Ухвала

від 28.07.2022 по справі 320/448/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 липня 2022 року 320/448/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати рішення сесії Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 27.07.2021 за №408.6/58;

- зобов`язати Білогородську сільську раду Бучанського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з подальшою передачею у власність згідно поданого графічного матеріалу до клопотання від 17.06.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_1 ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся через свого представника в порядку ст. 118 Земельного кодексу України до відповідача із клопотанням від 17.06.2021 вих. №449/07/21-Р щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у його власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Музичі Білогородської сільської ОТГ.

Рішенням Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 27.07.2021 за №408.6/58 відмовлено у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва на території с. Музичі Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з посиланням на те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Позивач вказує, що відмова відповідача є протиправною, оскільки ст. 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та містить таку вимогу до відповідного рішення, як вмотивованість. На думку позивача, обставина, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, фактично не відображена в останньому, а сама відмова є протиправною та прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що рішенням 12 сесії 8 скликання Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області №381.26 від 09.07.2021 надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Музичі Бучанського району Київської області, за рахунок земель запасу Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (землі громадської та житлової забудови). Відповідач зазначає, що вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку, зазначену у графічних матеріалах, доданих до заяви представника позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачем.

Також відповідачем на виконання вимог ухвалу суду надано суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2022 №304644669, відповідно до якого 07.07.2022 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі рішення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 18.02.2022 №797.3/04, зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222485501:01:002:0049, площею 0,15 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід закрити з таких підстав.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні цього Суду у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Однак, це не означає, що правопорядок в Україні допускає можливість звертатися з будь-якими позовами (позовними вимогами) до будь-якого суду, адже порядок здійснення судочинства в силу вимог статті 92 Конституції України визначається виключно Законами України, тому право на звернення до суду фізичні та юридичні особи мають здійснювати у порядку та спосіб, визначений законами з питань судочинства.

За приписами статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих відносинах, у яких виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Так, у відзиві на позовну заяву вказано, що зазначена на графічних матеріалах, доданих позивачем до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, земельна ділянка перебуває у власності іншої особи, а саме Білогородська сільська рада повідомила, що підставою для відмови у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Музичі Бучанського району Київської області стало те, що земельна ділянка, бажана до відведення у власність, місце розташування якої зазначено на доданих до клопотання ОСОБА_1 графічних матеріалах, належить ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що на викопіюванні з Публічної кадастрової карти бажана до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку, яка має кадастровий номер 3222485501:01:002:0049.

У свою чергу, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2022 №304644669, 07.07.2022 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі рішення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 18.02.2022 №797.3/04, зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222485501:01:002:0049, площею 0,15 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Отже, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у даній справі свідчать про наявність спору про право на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,10 га в с. Музичі Бучанського району Київської області, яка належить ОСОБА_2 (кадастровий номер 3222485501:01:002:0049).

Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі №184/2470/13, в постанові від 06.06.2018 у справі №826/631/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №536/233/16-ц викладено правовий висновок про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а існує спір про право цивільне, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Так, спірні правовідносини стосуються набутого ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485501:01:002:0049, місцем розташування якої є: Київська область, Бучанський район, с. Музичі, на яку претендує і сам позивач.

У зв`язку з цим, даний спір не є публічно-правовим, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 (справа №810/2421/16) та від 21.11.2018 (справа № 810/293/17), постанові Верховного Суду від 12.12.2018 (справа №2-а-207/11) та в постановах Верховного Суду України від 31.01.2017 (справа №21-1237а16) та від 20.09.2017 (справа №814/3454/14).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд приходить до переконання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Беручи до уваги наведену норму, суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Закрити провадження в адміністративній справі №320/448/22 за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу його право звернутися до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.