Постанова

від 29.07.2022 по справі 640/3777/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3777/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 22.11.2021) у справі за позовом приватного підприємства "Лібра-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Лібра-Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо призначення та проведення планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд" (ідентифікаційний код 35932074) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2018;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві форми "Р" від 28.12.2018 № 6692615147, № 6702615147, податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 28.12.2018 № 6712615147, податкові повідомлення-рішення форми "ПС" від 28.12.2018 № 6732615147 і №0015824-208 та податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 28.12.2018 № 6722615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року позов задоволено частково.

Скасовано прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2018: № 6692615147, № 6702615147, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.12.2018 № 6712615147.

У іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позов залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Апелянтом зазначено, що позивачем не надано до перевірки первинні документи на вимогу контролюючого органу щодо документального підтвердження господарських операцій, за рахунок яких позивачем сформовано податковий кредит та від`ємне значення за період, що перевірявся.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом постановлено ухвалу про продовження апеляційного розгляду даної справи.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 03.08.2018 № 11949 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки приватног підприємства "Лібра-Трейд" з 08.08.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 10.08.2018 № 12241 перенесено термін проведення розпочатої перевірки з 10.08.2018 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

В подальшому, наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 07.11.2018 № 16454 поновлено з 08.11.2018 проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд", призначеної згідно з наказом від 03.08.2018 № 11949 і терміни якої перенесено згідно з наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 10.08.2018 № 12241.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 10.12.2018 № 308/26-15-14-07-02-10/35932074.

Згідно висновків акта перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 337724894 грн., в тому числі за: 2015 рік на 83673489 грн., І квартал 2016 року на 49592507 грн., І півріччя 2016 року на 86449276 грн., 3 квартали 2016 року на 111270070 грн., 2016 рік на 161231443 грн., І квартал 2017 року на 32371770 грн., І півріччя 2017 року на 40993945 грн., 3 квартали 2017 року на 42998485 грн., 2017 рік на 63269682 грн., І квартал 2018 року на 29550280 грн.;

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 декларації) у сумі 252182092 грн. (за останній місяць перевіряємого періоду (березень 2018 року) на 4041733 грн. та до заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 на загальну суму 368315423 грн., в тому числі: січень 2015 року на 5663927 грн.; лютий 2015 року на 2491730 грн.; березень 2015 року на 3045028 грн.; квітень 2015 року на 7499927 грн.; травень 2015 року на 11843440 грн.; червень 2015 року на 9229514 грн.; липень 2015 року на 10723881 грн.; серпень 2015 року на 5068978 грн.; вересень 2015 року на 6499347 грн.; жовтень 2015 року на 9620704 грн.; листопад 2015 року на 8886017 грн.; грудень 2015 року на 9396466 грн.; січень 2016 року на 16055289 грн.; лютий 2016 року на 20405777 грн.; березень 2016 року на 18641712 грн.; квітень 2016 року на 19140300 грн.; травень 2016 року на 14996636 грн.; червень 2016 року на 6866713 грн.; липень 2016 року на 7684261 грн.; серпень 2016 року на 8825703 грн.; вересень 2016 року на 8635326 грн.; жовтень 2016 року на 14974943 грн.; листопад 2016 року на 13655903 грн.; грудень 2016 року на 26712984 грн.; січень 2017 року на 17144950 грн.; лютий 2017 року на 9805370 грн.; березень 2017 року на 9513127 грн.; квітень 2017 року на 4971953 грн.; травень 2017 року на 2433529 грн.; червень 2017 року на 1553666 грн.; липень 2017 року на 319373 грн.; серпень 2017 року на 863885 грн.; вересень 2017 року на 1026631 грн.; жовтень 2017 року на 4550005 грн.; листопад 2017 року на 6573499 грн.; грудень 2017 року на 11327456 грн.; січень 2018 року на 8681249 грн.; лютий 2018 року на 9249527 грн.; березень 2018 року на 13736695 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної реєстрації протягом перевіряємого періоду податкової накладної за листопад 2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, до перевірки не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- рядка 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо подання податкових розрахунків за формою № 1-ДФ за 3-й квартал 2016 року.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 28.12.2018 № 6692615147 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 337724894 грн. за основним платежем та 63512851,25 грн. за штрафними санкціями;

- форми "Р" від 28.12.2018 № 6702615147 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 296628945 грн. за основним платежем та 148314472,50 грн. за штрафними санкціями;

- форми "В4" від 28.12.2018 № 6712615147 про визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 4041733 грн.;

- форми "Н" від 28.12.2018 № 6722615147 про визначення штрафу в розмірі 328,09 грн.;

- форми "ПС" від 28.12.2018 № 6732615147 про визначення штрафних санкцій в розмірі 510 грн.;

- форми "ПС" від 28.12.2018 № 0015824208 про визначення штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Незгода з діями суб`єкта владних повноважень - відповідача у даній справі в частині призначення та проведення перевірочного заходу, а також рішеннями останнього, прийнятими за результатами проведеної перевірки обумовила звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

В силу пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами підпункту а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що витрати, дохід для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість, мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123, ст.123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із змісту акту перевірки, в ході перевірки директору ПП "Лібра-Трейд" були вручені запити (листи): від 08.08.2018 №1, від 08.11.2018 №3, від 16.11.2018 №4, від 21.11.2018 б/№, від 21.11.2018 №5, від 27.11.2018 №110806/10/26-15-14-07-02-15 про надання оригіналів всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

Контролюючий орган визначає, що в порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України до перевірки не надано документів, про шо складено акти, що засвідчують факти відмови платника податків у наданні документів до проведення перевірки: від 09.08.2018 №694/26-15-14-07-02-16, від 10.08.2018 №697/26-15-14-07-02-16, від 09.11.2018 №933/26-15-14-07-02-16, від 16.11.2018 №940/26-15-14-07-02-16, від 23.11.2018 №948/26-15-14-07-02-16, від 28.11.2018 №951/26-15-14-07-02-16, від 03.12.2018 №958/26-15-14-07-02-16.

В акті зазначається, що в ході проведення перевірки директором ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" надано письмові пояснення з питань, що виникли під час перевірки, які додані до першого примірника акта перевірки та залишаються в контролюючому органі, а саме:

- листом (вх. від 09.08.2018 № 51004/0) - пояснення щодо втрати первинних документів з висновком Деснянського УП ГУ НП у м. Києві;

- листом від 09.11.2018 за №34/11 (вх. від 09.11.2018 № 116509/10) - щодо повторного викрадення первинних документів з витягом з ЄРДР та повідомлення про даний факт до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

Листом від 13.11.2018 № 101413/10/26-15-14-07-02-15 ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що відповідно до пп. 16.1.12 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку.

Отже, як вказав контролюючий орган, ГУ ДФС у м. Києві не мало підстав врахування повідомлення ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД", надане листом від 09.11.2018 № 34/11, про повторну втрату нібито поновлених документів за січень 2015 - червень 2018 року та перенести терміни проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" (код 35932074). Тому, такі документи були відсутні у платника податків на час складання звітності, про що було повідомлено ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" в запитах (листах): від 08.08.2018 №1, від 08.11.2018 №3, від 16.11.2018 №4, від 21.11.2018 №5, від 27.11.2018 №110806/10/26-15-14-07-02-15.

При проведенні перевірки ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" використано податкову звітність подану підприємством в електронному вигляді до органів ДФС та інформацію, що міститься в інформаційних базах даних ДФС України ІС "Податковий блок", базах даних "Єдиний реєстр податкових накладних" та інших.

Окрім цього, згідно описової частини акту перевірки (п. 3.1.1. Податок на прибуток), випливає, що інформацію про ведення бухгалтерського обліку на ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" до перевірки не надано.

За період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" задекларовано дохід від будь-якої діяльності у загальній сумі 1 880 428 141 грн.

Перевіркою задекларованих показників у рядку 02 декларацій з податку на прибуток підприємств "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності", за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його заниження всього у сумі 1 866 114 189 грн, у тому числі: за 2015 у сумі 503 975 208 грн, за 2016 у сумі 849 589 904 грн, за 2017 у сумі 348 380 857 грн, за І кв. 2018 у сумі 164 168 220 грн.

