Постанова

від 28.07.2022 по справі 626/131/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/131/21 Номер провадження 22-ц/814/1614/22Головуючий у 1-й інстанції Гусар П.І. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Одринської Т.В.

суддів Абрамова П.С., Панченка О.О.,

за участю секретаря Владімірова Р.В..

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 рокута додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАОП «Промінь», в якому просила припинити договір оренди землі № 680 від 01.11.2006 року шляхом розірвання, який зареєстрований 23.03.2007 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладеного строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та нею на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,86 га кадастровий номер 6323381200:11:000:0109, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позов мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,86 га, кадастровий №6323381200:11:000:0109, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.12.2001 року серія ІV-ХР №022388. В 2006 році між нею та ПАОП «Промінь» був підписаний договір оренди земельної ділянки №680 від 01.11.2006 року, строком на 25 років. Відповідно до умов договору орендна плата нараховується орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 884,69 грн на рік. Відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше в термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року. 27.12.2019 року між нею та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову Угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки №680 від 01.11.2006 року. Підпункт 4.1 викладено у редакції «За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348,00 грн», інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою залишаються незмінними. Умовами договору оренди земельної ділянки №680 від 01.11.2006 року не визначений порядок сплати відповідачем орендної плати. Однак, відповідно до ч. 1ст. 96 ЗК Українидо обов`язків землекористувачів віднесено своєчасну сплату земельного податку та орендної плати. Відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати їй орендну плату за місцем її проживання, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за місцем її проживання, внести орендну плату за договором оренди землі на депозит нотаріуса. Крім того, відповідач відповідно до «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженихпостановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, мав можливість сплатити орендну плату поштовим переказом. Пунктом 14.5 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки №680 від 01.11.2006, зокрема п. 4.1 не сплатив орендну плату у строки визначені п. 4.7. договору, за період користування земельною ділянкою протягом 2019 року та за 2020 рік. Оскільки відповідач не сплатив орендну плату за 2019-2020 роки у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року користування земельною ділянку спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства є припиненим.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі відмовлено.

Додатковим рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року заяву представника відповідача ПАОП «Промінь» - адвоката Кадуна Петра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено.

Доповнено рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13.07.2021 року, таким змістом:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь», судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав доказів, що діями відповідача було порушено його права та не доведено, що йому була завдана суттєва шкода внаслідок дій ПАОП «Промінь», що свідчить про відсутність передбаченого уст. 651 ЦК Україниістотного порушення відповідачем договору оренди, необхідного для його розірвання. В той же час в діях орендаря, суд не вбачав ознак умисної або несистематичної невиплати орендної плати та вважає, що відповідні затримки з її виплати, обумовлені виключно поведінкою орендодавця.

Представник ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, заяву представника відповідача ПАОП «Промінь» - адвоката Кадуна Петра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки відповідач не сплатив орендну плату за 2019-2020 роки у строки з 01 серпня по 31 грудня кожного року користування земельною ділянкою спірний договір відповідно до вимог земельного законодавства є припиненим. Наголошує, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 року у справі № 479/1073/18. Зазначає, що відповідач мав можливість сплатити позивачу орендну плату поштовим переказом, між тим відповідач не надав суду доказів про відмову позивача від отримання поштового переказу за орендну плату.

В поштовому переказі який відправлений на ім`я позивача, не було зазначеноточну адресу проживання позивачки, що унеможливлювало отримання поштового переводу.

Відповідач не довів, що позивач ухилялась від отримання орендної плати, відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату за місцем проживання позивача.

Вважає, що договір оренди повинен бути розірваний на підставі ст. ст. 15, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», а також ст. 141 ЗК України.

Зазначає, що відповідачем подано відзив на позов разом із доказами з пропуском строків, передбачених законодавством, отже суд повинен був залишити відзив без розгляду.

Щодо додаткового рішення зазначає, що оскільки оскаржуване рішення має бути скасоване, а позов задоволений, то додаткове рішення також підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У відповідності достатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю ІV-ХР №022388 від 18.12.2001 року належить земельна ділянка, площею 5,86 га, із цільовим призначеннямведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

01 листопада 2006 року між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 680, згідно умов якого остання передала в оренду ПАОП «Промінь» належну їй земельну ділянку площею 5,86 га, строком на 25 років, починаючи з дати його реєстрації.

