Рішення

від 29.07.2022 по справі 320/1174/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року № 320/1174/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до до голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Овсієнка Антона Михайловича та Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновити на посаді та стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Овсієнка Антона Михайловича та Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Антона Овсієнка від 12.01.2022 №02-к, про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі абзацу 2 частини першої статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", у зв`язку з порушенням присяги посадових осіб місцевого самоврядування;

- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з 13.01.2022;

- стягнути з Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що спірним розпорядженням від 12.01.2022 №02-к, прийнятим за результатом проведеного службового розслідування, її було звільнено з посади завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у зв`язку з порушенням присяги посадових осіб органу місцевого самоврядування.

Позивачка не погоджується з правомірністю спірного розпорядження та стверджує, що матеріали службового розслідування не містять доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 присяги посадової особи органу місцевого самоврядування, а службове розслідування було проведено з процедурними порушеннями, а саме: відповідач не ознайомив позивачку з підставами проведення службового розслідування; не повідомив причини її відсторонення від займаної посади на час розслідування; не ознайомив з матеріалами службового розслідування; не відібрав у ОСОБА_1 письмових пояснень з приводу фактів, відображених в акті службового розслідування.

Також позивачка зауважила, що в акті службового розслідування не наведені обставини неможливості застосування до ОСОБА_1 будь-якого іншого дисциплінарного стягнення, відмінного від звільнення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Білогородська сільська рада, заперечуючи проти позовних вимог, зазначила, що ОСОБА_1 не дотримувалася правил внутрішнього трудового розпорядку та ділової етики: систематично запізнювалася на роботу без поважних причин, грубо себе поводила з представниками сільської ради, дозволяла собі грубу та нетактовно поведінку при спілкуванні з відвідувачами органу місцевого самоврядування при особистому зверненні та у телефонному режимі, та ці факти були підтверджені у ході проведення службового розслідування.

Відповідач вважає, що вчинення позивачкою вказаних дій, враховуючи їх систематичність, призвели до формування негативного ставлення, підриву авторитету Білогородської сільської ради як органу місцевого самоврядування, підриву авторитету її посадових осіб перед окремими громадянами та громадою в цілому, спричинили перешкоджання діяльності органу місцевого самоврядування, його працівників та порушення прав громадян. Вказане було кваліфіковано як порушення позивачкою присяги посадової особи органу місцевого самоврядування, що унеможливлює подальше виконання нею своїх посадових обов`язків.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що розпорядження від 12.01.2022 №02-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади було прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 06.07.2022, з`явились позивачка та представники сторін, якими було заявлено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання представників сторін, суд усною ухвалою від 06.07.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішив здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 03.12.2002 (т.1, а.с.141-142).

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.08.1999, позивачка з 06.01.2021 по 12.01.2022 працювала на посаді завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення виконавчого апарату Білогородської сільської ради (т.1, а.с.144-156).

На вказану посаду позивачка була призначена згідно з розпорядженням Білогородської сільської ради від 05.01.2021 №4 (т.2, а.с.143).

06.01.2021 ОСОБА_1 було прийнято присягу посадової особи органів місцевого самоврядування (т.2, а.с.131).

З матеріалів справи вбачається, що безпосереднім керівником позивачки - начальником відділу організаційного та аналітичного забезпечення виконавчого апарату Білогородської сільської ради Ступак І.В., було подано до в.о. сільського голови ОСОБА_2 доповідну запису від 13.10.2021, в якій вказано про систематичне порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, ділової етики та про неналежне виконання позивачкою своїх посадових обов`язків.

У вказаній доповідній записці ОСОБА_3 зауважила, що позивачка не дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку та ділової етики: систематично запізнюється на роботу без поважних причин, з працівниками сільської ради поводиться грубо та підвищує на них голос, дозволяє собі грубу та нетактовну поведінку при спілкуванні з відвідувачами при особистому зверненні громадян до сільської ради та в телефонному режимі.

ОСОБА_3 стверджує, що скарги на дії та поведінку ОСОБА_1 не поодинокі та в усній формі поступають від жителів та працівників сільської ради. При цьому ОСОБА_1 неодноразово отримувала усні попередження, що у разі подальшого порушення внутрішнього трудового розпорядку та ділової етики до неї будуть застосовані заходи дисциплінарного впливу.

У зазначеній доповідній записці вказано про невиконання позивачкою доручень начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення виконавчого апарату Білогородської сільської ради ОСОБА_3 , що стосувались роботи сектору документообігу, контролю і звернень громадян.

Пояснення з приводу порушення трудової дисципліни, ділової етики та неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 відмовляється надавати (т.1, а.с.160).

На підставі вказаної доповідної записки 13.10.2021 виконуючим обов`язки сільського голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Гапичем Михайлом було прийнято розпорядження №170 "Про проведення службового розслідування", пунктом 1 якого вирішено провести службове розслідування за фактом порушення трудової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 - завідувачем сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради.

Пунктом 2 вказаного розпорядження на час проведення службового розслідування відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді.

Відповідно до пункту 3 розпорядження створено комісію з проведення службового розслідування у складі:

- голова комісії - Реган Павло Леонідович - керівник апарату - начальник відділу по забезпеченню діяльності ради;

- члени комісії: Агапова Ольга Олександрівна - секретар виконавчого комітету; Ковгар Ольга Миколаївна - завідувач сектору кадрової роботи відділу бухгалтерського обліку та кадрів; Зінченко Костянтин Миколайович - інспектор відділу юридичного забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка відмовилась від ознайомлення з текстом розпорядження від 13.10.2021 №170, про що членами комісії було складено акт від 08.11.2021. Від ознайомлення з цим актом позивачка так само відмовилася, про що членами комісії зроблено відповідний запис (т.2, а.с.96).

Розпорядженням сільського голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 12.11.2021 №187 "Про продовження проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування за фактом порушення трудової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 - завідувачем сектору документообігу, контролю і звернення громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради, призначеного розпорядженням в.о. сільського голови від 13.10.2021 №170 "Про проведення службового розслідування", до 04.12.2021 (т.2, а.с.91).

Розпорядженням сільського голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 03.12.2021 №203 "Щодо службового розслідування" продовжено проведення службового розслідування за фактом порушення трудової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 - завідувачем сектору документообігу, контролю і звернення громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради, призначеного розпорядженням в.о. сільського голови від 13.10.2021 №170 "Про проведення службового розслідування", до 04.12.2021 та продовженого розпорядженням сільського голови від 12.11.2021 №187 "Про продовження службового розслідування", до 10.12.2021 (т.2, а.с.92).

Судом встановлено, що інспектор відділу юридичного забезпечення ОСОБА_4 звернувся до Білогородського сільського голови Овсієнка А.М. із доповідною запискою від 03.12.2021, у якій повідомив, що під час проведення службового розслідування, призначеного розпорядженням в.о. сільського голови від 13.10.2021 №170 "Про проведення службового розслідування" стосовно ОСОБА_1 - завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради, до сільської ради надійшли доповідні записки начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення ОСОБА_3 , спеціаліста зазначеного відділу ОСОБА_5 , діловода сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення ОСОБА_6 та завідувача сектору кадрової роботи відділу бухгалтерського обліку та кадрів Білогородської сільської ради ОСОБА_7 щодо перешкоджання їх роботі, поширення інформації, що може завдати шкоди репутації органу місцевого самоврядування з боку ОСОБА_1 та з інших питань.

У вказаній доповідній записці запропоновано розглянути зазначені у доповідній записці факти в межах вищезазначеного службового розслідування (т.2, а.с.93).

На підставі вказаної доповідної записки сільським головою Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області прийнято розпорядження від 03.12.2021 №205 "Про проведення службового розслідування", яким доручено комісії з проведення службового розслідування, створеній розпорядженням виконувача обов`язків сільського голови №170 від 13.10.2021, в межах триваючого відповідного до зазначеного розпорядження службового розслідування, провести службове розслідування за фактами перешкоджання роботи посадових осіб та службовців Білогородської сільської ради, поширення інформації, що може завдати шкоди репутації органу місцевого самоврядування з боку завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_1 .

Службове розслідування провести комісії в складі, в поряду і строки, визначені розпорядженням сільського голови №170 від 13.10.2021, із врахуванням положень розпоряджень сільського голови №187 від 12.11.2021 та №203 від 03.12.2021 (т.2, а.с.90).

За результатом проведення службового розслідування Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області було складено акт службового розслідування від 06.12.2021 (т.1, а.с.182-202).

У вказаному акті зазначено, що 06.01.2021 ОСОБА_1 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування, відповідно до якої присягнула вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та Законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки.

Також ОСОБА_1 була попереджено про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пояснень секретаря виконавчого комітету Білогородської сільської ради ОСОБА_8 за час роботи ОСОБА_1 проявила себе з негативної сторони.

Вона систематично порушує правила внутрішнього трудового розпорядку та ділової етики. ОСОБА_1 систематично запізнюється на роботу без попередження керівництва, дозволяє собі грубу та нетактовну поведінку при спілкуванні з відвідувачами при особистому зверненні громадян до сільської ради та в телефонному режимі.

Доручення ОСОБА_8 , як секретаря виконавчого комітету, що стосуються роботи сектору документообігу, контролю і звернень громадян, нею виконувались невчасно або взагалі ігнорувалися.

ОСОБА_1 неодноразово отримувала від ОСОБА_8 усні попередження, що у разі подальшого порушення трудового розпорядку та ділової етики до неї будуть застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Також до ОСОБА_8 неодноразово надходили скарги щодо того, що ОСОБА_1 у спілкуванні з відвідувачами сільської ради проявляє нетактовну, грубу поведінку, спілкується в підвищеному, агресивному тоні, надає громадянам невірні рекомендації щодо подальшого вирішення їх питань, зокрема неодноразово перенаправляла громадян до посадових осіб, в компетенцію яких не входить вирішення питань, з якими вони звернулися до сільської ради. Неодноразово надходили скарги, що ОСОБА_1 при зверненні громадян взагалі відмовлялася пояснити людям порядок їх подальших дій чи направити до відповідного спеціаліста.

Зазначені дії викликали обґрунтоване обурення після спілкування громадян з ОСОБА_1 і ОСОБА_8 неодноразово доводилося вислуховувати їх скарги з даного приводу, заспокоювати їх та пояснювати, що не можна робити висновки про роботу всієї сільської ради після негативного досвіду спілкування з одним її працівником.

З цього приводу ОСОБА_8 також неодноразово робила ОСОБА_1 зауваження, вказувала і начальнику відділу ОСОБА_3 на неналежну поведінку та некомпетентність її підлеглої, однак ОСОБА_1 не реагувала на зауваження взагалі, або в агресивній формі відповідала, що не вбачає в своїй поведінці нічого негативного.

При цьому, як керівник сектору документообігу, контролю і звернень громадян, вона за характером своєї роботи постійно спілкується з відвідувачами, які перебуваючи у сільській раді в першу чергу звертаються саме до зазначеного сектору, і така її поведінка негативно відображається на сприйнятті мешканцями громади роботи всіх працівників сільської ради.

Такі дії ОСОБА_1 негативно впливають на формування громадської думки та відношення громадян до сільської ради, як органу місцевого самоврядування, підривають авторитет та нівелюють позитивні результати роботи інших працівників сільської, оскільки вже при зверненні до сільської ради вони одразу стикаються з нетактовним та непрофесійним ставленням до себе.

Негативна поведінка та непрофесійність ОСОБА_1 відома їй не лише особисто та зі слів відвідувачів і працівників сільської ради, вона знайшла своє відображення і в публічному просторі, зокрема в мережі Fасеbоок, де дописувачі також зазначають про неналежність виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 . Відповідні скріншоти з публічної переписки в мережі додані до пояснення.

Враховуючи викладене, на переконання ОСОБА_8 ОСОБА_1 за своїми моральними, діловими, професійними якостями не відповідає займаній посаді та своїми діями дискредитує сільську раду, як орган місцевого самоврядування.

Відповідно до пояснення начальника відділу надання соціальних послуг Білогородської сільської ради ОСОБА_9 за специфікою роботи свого відділу вона постійно спілкується з мешканцями громади, які звертаються з питання надання соціальних послуг, соціальної допомоги, вирішення різних життєвих ситуацій.

Разом з тим, громадяни при зверненні до сільської ради часто спочатку звертаються до сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення, працівники якого і направляють цих осіб до її відділу.

При спілкуванні з людьми, які зверталися до відділу, який вона очолює, вони неодноразово жалілися їй на керівника сектору ОСОБА_1 , яка в спілкуванні з ними дозволяла собі поводити себе нетактовно, відносилася зверхньо. Скаржились на те, що її поведінка була агресивною, в розмові вона дозволяла собі переходити на крик. Також зі слів відвідувачів, замість того, щоби надати роз`яснення в межах компетенції або направити до відповідного спеціаліста, ОСОБА_1 в агресивній формі, переходячи на особистості, намагалася принизити їх, акцентуючи питання на тому, що вони звертаються з дріб`язковими питаннями, в яких через свої недостатні розумові здібності не можуть самі розібратися.

Громадяни неодноразово її запитували про те, куди писати скарги на ОСОБА_1 щодо її негідної поведінки, однак вона їх відмовляла від цього, оскільки вважала, що це робочі моменти та орієнтувала їх на вирішення питань, з якими вони звернулися.

Разом з тим, незважаючи, що громадяни проявляли розуміння та не зверталися з письмовими скаргами щодо дій ОСОБА_1 , вона вважає, що такі її дії негативно впливають на формування громадської думки та відношення громадян до сільської ради, як органу місцевого самоврядування, підривають авторитет та нівелюють позитивні результати роботи інших працівників сільської ради, оскільки вже при зверненні до сільської ради вони одразу стикаються з негативним та агресивним ставленням до себе.

В подальшому це впливає на взаємовідносини відвідувачів з іншими працівниками, яким крім виконання своїх обов`язків доводиться ще й намагатись змінити первісне негативне враження про орган місцевого самоврядування, яке склалося внаслідок вищезазначеної поведінки ОСОБА_1 .

Відповідно до пояснення начальника управління Центр надання адміністративних послуг Білогородської сільської ради ОСОБА_10 до неї неодноразово з боку відвідувачів висловлювалися усні скарги щодо нетактовної поведінки ОСОБА_1 . Зі слів громадян ОСОБА_1 у спілкуванні дозволяла собі поводитися грубо, зверхньо, в підвищеному, навіть агресивному тоні.

Також неодноразово ОСОБА_1 , не розібравшись в суті звернення громадян, проявляючи некомпетентність, відмовлялася приймати в громадян звернення та направляла їх до Управління центр надання адміністративних послуг з питаннями, які жодним чином не стосувалися компетенції управління.

Згідно пояснення старости Гореницького старостинського округу Білогородської сільської ради ОСОБА_11 до нього як до старости Гореницького старостинського округу неодноразово звертались мешканці громади з усними скаргами та претензіями щодо неналежної роботи "канцелярії", тобто сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради.

Так, громадяни жалілись на некомпетентність та неналежну поведінку керівника зазначеного сектору ОСОБА_1 .

Скарги стосувалися того, що при зверненні до Білогородської сільської ради керівник сектору з ними спілкувалася в грубому, зневажливому тоні. Не бажаючи розібратися в суті питання з якими звернулись громадяни, ОСОБА_1 неодноразово направляла до нього, як до старости, громадян з питаннями, які не стосуються його повноважень. Після чого люди, втрачаючи даремно час, їхали в с. Гореничі де йому доводилося їх знову направляти в с. Білогородка до відповідних спеціалістів сільської ради. Це викликало об`єктивне обурення громадян щодо некомпетентності та неналежної поведінки ОСОБА_1 як посадової особи.

Також було кілька випадків, коли ОСОБА_1 спілкувалася зі ним в підвищеному, істеричному тоні по звичайним робочим питанням. На його зауваження з цього приводу вона не реагувала.

Він вважає, що такі дії ОСОБА_1 негативно впливають на формування громадської думки та відношення громадян до сільської ради, як органу місцевого самоврядування, підривають авторитет та нівелюють позитивні результати роботи інших працівників сільської ради, оскільки вже при зверненні до сільської ради вони одразу стикаються з нетактовним та непрофесійним ставленням до себе.

Відповідно до пояснень старости Святопетрівського старостинського округу ОСОБА_12 до нього неодноразово звертались мешканці села Святопетрівське у зв`язку з нешанобливим ставленням до громадян з боку завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_1 .

Зі слів мешканців йому відомо, що ОСОБА_1 неодноразово дозволяла собі в грубій, агресивній формі спілкуватися з громадянами, як в приміщені сільської ради, так і в телефонних розмовах.

Згідно пояснень діловода сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_6 на вищезазначеній посаді вона працює з 08 червня 2021 року та перебуває в одному службовому кабінеті з завідувачем сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_1 . За цей час з боку ОСОБА_1 неодноразово були прояви грубої, агресивної, часто нетактовної поведінки, як щодо відвідувачів, так і щодо колег.

Зазначене, на її думку, негативно відображається як на роботі в самій раді, так і на відношенні громадян до сільської ради, як органу місцевого самоврядування, оскільки відвідувачі, відвідуючи сільську раду в першу чергу приходять до сектору документообігу, контролю і звернень громадян, зазвичай звертаючись саме до ОСОБА_1 , як до керівника сектору.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово запізнювалася на роботу, а на зауваження секретаря виконавчого комітету ОСОБА_8 щодо недопустимості безпідставних запізнень ОСОБА_1 не реагувала.

Також 08.09.2021 ОСОБА_1 упродовж дня, незважаючи на її заперечення, за допомогою мобільного телефону проводила відеозйомку у робочому кабінеті, де вони з нею працюють, відволікаючи її від роботи.

09.11.2021, коли вона приблизно о 8 годині прийшла на роботу, поряд з її робочим кабінетом перебувала ОСОБА_1 , яка проводила за допомогою мобільного телефону відеозйомку, фіксуючи її дії, коли вона відчиняла кабінет та заходила на робоче місце. У подальшому, зайшовши до кабінету, ОСОБА_13 продовжила відеозйомку. При цьому на її зауваження про те, що вона заперечує проти проведення зйомки ОСОБА_1 не реагувала.

Далі упродовж робочого дня ОСОБА_1 час від часу, не зважаючи на її заперечення, продовжувала відеозйомку, у тому числі знімаючи її та процес її роботи. Такою поведінкою ОСОБА_1 відволікала її від роботи та загалом заважала працювати.

Така поведінка ОСОБА_1 призводить до негативної напруги у відносинах в колективі, заважає належним чином здійснювати свою роботу.

Відповідно до пояснень діловода сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_14 у Білогородській сільській раді вона працює з 17 серпня 2021 року в одному кабінеті з позивачкою та діловодом ОСОБА_6 .

З ОСОБА_1 вона працювала фактично менше місяця, оскільки остання одразу після її призначення на посаду пішла у відпустку, а вийшовши з відпустки через деякий час пішла на лікарняний. У зв`язку з цим, а також з тим, що вона як новий працівник більше була стурбована тим, щоб розібратися та належним чином виконувати свою роботу, то відносно поведінки ОСОБА_1 вона особливо уваги не звертала.

Було кілька випадків, що ОСОБА_1 конфліктувала з відвідувачами, проте детально вони їй не запам`яталися.

Також кілька разів ОСОБА_1 запізнювалася на роботу, проте причини запізнень їй не відомі.

08.09.2021 ОСОБА_1 упродовж дня за допомогою мобільного телефону періодично проводила відео зйомку, чи можливо просто імітувала проведення відео зйомки у робочому кабінеті, де з нею працювала ОСОБА_14 , відволікаючи її з ОСОБА_6 від роботи, проте зауваження їй не робили, оскільки вона є безпосереднім керівником ОСОБА_14 .

З пояснень ОСОБА_15 вбачається, що кілька днів тому у соціальній мережі Facebook вона побачила відеоролик працівниці Білогородської сільської ради ОСОБА_16 , де вона жаліється, що її не допускають до роботи.

Після цього, маючи вкрай негативний досвід спілкування із зазначеною особою, вона звернулася до сільської ради із заявою щодо її неправомірних дій.

Так, декілька місяців тому, точної дати не пам`ятає, вона звернулася до сільської ради з питанням виплати допомоги у зв`язку з народженням дитини.

Прийшовши до приміщення сільської ради, вона одразу прийшла до приймальні сільського голови, яка знаходиться на другому поверсі адміністративного приміщення сільської ради, де звернулася до ОСОБА_1 із запитанням, як їй написати заяву, чи до кого підійти, щоб написати заяву на виплату матеріальної допомоги.

На її звичайне звернення ОСОБА_1 відреагувала вкрай негативно, вона б навіть сказала - неадекватно. Вона ( ОСОБА_1 ) в агресивній формі, в підвищеному тоні сказала, що звідки, чому вона ( ОСОБА_17 ) вирішила, що тут у неї потрібно писати якусь заяву, чому вона ( ОСОБА_17 ) прийшла саме сюди, та відмовилася надати їй будь-яку інформацію щодо того, як їй подати заяву про отримання матеріальної допомоги.

При цьому ОСОБА_1 поводилася не як посадова особа, яка перебуває на робочому місці, а наче вона ( ОСОБА_17 ) без її дозволу прийшла до неї додому і вимагає від неї зробити щось протиправне. Поведінка була агресивною, зверхньою, вкрай нетактовною.

Не отримавши відповіді на своє запитання (усне звернення) та будучи негативно враженою такою поведінкою ОСОБА_1 , її негативним, зверхнім ставленням до неї як до відвідувача, вона вийшла з приймальної та на першому поверсі приміщення сільської ради звернулася до іншого фахівця сільської ради, яка допомогла їй в написанні відповідної заяви.

Більше вона ( ОСОБА_17 ) з ОСОБА_1 не спілкувалася, оскільки таке відношення до неї з боку ОСОБА_1 справило на неї вкрай негативне враження про відвідування сільської ради, вона вважає, що представник сільської ради не має жодного права так себе поводити.

Зазначене також підтверджується заявою ОСОБА_15 від 15.11.2021.

З пояснень ОСОБА_18 вбачається, що кілька днів тому у соціальній мережі Fасеbоок вона побачила відеоролик працівниці Білогородської сільської ради ОСОБА_16 , де вона жаліється, що її не допускають до роботи.

Може повідомити, що вона є одинокою багатодітною матір`ю, має на утриманні трьох малолітніх дітей, та раз на півроку подає документи для оформлення виплат як одинокій матері. Раніше документи вона подавала до управління соціального захисту Києво-Святошинської районної державної адміністрації. Але у цьому році, у зв`язку із змінами в законодавстві у зв`язку з децентралізацією, в січні вона подавала документи начальнику відділу надання соціальних послуг ОСОБА_9 .

На початку липня цього року їй знову потрібно було подати документи на виплату. Знаючи, що ОСОБА_9 перебуває у відпустці та вважаючи нетактовним її турбувати, вона на початку липня, наскільки пам`ятає, 5 липня, в перший понеділок місяця, зателефонувала до Білогородської сільської ради за телефоном НОМЕР_3 , щоб запитати, які документи і куди їй потрібно подати для отримання виплати. За телефоном їй відповіла жінка, яка замість того, щоб роз`яснити, що їй потрібно робити або скерувати до відповідного спеціаліста, в грубій формі відповіла, щоб вона спочатку розібралася що їй потрібно, а потім вже зверталася, та додала (приблизно дослівно), що «ви всі постійно дзвоните, не знаєте, що вам потрібно, тільки займаєте телефон, тут, може подзвонити хтось важливий, а ви лише затримуєте дзвінок»». Після цього жінка припинила дзвінок, «поклала трубку».

Не отримавши відповіді на своє питання, наступного дня, 6 липня, ОСОБА_18 приїхала до сільської ради та звернулася до приймальні сільського голови. В приймальні була лише ОСОБА_1 , вона її зараз ідентифікувала, оскільки це саме та особа, яку вона бачила на відеоролику в мережі Fасеbоок, і по телефону перед цим, судячи з її голосу, вона також розмовляла з ОСОБА_1 .

Вона звернулася до ОСОБА_1 щодо того, куди їй звертатися для того, щоб отримати допомогу як одинокій багатодітній матері. ОСОБА_1 в грубій формі, майже переходячи на крик, сказала їй, що це таке, що вони кожні півроку подають документи і не можуть ніяк запам`ятати, які документи і куди подавати.

Враховуючи таке негативне, хамське відношення до неї, вона знервована вийшла з приймальні, після розмови з ОСОБА_1 в неї від нервів "тряслися руки". ОСОБА_1 ще щось кричала їй в слід, але вона не сприймала її крик і що вона казала, не пам`ятає.

Зазначене також підтверджується заявою ОСОБА_18 від 12.11.2021.

Відповідно до пояснень ОСОБА_19 , вона працює на посаді економіста в Комунальному підприємстві "Комбінат комунальних послуг с.Білогородка" з 2017 року.

У зв`язку з виконанням своїх робочих обов`язків (контроль сплати рахунків за надання комунальним підприємством послуг з водопостачання та водовідведення мешканцям житлового комплексу «Білий шоколад» по АДРЕСА_1 ) вона знайома з ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 . Власником квартири є її свекруха. За час спілкування з нею в ОСОБА_19 про ОСОБА_1 склалося негативне враження. Їх спілкування з ОСОБА_1 , стосувалося того, що по квартирі в якій ОСОБА_1 проживає, постійно була заборгованість зі сплати наданих послуг, які вона безпідставно відмовлялася сплачувати. При цьому в розмовах ОСОБА_1 поводила себе грубо, неврівноважено, дозволяла собі переходити на крик, використовувала ненормативну лексику. На даний момент за квартирою, в якій вона проживає, продовжує рахуватися борг за водопостачання.

22 вересня 2021 року вона ( ОСОБА_20 ) з робочих питань прийшла до приміщення сільської ради - їй потрібно було надати до сільської ради документи, а саме: зареєструвати два листи.

Коли вона зайшла до приміщення приймальні сільського голови, де здійснюється реєстрація документів, вона зустріла ОСОБА_1 , яка, на її думку, впізнавши її, з особистих неприязних мотивів, без пояснень причин, відмовилася приймати чи реєструвати від неї документи. При цьому розмова з її боку одразу проходила в негативному, підвищеному тоні. ОСОБА_1 просто відмовлялася приймати в неї документи та на її заперечення, що це її робота, не реагувала.

Лише після сварки з нею та наголошення, що вона зобов`язана реєструвати документацію, ОСОБА_1 дала вказівку своїм підлеглим зареєструвати листи.

Після цього, зважаючи на упереджене ставлення до неї з боку ОСОБА_1 , вона до приймальні не заходила. Вважає, що посадова особа не може допускати, щоб її особисті інтереси негативно спливали на роботу.

Також, оскільки вона проживає в с.Білогородка та працює в комунальному підприємстві, то багато спілкується з мешканцями громади. В розмовах їй неодноразово доводилося чути про негативне відношення до відвідувачів у приймальні або, як її ще називають, «канцелярії» Білогородської сільської ради.

В акті службового розслідування також вказано, що факт неналежного, грубого, недопустимого для посадової особи місцевого самоврядування, спілкування з мешканцями громади також підтверджується заявою ОСОБА_21 .

Відповідно до доповідної записки начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_3 11 листопада 2021 року упродовж першої половини робочого дня до її службового кабінету неодноразово заходила позивачка, яка постійно в агресивній і нетактовній формі, в підвищеному тоні запитувала у неї, на якій підставі її відсторонено від роботи та вимагала надати їй відповідні документи.

На її зауваження, що вона сама в понеділок 08 листопада 2021 року відмовилася від ознайомлення з відповідним розпорядженням про проведення службового розслідування про відсторонення її від посади та про відсутність особисто у неї відповідних документів ОСОБА_1 не реагувала.

При цьому, перебуваючи у кабінеті, ОСОБА_1 за допомогою мобільного телефону здійснювала аудіо та відеозапис розмов, жодним чином не реагуючи при цьому на її заперечення про проведення аудіо та відеозапису.

На будь-які її зауваження поводити себе тактовно ОСОБА_1 не реагувала.

Зокрема, приблизно о 12 годині 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 вкотре зайшла до її службового кабінету, здійснюючи при цьому відео та аудіозйомку за допомогою мобільного телефону, повідомила, що вона проводить зйомку в прямому ефірі та почала вимагати від неї надання інформації щодо причин її відсторонення від роботи. При цьому, з незрозумілих їй причин, ОСОБА_1 , знаходячись на відстані кількох метрів від неї, декілька разів сказала, щоб вона не «трогала її руками», хоча зважаючи на відстань між нами, вона фізично цього зробити не могла.

У цей час в кабінеті також знаходилася спеціаліст відділу ОСОБА_5 , яка була свідком цих подій та може підтвердити агресивну поведінку ОСОБА_1 .

Внаслідок таких дій ОСОБА_1 вона була позбавлена можливості нормально виконувати свої посадові обов`язки.

Також загалом в спілкуванні з відвідувачами сільської ради ОСОБА_1 часто проявляє нетактовну, грубу поведінку, спілкується в підвищеному, агресивному тоні. На зауваження відвідувачів та колег або не реагує, або починає агресивно відповідати особі, яка зробила зауваження.

Зокрема вона неодноразово взагалі не реагувала на її зауваження як начальника відділу, секретаря виконавчого комітету ОСОБА_8 , інших працівників апарату ради щодо необхідності тактовно та ввічливо спілкуватися з людьми.

Згідно доповідної записки спеціаліста відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_5 11 листопада 2021 року приблизно о 12 годині, коли вона перебувала у своєму службовому кабінеті разом з начальником відділу ОСОБА_3 , до кабінету зайшла начальник сектору сільської ради ОСОБА_1 , яка тримала в руці мобільний телефон та пояснила, що вона веде відеозапис в прямому ефірі. Після цього почала звертатися до начальника відділу ОСОБА_3 , щоб та надала їй розпорядження про відсторонення від роботи.

ОСОБА_3 заявила, що вона заперечує проти проведення зйомки. На це ОСОБА_1 повторила, що проводить зйомку в прямому ефірі та продовжувала знімати.

Також під час розмови ОСОБА_1 кілька разів зауважила, щоб ОСОБА_3 її не трогала. При цьому ОСОБА_5 не бачила, щоб ОСОБА_3 якимось чином її зачіпала.

Відповідно до доповідної записки діловода сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_6 08.09.2021 завідувач сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_1 упродовж дня незважаючи на її заперечення, за допомогою мобільного проводила відеозйомку у робочому кабінеті, де вони з нею працюють, відволікаючи її від роботи.

Також 09.11.2021, коли вона приблизно о 8 годині прийшла на роботу, поряд з її робочим кабінетом перебувала ОСОБА_1 , яка проводила за допомогою мобільного телефону відеозйомку, фіксуючи її дії, коли вона відчиняла кабінет та заходила на робоче місце. У подальшому, зайшовши до кабінету, позивачка продовжила відеозйомку. При цьому на її зауваження про те, що вона заперечує проти проведення зйомки ОСОБА_1 не реагувала.

Далі упродовж робочого дня ОСОБА_1 час від часу, не зважаючи на її заперечення, продовжувала відеозйомку, у тому числі знімаючи її та процес її роботи. Такою поведінкою ОСОБА_1 відволікала її від роботи та загалом заважала працювати.

Така поведінка ОСОБА_1 призводить до негативної напруги у відносинах в колективі, заважає належним чином здійснювати свою роботу.

Загалом на вищезазначеній посаді вона працює з 08 червня 2021 року та перебуває в одному службовому кабінеті з ОСОБА_1 . За цей час з боку ОСОБА_1 неодноразово були прояви грубої, агресивної, часто нетактовної поведінки, як щодо відвідувачів, так і щодо колег.

Зазначене, на її думку, негативно відображається як на роботі в самій раді, так і на відношенні громадян до сільської ради, як органу місцевого самоврядування, оскільки відвідувачі, відвідуючи сільську раду, в першу чергу приходять до сектору документообігу, контролю і звернень громадян, зазвичай звертаючись саме до ОСОБА_1 , як до керівника сектору.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово запізнювалася на роботу, а на зауваження секретаря виконавчого комітету ОСОБА_8 щодо недопустимості безпідставних запізнень ОСОБА_1 не реагувала.

З доповідної записки завідувача сектору кадрової роботи відділу бухгалтерського обліку та кадрів Білогородської сільської ради ОСОБА_7 вбачається, що 11.11.2021 року, приблизно об 11 годині, коли вона знаходилася на своєму робочому місці та працювала, до неї підійшла завідувач сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_1 , яка, здійснюючи відеозйомку у її робочому кабінеті, відволікала її від роботи, вимагаючи надати відповіді на запитання «Хто її безпосередній керівник?», при цьому вела себе агресивно (спілкувалася в підвищеному, наказному тоні, часом кричала), вимагала від неї прийняти власноручно написану заяву, яка не була зареєстрована в журналі реєстрації вхідної кореспонденції сільської ради. На її заперечення щодо відеозйомки не реагувала, що є неприйнятним для поводження на роботі посадової особи органу місцевого самоврядування. Своїми діями ОСОБА_1 заважала їй в здійсненні її посадових обов`язків, відволікала від роботи її та інших працівників, які перебували в кабінеті.

Оглядом публікацій, дописів, відеороликів ОСОБА_1 в мережі Fасеbоок встановлено, що 11.11.2021 та 17.11.2021 остання розмістила відеоролики в яких в негативному руслі висвітлювала інформацію щодо діяльності Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, її посадових осіб /посилання за адресами:

https://www.facebook.com/groups/300450707781694/permalink/643099526850142/

https://www.facebook.com/groups/300450707781694/permalink/643377550155673/

https://www.facebook.com/groups/300450707781694/permalink/647135166446578/

Крім того, також в зазначеній мережі ОСОБА_1 розмістила ряд дописів, які містять недостовірну інформацію та висвітлюють роботу органу місцевого самоврядування з негативного боку:

10.11.2021:

«Доброго дня, шановні учасники групи, чи є в групі спеціалісти з трудового права, на мене, як на працівника Білогородської сільської ради чиниться тиск, уже третій день не допускають до роботи, на моєму робочому місці відсутній комп`ютер, принтер та всі засоби до виконання моїх службових обов`язків, я після лікарняного вийшла на роботу, мені повідомили, що мене відсторонили від роботи, мотивуючи розпорядженням щодо службового розслідування стосовно мого лікарняного, з вищевказаним розпорядженням я не ознайомлювалась, на прохання надати копію його мені було відмовлено. Прошу небайдужих людей допомогти.» /спростовується актом про відмову від ознайомлення з розпорядженням, наявним в матеріалах службового розслідування/.

15.11.2021:

Додатково надаю копії розпорядження, які озвучені у відео, та відповідь на запит, де зазначено дату та номер іще одного розпорядження. В пункті 4.1 розпорядження # 170 від 13.10.2021р. термін службового розслідування зазначено з 13.10.2021 року по 13.11.2021 року.

Звертаю вашу увагу, що все настільки серйозно, що люди вийшли у суботу 13.11.2021 року і видали у неробочий день нове розпорядження від 13 листопада про ще одне розслідування. Ну що ж будемо чекати і його результатів.

А 12.11.2021 року розпорядженням № 187 продовжено термін проведення службового розслідування, і ознайомлена я з цим розпорядженням аж 17.11.2021 року. /спростовується тим фактом. ще одне службове розслідування не проводилося, розпорядження 13.11.2021 не видавалося/

04.11.2021:

«Доброго ранку.

В продовження теми щодо проведення відносно мене сфабрикованого службового розслідування хочу повідомити, що всі прогнози, які я озвучувала раніше - відбулись, зокрема:

1) Зміна підстав проведення розслідування - дивним чином змінилась підстава проведення службового розслідування із перевірки лікарняного на незрозумілі порушення, вчинені з мого боку, про які я навіть не маю права, на їх думку знати. /підстава службового розслідування не змінювалася/

2) невиплата заробітної плати - як один із елементів тиску була погроза не виплатити мені заробітну плату і вони її майже реалізували, однак не довели до повної реалізації, хоча, переконана, дуже хотіли, однак не вистачило духу. Станом на 1 грудня 2021 року мені не виплатили заробітну плату за листопад (за ті дні коли я виходила на роботу), при цьому на мої запитання чому, будь яких логічних пояснень, вагомих причин надано не було. Звісно такі дії, є продовження тиску на мене із надією, що я здамся. Але, коли я почала вже готуватись до написання заяви до правоохоронних органів із заявою про злочин, передбачений ст. 175 КК України «Невиплата заробітної плати», і запросила певні документи та пояснення від бухгалтерії, дуже в дивний спосіб мені повідомили, то вони помилились і мені все донарахують у грудні, в той час, як всі працівники сільської ради отримали заробітну плату ще у п`ятницю 26 листопада..."/заробітна плата ОСОБА_1 виплачена вчасно/.

В акті службового розслідування комісія встановила, що вищезазначені дії, проступки ОСОБА_1 в своїй сукупності, враховуючи їх систематичність, повторюваність призвели до формування негативного ставлення, підриву авторитету Білогородської сільської ради як органу місцевого самоврядування, підриву авторитету її посадових осіб перед окремими громадянами та громадою в цілому, спричинили перешкоджання діяльності органу місцевого самоврядування, його працівників, порушення прав громадян, та норм діючого законодавства, передбачених ст.ст.28, 40, 68 Конституції України, ст.ст.1,7,15,19 Закону України "Про звернення громадян", ст.ст.4,8,11,12 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Комісія дійшла висновку, що вищезазначеними своїми продовжуваними діями, які виразилися в неодноразових, систематичних порушеннях вимог діючого законодавства, інших нормативних та підзаконних актів, зокрема, Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про звернення громадян", правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, посадової інструкції завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради, завідувач сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради ОСОБА_1 вчинила порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а саме: порушила Присягу вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та Законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки.

Комісія вирішила вважати підтвердженими факти порушення Присяги посадових осіб місцевого самоврядування з боку посадової особи місцевого самоврядування - завідувача сектору документообігу, контролю і звернення громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 .

Запропоновано Білогородському сільському голові звільнити завідувача сектору документообігу, контролю і звернення громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 з займаної посади на підставі абзацу 2 ч.1 ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", пункту 9 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.

06.12.2021 відбулось засідання комісії, на якому комісія вирішила погодити акт службового розслідування з наступними висновками:

1. Вважати підтвердженими факти порушення Присяги посадових осіб місцевого самоврядування з боку посадової особи місцевого самоврядування - завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 .

2. Запропонувати Білогородському сільському голові звільнити завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 з займаної посади на підставі абзацу 2 ч.1 ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", п.9 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (т.1, а.с.167-169).

Судом встановлено, що Головою комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_22 було запропоновано позивачці ознайомитись з актом службового розслідування 07.12.2021 у період з 14:00 год. до 16:00 год. у приміщенні Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, про що свідчить повідомлення про ознайомлення із актом службового розслідування від 06.12.2021, підписаний позивачкою (т.2, а.с.94).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до голови комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_23 з клопотанням про надання інформації від 07.12.2021, в якому просила надати їй для ознайомлення разом з актом службового розслідування:

- документи, які стали підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , а саме: надати доповідну записку начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Ступак І.В. від 13.10.2021;

- всі матеріали, які були зібрані в ході службового розслідування відносно позивачки в період з 13.10.2021 по 07.12.2021 та які наявні в розпорядженні комісії, зокрема, пояснення, доповідні записки, накази, розпорядження, будь-які інші документи, які зібрані комісією в рамках проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ;

- всі протоколи комісії, складені в період з 13.10.2021 по 07.12.2021.

Вказане клопотання зареєстроване Білогородською сільською радою 07.12.2021 за вх.№Б-1898, про що свідчить відбиток штампу у верхньому лівому куті клопотання (т.1, а.с.170-171).

Судом встановлено, що позивачкою було подано Голові комісії з проведення службового розслідування зауваження від 08.12.2021 до акта службового розслідування від 06.12.2021, які були зареєстровані Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області 08.12.2021 за вх.№Б-4914 (т.1, а.с.204-208).

У вказаних запереченнях позивачка зазначила, що службове розслідування щодо неї було проведено неповно, упереджено та в односторонньому порядку, з огляду на таке:

- відсутність в матеріалах службового розслідування матеріалів, які б підтверджували факт ознайомлення з підставою проведення службового розслідування та матеріалами службового розслідування;

- відсутність в матеріалах службового розслідування будь-яких пояснень, наданих позивачкою, як особою, відносно якої проводиться службове розслідування, а також відсутність будь-яких матеріалів, документів та пояснень третіх осіб, які б могли пояснити або спростувати факти, які висвітлені в акті та в окремих матеріалах службового розслідування (пояснення працівників та фізичних осіб);

- відсутність в матеріалах службового розслідування інформації про те, що за час роботи позивачка не притягалася до дисциплінарної відповідальності;

- наявність в матеріалах службового розслідування незрозумілої редакції посадової інструкції позивачки;

- наявність в матеріалах службового розслідування неправдивих даних щодо виплати позивачці заробітної плати у повному обсязі за листопад 2021 рік;

- відсутність в матеріалах службового розслідування відомостей та даних про проведення з позивачкою до моменту прийняття розпорядження про призначення службового розслідування та в ході службового розслідування усних перемовин, під час яких на неї був здійснений психологічний тиск, який полягав у намаганні переконати у наданні згоди на переведення на іншу посаду або звільнення за власним бажанням.

За результатами розгляду вказаних заперечень комісією прийнято рішення, оформлене протоком від 10.12.2021, яким встановлено:

- долучити письмові зауваження ОСОБА_1 до акта службового розслідування від 06.12.2021 до матеріалів службового розслідування та вважати їх такими, що не містять відомостей, які спростовують факти, встановлені в ході службового розслідування;

- запропоновано сільському голові врахувати зазначені зауваження під час розгляду акта службового розслідування;

- подати акт службового розслідування на розгляд Білогородському сільському голові разом з усіма матеріалами службового розслідування, провести розгляд акта службового розслідування в присутності ОСОБА_24 (т.1, а.с.172-174).

На підставі вказаного акта службового розслідування Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області було прийнято розпорядження від 12.01.2022 №02-к "Про звільнення ОСОБА_25 ", пунктом 1 якого позивачку звільнено із займаної посади завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі абзацу 2 ч.1 ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", у зв`язку з порушенням Присяги посадових осіб місцевого самоврядування (т.1, а.с.158).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем розпорядження про звільнення, позивачка звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі-Закон №2493, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно зі статтею 2 Закону №2493 посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 4 Закону №2493 визначено, що служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Відповідно до статті 8 Закону №2493 основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;додержання прав та свобод людини і громадянина;збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно з частинами першою-третьою статті 11 Закону №2493 громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".

Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги.

Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2493 крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі, зокрема, порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-Порядок №950).

Пунктом 1 Порядку №950 визначено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Згідно з пунктами 2-3 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

Абзацом першим пункту 4 Порядку №950 передбачено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Згідно з пунктом 5 Порядку №950 керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення.

Відповідно до пункту 6 Порядку №950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування.

Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування;ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу;використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень;вести протокол засідання комісії.

У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.

Пунктом 7 Порядку №950 передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Відповідно до пункту 8 Порядку №950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.

Згідно з пунктом 9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.

Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.

Пунктом 10 Порядку №950 передбачено, що акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

У разі коли рішення щодо проведення службового розслідування було прийнято на виконання припису Національного агентства посадова особа (орган), якій (якому) його адресовано, інформує Національне агентство стосовно висновків комісії про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій щодо усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

У позовній заяві ОСОБА_24 , обґрунтовуючи свої вимоги, зазначила про те, що відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідування.

Так, позивачка зауважила, що її не було ознайомлено з підставами призначення службового розслідування та матеріалами службового розслідування в цілому, а під час проведення розслідування від ОСОБА_24 не були відібрані пояснення щодо фактів, які викладені в акті службового розслідування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 7 Порядку №950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування та надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування.

У той же час, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що позивачка відмовилась від ознайомлення з текстом розпорядження від 13.10.2021 №170, в якому наявне посилання на доповідну записку начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Ступак І.В. як на підставу проведення службового розслідування, що підтверджується актом від 08.11.2021.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що фактично позивачка самостійно, за власною волею, відмовилась від ознайомлення з підставами проведення службового розслідування щодо неї, а тому посилання на необізнаність щодо підстав призначення та проведення службового розслідування не є слушними.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачка зверталася до Комісії з проведення службового розслідування з клопотанням про надання інформації від 16.11.2021, у якому просила надати їй усі документи, які стали підставою для проведення службового розслідування, а саме: доповідну записку начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Ступак І.В. від 13.10.2021 та всі матеріали, які були зібрані в ході службового розслідування за період з 13.10.2021 по 16.11.2021.

За результатом розгляду вказаного клопотання на засіданні комісії 17.11.2021 було прийнято рішення про відмову у його задоволенні з підстав того, що усі матеріали службового розслідування будуть надані на ознайомлення позивачці разом з актом службового розслідування.

Суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що положення Порядку №950 не вимагають від відповідної комісії ознайомлювати посадову особу місцевого самоврядування, щодо якої проводиться службове розслідування, з усіма матеріалами службового розслідування до моменту його завершення.

З самим же актом службового розслідування, як було вказано вище, позивачка була ознайомлена 06.12.2021, про що свідчить її підпис у повідомленні від 06.12.2021 (т.2, а.с.94).

Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що клопотання позивачки про надання їй інформації про підстави проведення такого розслідування (тобто доповідну записку начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Ступак І.В.) було належним чином розглянуто та задоволено, що свідчить про створення відповідачем перешкод у реалізації права, гарантованого їй положенням п.п.1 п.7 Порядку №950.

Суд зауважує, що первинна відмова позивачки від ознайомлення з розпорядженням від 13.10.2021 №170, в якому була вказана підстава проведення службового розслідування, не свідчить про втрату позивачкою права бути обізнаною з такою підставою у майбутньому, після усвідомлення факту неможливості виконувати свої посадові обов`язки у зв`язку з відстороненням її від роботи на підставі вищевказаного розпорядження. Такому праву позивачки, у свою чергу, кореспондує обов`язок відповідача надати запитувану позивачкою інформацію у запиті від 16.11.2021, зокрема, доповідну записку безпосереднього керівника, на підставі якої було ініційовано службове розслідування.

При цьому, ухилення Білогородської сільської ради від надання позивачці інформації за її запитом від 16.11.2021 про підстави проведення щодо неї службового розслідування перешкодило позивачці у наданні пояснень щодо обставин, які визначені у розпорядженні від 13.10.2021 №170 в якості підстави проведення службового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Право особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування, закріплено в п.п.2 п.7 Порядку №950.

Суд погоджується з твердженням позивачки про те, що її право у наданні пояснень під час службового розслідування було обмежено, що свідчить про недотримання відповідачем вимог КЗпП України та Порядку №950.

Водночас суд зауважує, що надання пояснень посадовою особою органу місцевого самоврядування є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких пояснень не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності проведення службового розслідування, притягненню особи до відповідальності.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі № 1.380.2019.000616 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94973787) щодо порушення проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця, який суд вважає за можливе враховувати і у даній справі в якості єдиного підходу для визначення наслідків допущення процедурних порушень під час проведення службового розслідування, зокрема, їх вплив на правомірність застосованого за результатом цього дисциплінарного стягнення.

Надаючи оцінку твердженням позивачки про неправомірне відсторонення її від роботи та створення відповідачем умов, за яких було неможливо виконувати свої посадові обов`язки (відсутність на робочому місці оргтехніки, принтера тощо), суд зазначає таке.

Так, як було вказано вище, пунктом 2 розпорядження сільського голови Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 13.10.2021 №170 "Про проведення службового розслідування" ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень на посаді на час службового розслідування.

Суд зазначає, що в силу положень пункту 4 Порядку №950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником органу державної влади, в якому працює особа.

Аналіз конструкції цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що повноваження роботодавця на відсторонення працівника від роботи на час проведення службового розслідування є дискреційним та реалізовується ним на власний розсуд.

У зв`язку з цим, зазначення у розпорядженні від 13.10.2021 окремим пунктом про відсторонення позивачки від здійснення повноважень на посаді на час проведення службового розслідування відповідає вимогам Порядку №950.

Судом встановлено, що ОСОБА_24 засобами поштового зв`язку було направлено начальнику відділу організаційного та аналітичного забезпечення ОСОБА_3 звернення від 15.11.2021, у якому позивачка просила повідомити чому на її робочому місці відсутні оргтехніка та всі засоби виконання її функціональних обов`язків (т.1, а.с.177).

Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області листом від 17.12.2021 №Б-1548/02-16 повідомила позивачці, що при виданні виконуючим обов`язки Білогородської сільської ради ОСОБА_2 розпорядження №170 від 13.10.2021 "Про проведення службового розслідування" було прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_24 від здійснення повноважень на посаді.

Відповідно, при відстороненні від повноважень на посаді обов`язок здійснення посадовою особою повноважень або здійснення іншої роботи за посадою відсутній (т.1, а.с.178).

ОСОБА_24 звернулась до начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення ОСОБА_3 із зверненням від 06.12.2021, у якому просила надати пояснення причин її не допуску до роботи. Вказане звернення було зареєстровано Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області 06.12.2021 за вх.№Б-4875 (т.1, а.с.175).

07.12.2021 позивачка звернулась до начальника відділу організаційного та аналітичного забезпечення ОСОБА_3 із зверненням від 07.12.2021, яке є аналогічне за змістом із зверненням від 06.12.2021. Вказане звернення було зареєстровано Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області 07.12.2021 за вх.№Б-4892 (т.1, а.с.176).

Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області листами від 06.01.2022 №Б-4/02-16 та №Б-5/02-16 повідомила позивачці, що відповідно до розпорядження виконуючого обов`язки Білогородської сільської ради Гапича М.М. №170 від 13.10.2021 "Про проведення службового розслідування" було прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_24 від здійснення повноважень на посаді.

У листі вказано, що службове розслідування щодо позивачки завершено, а тому ОСОБА_24 може приступити до виконання своїх посадових обов`язків (т.1, а.с.179-180).

Враховуючи викладене, суд констатує, що відстороняючи ОСОБА_24 від виконання нею посадових обов`язків на час проведення службового розслідування, Білогородська сільська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Водночас, навіть враховуючи допущені відповідачем порушення у вигляді ухилення від надання позивачці інформації щодо підстав ініційованого щодо неї службового розслідування, суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а також інших процедурних питань, які не були дотримані відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, не може потягнути за собою скасування оскаржуваного наказу, за умови наявності факту вчиненого дисциплінарного проступку.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №826/9858/18.

У свою чергу, досліджуючи суть порушень позивачкою присяги посадових осіб місцевого самоврядування, про які вказано в акті службового розслідування від 06.12.2021, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, розпорядженням від 12.01.2022 №02-к позивачку звільнено з посади завідувача сектору документообігу, контролю і звернень громадян відділу організаційного та аналітичного забезпечення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у зв`язку з порушенням Присяги посадових осіб місцевого самоврядування.

В акті службового розслідування зазначено, що дії та проступки ОСОБА_24 в своїй сукупності, враховуючи їх систематичність, повторюваність призвели до формування негативного ставлення, підриву авторитету Білогородської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, підриву авторитету її посадових осіб перед окремими громадянами та громадою в цілому, спричинили перешкоджання діяльності органу місцевого самоврядування, його працівників, порушення прав громадян.

Вказані висновки комісії базуються на показаннях ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що матеріали службового розслідування не містять документів, які б підтверджували факти порушення нею трудової дисципліни та присяги посадової особи органу місцевого самоврядування.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи судом в якості свідків були допитані особи, пояснення яких відображені в акті службового розслідування, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Вказані особи були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень та за відмову від поважних причин від їх надання.

Свідок ОСОБА_3 повідомила, що вона була безпосереднім керівником позивачки та за час роботи ОСОБА_24 порушувала трудову дисципліну, а також грубо і невиховано себе поводила з колегами та з громадянами, які звертались до органу місцевого самоврядування. На поведінку позивачки надходили численні усні скарги від громадян, які відвідували Білогородську сільську раду.

Свідок повідомила, що вона неодноразово була свідком некоректного та агресивного ставлення позивачки до відвідувачів Білогородської сільської ради.

Також ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_24 регулярно запізнювалась на роботу, однак факти її запізнення окремо не фіксувались зі складаннями актів.

Свідок зазначила, що на зауваження позивачка не реагувала, а виховні розмови з нею були безрезультативними.

ОСОБА_3 зазначила, що на час проведення службового розслідування ОСОБА_24 була відсторонена від виконання посадових обов`язків та при цьому позивачці не надавались інші робочі доручення.

Також свідок повідомила, що під час службового розслідування позивачка заходила до кабінету та здійснювала відеозапис без попередження та на зауваження щодо відсутності дозволу на зйомку не реагувала.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що вона працювала разом із ОСОБА_24 в одному кабінеті.

Зі слів свідка позивачка неодноразово запізнювалась на роботу, виражала негативне ставлення до відвідувачів органу місцевого самоврядування та грубо спілкувалася з ними, через що на поведінку позивачки надходили численні скарги.

Свідок підтвердила свої пояснення, надані в ході проведення службового розслідування, що багаторазове некоректне поводження позивачки з відвідувачами сільської ради полягає у зверхневому та грубому ставленні до людей.

Свідок ОСОБА_14 , яка також працювала разом із ОСОБА_24 в одному кабінеті, повідомила, що вона неодноразово була свідком неодноразового некоректного ставлення ОСОБА_24 до відвідувачів Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, а також повідомила про неодноразові факти запізнення на роботу.

Свідок ОСОБА_12 , який є старостою Святопетрівської сільської ради, повідомив, що до нього часто (приблизно 5 разів) надходили скарги громадян с.Святопетрівське щодо роботи ОСОБА_24 , які полягали у грубій формі відповідей на поставлені запитання.

Свідок ОСОБА_9 , яка є начальником відділу надання соціальних послуг Білогордської сільської ради Бучанського району Київської області, зазначила, що безпосередньо до неї декілька разів зверталися громадяни одразу після розмови з позивачкою зі скаргами на те, що ОСОБА_24 грубо себе поводила з ним. Пригадує випадок, коли після розмови громадянки похилого віку з позивачкою з позивачкою по телефону довелося їхати до цієї громадянки для її заспокоєння. Назвати прізвище, імя та по батькові цієї особи свідок не змогла.

Свідок ОСОБА_10 , начальник управління «Центр надання адміністративних послуг Білогородської сільської ради», зазначила, що до неї часто зверталися люди після спілкування з ОСОБА_24 зі скаргами на некомпетентність позивачки та грубу форму (манеру) її спілкування. Некомпетентність полягала у тому, що ОСОБА_24 направляла людей до Центру надання адміністративних послуг з питаннями, які не входять у сферу повноважень Центру. При цьому свідок повідомляла позивачці про факти неналежного направлення громадян до Центру.

Свідок ОСОБА_8 , секретар виконавчого комітету Білогородської сільської ради, повідомила, що до обов`язків позивачки належало відповідати на телефонні дзвінки та реєструвати вхідну кореспонденцію та за час перебування на посаді регулярно надходили скарги від громадян на грубу та агресивну форму спілкування ОСОБА_24 , а також на те, що вона надавала недостовірну інформацію на питання, з якими до неї зверталися відвідувачі сільської ради.

Також скарги на позивачку надходили і від працівників Білогородської сільської ради.

Свідок повідомили про факти запізнення позивачки на роботу та зауважила, що з позивачкою проводилося спілкування з приводу вищевказаних фактів, яке не призвело до бажаних результатів. Здійснення преміювання позивачки свідок пояснила тим, що Білогородська сільська рада мала намір продовжувати співпрацю з позивачкою на доброзичливих засадах.

Свідок ОСОБА_7 , завідувач сектору кадрової роботи відділу бухгалтерського обліку та кадрів Білогородської сільської ради, зазначила, що до Білогородської сільської ради надходили скарги на ОСОБА_24 , які стосувалися агресивної поведінки позивачки під час виконання нею своїх посадових обов`язків.

Також свідок повідомила, що позивачка без її дозволу знімала її на камеру мобільного телефону, чим заважала їй працювати.

Свідок ОСОБА_11 , староста Гореницького округу, зазначив неодноразове (приблизно раз на тиждень) надходження до нього скарг від мешканців с. Гореничі (здебільшого похилого віку) на поведінку ОСОБА_24 , яка відмовлялася здійснювати реєстрацію їхніх заяв та направляли назад у с. Гореничі з питань, як насправді належать до компетенції Білогородської сільської ради, внаслідок чого люди втрачали свій час, що призводило до конфліктних ситуацій.

Свідок зазначив, що про надходження скарг на поведінку ОСОБА_24 від мешканців с. Гореничі він повідомляв керівництво Білогородської сільської ради та просив вирішити це питання.

Свідок вважає, що така поведінка ОСОБА_24 впливає на авторитет Білогородської сільської ради.

Свідок ОСОБА_19 , економіст Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с.Білогородка", повідомила, що знає позивачку з 2017 року.

ОСОБА_19 зазначила, що у вересні 2021 року вона звернулась до позивачки для реєстрації листів, але ОСОБА_24 відмовила у реєстрації відповідних документів, внаслідок чого між ними виник конфлікт.

Свідок повідомила, що після завершення сварки ОСОБА_24 зареєструвала відповідні документи.

Також у судовому засіданні 06.07.2022 в якості свідка був допитаний ОСОБА_26 , заступник голови Білогородської сільської ради, який повідомив про надходження великої кількості скарги на поведінку позивачку від її колег, які полягали у некоректній формі спілкування.

При цьому свідок повідомив, що йому невідомі обставини, за яких звільнили позивачку і він не пригадує розмови про рекомендацію позивачці подати заяву на звільнення та ініціювання, у протилежному випадку, службового розслідування.

Усі допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що письмові пояснення, які наявні в матеріалах службового розслідування, вони писали самостійно, без будь-якого примусу.

За правилами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, таким засобом як показання свідків (частина друга статті 72 КАС України).

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 КАС України).

Суд зазначає, що показання вказаних вище свідків не суперечать один одному, стосуються обставин, які мають значення для справи, а тому визнаються належними та допустимими. Вказані показання свідків узгоджуються з іншим доказом - актом службового розслідування та зафіксованою в ньому інформацією.

Показання свідків підтверджують факти, викладені в акті службового розслідування, щодо ОСОБА_1 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, під час спілкування з колегами та відвідувачами Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області проявляла нетактовну, грубу та агресивну форму поведінку по відношенню до них; відмовляла у прийнятті та реєстрації заяв, направляючи при цьому осіб до органів, у повноваження яких не входить вирішення відповідних питань тощо.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №452/1661/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87268422) зазначив, що текст присяги державного службовця (міститься в Законах України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII та від 10 грудня 2015 року № 889-VIII) є майже аналогічним тексту присяги посадової особи місцевого самоврядування.

За змістом Присяги в основі поведінки службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

За такого правового регулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

В основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №1340/5975/18.

З огляду на схожість змісту присяг державного службовця та посадової особи органу місцевого самоврядування, а також мети, з якою ці особи приймають відповідну Присягу, вступаючи на службу, ця правова позиція є застосовною до спірних правовідносин та підлягає врахуванню судом.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333 (далі-Правила №158) державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов`язків повинні проявляти стриманість у разі критики чи образ з боку громадян, зауважувати щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання норм ввічливого спілкування.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, у тому числі в поза робочий час, повинні утримуватися від поширення інформації, зокрема розміщення коментарів на веб-сайтах і у соціальних мережах, що можуть завдати шкоди репутації державних органів та органів місцевого самоврядування.

Пунктами 3-4 розділу ІІ Правил №158 визначено, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані у своїй поведінці не допускати:

використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації;

принизливих коментарів щодо зовнішнього вигляду, одягу, віку, статі, сімейного стану або віросповідання особи;

поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя колег, членів їх сімей та інших близьких осіб;

впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов`язків;

прояву будь-якої з форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками;

дій сексуального характеру, виражених словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні постійно підвищувати свій культурний рівень, рівень свого професійного розвитку, поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема в частині цифрової грамотності, удосконалювати організацію службової діяльності.

Суд звертає увагу позивачки на те, що посадові особи місцевого самоврядування займають специфічне місце у суспільстві, вони реалізують управлінську діяльність і державно-владні повноваження. Етика посадової особи місцевого самоврядування виявляє специфічні вимоги до моральності державних службовців, які пов`язані з особливістю професії. Підвищенні моральні вимоги в державному управлінні обумовлені безпосереднім впливом на життя конкретних людей. Лише усвідомлення загальнолюдського, загальнокультурного сенсу професійних цілей робить професійну діяльність морально осмисленою.

Норми, стандарти поведінки посадових осіб місцевого самоврядування - це конкретні вказівки щодо того, як мають діяти представники органів місцевого самоврядування, щоб їх поведінка відповідала їх суспільно-правовому статусу. Зокрема, внутрішньо-службова поведінка - поведінка у стосунках з керівниками, колегами, підлеглими (повага, доброзичливість, ввічливість, стриманість, неупередженість, визнання помилок, пропозиції щодо допомоги, визнання іншої позиції тощо).

Моральні якості посадових осіб місцевого самоврядування, дотримання ними норм професійної етики, їхня репутація мають бути одними із провідних елементів їхньої професійної придатності. Відсутність певних моральних якостей, порушення професійно-етичних встановлень свідчить про непрофесійність посадової особи місцевого самоврядування та його непридатність працювати в управлінському апараті. Персональна відповідальність за виконання службових обов`язків є одним із принципів служби в органах місцевого самоврядування.

У взаємодіях між посадовими особами місцевого самоврядування та громадянами повага конкретизується зокрема:

- у доброзичливості, готовності взяти участь у вирішенні справ громадянина, схильності до взаємодопомоги та співробітництва;

-у ввічливості та коректності у ставленні до людини (відсутності демонстрації надмірної зайнятості; уважному слуханні та вмінні почути; наданні людині можливості висловити свою точку зору; чіткому, короткому, послідовному, коректному викладенні інформації аргументації, що орієнтована на особливості сприйняття людини);

- у точності (пунктуальності, точних формулюваннях, вчасності надання відповідей та послуг, виконанні рішення у строки, дотриманні слова) тощо.

Поряд з цим повага до громадян у працівників має поєднуватися з самоповагою, що виражається у вмінні протистояти адміністративному та побутовому хамству.

Досить вагомою професійно-етичною рисою посадових осіб місцевого самоврядування є толерантність.

Толерантність - морально-психологічна установка особи на сприйняття іншої людини в її інакшості, визнання за цією людиною права на самобутнє існування; утримання від агресії та терпимість до ідей, звичок, норм поведінки, які не подобаються або викликають неприязнь.

Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що поведінка позивачки, яка проявилась у систематичному некоректному ставленні до громадян, нетактовній та грубій формі спілкування, небажанні виконувати обов`язки щодо реєстрації документів тощо не відповідає етичним нормам та суперечить приписам Присяги посадових осіб місцевого самоврядування.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15 червня 2020 року у справі №804/14845/15 (адміністративне провадження №К/9901/8827/18).

Крім того, Верховний Суд України в постанові від14.03.2017 у спрпаві 2017 у справі №П/800/160/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 65440928) зазначив, що публічна розмова з використанням нецензурної лайки, із застосуванням погроз та приниження людської гідності, з підкресленням своєї посади та «особливого статусу» підриває авторитет державної влади, довіру суспільства до органів виконавчої влади, поширює думку щодо вседозволеності чиновників високого рангу та не відповідає званню держаного службовця, що може бути розцінено як порушення Присяги.

Суд зазначає, що встановлені комісією в ході службового розслідування обставини свідчать про вчинення позивачкою дій, які підривають довіру громадян до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області як до компетентного окремого органу місцевого самоврядування та принижують його авторитет серед місцевих жителів та інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідач в акті службового розслідування дійшов правомірного висновку про порушення позивачкою присяги посадової особи органу місцевого самоврядування, що є підставою для її звільнення.

При цьому суд вважає непереконливими твердження позивачки про здійснення на неї психологічного тиску з метою примушення до звільнення, з огляду на таке.

Так, позивачка зауважує, що посадові особи Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області вимагали, щоб ОСОБА_24 добровільно написала заяву про звільнення з посади за власним бажанням або погодилася на переведення на іншу посаду, а у разі відмови щодо неї буде проведене службове розслідування, за результатами якої її буде звільнене з відповідної посади.

На підтвердження наданих пояснень позивачкою долучено до матеріалів справи USB флеш-накопичувач з аудіозаписами, які були здійснені позивачкою в кабінетах Білогородської сільської ради на власний мобільний телефон.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка позивачка підтвердила, що здійснюючи відповідні аудіозаписи, вона не попереджала відповідних осіб про вчинення таких дій.

Вирішуючи питання про допустимість доказів, наданих позивачкою у вигляді вказаних аудіозаписів, суд враховує тлумачення Конституційного суду України, викладене в рішення у справі за конституційним поданням СБУ щодо офіційного тлумачення положення частини 3 статті 62 Конституції України №12 - рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, в якому зазначено таке.

Україна є демократична, правова держава, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є її головним обов`язком (статті 1, 3 Конституції України).

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (стаття 21, частина перша статті 24 Основного Закону України).

Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії; в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону України).

Основний Закон України, гарантуючи права і свободи особи, вимагає від неї певної поведінки щодо інших осіб та держави в цілому, встановлює відповідні вимоги та обмеження.

Кожен має право на повагу до його гідності, на свободу та особисту недоторканність, кожному гарантується недоторканність житла (частина перша статті 28, частина перша статті 29, частина перша статті 30 Конституції України). Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Основного Закону України).

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Однак здійснення цього права може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, захисту репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Основного Закону України).

Згідно з частинами першою, другою статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України в пункті 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп (справа ОСОБА_27 ) зазначив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров`я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Стаття 31 Конституції України гарантує кожному таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть встановлюватися лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Конституційний Суд України‚ розглядаючи цю справу‚ взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлював наявність порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), коли у процесі одержання доказів обмежувалися права і свободи, гарантовані Конвенцією, зокрема її статтею 6 „Право на справедливий суд", статтею 8 „Право на повагу до приватного і сімейного життя".

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (§ 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, § 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Відповідно до частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Як було вказано вище, позивачка підтвердила, що вона не здійснювала попередження відповідних осіб про здійснення нею записів їхніх розмов та не отримувала дозвіл на аудіозйомку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачкою звукозаписи розмов, є недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України.

Виходячи з викладеного, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржуване розпорядження відповідачем прийнято на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Позовні вимоги про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не підлягають задоволенню як похідні вимоги.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.