У зв`язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів, директору ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" вручались відповідні запити.

Станом на дату складання акту перевірки підприємством не надано запитуваних оригіналів всіх наявних всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

За висновком акту, перевіркою встановлено, що в порушення п. 44.1, 44.6 ст. 44 ст. 134 п. 135.1 ст. 135 ПК України ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 всього у сумі 1 866 114 189 грн. у тому числі: за 2015 рік у сумі 503 975 208 грн; за 2016 рік у сумі 849 589 904 грн; за 2017 рік у сумі 348 380 857 грн; за І кв., 2018 у сумі 164 168 220 грн.

У періоді вчинення порушення посадовою особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" був директор ОСОБА_1 .

Письмові пояснення, щодо встановлених перевіркою порушень, посадовими особами ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не надавались.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (формі №2-м) ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 наведено в додатку 6 до акта перевірки.

За період з 01.01.2015 по 31.03.2018 задекларовано "Різниці, які виникають відповідно до Кодексу" у сумі "-" 62 510 310 грн., на підставі декларацій з податку на прибуток з додатками встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 03 РІ Декларацій "Різниці, які виникають відповідно до Кодексу" у сумі 62 510 310 грн., у тому числі за 2015 у сумі - 10 135 221 грн., за 2016 у сумі - 49 257 713 грн., за 2017 у сумі - 3 117 376 грн.

Станом на день написання акта ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не надано оригінали первинних документів, бухгалтерський облік та інші документи щодо формування показників податкових різниць.

Контролюючий орган зазначив висновки щодо повноти та своєчасності сплати податку на прибуток, зокрема, заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 337724894 грн., в тому числі за: 2015 рік на 83673489 грн., І квартал 2016 року на 49592507 грн., І півріччя 2016 року на 86449276 грн., 3 квартали 2016 року на 111270070 грн., 2016 рік на 161231443 грн., І квартал 2017 року на 32371770 грн., І півріччя 2017 року на 40993945 грн., 3 квартали 2017 року на 42998485 грн., 2017 рік на 63269682 грн., І квартал 2018 року на 29550280 грн.; завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 3 117 376 грн.

Проведеною перевіркою застосування звільнень від оподаткування податком на прибуток не досліджувалось, у зв`язку із ненаданням документів до перевірки.

З підстав ненадання первинних документів до перевірки, питання стосовно здійснення ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" виплат доходів нерезидентам із джерелом походження з України за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 є таким, що не досліджувалося.

Наводячи в п. 3.1.2. акта перевірки висновки щодо податку на додану вартість контролюючим органом відзначено, що за період 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 368 315 423 грн.

У зв`язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів, директору ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" вручались відповідні запити.

Станом на дату складання акту перевірки підприємством не надано запитуваних оригіналів всіх наявних всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

За період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 570 317 583 грн.

Так, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його завищення всього на суму 570 317 583 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій "Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі 93817525 гривень (16,6% загального податкового кредиту) встановлено, що на формування зазначеного рядка мало вплив здійснення операцій з придбання у контрагентів-постачальників овочів та фруктів в асортименті, послуг оренди офісних та складських приміщень, відшкодування комунальних послуг, послуг стимулювання збуту, юридичних, інформаційно-консультаційних послуг, тощо.

Перевіркою відображених у рядку 11.1/12.1 декларацій "Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі 273400053 грн. встановлено, що підприємство придбавало імпортні товари (овочі та фрукти в асортименті) у постачальників-нерезидентів з Греції, Китаю, Туреччини, Колумбії, Еквадору, Нідерландів, Єгипту, Іспанії, Італії, Гватемали, Гондурасу, Коста-Ріки, Литви, Македонії, Німеччини, Південної Африки, Пакистану, Польщі, Угорщини та ін.

Перевіркою відображених у рядку 16 (з 01.01.2016) "Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 наростаючим підсумком у загальній сумі 203154737 грн. встановлено, що підприємством враховувалось від`ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду.

