставини, надавши оцінку доводам учасників справи, господарський суд керуючись стандартом вірогідності доказів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати за Позивачем Львівським обласним центром зайнятості (пл. Ринок, 20, м. Броди, Золочівський район, Львівська область, 80600) право власності на будівлю гаража, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Броди, вулиця Василя Стуса, 18а

3.Стягнути з Бродівської міської ради Львівської області (пл. Ринок, 20, м. Броди, Золочівський район, Львівська область, 80600) на користь Львівського обласного центру зайнятості (вул. Бортнянського, 11а, м. Львів, 79033, ЄДРПОУ 03491180, МФО 820172, р/р UA558201720355479001007099612) 2 481,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.07.2022.

Суддя Горецька З.В.