Ухвала

від 18.07.2022 по справі 308/8614/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8614/22

1-кс/308/2729/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 42022071210000040, відомості прояке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42022071210000040, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань 04 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:57:001:0065, площею 0,5 га, для будівництва та обслуговання багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Ужгородській міській раді, та на праві оренди передана ОСОБА_4 , а також ТОВ "Кифа".

Клопотання мотивоване тим, що зазначена земельна ділянка має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, а зібрана у ході досудового розслідування інформація дає достатні підстави вважати, що на даний момент існує ризик її перетворення. За таких обставин, є необхідність у накладенні арешту на зазначену ділянку шляхом заборони її відчуження та користування нею.

У судове засідання прокурор не з`явився, однак подав до суду клопотання, згідно з яким просив суд розглянути клопотання без його участі. Клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Власник, орендар та суборендар майна, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим клопотання розглянуто без їх участі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження,

псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Згідно з ч. 1 ст.98КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2022 року за № 42022071210000040, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 липня 2022 року.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.07.2022 року встановлено, що на території військового містечка № НОМЕР_1 на земельній ділянці з кадастровим номером № 21101000000:57:001:0065 площею 0,5 га по АДРЕСА_2 , що входить до складу земельної ділянки загальною площею 15,5528 га, яка в свою чергу, знаходиться на обілку та балансі КЕВ м. Мукачево та відноситься до земель оборони, здійснюється самовільне будівництво, монтажні роботи по будівництву житлового комплексу.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.07.2022 року, дана земельна ділянка належить на праві комунальної власності Ужгородській міській раді. Окрім цього, дана земельна ділянка орендована ОСОБА_4 до 21.01.2069 року та здана в суборенду ТОВ "Кифа".

В обгрунтування заявленого клопотання, прокурор зазначає, що дана земельна ділянка має значення речового доказу, існує ризик її перетворення, а тому накладення арешту на дане майно необхідне з метою збереження даного доказу.

Оскільки, накладення арешту на майно допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, то в силу вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, він може бути накладений на майно будь-якої особи (у тому числі на майно особи, яка не є підозрюваною), у разі якщо слідчий суддя встановить достатні підстави вважати, що зазначене майно відповідатиме критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як вбачається з клопотання, земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:57:001:0065, площею 0,5 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 в визнана речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено існування ризику перетворення земельної ділянки, яка визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речового доказу та виключення ризиків його перетворення, зміни чи відчудження, слідчий суддя прийшов до висновку про обгрунтованість заявленого клопотання та його задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:57:001:0065, площею 0,5 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України виконання ухвали в частині внесення відомостей про арешт майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно покласти на реєстратора центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1