Рішення

від 29.07.2022 по справі 520/855/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 липня 2022 року № 520/855/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА" (вул. Космічна, буд. 21,м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 44247811) до Циркунівської сільської ради (вул. Соборна, буд. 26,с. Циркуни, Харківський район, Харківська область,62441, код ЄДРПОУ 04396685) третя особа: Державна служба геології та надр України (вул. А. Цедіка, буд. 16,м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення XVIII позачергової сесії Циркунівської сільської ради VIII скликання Про відмову в наданні спеціального дозволу на користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, що містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки Руські Тишки ТОВ МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА від 23.12.2021.

-зобов`язати Циркунівську сільську раду включити до порядку денного найближчої сесії ради та розглянути на найближчій сесії ради питання Про погодження надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення-піску будівельного ділянки Руські Тишки, що знаходиться у Харківському районі Харківської області, у встановленому чинним законодавством України порядку.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 23 грудня 2021 року Циркунівською сільською радою (далі - Відповідач) прийнято рішення «Про відмову в наданні спеціального дозволу на користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, що містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки» ТОВ «МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА» (далі - Рішення).

Товариство з обмеженою відповідальністю «МУРОМСЬКА РІВЄРА» (далі - ТОВ «МУРОМСЬКА РІВЄРА», Позивач) вважає, що таке Рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, що вказує на його протиправність та підлягає скасуванню з наступних підстав.

08.11.2021 року ТОВ «МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА» звернулось до Державної служби геології з клопотанням про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Державна служба геології та надр України звернулась до Циркунівської сільської ради та до Харківської районної ради з листом (від 17.11.2021 за № 20521/01/07-21), в якому просила розглянути на найближчій сесії питання погодження надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення-піску будівельного ділянки «Руські Тишки», що знаходиться у Харківському районі Харківської області.

23.12.2021 року Рішенням позачергової XVIII сесії Циркунівської сільської ради відмовлено ТОВ «МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА» в погодженні надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки», на землях приватної власності громадян, на території на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Позивач не погоджується зі вказаним рішенням, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 13 Конституції України задекларовано, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із пунктом 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно" вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації №К. (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміються таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Судом встановлено, що до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області надійшло звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю "Муромська рів`єра".

До звернення були надані копії документів, передбачених Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.11.2011.

Згідно матеріалів, які додані до позовної заяви, а саме: ситуаційного плану та пояснювальної записки визначені межі земельної ділянки, на якій планується використовувати надра, які містять корисні копалини місцевого значення ( пісок будівельний) із зазначенням координат на місцевості.

За змістом позовної заяви, складається враження, що вся ця ділянка належить позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Муромська рів`єра" на праві приватної власності. У такому разі, в даному випадку підлягали б застосуванню закони та підзаконні акти, на які посилається позивач в обґрунтуванні позовних вимог.

Суд вказує, що жодних доказів, які б підтверджували право власності ( постійного користування) на земельну ділянку, визначену позивачем як потенційний об`єкт видобутку корисних копалин місцевого значення до позовної заяви не надано.

Втім, дана ділянка складається з 10 окремих земельних ділянок, які мають свої кадастрові номери.

Згідно з інформації Державного земельного кадастру станом на 04.02.2022 про право власності та речові права на земельну ділянку на зазначенні площі є дві ділянки, які належать фізичним особам громадянам України.

Так, ОСОБА_1 з 2016 є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6325183500:01:013:0026 з цільовим призначенням " для ведення особистого селянського господарства"

Ділянка площею 1 га з кадастровим номером 6325183500:01:013:0054 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та надана для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином , частина земельної ділянки, яка вказана позивачем в додатках до заяви на надання спеціального дозволу на користування надрами, які містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного, належить на праві приватної власності фізичним особам та не входить до складу земель комунальної власності , тому у Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області та у ТОВ "Муромська рів`єра" відсутні права та повноваження на розпорядження вказаною земельною ділянкою в силу закону.

Суд зазначає, що у постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що посилання позивача на низку статей Земельного Кодексу України, як на необхідний порядок дій при розгляді клопотання Державної служби геології та надр України не відповідають дійсності в зв`язку з тим фактом, що земельна ділянка щодо якої було надіслане звернення не знаходиться у повній приватної власності позивача, складається з декількох земельних ділянок, окремі з яких є власністю громадян України, які не мають відношення до позивача, не є земельною ділянкою комунальної власності та на неї не розповсюджується компетенція сільської ради по погодженню спеціального дозволу.

Щодо ніби то допущених відповідачем процедурних порушень під час ухвалення рішення суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 59 вищезгаданого закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Тобто, для прийняття рішення сільською радою необхідною умовою є попереднє обговорення та необхідна кількість голосів. Стаття не передбачає прийняття рішення на підставі висновків або рекомендації постійної комісії.

За приписами ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", результати засідань постійних комісій носять рекомендаційних характер.

Враховуючи великий громадський резонанс щодо можливого початку видобутку піску, дане питання було вирішено включити до порядку денного негайно, що не суперечить п. 4.2 Регламенту роботи Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області в частині винесення на розгляд питань, які стосуються життєдіяльності села та потребують термінового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів незаконності рішення XVIII позачергової сесії Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області VIII скликання "Про відмову в наданні спеціального дозволу на користування надрами, які містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки Руські Тишки ТОВ Муромська від 23.12.2021 та не надано правових підстав для розгляду питання про надання спеціального дозволу щодо користування надрами на ділянці , яка частково передана у приватну власність громадянам України.

Крім того, на території громади були проведені громадські слухання, за результатами яких мешканці громади категорично заперечують будь-які роботи на цій ділянці.

Інтереси членів територіальної громади підлягають захисту у зв`язку з можливим погіршенням екологічної ситуації та падіння рівня ґрунтових вод у свердловинах та колодязях помешкань у зв`язку з землерийними роботами в районі басейну річок Харків та Муром. Результати попередніх оцінок дають змогу мати негативний висновок щодо порушення екологічного балансу в разі геологічного вивчення пісків, руйнування доріг та будинків в результаті буріння та роботи важкої техніки.

Таким чином, відмовляючи позивачу в погодженні надання спеціального дозволу на користування ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення - піску будівельного ділянки «Руські Тишки», на землях приватної власності громадян, на території на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, Циркунівська селищна рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України.

Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач надав підтвердження правомірності прийнятих своїх дій, а відтак довів правомірність того, що він діяв у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, оскаржувані постанови прийняті з урахуванням всіх обставин, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МУРОМСЬКА РІВ`ЄРА" (вул. Космічна, буд. 21,м. Харків,61145, код ЄДРПОУ44247811) до Циркунівської сільської ради (вул. Соборна, буд. 26,с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441, код ЄДРПОУ 04396685) третя особа: Державна служба геології та надр України (вул. А. Цедіка, буд. 16,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.