Рішення

від 12.07.2022 по справі 916/3391/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3391/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства ТВК (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Базова, 21, код ЄДРПОУ 24971375)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД (65086, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка(з), вул. Бочарова генерала, буд. 44 А, код ЄДРПОУ 42865997)

про визнання договору розірваним, -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Державне підприємство ТВК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД, в якому просить суд вважати договір №17/08-20 від 17.08.2020 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки, укладений між ТОВ ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД та ДП ТВК, розірваним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №17/08-20 від 17.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.12.2021 о 14:15.

14.12.2021 за вх.№33813/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- відповідач повністю не згоден та заперечує проти наведених позивачем в позові обставин та не визнає позовні вимоги в повному обсязі;

- відповідач вказує, що термін дії договору №17/08-20 починався з 17 серпня 2020 року та закінчувався 31 грудня 2020 року (п.7.1 договору №17/08-20), однак, відповідно до умов п.7.2. договору №17/08-20, він продовжив свою дію на той самий термін у зв`язку з тим, що жодна із сторін не заявила про припинення його дії у встановлені строки, тобто після подальшого продовження терміну дії договору №17/08-20 він є дійсним до 01.10.2021;

- відповідач зазначає, що відповідно до умов договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі встановлених і належним чином задокументованих фактів грубого порушення зобов`язань, тобто на думку відповідача всі факти грубих порушень своїх зобов`язань за договором з боку виконавця мають бути встановлені і належним чином задокументовані, чого фактично зроблено замовником не було;

- відповідач вказує, що наданий позивачем висновок та рекомендації згідно технічного аудиту комплексу відеоспостереження інфраструктури ДП ТВК, здійснений ТОВ Селко України за вих.№37/18-178, не має дати його складання та підписання уповноваженою особою даного підприємства, не може бути належним доказом порушення виконавцем своїх зобов`язань за договором №17/08-20, окрім цього на думку відповідача, ТОВ Селко України не є спеціалізованою експертною чи аудиторською організацією в розумінні чинного законодавства України, отже висновки, які нею виготовляються, є лише суто особистою та неекспертною думкою посадових осіб ТОВ Селко України та жодним чином не можуть вважатися належним доказом порушення зобов`язань по спірним договорам;

- відповідач звертає увагу на те, що в наведеному так званому висновку не вказується ані суті, ані характеру порушень умов спірних договорів, лише зазначаються загальні фрази та міркування, які не можуть надати можливості встановити дійсні обставини та факти, відсутні будь-які документальні чи візуальні докази, окрім того, не було запрошено представника позивача для комісійного обстеження та документування фактів порушення умов даних договорів;

- відповідач зауважує, що так само договір №ТО 1-09/20, згідно умов п.7.1, набрав чинності з 10 вересня 2020 року та діяв до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором, у зв`язку з тим, що послуги, які надаються виконавцем за договором №ТО 1-09/20, мають системний характер (надаються на щоденній, щомісячній, щоквартальній основі), договір №ТО 1-09/20 фактично діє по теперішній час. Згідно з умовами п.7.7 договору №ТО 1-09/20 замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір лише за умови письмового повідомлення про це виконавця в строк не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня такого розірвання, тобто повідомлення замовника про одностороннє розірвання договору №ТО 1-09/20 з підстав порушення виконавцем графіка обслуговування (п.2.3 договору) є надуманим та таким, що суперечить умовам даного договору;

- відповідач вказує, що не згоден з позицією позивача як щодо фактів порушень умов договору №17/08-20, так й порушення умов договору №ТО 1-09/20 з боку відповідача, адже, по-перше: наведені позивачем начебто порушення не можна відносити саме до порушень умов обох договорів, адже вони усі стосуються лише технічного обслуговування стану системи відеоспостереження на об`єкті відповідача, що охоплюється предметом та обов`язками виконавця за договором №ТО 1-09/20 (п.п. 1.1, 2.1.-2.5, 3.1 даного договору), але ніяк ні договору №17/08-20, предметом якого є лише надання послуг відеоспостереження (п.п. 2.1, 3.1 договору №17/08-20), таким чином, претензії позивача щодо начебто наявності численних грубих порушень умов договору №17/08-20 є нікчемними, адже за даним договором у відповідача були відсутні такі зобов`язання взагалі;

- на думку відповідача в претензіях позивача та так званому висновку ТОВ Селко України відсутній факт та склад наведених порушень, адже, у відповідності до умов договору №ТО 1-09/20, відповідачем належно та вчасно було надано послуги, зокрема: відновлена робота відео регістратора фахівцями та виявлена причина непрацездатності системи, усунуті наслідки аварії власними силами та за власний рахунок виконавця відремонтовані чи замінені неробочі вузли, по факту надходження замовлених у сертифікованого постачальника запасних частин, обладнання та механізмів, відновлено роботу 6 відеокамер, які постраждали внаслідок аварії (наведені відеокамери є власністю та знаходяться на балансі ДП ТВК), у відповідності до п.3.1.4 договору №ТО 1-09/20 виконавцем був виконаний повний обсяг робіт, а саме: 16.06.2021 та 17.06.2021 фахівцями виконавця було виконано передбачені договором регламентні роботи за червень. Наведене, на думку відповідача, також спростовує твердження позивача щодо наявності в діях відповідача будь-яких порушень умов договору №ТО 1-09/20;

- відповідач зазначає, що договором №ТО 1-09/20 та договором №17/08-20 передбачений чіткий порядок їх одностороннього припинення та виходячи з надісланих позивачем листів та листа ТОВ Селко України, відповідач стверджує, що позивачем не було виконано умов договору №17/08-20 та договору №Т01-09/20 в частині правомірного одностороннього їх розірвання. Також, на думку відповідача, відсутні будь-які належні та допустимі докази фактів численних грубих порушень своїх зобов`язань за наведеними договорами, отже вимоги позивача щодо необхідності вважати договір №17/08-20 розірваним є нікчемними та незаконними. Таким чином, договір №ТО 1-09/20 та договір №17/08-20 є чинними станом на даний час, при цьому договір №ТО 1-09/20 продовжує свою дію до моменту виконання в повному обсязі обома сторонами своїх зобов`язань (п.7.1), а договір №17/08-20 чинний до 01.10.2021 включно (у зв`язку з продовженням дії на термін, вказаний в п.7.1 даного договору).

У підготовчому засіданні 14.12.2021 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.01.2022 об 11:45.

28.12.2021 за вх.№35090/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:

- позивач вказує, що відповідно до умов договору №17/08-20 виконавець зобов`язаний регулярно, з періодичністю два рази на рік здійснювати обслуговування системи відеоспостереження, встановленої на об`єктах замовника. Так, 28 травня 2021 року від оператора з відеоспостереження надійшла заявка виявленої несправності камер, про що дані внесені до журналу регламентних робіт та ДП ТВК були повідомленні строки усунення даних недоліків, а саме 15.06.2021 - 20.06.2021, в зв`язку з чим відповідач фактично не виконував належним чином умов договору;

- позивач зазначає, що відповідно до умов договору №17/08-20 замовник має право контролювати надання послуг у строк, встановлений договором, повноту, якість та своєчасність надання послуг виконавцем відповідно до умов договору (при цьому порядок проведення заходів контролю договором не визначено, таким чином замовник на власний розсуд проводить вказані дії). Так, між позивачем та ТОВ Селко України було підписано договір №92 про надання послуг на виконання технічного аудиту системи відеоспостереження та IT інфраструктури, строк якого встановлений з 01.06.2021 по 10.06.2021. Наданим висновком ТОВ Селко України встановлено, що при наявності сучасного обладнання, відсутній фактичний контроль (як програмний так і фізичний) входу на територію Державного підприємства ТВК, виїзду з території, а також відсутні автоматичні засоби для пломбування складських приміщень в момент зняття та поставлення на охорону та регламент технічної та фізичної ідентифікації контрагентів, отже на думку позивача виконавцем договору не забезпечено заходів на попередження та усунення правопорушень на об`єкті замовника, відповідні заходи не були виконані та не повідомлено замовнику про порушення або можливість їх усунення;

- позивач звертає увагу, що станом на 30.06.2021 несправності 6 (шести) відеокамер не були усунуті, про що дані внесені до журналу регламентних робіт, а саме 16 червня 2021 року та 18 червня 2021 року були здійснені аварійні виїзди у зв`язку із несправністю 27 камер відеоспостереження, однак 18 червня 2021 року були полагоджені лише 21 камери відеоспостереження;

- позивач спростовує твердження відповідача стосовно того, що висновком ТОВ Селко України не можна встановити дійсні обставини та факти, оскільки такі твердження є безпідставними та наявний висновок не про порушення умов спірних договорів, а про відсутність належного технічного обслуговування системи відеоспостереження;

- позивач звертає увагу, що наданий висновок ТОВ Селко України складений відповідно до договору №92 про надання послуг від 01.06.2021, який підписаний уповноваженою особою та відповідно до чинного законодавства являється доказом, який підтверджує факт несправності апаратури централізованого нагляду, а саме відеоспостереження, також сам висновок і є доказом по справі, який відповідачем нічим не спростовується;

- позивач вказує, що відповідач сам підтвердив факт несправностей, які визначені у висновку ТОВ Селко України, та встановив строки для їх усунення, але у визначені строки умови договору виконані не були;

- відповідач зазначає стосовно не запрошення відповідача під час підготовки висновку ТОВ Селко України для комісійного обстеження та документування фактів порушення умов даних договорів, то відповідачу було відомо з травня 2021 року про наявні несправності, які задукоментовані як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача;

- на думку позивача ним було дотримано умови стосовно повідомлення про розірвання договорів, що підтверджується листом від 30.06.2021 за вих.№93/1;

- позивач вказує, що лише після повідомлення про розірвання договорів, відповідачем вживались заходи до усунення недоліків та відновлення роботи системи відеоспостереження;

- позивач вказує, що матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору, про що свідчить лист відповідача від 07.07.2021 за вих№28/02021, в якому зазначено, що відновлена робота відеорегістратора та виявлена причина непрацездатності системи, майже в повному обсязі працюють всі відеокамери, за винятком 6 відеокамер, що не відповідає вимогам договору №17/08-20 та договору №ТО 1-09/20;

- позивач вказує, що 08 липня 2021 року ДП ТВК за вих.№100 надіслано лист про намір розірвати договір №17/08-20, у зв`язку із порушенням обов`язків виконавця. 07 липня 2021 року були виконані ремонтні роботи та відремонтовані 6 камер, а саме було здійснено заміну блоку постачання комутатора, та виявлено несправності пристрою KVM, про що також дані внесені до журналу регламентних робіт. 13 липня 2021 року за вих.№30/02021 відповідачем надало лист-відповідь, в якому саме підтверджується факт про часткове усунення несправностей, які були усунуті до 09.07.2021, а саме 6 (шести) камер відеоспостереження. Також, 16 липня 2021 року позивачем надіслано повідомлення про зупинення доступу співробітників відповідача до системи відеоспостереження ДП ТВК, так як договір №17/08-20 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки від 17.08.2020 року розірваний в односторонньому порядку, що передбачено умовами договору;

- позивач звертає увагу, що відповідач у відзиві зазначає, що своєчасно надано послуги та відремонтовані 6 відеокамер, що суперечить дійсності. Так, у листі-відповіді від 13.07.2021 за вих.№30/02021 сам відповідач зазначає, що був проведений певний обсяг робіт та відновлена робота відеорегістратора, окрім 6 відеокамер, із зазначенням дати усунення 09.07.2021, але відповідно до службової записки в.о. начальника господарсько-експлуатаційного відділу від 07.07.2021, що станом на 06.07.2021 ніяких виправлень несправностей не проводилось, про що свідчить журнал реєстрації.

18.01.2022 за вх.№1395/22 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача доказів, яке у підготовчому засіданні 18.01.2022 судом у протокольній формі частково задоволено.

У підготовчому засіданні 18.01.2022 судом у протокольній формі оголошено перерву до 01.02.2022 о 14:30.

01.02.2022 за вх.№2878/22 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 01.02.2022 судом у протокольній формі оголошено перерву до 15.02.2022 о 14:30.

15.02.2022 за вх.№4341/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, обґрунтоване доданим молекулярним тестом на COVID-19, яке у підготовчому засіданні 15.02.2022 судом задоволено.

15.02.2022 за вх.№4367/22 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.02.2022 судом у протокольній формі, з метою забезпечення учасникам справи належних процесуальних гарантій на отримання доступу до суду та повної реалізації належних їм процесуальних прав, винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 01.03.2022 о 12:45.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з запровадженням з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, початком військових дій та перебуванням судді Бездолі Ю.С. у відпустці, судове засідання 01.03.2022 о 12:45 не відбулось. Ухвалою суду від 27.04.2022 судове засідання призначено на 07.06.2022 о 17:00; запропоновано сторонам по справі повідомити про можливість участі у засіданнях суду очно або в режимі відеоконференції за наявності умов або скористатись своїм правом та подати до суду заяву про розгляд справи за відсутності представників з обґрунтуванням обставини, що ця відсутність не буде перешкоджати реалізації процесуальних прав та вирішенню спору.

У підготовчому засіданні 07.06.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 27.06.2022 о 15:15; запропоновано відповідачу (Товариству з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД) надати до суду в строк до 27.06.2022: письмові пояснення щодо наявності/відсутності наміру подавати у даній справі будь-які (у разі наявності - вказати, які саме) процесуальні заяви по суті спору, заяви та/або клопотання на стадії підготовчого провадження; вказати суду відомості щодо можливості/неможливості прийняти участь у підготовчому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon, а також надати докази наявності або відсутності такої можливості.

27.06.2022 за вх.№11583/22 до суду від позивача надійшли докази повідомлення відповідача про наступне судове засідання.

У підготовчому засіданні 27.06.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.07.2022 о 09:30.

У судове засідання 12.07.2022 представники сторін не з`явились, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Справа №916/3391/21 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

В судовому засіданні 12.07.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 12.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

17.08.2020 між Державним підприємством ТВК (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД (виконавець, відповідач) укладено договір №17/08-20 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює комплекс організаційно-технічних заходів в інтересах замовника, що включає цілодобове відеоспостереження за допомогою ПЦС за об`єктом з метою зменшення ризику втрати майна замовника внаслідок дій третіх осіб та техногенних аварій на об`єкті, обслуговування системи відеоспостереження та інших технічних засобів безпеки на об`єкті, а також повідомлення правоохоронних органів та замовника, при надходженні на ПЦС тривожного повідомлення з об`єкту у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п.3.1 договору обов`язки виконавця: забезпечувати у межах наданих повноважень наступні заходи, спрямовані на попередження та усунення правопорушень на об`єкті замовника, шляхом: здійснення цілодобового відеоспостереження за об`єктом; здійснення цілодобового відеоспостереження за контрольно-пропускним пунктом об`єкта; здійснення цілодобового відеоспостереження за допуском уповноважених осіб до відкриття складсько-торгівельних приміщень та контейнерів; здійснення цілодобового спостереження за допуском уповноважених осіб до відкриття складсько-торгівельних приміщень та контейнерів; здійснення цілодобового відеоспостереження за ввезенням на території та вивезенням з території замовника 20 та 40-футових морських контейнерів; повідомлення правоохоронних органів у разі виявлення ознак порушення громадського порядку або протиправної поведінки на об`єкті; у випадку виявлення на об`єкті пожежі або спрацювання охоронно-пожежної сигналізації негайно повідомити про це пожежну частину та замовника; інформувати замовника, чи уповноважених ним осіб, про ситуацію, щодо яких виникає необхідність вжиття превентивних, чи інших заходів; не допускати розголошення відомостей щодо діяльності замовника, які стали відомі виконавцю під час викання обов`язків за цим договором, без дозволу замовника; регулярно, з періодичністю два рази на рік, здійснювати обслуговування системи відеоспостереження, встановленої на об`єктах замовника; якісно та своєчасно, в технічно можливий строк, ліквідувати несправності, які можуть бути усунуті безпосередньо за місцем знаходження системи відеоспостереження; забезпечувати конфіденційність інформації щодо відомостей про режим роботи та охорони об`єкту, системи зв`язку і контролю за здійсненням заходів спостереження та моніторингу; за необхідності надавати замовнику інформацію з камер відеоспостереження щодо певних подій або у певний час з урахуванням терміну зберігання інформації.

Згідно з п.п. 3.2.1-3.2.5, 3.2.9 договору виконавець має право: використовувати надані замовником з метою надання йому послуг технічні засоби, включаючи відеокамери, що знаходяться на території об`єкта; виконавець на власний розсуд визначає працівників, що виконують зобов`язання за цим договором; викликати уповноважених працівників замовника у неробочий час та діяти разом з ними у разі будь-яких надзвичайних ситуацій; вносити пропозиції замовнику щодо вдосконалення в його інтересах заходів охорони, що здійснюється шляхом цілодобового відеоспостереження; у відповідності до законодавства документувати події, які можуть мати юридичні наслідки для визначення умов та обсягів відповідальності сторін за цим договором; в односторонньому порядку розірвати договір у разі невиконання замовником п.2.3.4 цього договору з надсиланням письмової претензії замовнику, але не пізніше, ніж за 10 днів до моменту розірвання договору.

За п.3.3 договору обов`язки замовника: надати виконавцю, при підписанні договору, завірені в установленому порядку копії документів, що підтверджують його право законного володіння чи користування об`єктами, що віднесені до об`єкту; повідомляти виконавця про появу обставин, що припиняють законні підстави володіння, користування, або розпорядження об`єктом, протягом 24 годин з моменту настання таких обставин; надати для співробітників виконавця технічні засоби та допуск к будь-яким технічним засобам, які необхідні для надання виконавцем послуг згідно цього договору; своєчасно сплачувати послуги з охорони, що надаються виконавцем відповідно до умов цього договору; за наявності об`єктивних можливостей і за рішенням використовувати рекомендації виконавця, щодо порядку та способу охорони об`єкта, з метою покращення організації охорони об`єкта; в разі необхідності, визначати уповноважених осіб замовника для передачі технічних засобів замовника, необхідних для надання виконавцем послуг згідно цього договору.

У відповідності до п.3.4 договору права замовника: вимагати від виконавця надання послуг з охорони у відповідності до умов цього договору; вносити письмові пропозиції виконавцю, щодо поліпшення якості послуг, що надаються; контролювати надання послуг у строки, встановлені цим договором на повноту, якість та своєчасність надання послуг виконавцем відповідно до умов цього договору; викликати відповідальних осіб виконавця на територію об`єкта, у разі виявлення грубих порушень зобов`язань за даним договором; в односторонньому порядку розірвати договір у разі встановлених і належним чином задокументованих фактів грубого порушення зобов`язань за цим договором за письмовим повідомленням виконавця, але не пізніше, ніж за 10 днів до моменту розірвання договору.

Згідно з п.4.4 договору охорона об`єкта здійснюється безперервно цілодобово та без вихідних днів, з моменту прийняття виконавцем об`єкта під охорону та протягом дії даного договору.

Відповідно до п.п. 7.1-7.3 договору термін дії даного договору починається з 17 серпня 2020 року і діє до 31 грудня 2020 року. Договір вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії договору за 10 (десять) календарних днів до закінчення строку його дії. Цей договір може бути розірваним достроково за взаємною згодою сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

За п.п. 11.2-11.3 договору усі правовідносини, шо виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, регламентується цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. Зміни та доповнення до цього договору і тексти його додатків вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками сторін.

Згідно з п.11.8 договору сторони домовились, що дата закінчення терміну дії даного договору оформляється додатковою угодою до цього договору. Закінчення виконання зобов`язань за цим договором оформлюється актом виконаних робіт.

Додатковою угодою від 17.08.2020 до договору №17/08-20 від 17.08.2020 встановлено порядок формування ціни за даним договором.

Специфікацією №1 від 17.08.2020 до договору №17/08-20 від 17.08.2020 затверджено кількість, номенклатуру й загальну вартість товару (майна).

10.09.2020 між Державним підприємством ТВК (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД (виконавець, відповідач) укладено договір №ТО 1-09/20, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо проведення технічного обслуговування системи відеоспостереження (СВС) на об`єктах замовника, зазначених у додатку №1 до даного договору (вартість послуг та перелік об`єктів замовника), згідно з умовами цього договору та положеннями чинного законодавства України. Обслуговування включає в себе: щомісячний технічний нагляд за правильним утриманням і експлуатацією СВС замовника; проведення регламентних робіт, необхідних для утримання і експлуатації СВС замовника та обладнання, яке забезпечує СВС перебувати у справному технічному стані; надання допомоги замовнику в питаннях, пов`язаних із експлуатацією системи; проведення щорічного технічного обслуговування та надання рекомендацій з покращення роботи СВС замовника; програмування, усунення дрібних пошкоджень СВС за заявкою замовника.

Додатком №1 до договору №ТО 1-09/20 від 10.09.2020 визначається вартість послуг та перелік об`єктів.

Додатком №2 до договору №ТО 1-09/20 від 10.09.2020 визначається форма акту обстеження системи відеоспостереження.

Додатком №3 до договору №ТО 1-09/20 від 10.09.2020 визначається графік проведення регламентних робіт з технічного обслуговування системи відеоспостереження.

В матеріалах справи наявний договір №92 про надання послуг від 01.06.2021, укладений між ДП ТВК (замовник) та ТОВ Селко України (виконавець), на виконання якого ТОВ Селко України надало висновок та рекомендації згідно технічного аудиту комплексу відеоспостереження та ТО інфраструктури ДП ТВК.

30.06.2021 позивачем було направлено відповідачу лист вих.№93/1 із повідомленням про намір розірвати договір №17/08-20 від 17.08.2020 в односторонньому порядку, відповідно до п.3.4.5 договору, у зв`язку з встановленими замовником численними фактами грубого порушення зобов`язань за договором у вигляді не виконання предмету договору, а саме: неодноразове порушення контролю в`їзду автотранспорту на територію підприємства без пред`явлення перепусток у вигляді неповідомлення замовника про ситуації, щодо яких виникає необхідність вжиття превентивних чи інших заходів, що зафіксовано камерами відеоспостереження; наявність фактів відкриття складських приміщень не ідентифікованими особами, без присутності представників охоронної служби; відсутності записів фактів порушення пропускного режиму в журналах реєстрації; станом на 30.06.2021 не усунуті несправності безпосередньо за місцем знаходженням відеоспостереження, а саме: затримка у відтворенні відео на екранах операторів камер, а також повна недієздатність 6 камер спостереження тощо. Дані порушення зафіксовано належним чином, висновком та рекомендаціями згідно технічного аудиту комплексу відеоспостереження та ТО інфраструктури ДП ТВК компанії ТОВ Селко України. В даному листі, також, повідомлено про намір припинити дію договору №ТО 1-09/20 про технічне обслуговування системи відеоспостереження від 10.09.2020, в зв`язку з порушенням стороною виконавця графіка обслуговування (п.2.3 договору). Додатком до вказаного листа є додаткова угода про розірвання договору №17/08-20 від 17.08.2020 у двох примірниках; додаткова угода про розірвання договору №ТО 1-09/20 від 10.09.2020 у двох примірниках; копія висновку та рекомендації згідно технічного аудиту комплексу відеоспостереження та ТО інфраструктури ДП ТВК, здійсненого ТОВ Селко України.

07.07.2021 за вих.№28/02021 відповідачем надано відповідь на лист позивача про намір розірвати договір №17/08-20 від 17.08.2020 в односторонньому порядку, відповідно до п.3.4.5 договору. В наданій відповіді відповідач просить надати встановлені і належним чином задукоментовані факти грубого порушення зобов`язань за договором та зазначає про те, що:

- були виконані обсяги робіт згідно пункту 3.1.4 договору №17/08-20, а саме: відновлена робота відео регістратора фахівцями, та виявлена причина непрацездатності системи, майже в повному обсязі працюють всі відеокамери, за винятком 6 відеокамер;

- станом на 30.06.2021 року не усунуті несправності за місцем знаходження відеоспостереження, а саме: затримка у відтворенні відео на екранах операторів камер, повна недієздатність 6 камер спостереження по причині очікування запасних частин, які вийшли в несправність внаслідок аварій 16.06.2021; запасні частини та обладнання, які несправні внаслідок аварії, знаходяться на балансі Державного підприємства ТВК, дані недоліки будуть усунені до 09.07.2021. Також вартість запасних частин, необхідних для проведення обслуговування у разі аварії оплачує TOB ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД, а саме 6000 грн. (вартість запасних частин, вартість проведення робіт фахівців в не робочий час);

- після отримання висновку щодо листа, де вказуються порушення обов`язків відповідно до п.3.4.5 договору №17/08-20 від 17.08.2020 буде проведено аналіз висновку та перевірена дійсність даних недоліків протягом 2 робочих днів та буде повідомлено замовника.

Листом від 08.07.2021 за вих.№100 позивач надав відповідь на лист відповідача від 07.07.2021 за вих.№28/02021, в якому надається копія висновку та рекомендації згідно технічного аудиту комплексу відеоспостереження та ТО інфраструктури ДП ТВК, що здійснений ТОВ Селко України. В наданій відповіді позивач зазначає про те, що всі порушення умов договору №17/08-20 зафіксовано незалежним аудитом, з висновками якого ДП ТВК повністю погоджується, окрім того, несправності були виявлені 28.05.2021 - не працювали 6 камер відеоспостереження, про що було зроблено запис в журналі реєстрації з підписами представників обох сторін. Станом на 06.07.2021 несправності не було усунуто, дані роботи було заплановано на 15-20.06.2021, про факт призначення строків проведення робіт також зроблено запис в журналі реєстрації запис, але тільки станом на 06.07.2021, після отримання повідомлення про намір розірвати договір, несправності було усунуто.

Листом від 13.07.2021 за вих.№30/02021 відповідач надав відповідь на лист позивача за вих.№100 від 08.07.2021, в якій зазначено, що:

- станом на 30.06.2021 були не усунуті несправності за місцем знаходження відеоспостереження, а саме затримка у відтворенні відео на екранах операторів камер, повна недієздатність 6 камер спостереження по причині очікування запасних частин, які вийшли в несправність внаслідок аварій 16.06.2021;

- запасні частини та обладнання, які несправні внаслідок аварії, знаходяться на балансі ДП ТВК. Дані недоліки були усунені до 09.07.2021, тобто несправність 6 відеокамер не є порушенням умов пункту 3.1.3, так як виїзд фахівців в неробочий час для обслуговування було забезпечено. Таким чином, згідно пункту 3.1.6 договору №17/08-20 умови були виконані саме в технічний можливий строк ліквідовані несправності.

Листом від 16.07.2021 за вих.№103 позивач повідомив відповідача про те, що оскільки договір №17/08-20 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки від 17.08.2020 розірваний 16.07.2021 в односторонньому порядку, що передбачено умовами зазначеного договору, о 24 годині 00 хв. 16.07.2021 право доступу співробітників відповідача до системи відеоспостереження ДП ТВК буде зупинено.

Листом від 16.07.2021 за вих.№42/002021 відповідачем повідомлено про те, що згідно п.3.4.5 договору №17/08-20 від 17.08.2020 замовником не було отримано встановлених і належним чином задокументованих фактів грубого порушення зобов`язань за цим договором, замовник порушує виконання п.3.4.5 договору №17/08-20, факт порушення не виявлено, а лише є намір замовника в односторонньому порядку розірвати договір №17/08-20 від 17.08.2020.

До матеріалах справи на підтвердження позовних вимог позивачем надано:

- службову записку контролера Кашиняна А.В. від 31.05.2021 із повідомленням про те, що 21.05.2021 було здійснена заявка до ТОВ ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД про затримку в відображенні відео на екранах операторів 6 камер та 28.05.2021 ТОВ ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД здійснювались регламентні роботи, що зафіксовано в журналі проведення робіт та на даний час технічний дефект не був усунутий;

- службова записка в.о. начальника ХЕО Кашиняна А.В. від 07.07.2021 із повідомленням про те, що роботи по виявленню несправностей, а також регламентні роботи проводились 28.05.2021, про що було здійснено запис в журналі реєстрації; на момент 06.07.2021 несправності не були усунуті; відповідні роботи були заплановані на 15-20.06.2021, про факт проведення робіт зроблено запис в журналі реєстрації. Додатком до службової записки є копія журналу реєстрації;

- картка рахунку з контрагентом відповідача за 01.05.2021-31.07.2021;

- акти наданих послуг №28 від 31.05.2021, №25 від 31.05.2021, №29 від 30.06.2021, №30 від 30.06.2021; платіжні доручення про сплату відповідачу коштів за договором: №82 від 05.05.2021 на суму 12000 грн., №81 від 05.05.2021 на суму 59100 грн., №113 від 17.05.2021 на суму 114916,67 грн., №173 від 04.06.2021 на суму 12000 грн., №172 від 04.06.2021 на суму 82083,33 грн., №208 від 14.06.2021 на суму 114916,67 грн., №266 від 05.07.2021 на суму 12000 грн., №265 від 05.07.2021 на суму 82083,33 грн., №308 від 16.07.2021 на суму 101677,42 грн.; рахунок на оплату №40 від 01.07.2021 на суму 197000 грн.

Відмова відповідача визнавати договір №17/08-20 від 17.08.2020 розірваним на вимогою позивача на підставі п.3.4.5 договору стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №908/1833/19 зазначено, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. При цьому, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.ч. 1,2,4 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін ґрунтуються, зокрема, на укладеному між ними 17.08.2020 договору №17/08-20 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки.

Відповідно до умов вказаного договору:

- обов`язками виконавця є: забезпечувати у межах наданих повноважень наступні заходи, спрямовані на попередження та усунення правопорушень на об`єкті замовника, шляхом: здійснення цілодобового відеоспостереження за об`єктом; здійснення цілодобового відеоспостереження за контрольно-пропускним пунктом об`єкта; здійснення цілодобового відеоспостереження за допуском уповноважених осіб до відкриття складсько-торгівельних приміщень та контейнерів; здійснення цілодобового спостереження за допуском уповноважених осіб до відкриття складсько-торгівельних приміщень та контейнерів; здійснення цілодобового відеоспостереження за ввезенням на території та вивезенням з території замовника 20 та 40-футових морських контейнерів; регулярно, з періодичністю два рази на рік, здійснювати обслуговування системи відеоспостереження, встановленої на об`єктах замовника; якісно та своєчасно, в технічно можливий строк, ліквідувати несправності, які можуть бути усунуті безпосередньо за місцем знаходження системи відеоспостереження; інформувати замовника, чи уповноважених ним осіб, про ситуацію, щодо яких виникає необхідність вжиття превентивних, чи інших заходів (п.3.1 договору);

- замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі встановлених і належним чином задокументованих фактів грубого порушення зобов`язань за цим договором за письмовим повідомленням виконавця, але не пізніше, ніж за 10 днів до моменту розірвання договору (п.3.4.5).

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, господарський суд зазначає, що сторонами в договорі було передбачено можливість одностороннього розірвання договору як з боку замовника, так і з боку виконавця у випадках, передбачених у договорі, а саме: в частині прав замовника (позивача у справі) - можливість одностороннього розірвання договору ставиться в залежність від встановлених задокументованих фактів грубого порушення виконавцем (відповідачем у справі) своїх зобов`язань за договором.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного між сторонами договору, відповідне законодавство, що регулює наявні між сторонами правовідносини, приймаючи до уваги надані позивачем докази порушень умов договору з боку відповідача, а в тому числі листування обох сторін, висновки сторонньої організації, не спростовані відповідачем в загальному порядку, господарський суд також приймає до уваги, що договором не встановлено, якими саме доказами повинно підтверджуватись порушення умов договору, що матиме наслідком одностороннє його розірвання, тому на думку суду позивач обґрунтував наявність порушень умов договору у той спосіб, який був можливим, а тому, забезпечуючи позивачу право на судовий захист порушених прав при дотриманні завдання та принципів господарського судочинства, за наслідками аналізу наявних у справі доказів, господарський суд вважає доведеними складові, при яких договір міг бути розірваним, можливість чого позивач реалізував у відповідному листі-повідомленні від 30.06.2021 за вих.№93/1 про одностороннє розірвання договору.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд не приймає до уваги доводів відповідача про недоведеність позивачем факту грубого порушення відповідачем умов договору, оскільки докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування, зокрема, судом приймається до уваги листування обох сторін, в якому відповідач частково підтверджував несправність систем відеоспостереження, суд приймає до уваги період, протягом якого відповідачем не було забезпечено належне виконання своїх зобов`язань за договором, при цьому позиція та документи ТОВ Селко України приймаються судом не в якості експертного висновку, а як один з доказів у справі, не спростований відповідачем в загальному порядку.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем зобов`язань за господарським договором, які виходячи зі свободи договору та положень договору, узгоджених обома сторонами, були достатньою підставою для одностороннього розірвання договору з боку позивача, про можливість чого сторони встановили, укладаючи господарський договір №17/08-20 від 17.08.2020, та що було реалізовано позивачем в наслідок надсилання відповідного листа-повідомлення від 30.06.2021 за вих.№93/1 про одностороннє розірвання договору.

Враховуючи наявні матеріали справи, судом вбачається наявність між сторонами спору щодо того, чи вважати договір №17/08-20 від 17.08.2020 розірваним в односторонньому порядку за ініціативою позивача, з огляду на що, враховуючи встановлені судом обставини, є потреба у визначенні ефективного способу захисту порушеного права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2019 у справі №916/322/19.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №910/13755/18.

Таким чином, за наслідками розгляду господарської справи за позовом позивача господарський суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність між сторонами спору щодо того, чи вважати договір №17/08-20 від 17.08.2020 розірваним в односторонньому порядку, задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі заявлених Державним підприємством ТВК позовних вимог про визнання договору №17/08-20 від 17.08.2020 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки, укладеного між Державним підприємством ТВК та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД, розірваним.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи не спростовують вищевикладені висновки суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства ТВК задовольнити повністю.

2.Визнати договір №17/08-20 від 17.08.2020 про надання послуг по моніторингу систем відеобезпеки, укладений між Державним підприємством ТВК та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД, розірваним.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТІТАН СЕКЮРІТІ ЛТД (65086, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка(з), вул. Бочарова генерала, буд. 44 А, код ЄДРПОУ 42865997) на користь Державного підприємства ТВК (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Базова, 21, код ЄДРПОУ 24971375) 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 липня 2022 р.

Суддя Ю.С. Бездоля