Рішення

від 01.08.2022 по справі 908/235/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/14/22-32/40/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 Справа № 908/235/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Терра Ренесанс», (04201, м.Київ, пр.-т Мінський , буд. 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Рост», (69600, м.Запоріжжя, вул. Луначарського, 21)

про стягнення 596892,00грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Терра Ренесанс» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Рост», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №21АТР0302/1 від 03.02.2021 у розмірі 457957,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 13208,00 грн, 3% річних у розмірі 5119,00 грн, штрафних санкцій розмірі 91591,00 грн, пені у розмірі 28945,00 грн.

25.01.2022 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/235/22, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2022 вказану справу передано для розгляду судді Колодій Н.А.

В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №21АТР0302/1 від 03.02.2021. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, боржнику нараховані пеня, штраф, 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтовано ст. ст. 530, 610 612, 623 ЦК України, ст. ст. 165, 173, 174, 188, 193, 224 ГК України.

Ухвалою суду від 14.03.2022 справу було прийнято до провадження за номером 35/14/22-32/40/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який на даний час продовжено.

Суд враховує, що у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану строки, визначені законом, за наявності відповідних обставин та поважних причин, можуть бути продовжені (поновлені).

Сторони не позбавлені права звернення до суду з відповідними заявами про продовження процесуальних строків чи відсутності заперечень щодо розгляду справи та ухвалення рішення по суті спору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) або продовження строків для надання заяв процесуального характеру від сторін суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Рост», (69600, м.Запоріжжя, вул.Луначарського, 21).

Ухвала суду від 14.03.2022 була направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Втім зазначена ухвала 14.03.2022 повернута на адресу суду з позначкою представників Укрпошти про причину не вручення «за закінченням строку зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.08.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Терра Ренесанс» (надалі по тексту - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Рост» (надалі по тексту - Покупець, Відповідач) був укладений договір поставки №21АТР0302/1 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити: засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива та іншу хімічну продукцію, надалі іменовані «Товар», в порядку та на умовах, визначених даним Договором. Номенклатура, кількість, ціна кожної конкретної партії Товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. п. 2.1, 2.4. Договору завантаження Товару, доставка Товару за адресою Покупця, розвантаження Товару та пов`язанні з цим операції здійснюються Покупцем за власний рахунок. Товар вважається переданим Покупцеві з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

В п. 3.1. Договору зазначено: «Ціна та строк оплати кожної конкретної партії Товару визначається на підставі затвердженої Сторонами Специфікації».

Пунктами 3.2 та 3.3. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом на поточний рахунок Постачальника. Сума договору визначається як сума вартості всього товару, що був поставлений за даним договором.

В позовній заяві позивача вказує на те, що згідно із специфікаціями до Договору, сторони погодили поставку наступного товару із зазначенням вартості товару та строків розрахунку Покупця за товар, а саме:

1. Згідно із специфікацією №1 від 03.02.2021 до Договору сторони домовилися про поставку товару Голд СМ ТЗ КС в кількості 160 л., загальною вартістю 30 504грн 96 коп., що еквівалентно 1080 дол. США. Сторони домовилися, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 05.02.2021 року.

2. В специфікації №2 від 06.04.2021 до Договору сторони домовилися про поставку товару: насіння кукурудзи «Фортсза» в кількості 12 мішків, та кукурудзи «Балерина» в кількості 100 міш, а також Нортон, КЕ в кількості 120 л., Пектораль, СЕ, гербіцид в кількості 150 л., Форпост, ТН в кількості 20 л., Хізалофорп-п-етил, 125 г/л, СЕ, в кількості 240 л., Голд СМ, ТЗ, КС, в кількості 400 л., Талент 250 ЕС в кількості 200 л. Загальна вартість вказаного товару згідно з специфікацією становить 490 721 грн 57 коп., що еквівалентно 17 438 дол. США 64 центи. Сторони встановили, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 15.08.2021 року.

3. У відповідності до специфікації №3 від 01.06.2021 до Договору сторони домовилися про поставку товару Айліс амінокислотний комплекс в кількості 100 л., загальною вартістю 17 236 грн 80 коп., що в еквівалентному співвідношенні становить 631 дол. США 40 центів. Сторони встановили, що розрахунки за цією специфікацією проводяться до 15.08.2021 року.

Позивач зазначає, що в період з лютого 2021 року по червень 2021 року Постачальник передав Покупцю товар на загальну суму 523 209 грн, зокрема:

04.02.2021 року був переданий Покупцю товар Голд СМ, ТЗ, КС в кількості 80 л., вартість якого становить 15 252 грн 48 коп. (з ЦЦВ), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000003 від 04.02.2021.

В свою чергу, вказаний товар Покупець оплатив в повному обсязі 03.02.2021, перерахувавши на користь Постачальника грошові кошти у розмірі 15 252 грн.

07.04.2021 року був переданий Покупцю товар, вартістю 328 352 грн 28 коп. (з ПДВ): Нортон, КЕ в кількості 120 л., Пектораль, СЕ, гербіцид в кількості 150 л., Форпост, ТН в кількості 20 л., Хізалофорп-п-етил, 125 г/л, СЕ, в кількості 240 л., Голд СМ, ТЗ, КС, в кількості 400 л., Талент 250 ЕС в кількості 200 л. Факт поставки згаданого товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000010 від 07.04.2021.

07.04.2021 року було передано Покупцю насіння кукурудзи «Фортеза» в кількості 12 мішків, та кукурудзи «Балерина» в кількості 100 міш., вартість якого становить 162 369 грн 29 коп. Зазначене підтверджується видатковою накладною №РН-0000009 від 07.04.2021 року.

Проте, Покупець лише частково оплатив вартість товару за вищевказаними видатковими накладними, а саме 07.04.2021 перерахував на користь Постачальника лише грошові кошти у розмірі 50 000 грн.

17.06.2021 року був переданий Покупцю товар - Айліс амінокислотний комплекс в кількості 100 л., вартість якого становить 17 235 гривень 00 коп., та який не був оплачений Покупцем.

Заборгованість за договором сплачена відповідачем частково в розмірі 65252 грн (03.02.2021 року - 15 252 гривні, 07.04.2021 року - 50 000 гривень).

Враховуючи порушення покупцем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача: заборгованість за договором поставки №21АТР0302/1 від 03.02.2021 у розмірі 457957,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 13208,00 грн, 3% річних у розмірі 5119,00 грн, штрафних санкцій розмірі 91591,00 грн, пені у розмірі 28945,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №12/01/2022 від 12.01.2022 з вимогою сплатити суму заборгованості за договором з урахуванням 3 % річних, штрафу та пені, проте вказане звернення позивача було залишено відповідачем без відповіді.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Положеннями ст. 180 ГК України унормовано, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На підтвердження поставленого товару позивачем долучено до матеріалів справи специфікації № 1, 2, 3 та видаткові накладні № РН-0000003 від 04.02.2021, № РН-0000009 від 07.04.2021, № РН-0000010 від 07.04.2021, РН-0000018 від 17.06.2021.

Умовами договору сторонами узгоджено, що товар вважається переданим покупцеві з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

В п. 3.1. Договору зазначено: «Ціна та строк оплати кожної конкретної партії товару визначається на підставі затвердженої сторонами специфікації».

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, специфікація № 3 від 01.06.2021 до договору поставки № 21АТР0302/1 від 03.02.2021, а також видаткова накладна № РН-0000018 від 17.06.2021 сторонами не підписані, що свідчить про їх неузгодження сторонами та не може бути прийнято судом, як належний доказ на підтвердження поставки товару на суму 17.236грн 80коп.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу позивачем доведені частково в сумі 440720грн 20 коп. (457957 грн 17236,80грн = 440720грн 20 коп.).

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за договором в установлений строк не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення суми основного боргу підлягає частковому задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2. Договору, у випадку порушення строків та/або умов оплати товару, Покупець зобов`язаний сплатити пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на час порушення зобов`язання) за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на строк понад 3 (три) календарних дні Покупець, окрім пені, сплачує штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми прострочення заборгованості.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, враховуючи положення п.6.2 договору, позивач просив стягнути суму пені в розмірі 28945,00 грн. за період прострочення з 16.08.2021 по 30.12.2021 та 91591,00 грн штрафу.

Позивачем нараховано суму пені у розмірі 28 945 грн. на суму заборгованості 457957,00грн, яка виникла внаслідок прострочення виконання Покупцем зобов`язання за період з 16.08.2021 року по 30.12.2021 року. Розрахунок пені наводиться в таблиці за формулою: пеня = сума боргу х подвійну облік, ставку НБУ х кількість прострочених днів /100 / 365.

Як вже зазначалося судом вище учасниками правочину узгоджений термін розрахунків до 15.08.2021, таким чином прострочення виконання зобов`язання починається з 16.08.2021.

Судом перевірено розрахунки суми пені та проведено перерахунок пред`явленої до стягнення суми пені з урахуванням часткового задоволення суми основного боргу та встановлено, що сума пені за вказаний позивачем період складає 28073,27грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми пені підлягають задоволенню частково.

Судом також перераховано пред`явлену до стягнення суму штрафу з урахуванням вищевикладених обставин та встановлено що сума основного боргу 440720,20 грн, яка задоволена судом, помножена на 20% складає 88144,05грн. Таким чином, сума штрафу також підлягає частковому задоволенню.

В решті пред`явлених до стягнення суми пені та штрафу слід відмовити, як пред`явлених необґрунтовано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13280,00 грн інфляційних витрат за загальний період з серпня 2021 по грудень 2021.

Перевіривши наданий суду розрахунок, судом встановлено, що сума індексу інфляції за вказаний період з урахуванням суми основного боргу, яка стягнута судом 440720,20грн, складає навіть більшу суму ніж пред`явлена позивачем. Таким чином, судом задовольняється сума індексу інфляції та яка пред`явлена позивачем до стягнення 13280,00грн.

Крім того, позивачем пред`явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 5119,00 грн.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних, суд встановив, що сума 3 % річних від суми основного боргу 440720,20грн складає 4962,63 та підлягає задоволенню.

Врешті пред`явленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити, як пред`явленій необґрунтовано.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання частково доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 8628,30грн (575180,15 грн (задоволено) : 596892,00 грн (заявлено) х 8954,00грн (сплачений судовий збір). Решта судового збору залишається за позивачем.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 200 000грн 00коп.

В позовній заяві позивач, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять орієнтовно 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп., що будуть сплачені Адвокатському об`єднанню «Сирко та партнери» (раніше - АО «Легард») за супроводження даної справи в суді згідно з договором №АО-15/12/2020 від 15.12.2020 про надання правової допомоги. Документи, що підтверджують факт оплати витрат на правничу допомогу буду долучені до матеріалів справи на стадії підготовчого провадження або до початку розгляду справи по суті, а також з метою підтвердження обсягу виконаних робіт на останньому судовому засіданні буде долучено до матеріалів справи акт наданих послуг, який буде підписаний з позивачем по факту надання всіх послуг в межах договору про надання юридичних послуг. Орієнтовний розрахунок долучено до позовної заяви.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, позивач не позбавлений права звернутись до суду з заявою про розподіл витрат на правничу допомоги при долученні всіх необхідних доказів понесення таких витрат та їх розміру.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Рост» (код ЄДРПОУ 43730790, адреса місцезнаходження: 69600, м.Запоріжжя, вул.Луначарського, 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро терра ренесанс» (код в ЄДРПОУ 39568070, адреса місцезнаходження: 04201, м. Київ, пр-т Мінський, буд. 4) суму основного боргу за договором поставки №21АТР0302/1 від 03.02.2021 року у розмірі 440720 (чотириста сорок тисяч сімсот двадцять) грн 20 коп., суму інфляційних втрат 13 208 (тринадцять тисяч двісті вісім) гривень, суму 3% річних 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 63 коп., 20 % штрафу 88144 (вісімдесят вісім тисяч сто сорок чотири) грн 05 коп., суму пені - 28 073 (двадцять вісім тисяч сімдесят три) грн 27 коп., суму судового збору 8628 (вісім тисяч шістсот двадцять вісім) грн 30 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 01 серпня 2022.

Суддя Н. А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.