Постанова від 20.07.2022 по справі 185/147/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1130/22 Справа № 185/147/20 Категорія 47 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Панасенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційноюскаргою Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2021 року про залишення позову без розгляду

у справі за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до ОСОБА_1 , Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, державний реєстратор Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченко Дмитро Сергійович про визнання недійсними розпорядження, договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2021 року позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради, залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Вербківської сільської ради у даній справі, оскільки прокурором на час звернення з даним позовом не доведено повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області про свій намір звернутись з цим позовом у розумний строк, необхідний для того, щоб остання мала змогу звернутися самостійно звернутися за захистом порушеного права.

В апеляційній скарзі Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прокуратурою дотримано вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку повідомлення позивача, зокрема, Головного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровської області про звернення до суду з даним позовом. Вважає, що в подальшому, при зміні в ході судового розгляду позивача на Вербківську сільську раду, обов`язку повідомлення прокурора про наявність підстав для представництва, якщо позовна заява вже розглядається судом законодавством не передбачено, оскільки новий позивач був обізнаний про існуючи порушення та приймав участь у розгляді справи.

Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області подала відзив, у якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.

Частиною третьою ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення цієї статті дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином |здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядуваннями інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Згідно із полоденнями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначила, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі №915/1022/18.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор при подачі позову в інтересах держави обґрунтовує необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення з цим позовом до суду, яке спрямоване, насамперед, на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області ще з 29 грудня 2018 року було відомо про факт незаконного розпорядження спірними земельними ділянками, а отже останнє мало всі підстави для звернення до суду на захист інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову про скасування спірного розпорядження районної державної адміністрації та визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки та її повернення. Проте, зазначених дій з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вжито не було. Крім того, факт нездійснення захисту інтересів держави органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та відсутність у нього необхідності здійснити такий захист у майбутньому, підтверджується тим, що вказаний позов подано прокурором 03 січня 2020 року.

Єдиною обставиною, яка на думку прокурора, стала підставою для звернення до суду це повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 10-4-0.6-9934/2-19 від 23 грудня 2019 року про те, що останнім не вживались заходи цивільно-правового характеру відносно скасування розпорядження № Р-569/0/335-18 від 29 грудня 2018 року щодо передачі в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, яке не може розцінюватися судом, як свідома бездіяльність зазначеного органу з приводу порушення інтересів держави.

Крім того, як вже зазначалось, Першим заступником керівника Павлоградської місцевої прокуратури Коршун О. 26.12.2019 року за вих. № 101-4099ВИХ-19 було повідомлено в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Холодову М.Б. про звернення до суду з позовом про захист інтересів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у вищезазначених спірних правовідносинах.

Проте, доказів на підтвердження відправлення та отримання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначеного повідомлення суду не надано.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Доводи апеляційної скарги про дотримання прокурором положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку повідомлення позивача, зокрема, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області про звернення до суду з даним позовом не заслуговують на увагу, з огляду на відсутність доказів направлення та отримання останнім такого повідомлення. Участь у розгляді справі Вербківської сільської ради не позбавляє обов`язку надіслати таке повідомлення відповідному органу інтереси якого має намір представляти прокуратура.

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду, є безпідставними та зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені заявником у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2021 року про залишення позову без розгляду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова