Рішення

від 01.08.2022 по справі 908/3300/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/177/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 Справа № 908/3300/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "МІКО», (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛ БУД ІНВЕСТ», (03067, м.Київ, вул. Машинобудівна, б. 50)

про стягнення суми 733443 грн. 12 коп.,

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про стягнення суми 733443,12грн за договором поставки № 89 від 10.12.2020, що складається з 579110,77грн суми основного боргу, 69873,31грн суми пені, 28955,54грн суми штрафу, 14255,78грн 3% річних, 41247,72грн втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 19.01.2022 позовну заяву вих. 88 від 09.11.2021 (вх. № 3533/08-08/21 від 15.11.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія МІКО, (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181) до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛ БУД ІНВЕСТ, (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А), було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44 В).

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія МІКО на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2022, справу № 908/3300/21 було скеровано до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.05.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.01.2022 скасовано, справу передано до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2022 справу прийнято до подальшого розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов`язань з оплати поставленого за договором № 89 від 10.12.2020 товару. Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми 733443,12грн за договором поставки № 89 від 10.12.2020, що складається з 579110,77грн суми основного боргу, 69873,31грн суми пені, 28955,54грн суми штрафу, 14255,78грн 3% річних, 41247,72грн втрат від інфляції.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Ухвала суду від 19.05.2022 у справі № 908/3300/21 була відправлена на адресу відповідача. На день розгляду справи по суті на адресу суду не поверталась.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3300/21 та надано достатньо часу для надання відзиву на позовну заяву та виклад своєї правової позиції.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 15.05.2022 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.08.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛ БУД ІНВЕСТ» (далі - покупець, відповідач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ МІКО» (далі - постачальник, позивач) був укладений договір поставки №89 від 10 грудня 2020 року (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору «Постачальник відповідно до умов цього договору зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та вчасно в повному обсязі оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах зазначених у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару».

Відповідно до п.2.3. договору «Датою поставки вважається дата підписання обома сторонами видаткової накладної, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.»

Відповідно до п.3.2. договору «Покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на умовах які вказані у специфікаціях до договору №89 від 10 грудня 2020 р.

Відповідно до п.3.3. договору «Розрахунок здійснюється у національній валюті України - гривні, в безготівковій банківській формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку останнього. Оплата вважається такою, що відбулася, з моменту зарахування відповідних коштів у повному обсязі на поточний рахунок постачальника.»

До договору була підписана специфікація №1 від 10 грудня 2020 р., відповідно до якої сторони погодили поставку продукції на суму 1236 028,80 грн. Умови оплати відповідно до вказаної специфікації наступні: 20% передоплата, а саме 247 205, 76 грн до 14.12.2020; 80% за фактом відвантаження через 14 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних.

Згідно з платіжним дорученням №211 від 14 грудня 2020р., №235 від 22 грудня 2020 р. Відповідачем було внесено попередню оплату за товар у загальній сумі 247 205,76 грн.

Позивачем, за видатковими накладними №695 від 18 грудня 2020 р., №704 від 23 грудня 2020р., №714 від 30 грудня 2020р., №6 від 15 січня 2021р. поставлено товар на загальну суму 1 236 028,80 грн.

Згідно з платіжним дорученням №286 від 06 січня 2021р. та платіжним дорученням №312 від 20 січня 2021р. відповідачем було сплачено загальну суму 376 000,00 грн.

За видатковою накладною №2 від 23. 02.2021 було повернено товар на суму 68040,00грн.

За видатковою накладною №3 від 09. 04.2021 було повернено товар на суму 30 780,00грн.

Відповідно строк оплати товару поставленого за видатковою накладною №695 настав 01.01.2021 року, видатковою накладною №704 - 06.01.2021, видатковою накладною №714 - 13.01.2021, видатковою накладною № 6 - 29.01.2021.

Заборгованість з оплати відповідачем поставленої продукції за специфікацію № 1 від 10 грудня 2020 р. складає 514 003,04 (п`ятсот чотирнадцять тисяч три гривні чотири копійки) грн.

До договору була підписана специфікація №2 від 22 лютого 2021 р., відповідно до якої сторони погодили поставку продукції на суму 165 107, 72 грн. Умови оплати відповідно до вказаної Специфікації наступні: 100% через 30 календарних днів після отримання товару.

За видатковою накладною №30 від 22.02.2021 позивачем було поставлено товар на суму 113 680,73 грн. Строк оплати поставленого за видатковою накладною №30 від 22.02.2021 настав 24.03. 2021.

За платіжним дорученням №4 від 06.04.2021 покупцем було оплачено товар на суму 100 000,00 грн.

За видатковою накладною №80 від 08.04.2021 постачальником було поставлено товар на суму 51 427,00 грн. Строк оплати поставленого за видатковою накладною №80 від 08.04.2021 настав 11.05.2021.

Заборгованість з оплати відповідачем поставленої продукції за специфікацію №2 від 22 лютого 2021р. складає 65 107,73 грн (шістдесят п`ять тисяч сто сім гривень сімдесят три копійки).

В порушення умов договору відповідачем не оплачено вартість поставленого товару у сумі 579 110,77 грн. (з ПДВ), що змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов`язання, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. На момент розгляду спору по суті, відповідач не виконав належним чином зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 579110,77грн позивачем доведені, пред`явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

Відповідно до п. 6.4 договору: «У разі порушення покупцем умов п.3.2. цього договору, він зобов`язаний сплатити постачальнику, за вимогою постачальника, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.»

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань у строк, передбачений договором позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 69873,31грн.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Загальна сума пені за Специфікацією №1 складає 64 710,81 грн., а сума пені за Специфікацією №2 складає 5 162, 50 грн.

Відповідно до наданих суду розрахунків загальна сума пені за прострочення оплати поставленого товару за договором поставки №89 від 10 грудня 2020 року складає 69 873,31 грн.

Перевіривши розрахунки пені судом встановлено, що розрахунки позивачем виконано правильно. Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 69 873,31 грн позивачем доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.5 договору: «У разі порушення покупцем умов та строків, визначених в п.3.2. даного Договору, більше ніж на 10 (десять) календарних днів, останній додатково сплачує Постачальнику, за вимогою постачальника, штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.»

Розрахунок штрафу за порушення строків оплати товару 579110,77 (сума заборгованості) х 5% (розмір штрафу зазначений у договорі) = 28 955,54 грн.

Таким чином, вимоги та розмір пред`явленої до стягнення суми штрафу доведено та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 14255,78грн та суму індексу інфляції в розмірі 41247,72грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані суду розрахунки заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та суми 3% річних, суд встановив, що розрахунки проведено правильно. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 14255,78грн та суми індексу інфляції в розмірі 41247,72грн підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача

Керуючись ст.ст. 129, 130, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛ БУД ІНВЕСТ», (03067, м.Київ, вул. Машинобудівна, б. 50, ЄДРПОУ 40600379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "МІКО», (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181, ЄДРПОУ 36626037) 579110 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто деять) грн 77 коп. суму основного боргу, 69873 (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн 31коп. суму пені, 28955 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 54коп. суму штрафу, 14255 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 78коп. суму 3% річних, 41247 (сорок одна тисяча двісті сорок сім) грн 72 коп. суму індексу інфляції, 11001 (одинадцять тисяч одна) грн 65 коп. суму судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 01.08.2022.

Суддя Н. А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.