Рішення

від 01.08.2022 по справі 910/21842/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/52/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 Справа № 910/21842/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу №910/21842/21

за позовом Приватного акціонерного товариства Київський електровагоноремонтний завод (03049, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПОЛЗУНОВА, будинок 2; ідентифікаційний код 00480247)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТІМУЛ" (69013, Запорізька область, місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СТАРТОВА, будинок 1-Е; ідентифікаційний код 43558566)

про стягнення 98686,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство Київський електровагоноремонтний завод звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТІМУЛ" про стягнення грошових коштів у розмірі 98 686,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання з виконання ремонтно-будівельних робіт, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про повернення суми попередньої оплати у розмірі 98 686,00 грн.

Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву та додані до неї документи передані за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2022 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 22.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21842/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження 32/52/22. Також, в ухвалі зазначено, що у звязку із введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану, строки визначені законом та цією ухвалою, за наявності відповідних обставин та поважних причин, можуть бути продовжені (поновлені).

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТІМУЛ" є: 69013, м. Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СТАРТОВА, буд. 1-Е, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 910/21842/21 відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 22.03.2022 про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 910/21842/21.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Згідно з ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 21.04.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.08.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством Київський електровагоноремонтний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТІМУЛ» виникли правовідносини, в яких боржник виставив кредитору рахунки на оплату за заміну окремими місцями рулонного покриття.

Позивачем було оплачено роботи згідно рахунків, що підтверджується платіжними дорученнями № 13466 від 18.11.2020 на суму 49343,00 грн та № 13467 від 18.11.2020 на суму 49343,00 грн з посиланням у призначенні платежів попередня оплата за заміну окремими місцями рулонного покриття згідно рахунків № 00490 від 16.11.2020 таи № 00491 від 17.11.2020 без ПДВ.

Позивач вказує, що відповідач попередньо оплачені ним роботи не виконав.

За розрахунками позивача сума попередньої оплати становить 98686,00 грн.

Судом встановлено, що 04.10.2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2477/ЗУ/21 від 04.10.2021 року про повернення попередньої оплати у розмірі 98686,00 грн., що підтверджується накладною № 0304910416943, фіскальним чеком від 07.10.2021 року та описом вкладення у цінний лист від 07.10.2021 року.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0304910416943 вбачається, що вимогу № 2477/ЗУ/21 від 04.10.2021 року відповідач не отримав, поштове відправлення повернулося позивачу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що попередню оплату в розмірі 98686,00 грн. відповідачем не повернуто, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд враховує наступне.

За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписами ст. 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ст. 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір на виконання будівельно-ремонтних робіт у спрощеному порядку, в результаті чого виникли правовідносини щодо виконання будівельно-ремонтних робіт, у яких відповідач, що надавши позивачеві рахунки виступив у якості підрядника, а позивач, оплативши зазначені рахунки відповідно до платіжних доручень № 13466 від 18.11.2020 року на суму 49343,00 грн. та № 13467 від 18.11.2020 року на суму 49343,00 грн., виступив у ролі замовника, вчинивши конклюдентну дію з оплати запропонованих відповідачем робіт.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як свідчать матеріали справи, 18.11.2020 року позивачем згідно платіжних доручень № 13466 від 18.11.2020 року та № 13467 від 18.11.2020 року було перераховано відповідачу попередню оплату за будівельно-ремонтні роботи на загальну суму 98686,00 грн.

При цьому, факт перерахування коштів на суму 98686,00 грн. відповідач жодним чином не спростував.

Проте, відповідач обумовлені роботи не виконав.

Як встановлено судом, 07.10.2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2477/ЗУ/21 від 04.10.2021 року про повернення коштів в розмірі 98686 грн., сплачені позивачем грошові кошти у зазначеному розмірі відповідач не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідач суду не надав.

Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Враховуючи те, що главою 61 Цивільного кодексу України не врегульовано особливостей повернення підрядником замовнику попередньої оплати в разі невиконання підрядником своїх зобов`язань по виконанню робіт та правового механізму її повернення, суд дійшов висновку про можливість застосування ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі № 910/1030/17.

У постанові від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Так ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати. Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

З огляду на викладене, позивач правомірно скористався своїм правом на повернення сплачених грошових коштів за невиконані відповідачем роботи, оскільки таке право у позивача, як замовника за договором, існує паралельно з правом вимагати виконання оплачених робіт, однак такі права замовника є альтернативними, тобто взаємовиключними.

Водночас волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги замовника має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до виконавця. При цьому суд враховує, що законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги замовника, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Отже, вимога про повернення суми попередньої оплати могла бути заявлена позивачем як шляхом направлення відповідної претензії, так і шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом була встановлена обставина невиконання відповідачем зобов`язань по виконанню попередньо оплачених позивачем будівельно-ремонтних робіт, суд вважає, що позивач набув права вимагати від відповідача повернення сплаченої ним попередньої оплати в сумі 98686,00 грн, а отже враховуючи, що в матеріалах справи наявна претензія позивача до відповідача щодо повернення 98686,00 грн., суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає необхідним задовольнити позов в повному обсязі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Київський електровагоноремонтний завод до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТІМУЛ" про стягнення 98686,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТІМУЛ" (69013, Запорізька область, місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СТАРТОВА, будинок 1-Е; ідентифікаційний код 43558566) на користь Приватного акціонерного товариства Київський електровагоноремонтний завод (03049, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПОЛЗУНОВА, будинок 2; ідентифікаційний код 00480247) основний борг у розмірі 98686 (дев`яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій