Рішення

від 28.07.2022 по справі 918/272/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/272/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши матеріали позовної заяви №7038/001-юр від 19.05.2022

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВЕН" (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.4/39а, код ЄДРПОУ 42143090)

про стягнення 1 713, 60 грн.

Без виклику сторін

Згідно з ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВЕН" (далі - ТОВ "ФОРВЕН", відповідач) про стягнення 1 713, 60 грн штрафних санкцій (з яких: 705,60 грн - пеня, 1 008,00 грн - штраф) за прострочення поставки продукції за Договором поставки № 53-122-01-21-11578 від 16.12.2021.

Ухвалою від 27.05.2022, між іншого, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частинами 1-4 ст. 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Приписами ч.ч. 1, 2, 6, 8, 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

10 червня 2022 року ТОВ "ФОРВЕН" отримав ухвалу від 27.05.2022, яка направлялася йому на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві, а саме: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.4/39а рекомендованим повідомленням за трек-номером 3301312046319.

Відтак, 27.06.2022 сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву, встановлений п. б) п. 4 резолютивної частини ухвали від 27.05.2022, згідно з яким було запропоновано відповідачу відповідно до ст. 165 ГПК України подати відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - протягом 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

16 грудня 2021 між ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - Замовник) та ТОВ «ФОРВЕН» (далі - Постачальник) за результатами закупівлі UA-2021-10-12- 004 Г4-е згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» укладено договір поставки № 53-122-01-21-11578 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1, 2.1, 2.2. Договору ТОВ «ФОРВЕН» взяло на себе зобов`язання поставити і передати Замовнику продукцію вартістю 14 400 грн 00 коп. згідно специфікації (додаток № 1 до договору).

Сторони обумовили між собою, що продукція поставляється постачальником в строк по 20.12.2021. (п. 3.1. Договору).

Як вбачається із п. 3.1. Договору продукція поставляється на умовах DDP згідно Інкотермс-2010, місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, місто Вараш, склад Рівненського відділення ВГ «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Відповідно пункту 8.4. Договору датою поставки є дата підписання видаткової накладної Вантажоодержувачем продукції, тобто дата фактичної передачі продукції Вантажоодержувачу в місці поставки.

Строк дії договору поставки - по 30.06.2022 (пункт 12.1. договору).

Зазначений договір з додатками № 1 (специфікація № 1 від 16.12.2021 року) та № 2 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору постачальник відвантажив товар для одержувача ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на суму 14 400 грн 00 коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 1 від 24.01.2022.

Дата фактичної поставки згідно умов пункту 8.4. Договору зазначена на вказаній видатковій - 08.02.2022 - працівником Вантажоодержувача в графі «отримав(ла)».

Оскільки в порушення умов Договору поставка продукції була здійснена ТОВ «ФОРВЕН» із простроченням (обов`язок поставки - 20.12.2021, дата фактичної поставки - 08.02.2022), позивач звернувся до господарського із позовом про стягнення з відповідача 705,60 грн - пені та 1 008,00 грн - штрафу за прострочення поставки продукції.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.

Підсумовуючи вищезазначене, ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" вказує на наявність права вибору підсудності за ініціативою позивача відповідно ч. 5 ст. 29 ГПК України (посилаючись на наявність аналогічної правової позиції викладеної у постановах Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 у справі № 918/410/20 та від 27.10.2021 у справі № 918/816/21, постанові Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі № 910/3402/21, постанові Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 907/344/20).

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення п. 3.1. Договору здійснено поставку обумовленої продукції із простроченням.

Відповідач зобов`язаний поставити продукцію у термін по 20.12.2021, однак при цьому поставив 08.02.2022, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 24.01.2022 та написом працівника Вантажоодержувача в графі «отримав(ла)».

Згідно з листом Міністерства юстиції України № 26245/14036-33-20/8.1.2 від 15.06.2020 року "Щодо неоднакового застосування прийменників до і по на позначення кінцевої календарної дати та прийменника до в поєднанні з числівниково-іменниковою формою" для позначення початкової і кінцевої дати, тобто певного періоду часу, у документах прийменник "з" треба вживати в парі з прийменником "до". Інколи, щоб увиразнити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник "включно". Проте його вживання поряд з останньою датою недоречне. Прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" за розмовним. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно вживати лише прийменник "до".

Зважаючи на викладене, судом встановлено, останнім днем для виконання зобов`язань відповідачем із поставки товару за Договором було 20.12.2021.

Замовник (покупець), не відмовився прийняти товар, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару не має.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 9.1 Договору обов`язок Постачальника сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7 % вартості непоставленої продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань по договору.

Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність Постачальника за прострочення поставки товару у вигляді пені, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені заявлені обґрунтовано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунки пені та штрафу нараховані позивачем за період з 21.12.2021 по 07.02.2022 та встановлено, що останні є арифметично вірними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 705 грн 60 коп. пені, суд задовольняє.

Оскільки період прострочення грошового зобов`язання 49 днів - із відповідача підлягає стягненню також 7 % штрафу у сумі 1008 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд на підставі доказів, наданих позивачем, встановив факт перебування сторін у договірних відносинах та встановив факт порушення відповідачем умов Договору поставки № 53-122-01-21-11578 від 16.12.2021 у вигляді прострочення поставки товару на 49 днів.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 705 грн 60 коп. пені та штрафу у розмірі 1008 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВЕН" про стягнення 1 713, 60 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВЕН" (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.4/39а, код ЄДРПОУ 42143090) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) 705 (сімсот п`ять) грн 60 коп. пені, 1008 (одна тисяча вісім) грн 00 коп. штрафу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.07.2022.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич