Рішення

від 29.07.2022 по справі 927/33/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2022 року справа № 927/33/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135; e-mail: contact@dsbt.gov.ua;

в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, проспект Науки, 57, м. Київ, 03083, e-mail: 18@dsbt.gov.ua

до відповідача: Приватного підприємства Магістраль-2016,

вул. Я.Мудрого, 20, кв. 29, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500

про стягнення 13933,95 грн.

без виклику сторін в с т а н о в и в:

Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки подано позов до Приватного підприємства Магістраль-2016 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами у сумі 13933,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведення 03.06.2021 габаритно-вагового контролю автомобіля, що належить відповідачу, посадовою особою Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, внаслідок чого відповідачу нараховано плату за проїзд у розмірі 418,00 євро, що за офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 03.06.2021, становить 13933,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою відповідачу встановлено строк до 22.02.2022 для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив.

21.02.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що акт №0058516 від 03.06.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю у зв`язку з виявленням на відповідному транспортному засобі перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь є незаконними.

Відзив на позовну заяву Державною службою України з безпеки на транспорті отримано 21.02.2022, що підтверджено трекінгом з офіційного сайту «Укрпошта».

З 24.02.2022 на всій території України згідно указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, дію якого продовжено указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 17.05.2022 суд повторно встановив сторонам строк для подачі заяв по суті спору у зв`язку із запровадженням воєнного стану та тимчасовим нефункціонуванням поштових відділення, роботу яких наразі відновлено.

24.05.2022 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 24.05.2022, у якій позивачем зазначено, що заперечення відповідача не спростовують виявлений факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який належить відповідачу на праві власності без відповідного дозволу.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.06.2021 посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0058516 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.06.2021 внаслідок виявлення перевищення транспортним засобом (DAF CF 85.460, державний номерний знак НОМЕР_1 ) загальної маси та навантаження на строєну вісь (нормативно допустима загальна маса становить 40,0 т, фактична - 47,05 т, допустиме навантаження на таку вісь становить 22 т, фактичне навантаження склало 33,50 т) (а.с. 5-6).

В акті №0058516 від 03.06.2021 зазначено вид вантажу: фреза дорожня (Wirtgen W2000F).

Транспортний засіб (DAF CF 85.460, державний номерний знак НОМЕР_1 ) належить на праві приватної власності ПП «Магістраль-2016», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 8). Під час перевірки був присутній водій ОСОБА_1 , який керував зупиненим транспортним засобом.

Засіб вимірювальної техніки, на яких проводилось зважування, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М25904920 від 15.11.2021 (а.с. 17)

Посадові особи Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли на підставі направлення на рейдову перевірку №000272 від 27.05.2021, графіка проведення рейдових перевірок Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період 31.05.2021 по 06.06.2021 (відповідно п. 13 постанови КМУ від 08.11.2006 №1567, графіку щоденної роботи пункту вагового та габаритного контролю на 2021 рік (а.с. 11-13).

Уповноваженими посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснено розрахунок суми, яку зобов`язаний сплатити відповідача, як плату за проїзд автомобільними дорогами у розмірі 418,00 євро (13933,95 грн. станом на момент складення розрахунку відповідно до офіційного курсу валют, встановленому Національним банком України). Зазначене підтверджується розрахунком плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу №0058516 від 03.06.2021 та інформацією з веб-порталу Національного банку України www.bonk.gov.ua. Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункту 30 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (а.с. 7).

Загальний розмір нарахованої плати за проїзд становить 13933,95 грн.

01.09.2021 Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було направлено на адресу відповідача лист про необхідність сплаті грошових коштів.

Відповідач у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив, дії Управління Укртрансбезпеки не оскаржив.

Заборгованість у розмірі 13933,95 грн. заявлена до стягнення з відповідача за даним позовом.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що за своїми характеристиками фреза дорожня є дорожньо-будівельною технікою, яка застосовується під час виконання дорожніх робіт. Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що сільськогосподарська техніка - трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні, меліоративні машини та інші механізми; Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» №196 від 26.02.2020 було скасовано дозволи на переміщення габаритної сільськогосподарської техніки, що включає в себе визначення та перелік понять, які передбачені пунктом 1.10 Правил дорожнього руху «сільськогосподарська техніка». Таким чином, складання акту №0058516 від 03.06.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.06.2021 у зв`язку з виявленням на відповідному транспортному засобі перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь є незаконними.

Документального підтвердження функціонального приназчення належного йому транспортного засобу саме як дорожньо-будівельної техніки відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у ї сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процессуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процессуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпекина на земному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраінфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведенного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортногоз асобу.

За таких обставин положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт, відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 ЗаконуУкраїни Про автомобільний транспорт передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспортіта у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна масса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 29 Закону Ураїни Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно із підпунктом 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна масса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно із пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більшяк на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктами 26, 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П розмір плати за проїзд; Рзм розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В-відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт, що перевезення вантажу (фреза дорожня (Wirtgen W2000F)) здійснювалось транспортним засобом автомобілем DAF CF 85.460, державний номерний знак НОМЕР_1 ).

Судом встановлено, що матеріали справи містять усі передбачені Порядком №879 документи, зокрема довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.06.2021, акт №№0058516 від 03.06.2021, розрахункм плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування №0058516 від 03.06.2021.

Як вбачається з розрахунку плати за проїзд, розмір плати визначено позивачем відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку №879.

Відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування.

Документального підтвердження функціонального приназчення належного йому транспортного засобу саме як дорожньо-будівельної техніки відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Згідно із частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 Господарського кодексу України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини 1,2 статті 216 Господарського кодексу України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 225 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/210/19 та у справі від 12.02.2020 №926/16/19.

Відповідач заперечив факт законного складання акту №0058516 від 03.06.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, посилаючись на те, що вантаж який перевозився (фреза дорожня) є дорожньо-будівельною технікою відповідано до п. 1.10 Правил дорожнього руху. Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» №196 від 26.02.2020 скасовано дозволи на переміщення габаритної сільськогосподарської техніки, що включає в себе визначення та перелік понять, які передбачені пунктом 1.10 Правил дорожнього руху «сільськогосподарська техніка».

Як встановлено судом, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки , яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного призначення 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну массу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєніосі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєніосі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєніосі - понад 16 т, строєніосі - понад 22 т або фактичною массою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєніосі - понад 18 т, строєніосі - понад 24 т або фактичною массою понад 44 т, а навстановленихУкравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За таких обставин відсутня необхідність отримання дозволу для переміщення дорогами техніки шириною до 2,6 метрів, а також дозвіл для техніки шириною від 2,6 метрів до 3,75 метрів. У даному випадку позивачем було зафіксовано перевищення вагових параметрів за допустимої загальної маси 40 т., фактична склала -47,05 т та за допустимого навантаження на строєну вісь 22 т, фактичне навантаження склало 33,50 т, а тому заперечення відповідача судом відхиляються.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми.

За наведених обставин суд доходить висновку про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів, здійснення розрахунку плати за проїзд посадові особи Укртрансбезпеки діяли на підставі та у спосіб, встановлені чиним законодавством, а також з дотриманням його вимог у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.

За приписами статті 86 Господарського процессуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 у розмірі 13933,95 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процессуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Магістраль-2016 (вул. Я.Мудрого, 20, кв. 29, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, код 40558762) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код 39816845) у дохід Державного бюджету України 13933 грн. 95 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами.

3. Стягнути з Приватного підприємства Магістраль-2016, вул. Я.Мудрого, 20, кв. 29, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, код 40558762) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код 39816845, 2270 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процессуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процессуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процессуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процессуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 29.07.2022.

Суддя М.О. Демидова