Рішення

від 01.08.2022 по справі 908/576/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/26/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 Справа № 908/576/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд. 57; адреса адвоката Зеркіна А.С.: 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Доватора, 7/86)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78-А)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» про стягнення 75.115,45 грн, які складаються з 71.280,00 грн заборгованості, 2.343,45 грн пені, 351,52 грн 3% річних та 1.140,48 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в рамках договору №07/2021/309 від 12.11.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, боржнику нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

В тексті позову позивач навів розрахунок судових витрат (витрати на правничу допомогу), які становлять 10.000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2022 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків. Копію ухвали направлено позивачу на електронну адресу, яка зазначена у позові.

12.05.2022 (в установлений законом строк) на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою суду від 16.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/576/22, присвоєно справі номер провадження 28/26/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 16.06.2022.

09.06.2022 на електрону адресу суду від представника позивача надійшли клопотання про отримання (направлення) процесуальних документів в електронному вигляді/формі та заява про надання інформації про стан розгляду справи.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/576/22 від 16.05.2022 отримав 30.06.2022. Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. ст. 165, 178 ГПК України, строк для подачі відзиву на позовну заяву встановлюється до 15.07.2022 (включно).

12.07.2022 (в установлений законом строк) судом отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» просив в позові відмовити з підстав наявності форс-мажорних обставин, які звільняють від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022.

28.07.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, в якій зазначено про необґрунтованість доводів відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, оскільки зобов`язання з оплати наданих послуг наступили до 24.02.2022. Повідомив суд про відсутність у нього необхідності для подання відповіді на відзив. Просив розглянути справу за наявними матеріалами та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.08.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» (виконавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (замовник, відповідач у справі) 12.11.2021 уклали договір надання послуг №07/2021/309 (надалі договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується, власними силами, використовуючи належне йому майно та із залученням працівників надати Замовнику, на території ПРАТ «ПІВНГЗК», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область:

- монтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб);

- демонтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб);

- перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб);

- послуги з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість послуг, що надаються за цим договором визначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Оплата вартості послуг за цим договором здійснюється на умовах, визначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони вправі погодити інший порядок розрахунків, виключно за наслідками складання та підписання додаткової угоди до даного договору (п. 2.3 договору).

Згідно до п. 3.2 договору строк надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) виконавцем замовнику визначається виходячи з обсягу передбачених договором послуг та не може бути меншим за показник 20 машино - годин на добу, що відображається в змінних рапортах, складених Виконавцем та підписаних Замовником та не може бути меншим ніж

Пунктом 4.1 договору приймання-передача послуг від виконавця замовнику здійснюється за актом приймання виконаних робіт (актом приймання-передачі наданих послуг), який складається виконавцем після завершення надання послуг (кожного виду послуги окремо) за цим договором.

На виконання умов договору сторонами підписані Специфікація №1 та Специфікація №2 до договору.

Так відповідно до розділу 1 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021) сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: монтаж, демонтаж та перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) складає 400.000,00 грн.

Пунктом 2 Специфікації №1 до договору встановлено, що виконавець зобов`язаний надати послугу, визначену в п. 1 даної Специфікації в строк, що не перевищує 10 календарних днів, відраховуючи від дня отримання відповідної Заявки/Талону замовника.

Приймання-передача послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг), в порядку та на умовах визначених договором (п. 3 Специфікації №1).

Пунктом 4 Специфікації №1 встановлено, що оплата послуг, визначених в п. 1 даної Специфікації здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата 100% вартості послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації №1 до договору протягом 5 календарних днів, від дня подання заявки/талону або виставлення відповідного рахунку виконавцем, в залежності від події, яка сталася раніше.

В розділі 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021) сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в денну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 720,00 грн, надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в нічну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 864,00 грн.

В п. 6 даної Специфікації сторонами узгоджено, що приймання-передача послуг, визначеної в п. 2 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в порядку та на умовах визначених договором за відсутності такого акту, підставою фіксації фактичного об`єму наданих послуг та оплати наданих послуг є змінні рапорти виконавця щодо фактичної кількості відпрацьованого часу.

Доказів оскарження, визнання недійсним договору на надання послуг №07/2021/309 від 12.11.2021 суду не надано.

Як свідчать матеріали 25.01.2022 сторони підписали за завірили печатками Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 71.280,00 грн. В зазначеному Акті вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

20.01.2022 позивачем виставлений рахунок №2 на оплату наданих послуг на суму 71.280,00 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором №07/2021/309 від 12.11.2021 щодо оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вже зазначалося судом вище, умовами п. 3 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 до договору) сторонами узгоджений порядок оформлення факту виконання позивачем (виконавцем) зобов`язань за договором.

Суду надані належні та допустимі докази виконання позивачем послуг в рамках договору №07/2021/309 від 12.11.2021 та прийняття відповідачем цих послуг без будь-яких претензій.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 71.280,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Посилання відповідача у відзиві про настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні), які звільняють винну особу від відповідальності за порушення виконання зобов`язань, судом відхиляються, оскільки обов`язок відповідача щодо вчинення на користь позивача певних дій (оплата вартості наданих послуг) виник до моменту введення Президентом України воєнного стану в Україні та засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 6.1 договору, просив стягнути 2343,45 грн пені за період прострочення з 28.01.2022 по 28.03.2022 (60 днів).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6.1 договору замовник за порушення строків здійснення оплати послуг виконавця сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг за кожен день порушення строків оплати послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Пунктом 4 розділу 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 до договору) узгоджені порядок та строки оплати послуг: розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок виконавця на умовах передоплати, на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури. Остаточний розрахунок здійснюється на основі наданого Акту виконаних робіт протягом двох робочих днів. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Матеріали справи містять підписаний та завірений печатками обома сторонами Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 25.01.2022. Таким чином, приймаючи до уваги пункт 4 розділу 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 до договору), відповідач повинен здійснити оплату наданих послуг протягом двох робочих днів від дня наданого Акту виконаних робіт, тобто у строк до 27 січня 2022 року (включно).

Відповідно до наданих позивачем доказів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо надання позивачем послуг доведений.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність визначення позивачем граничного строку оплати отриманих відповідачем товару та послуг 27.01.2022.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 28.01.2022 по 28.03.2022 (60 днів) у розмірі 2343,45 є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 2343,45 грн судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 351,52 грн за період з 28.01.2022 по 28.01.2022 (60 днів) та інфляційні втрати у розмірі 1140,48 грн за лютий 2022 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що ці розрахунки є правильними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 28.01.2022 по 28.03.2022 (60 днів) та інфляційних втрат у розмірі 1140,48 грн за лютий 2022 судом задовольняються.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Питання про розподіл судових витрат в частині витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката станом на момент ухвалення судового рішення судом не розглядалося у зв`язку з відсутністю доказів понесення позивачем зазначених у позові витрат.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» про стягнення 75.115,45 грн задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78-А, ідентифікаційний код 43173964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд. 57, ідентифікаційний код 31551468) 71.280,00 грн (сімдесят одну тисячу двісті вісімдесят грн 00 коп) заборгованості за надані послуги, 2.343,45 грн (дві тисячі триста сорок три грн. 45 коп) пені, 351,52 грн (триста п`ятдесят одну грн 52 коп) 3% річних, 1.140,48 грн (одну тисячу сто сорок грн. 48 коп) інфляційних втрат, 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 коп) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 серпня 2022 року.

Суддя О.В. Федорова