Рішення

від 27.07.2022 по справі 910/1769/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2022Справа № 910/1769/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОМБУД" (65039, м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6, прим. 9)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7)

про стягнення 7 363 988,99 грн.

за участю представників

від позивача: Коваленко О.М.

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 27.07.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОМБУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА" про стягнення 7 363 988,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №17 від 09.03.2021, а саме в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4 037 627,24 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 752 472,62 грн інфляційні втрати у розмірі 329 546,74 грн та 48% річних у розмірі 2 244 352,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1769/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 02.03.2022.

Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 7 363 988, 99 грн, що знаходяться на будь-яких (всіх) рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА" установах, що будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову та, зокрема, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА":

- № НОМЕР_1 в AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО";

- № НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК";

- № НОМЕР_3 в АТ "КБ "Глобус".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстерпромбуд" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Судове засідання 02.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.

Суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

За таких обставин, ухвалою суду від 03.05.2022 призначено підготовче засідання у справі №910/1769/22 на 08.06.2022.

05.05.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ТОВ "МАЙСТЕРПРОМБУД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОМБУД" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було задоволено.

07.06.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не раніше серпня 2022, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА" з 24.02.2022 повністю зупинило свою господарську діяльність.

У судове засідання, призначене на 08.06.2022, представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 суд відклав розгляд справи на 27.06.2022.

16.06.2022 до канцелярії суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 27.06.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 27.07.2022.

04.07.2022 до канцелярії суду надійшла заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 27.07.2022 суд заслухав представника позивача, яка підтримала позовні вимоги та надала пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОМБУД" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА" (надалі- покупець, відповідач) був укладений договір поставки №17 від 09.03.2021 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю асфальтобетонну суміш різних типів та марок (далі - Товар/Продукція), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його.

Згідно п. 1.2. договору сторони домовились, що найменування, ціна та орієнтований обсяг Товару, що поставляється за цим договором визначається у Специфікації № 1.

Сторони домовились, що остаточна вартість, асортимент, кількість, одиниця виміру товару вказується у видаткових накладних.( п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.6. договору покупець зобов`язаний заздалегідь надати Заявку на поставку Товару, у якій визначити асортимент, кількість, заплановану дату отримання та умови поставки Товару. Заявка подається письмово Покупцем шляхом направлення на електрону адресу Постачальника, визначену у Договорі з наступим направленням оригіналу. Заявки можуть надаватись Постачальникові в усній та/чи у письмовій формі, по телефону/факсу, електронній пошті або у іншій спосіб, який обрано Покупцем. Сторони можуть погодитись, що направлення заявок/замовлень Постачальнику буде здійснюватися електронними засобами обміну інформацією, про що Постачальник буде повідомлений додатково. За необхідності форму Замовлення визначає та розробляє Покупець, яку заздалегідь доводить до відома Постачальника.

Згідно з п. 2.2. договору Постачальник вважається таким, що виконав свій обов`язок з поставки Товару (партії Товару) з моменту передачі Товару Покупцю або представнику Покупця відповідно до належним чином оформленої довіреності. При цьому, у разі відсутності документів у представника Покупця або Перевізника, Постачальник має право видати Товар, що буде вважатися передачею Товару повноважному представнику та виключає можливість пред`явлення претензій Продавцю. Факт передачі Товару (партії Товару) підтверджується виписаною видатковою накладною на Товар (партію Товару) або документом, який підтверджує передачу товару.

Покупець зобов`язаний з моменту отримання від Постачальника оригіналу видаткової накладної, підписати її та протягом 3 (трьох) робочих і направити один оригінальний примірник Постачальнику на адресу Постачальника, визначену Договором або надати вмотивовану відмову від підписання. У разі відмови від підписання видаткової накладної без надання вмотивованої відмови, видаткова накладна вважається підписаною, Товар поставлений належним чином та підлягає оплаті в повному обсязі.

Прийняття-передача продукції здійснюється Сторонами в порядку, встановленому чинним законодавством України для поставок продукції виробничо-технічного призначення.

Претензії по якості та/або кількості поставленого Товару (партії Товару) Покупець пред`являє в момент отримання Товару. У разі недотримання даної вимоги, Покупець позбавляється права пред`являти претензії щодо кількості та/або якості Товару (п. 2.5.-2.7. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна Товару (партії Товару) встановлюється в національній валюті України - гривні та визначається в рахунку на оплату та відповідає ціні Товару (партії Товару) у видатковій накладній.

Згідно з п. 3.2. договору Покупець зобов`язаний оплати Товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 4.2. та п. 4.3. договору, у випадку порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від визначеної вартості неоплаченого Товару, за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення боргу.

За прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого Товару більш ніж на 7 (сім) календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення, а також 48% річних від простроченої суми заборгованості у відповідності зі сг. 625 ЦК України, що не звільняє його від відповідальності, передбаченої п. 4.2. цього Договору.

Згідно з п. 5.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін договору та скріплення печаткою і діє до « 31» грудня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.

На виконання умов договору та Специфікації №1 від 09.03.2021 позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 15 487 627,24 грн, про що свідчать видаткові накладні: №9 від 10.04.2021, №10 від 11.04.2021, №11 від 12.04.2021, №12 від 14.04.2021, №13 від 15.04.2021, №15 від 16.04.2021, №16 від 17.04.2021, №17 від 18.04.2021, №23 від 19.04.2021, №30 від 21.04.2021, №31 від 22.04.2021, №32 від 24.04.2021, №48 від 09.06.2021.

Відповідно до пункту 3.1 договору ТОВ "МАЙСТЕРПРОМБУД" надавались рахунки на оплату № 10 від 10.04.2021 на суму 2 940 805,88 грн, № 11 від 14.04.2021 на суму 1 526 674, 84 грн, № 12 від 15.04.2021 на суму 920 072,71 грн, № 14 від 16.04.2021 на суму 1 779 386,32 грн, № 15 від 17.04.2021 на суму 1 477 009,75 грн, № 16 від 18.04.2021 на суму 717 499,33 грн, № 21 від 19.04.2021 на суму 1 454 778,71 грн, № 29 від 21.04.2021 на суму 1 531 275,85 грн, № 30 від 22.04.2021 на суму 1 588 852,96 грн, № 31 від 24.04.2021 на суму 1 106 779,06 грн, № 43 від 09.06.2021 на суму 444 491,83 грн, які були частково оплачені відповідачем на загальну суму 11 450 000,00 грн, про що свідчать банківські виписки за період з 15.04.2021 по 10.11.2021.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №15 від 24.06.2021, у якій просив останнього розглянути вищевказану претензію та сплатити протягом 10 днів з дня отримання претензії існуючу заборгованість за договором, пеню, інфляційні втрати та 48% річних.

З наданого до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист, поштової квитанції та рекомендованого повідомлення про вручення №5200506946511 вбачається, що вищевказана претензія була направлена на адресу відповідача 26.06.2021 та отримана останнім 29.06.2021, проте, залишена без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки №17 від 09.03.2021, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 7 363 988,99 грн, з яких: основний борг - 4 037 627,24 грн, пеня - 752 472,62 грн, інфляційні втрати - 329 546,74 грн та 48% річних - 2 244 352,39 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору та підписаної між сторонами Специфікації №1 від 09.03.2021 було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 15 487 627,24 грн, про що свідчать видаткові накладні, підписані за період з 10.04.2021 по 09.06.2021, виставлені рахунки на оплату та зареєстровані податкові накладні на здійснену суму поставки.

Отже, з вищевказаних доказів вбачається, що позивачем в повному обсязі були виконані зобов`язання за договором щодо поставки товару, який в свою чергу був прийнятий відповідачем без жодних зауважень та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що за умовами договору відповідач зобов`язаний оплатити товар протягом 14 календарних днів з дати його отримання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок за період з 15.04.2021 по 10.11.2021 вбачається, що відповідачем було частково оплачений поставний товар на загальну суму 11 450 000,00 грн. Інша частина станом на момент розгляду справи по суті залишена без оплати.

При цьому з матеріалів справи також вбачається, що листом №2278р-1/2021 від 17.06.2021 відповідач визнавав існуючу заборгованість за договором та зобов`язувався її погасити до 06.08.2021.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4 037 627,24 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заявленої до стягнення пені у розмірі 752 472,62 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Так, у п. 4.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від визначеної вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення боргу.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 752 472,62 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача 48% річних у розмірі 2 244 352,39 грн та інфляційні втрати у розмірі 329 546,74 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 48% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми 48% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОМБУД".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7, ідентифікаційний код 40023039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРПРОМБУД" (65039, м. Одеса, пров. Артилерійський 2, буд. 6, прим. 9, ідентифікаційний код 43925260) заборгованість у розмірі 4 037 627 грн 24 коп., пеню у розмірі 752 472 грн 62 коп., інфляційні втрати у розмірі 329 546 грн 74 коп., 48% річних у розмірі 2 244 352 грн 39 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 110 459 грн 84 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.08.2022

Суддя Л. Г. Пукшин