Перевіркою відображених у рядку 16/12 (з 01.01.2016) "Коригування податкового кредиту", колонки Б - "суми ПДВ" показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі "-" 54732 гривень встановлено, що ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" проводило коригування податкового кредиту згідно Додатку 1 до Декларацій з податку на додану вартість в сторону зменшення у зв`язку з поверненням коштів, товару та коригуванням кількісних та вартісних показників.

Проведеною перевіркою відображених показників у рядках 10.1, 11.1/12.1, 16 (з 01.01.2016), 16/12 (з 01.01.2016) та рядку 17 Декларацій з ПДВ за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 у загальній сумі 570 317 583 грн., не підтверджено в зв`язку з ненаданням первинних, бухгалтерських документів, що підтверджують формування даних сум.

Таким чином, станом на день написання акту перевірки ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не надано оригінали первинних документів та інших документів щодо формування податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

Згідно висновку щодо повноти декларування податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" не декларувало податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та не декларувало сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Перевіркою повноти визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 декларації) за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено його завищення у сумі 252 182 092 грн. (за останній місяць перевіряємого періоду (березень 2018 року) на 4 041 733 грн. та до заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 на загальну суму 368 315 423 грн.

В п. 3.2.2. акту, виокремлюючи питання перевірки дотримання вимог законодавства ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, виявлення, аналіз та перевірка фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, та/або іншими правопорушеннями за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, контролюючий орган зауважив про надання директору ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" запиту про надання документів.

На запит документи до перевірки було надано частково.

Листом від 29.11.2018 №36/11 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" повідомило, що при перевезенні бухгалтерсько-фінансових документів, більша їх частина була викрадена шляхом пограбування службового автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція контролюючого органу в частині зазначених порушень полягала також у ненаданні позивачем до перевірки первинних документів на вимогу контролюючого органу щодо документального підтвердження господарських операцій, за рахунок яких позивачем сформовано податковий кредит та від`ємне значення за період, що перевірявся.

Колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не надав належної оцінки доводам податкового органу в частині ненадання позивачем до перевірки первинної документації.

Водночас, предметом доказування в частині зазначеного порушення є саме встановлення обставин наявності первинної документації у позивача станом на час проведення перевірки.

Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження платником ПДВ задекларованої суми податкового кредиту належними документами бухгалтерського обліку та податковою накладною, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Статтею 44 Податкового кодексу України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

В силу п. 44.5. ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до пункту 44.6 ст. 44 ПК, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Зазначений висновок щодо застосування норм матеріального права узгоджується із висновком Верховного Суду, який був наданий під час вирішення подібних правовідносин, постанова від 19.03.2019, справа № 804/15542/13-а, адміністративне провадження № К/9901/8085/18.

Як вбачається з матеріалів справи, після ознайомлення уповноваженої особи товариства з наказом про призначення перевірки, 09.08.2018 ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" подано до ГУ ДФС у м. Києві лист (вх. № 51004/10), яким проінформовано контролюючий орган про втрату 11.07.2018 первинних господарських документів за період з січня 2015 року по червень 2018 року, що підтверджується висновком начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києві про втрату документів за цей період. В додаток до листа додано висновок начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києві.

При цьому, із змісту вказано листа вбачається, що станом на 09.08.2018 керівнику підприємства невідомо про які саме первинні документи йде мова, оскільки опис таких відсутній.

Відповідно до змісту Висновку начальника Деснянського УП ГУ НП у м. Києв вбачається, що до правоохоронних органів із відповідною заявою про втрату документів звернувся лише 24.07.2018, а за результатом проведеної перевірки обставин, які б вказували, що документи зникли в результаті злочину не виявлено (т. 220 а.с. 188).

Про втрату документів податковий орган повідомлено лише 09.08.2018 року, тобто із порушенням п`ятиденного терміну встановленого приписами п. 44.5. ст. 44 ПК України (т. 220 а.с. 187).