Вказаний вище договір зареєстрований 23 березня 2007 року за № 0407698000201 у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Відповідно до Акту передачі-прийому земельних ділянок за договором оренди № 680 від 01 листопада 2006 року вказана земельна ділянка була передана орендарю ПАОП «Промінь» згідно з планом (схемою) розміщення земельної ділянки на місцевості (а.с. 12).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 серпня 2019 року за ПАОП «Промінь» зареєстроване речове право оренди земельної ділянки загальною площею 5,8606 га, кадастровий номер 6323381200:11:000:0109 (а.с. 60).

Частиною 1статті 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п 4.1 Договору оренди земельної ділянки № 680 від 01 листопада 2006 року за користування вказаною в Договорі земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням 1,5% від грошової оцінки складає 885,69 грн на рік.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що Орендар має право виплатити орендну плату Орендодавцю авансом, за наступний термін, але не більше одного року. У разі припинення або розірвання договору внесена на майбутній період орендна плата повертається Орендарю протягом 6 місяців з дня припинення чи розірвання договору.

Згідно п. 4.3 Договору орендна плата, враховуючи і не виплачену, підлягає застосуванню коефіцієнту індексації грошової оцінки земель на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної грошової одиниці та переглядається кожного року.

Відповідно до п. 4.4. договору за письмовою домовленістю сторін, орендна плата за користування земельною ділянкою може справлятися у натуральній, грошовій та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Пунктом 4.7 Договору визначено, що Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату протягом дії договору, не пізніше, як у термін від 01 серпня до 31 грудня кожного року.

01 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» було укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 680 від 01 листопада 2006 року відповідно до якої п. 4.1 Договору оренди викладено у новій редакції «За користування вказаною у Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої з урахуванням коефіцієнту складає 6,5% від грошової оцінки» та доповнено Договір оренди пунктом «14.16. Орендар має право самостійно без погодження з Орендодавцем підвищувати процент нарахування розміру орендної плати».

Відповідно до п. 1.5 Додаткової угоди від 01 грудня 2016 року Договору оренди земельної ділянки № 680 від 01 липня 2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання (а.с. 57).

Також, матеріали справи свідчать, що 27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАОП «Промінь» було укладено Додаткову угоду про зміни до Договору оренди земельної ділянки № 680 від 01 листопада 2006 року відповідно до якої пункт «4 «Орендна плата» підпункт «4.1.» Договору оренди викладено в новій редакції «За користування вказаної в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату, розмір якої складає 18348 грн та доповнено пункт 4 підпунктом 4.15 «Зміни розміру орендної плати здійснюється за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди між Орендарем і Орендодавцем. Зміни внесені до даного пункту в попередніх додаткових угодах щодо одностороннього порядку збільшення розміру орендної плати, визнати такими, що не відповідають нормам закону та протирічить умовам самого договору».

Відповідно до п. 1.4 Додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки № 680 від 01 листопада 2006 року інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем не виплачувалась орендна плата за 2019 -2020 роки у строки та в розмірі передбаченому умовами договору оренди землі, що є підставою для припинення останнього шляхом його розірвання.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом,Цивільним кодексом України, а також законами України, зокремаЗаконом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також конкретним договором оренди землі.

Так, власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст. 90 ЗК України).

Відповідно достатті 6цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).

Частиною третьоюстатті 792 ЦК Українивстановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс Українивизначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, самеЗаконом України «Про оренду землі»врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Згідно положень ст. 1,3,13 Закону України «Про оренду землі»(надаліЗакону) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 14, 15 Закону (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є, в т.ч., орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 21, 22 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до положень ст. 25 Закону орендар земельної ділянки поміж іншого зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) зроблено висновок, що «тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4.12.2019 року у справі № 318/433/18 міститься висновок, що неналежне виконання умов договорів також є порушенням умов договорів оренди, яке дає право орендодавцям вимагати розірвання таких договорів, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість по договору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до додаткової угоди від 27 грудня 2019 року адреса орендодавця зазначена: АДРЕСА_1 . Даний договір є укладеним з моменту підписання, але таким, що не набрав чинності, оскільки відсутні в Державному реєстрі речових прав.

Матеріали справи свідчать, що 22 січня 2021 року ОСОБА_1 зверталася до відповідача із заявою про виплату орендної плати за 2019 - 2020 роки на підставі договору оренди землі від 01 листопада 2006 року.

Як вбачається зі змісту листа (відповідь на заяву) ПАОП «Промінь», останній не заперечує щодо наявності заборгованості по орендній платі. Разом з тим, зазначає, що заборгованість з орендної плати ними було сплачено шляхом грошового переказу через «Укрпошта», проте, позивач відмовився від її отримання, а тому вважати, що орендар не виконав свій обов`язок щодо виплати орендної плати підстав не має.

Так, на підтвердження вказаних обставин відповідачем надано суду: копію спільного листа директора та бухгалтера ПАОП «Промінь» від 30 грудня 2020 року, в якому визначений перелік осіб, в тому числі позивач, їх адреса та суми, які підлягають перерахуванню в рахунок погашення заборгованості по орендній платі згідно цього списку; копію списку згрупованих відправлень від 31 грудня 2020 року; копію квитанції щодо оплати послуг «Укрпошта»; копію листа від 28 грудня 2019 року із проханням до позивача щодо відкриття останнім карткового рахунку в АТ Райффайзен банк «Аваль» для перерахування коштів зі сплати орендної плати.

Досліджуючи вказані докази, апеляційним судом встановлено наступне.

Частиною 1 та пунктом 4 частини 2статті 532 ЦК Українипередбачено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Оскільки сторонами не узгоджено місце виконання договору оренди, тому місцем виконання договору є місце проживання орендодавця.

Як вбачається зі змісту листа ПАОП «Промінь» від 30 грудня 2020 року, що керівництво ПАОП «Промінь» просить ПАТ «Укрпошта» перерахувати орендну плату за земельні ділянки (паї) за 2020 рік згідно наданого списку, в тому числі ОСОБА_1 , в розмірі 59081грн. за наступною адресою: 63361, с. Кобзівка, Красноградський район, Харківська область.

Як вбачається зі списку згрупованих відправлень від 31 грудня 2020 року вказані грошові кошти були перераховані ПАТ «Укрпошта» згідно наданих ПАОП «Промінь» даних щодо отримувача.

Між тим, вказана ПАОП «Промінь» адреса для перерахування ПАТ «Укрпошта» заборгованості з орендної плати є неповною.

Зі змісту додаткової угоди від 27 грудня 2019 року про зміни до Договору оренди земельної ділянки № 680 від 01 листопада 2006 року вбачається, що адреса орендодавця ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Таким чином, на час відправлення поштового переказу, відповідачу було відомо точну адресу позивача.

Згідно копії паспорта позивача остання зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Поштовий грошовий переказ направлений позивачу відповідачем за допомогою ПАТ «Укрпошта» не міг бути доставлений позивачу через зазначення неповної адреси отримувача.

Направлення грошового переказу на прізвище ОСОБА_1 та зазначення неточної адреси унеможливлювало отримання позивачкою грошових коштів за орендну плату за 2019 та 2020 роки.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач відмовився від отримання поштового грошового переказу.

Що стосується листа від 28 грудня 2019 року із проханням до позивача щодо відкриття останнім карткового рахунку для перерахування коштів зі сплати орендної плати, то будь-яких домовленостей з цього приводу договір оренди, не містять.

Інших доказів, на підтвердження неможливості виплатити орендну плату у строки, визначені договором за 2019 та 2020 роки відповідачем не надано.

За таких, обставин апеляційний суд вважає, що позивачем доведено систематичність порушення відповідачем умов договору оренди в частині несвоєчасної виплати орендної плати за 2019 та 2020 роки, що завдає інтересам позивача суттєвої шкоди і є істотним порушення відповідачем умов договору, та, відповідно, є підставою для його розірвання.

Висновки місцевого суду про умисні дії позивачки, спрямовані на штучне створення умов для неотримання орендної плати, носять характер припущення. В зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що наявні підстави для надання іншої оцінки наявних у справі доказів.

Доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового про задоволення позову.

Скасоване основне судове рішення тягне за собою і скасування додаткового рішення, яке є невід`ємною частиною основного судового рішення.

Керуючись ст. ст.371,374, п. 4 ч. 3 ст.376,381,382,383,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 рокута додаткове рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03 серпня 2021 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватно аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 680 від 01.11.2006, зареєстрований 23.03.2007 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладеного строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,86 га кадастровий номер 6323381200:11:000:0109.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.07.2022.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

Судді: П.С. Абрамов

О.О. Панченко