Рішення

від 13.07.2022 по справі 906/1254/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1254/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпович А.Р. - адвокат, довіреність від 12.01.2022;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "ЯН"

до Фізичної особи-підприємця Сердюкової Ольги Станіславівни

про стягнення 1 911 350,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1911350,00 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору зворотної фінансової допомоги №30 від 22.06.2021 не повернув надану позивачем фінансову допомогу в сумі 1911350,00 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.11.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду; відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/1254/21 до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, просив задовольнити в повному обсязі.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 26.11.2022, 13.01.2022, 28.01.2022, 11.05.2022, які належним чином направлялися на адресу ФОП Сердюкової О.С.: АДРЕСА_1 , з відмітками поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/1254/21 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв`язку з закінченням терміну його зберігання на відділенні.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ФОП Сердюкової О.С. про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числіГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява відповідача про відкладення розгляду справи 28.01.2022 на іншу дату, оскільки за станом здоров`я не може бути присутня в судовому засіданні, на підтвердження даних обставин до заяви додано довідку ГО РЦ "Європа" від 29.01.2022 щодо перебування відповідача на стаціонарному лікуванні з 14.10.2021 строком на 6-9 місяців.

Проте, в подальшому жодних заяв чи клопотань від імені відповідача на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1254/21 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2021 між Приватним підприємством "ЯН" (кредитор/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Сердюковою Ольгою Станіславівною (позичальник/відповідач) укладено договір № 30 зворотної фінансової допомоги, відповідно до якого кредитор надає позичальнику зворотну фінансову допомогу (допомога) в розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) доларів США, що еквівалентна 1 911 350,00 грн. згідно офіційного курсу Національного банку України станом на дату укладення цього Договору (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 1.2. договору зворотна фінансова допомога надається позичальнику на безвідсотковій (безоплатній) основі.

Допомога надається кредитором шляхом безготівкових перерахунків в національній валюті України - в гривнях відповідно до п. 2.2. даного договору (п.п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору в свою чергу сторони визначили, що кредитор зобов`язаний надати допомогу, обумовлену даним договором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника в розмірі визначеному п. 1.1. Договору.

Також сторони п. 3 договору погодили наступний порядок та строки повернення допомоги:

- позичальник зобов`язується повернути кредитору суму фінансової допомоги, обумовлену даним договором до 01 жовтня 2021 р. Погашення фінансової допомоги може здійснюватись частинами достроково (п.п. 3.1. договору);

- датою повернення допомоги рахується дата отримання коштів кредитором на його банківський рахунок (п.п. 3.2. договору);

- повернення допомоги здійснюється в гривнях в сумі, що еквівалентна розміру 70000,00 (сімдесят тисяч) доларів США, згідно офіційного курсу Національного банку України на дату зарахування коштів на банківський рахунок кредитора, який вказано в реквізитах даного договору. У разі зміни курсу долара США, на дату повернення допомоги, позичальник зобов`язується сплатити курсову різницю на користь кредитора (п.п. 3.3. договору).

23.06.2021 на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 1911350,00 грн., що підтверджується відповідною випискою з рахунку (а.с. 9).

Проте, як зазначає позивач відповідач не повернув у визначений договором строк суму поворотної фінансової допомоги.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини позики на підставі договору № 30 зворотної фінансової допомоги від 22.06.2021.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сердюкової Ольги Станіславівни ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

- на користь Приватного підприємства "ЯН" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63-д, ід. код 20036365) заборгованість в сумі 1 911 350,00 грн., а також 28 673,25 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`зку з перебуванням судді на лікарняному повний текст рішення складено: 01.08.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек.)