В подальшому, 16.10.2018 підприємством повідомлено ДПІ у Дарницькому р-ні ГУ ДФС у м. Києві, а в листопаді і ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві, про викрадення 09.10.2018 фінансово-господарських документів ПП "ЛІБРА-ТРЕЙД" за період з січня 2015 року по червень 2018 року, за фактом чого Дніпровським УП ГУНП України в м. Києві було розпочато кримінальне провадження № 12018100040009361 від 09.10.2018.

Зважаючи на викрадення первинних фінансово-господарських документів за період з січня 2015 року по червень 2018 року підприємство просило контролюючий орган перенести термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строку встановленого податковим кодексом, зокрема в межах 90 календарних днів.

Листом від 13.11.2018 № 101413/10/26-15-14-07-02-15 контролюючим органом повідомлено підприємство про неврахування обставин викрадення нібито поновлених документів за період з січня 2015 року по червень 2018 року, та про неможливість перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Лібра-Трейд".

Колегія суддів також критично оцінює доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції щодо повторного викрадення первинних документів 09.10.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що товариством загалом не забезпечено належне зберігання та транспортування первинної документації.

Більш того, товариством в проміжок часу між першим та другим викраденням первинної документації витребовувані податковим органом надано не було, хоча запити податкового органу до керівника надходили.

При цьому, допитаний судом першої інстанції директор ТОВ «Лібра-Трейд» в якості свідка пояснив, що втрата первинної документації влітку 2018 року, відбулась у зв`язку із помилковим завантаженням таких у вантажний автомобіль, який відправлено за місцем доставки.

Відтак, втрата документів в літку 2018 року, якщо й мала місце, то виключно з причин недбалості працівників товариства, а повернення такої документації не потребувало значних зусиль.

Наведені обставини, в сукупності, свідчать про недотримання позивачем передбаченого порядку вжиття заходів при втраті (знищенні) документації та відновлення останньої (ст. 44 ПК України), повній відсутності доказів прояву позивачем добросовісності при проведенні перевірки та відсутності будь-яких доказів на спростування саме правомірності дій та висновків контролюючого органу.

Крім того, відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п.4.7 ст.44 ПК України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платник податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного з днем отримання акта (довідки).

Як вбачається з матеріалів справи та залишено поза увагою суду першої інстанції, позивачем також не використано своє право на подання запитуемої документації у порядку адміністративного (досудового) оскарження результатів перевірки (та МІР).

Колегія суддів зазначає, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, у разі якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу відповідача первинних документів, суд повинен перевіряти такі обставини, оскільки обов`язок платника податку із сплати податку на додану вартість знаходиться у прямій залежності від підтвердження розмірів доходу та витрат відповідними первинними документами.

Так, положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Ці норми ПК кореспондуються із нормою частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входять в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж строку, передбаченого п. 86.7 ст. 86 ПК України. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18.

Суд першої інстанції визнав доказами первинну документацію, надану безпосередньо до суду першої інстанції, не надавши належної оцінки обставинам, за яких відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК, позивач може посилатися на них на підтвердження сум податкового кредиту, задекларованих за операціями з придбання товару у цих постачальників.

Зазначені обставини суд повинен був оцінити у сукупності з податкового органу щодо неможливості встановити правомірність формування податкового кредиту та валових витрат.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із формуванням платником зобов`язань, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту. До таких обставин належать, зокрема обставини щодо факту здійснення операцій з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку платника ПДВ суму податку з підстав нереальності (безтоварності) операції.

У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі № 200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18.

Тобто, судом першої інстанції у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не досліджено належним чином наявні докази. Обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та надання оцінки всім важливим доводам сторін виконано не було.

Отже, з урахуванням того, що позивач у належний спосіб не зміг довести під час судового оскарження обставини надання ним під час перевірки або до моменту прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, договорів, рахунків-фактур, специфікацій, актів прийняття виконаних робіт, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, засвідчених підписом посадової особи та скріплених печаткою, які є первинними документами, що засвідчують факт виконання правочинів, висновки відповідача, про заниження податкових зобов`язань, є законними.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року у справі за позовом приватного підприємства "Лібра-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства "Лібра-Трейд" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 29.07.2022)