Рішення

від 21.07.2022 по справі 910/18923/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2022Справа № 910/18923/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В. розглянувши справу за позовом «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД», що діє через зареєстроване в Україні «ПРЕДСТАВНИЦТВО СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» (04119, м. Київ, вул. Хохлових Сім`ї, буд. 15), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного агентства автомобільних доріг України (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9), про стягнення заборгованості у розмірі 15 754 532,44 грн,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

«СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД», що діє через зареєстроване в Україні «ПРЕДСТАВНИЦТВО СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» (далі - позивач, «ПРЕДСТАВНИЦТВО СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» (далі - відповідач, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ») про стягнення заборгованості у розмірі 15 754 532,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору субпідряду № UKR-ZTMR-FBHT-007 від 15.05.2019 в частині недотримання встановленого договором графіку (строку) виконання робіт, оплачених позивачем, у зв`язку з чим останній звернувся до відповідача з листом про розірвання договору та вимогою повернути різницю між сумою оплачених та фактично виконаних будівельних робіт. Оскільки, на думку позивача, договір розірваний, а відповідачем не було повернуто різницю між сумою оплачених та фактично виконаних будівельних робіт, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, які безпідставно перебувають у володінні останнього.

19.11.2021 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/18923/21 та справу передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 24.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 23.12.2021 та ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне агентство автомобільних доріг України (код ЄДРПОУ 37641918; 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9).

22.12.2021 від Державного агентства автомобільних доріг України надійшла заява в якій останній просив здійснювати розгляд справи без участі третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 було відкладено підготовче засідання на 13.01.2022 та запропоновано позивачу надати суду докази отримання позовної заяви третьою особою, а також направити на офіційну електронну адресу відповідача позовну заяву.

12.01.2022 від Державного агентства автомобільних доріг України надійшли письмові пояснення, згідно з якими 30.10.2022 дію Контракту було припинено у зв`язку з порушенням Підрядником контрактних зобов`язань. Детальні причини щодо припинення дії Контракту містяться у листі від 15.10.2020 № 3212/1/9.1-9, серед яких, зокрема, зазначено незадовільний прогрес виконання робіт, невиконання більше половини робіт та порушення строків виконання робіт, і як наслідок відсутність у Замовника сподівання, що Контракт може бути завершений у розумні строки.

Третя особа також зазначала, що після отримання повідомлення про припинення дії Контракту Підрядник з 16.10.2020 припинив виконання всіх робіт на будівельних майданчиках, зокрема й щодо будівництва шляхопроводів, що підтверджується листом № UKR-ZTMR-EM-079 від 16.10.2020. Згідно листа від 03.11.2020 № 3442/1/9.1-9 датою припинення дії Контракту є 30.10.2020.

12.01.2022 представником відповідача було надано відгук на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач щодо «не виконання строку робіт» посилався на те, що позивачем було порушено п. 1.2. глави VII та п. 4.1. Договору субпідряду та робоча документація була передана 30.09.2019, 21.11.2019 та 05.12.2019, чим було порушено термін виконання робіт.

На рахунок «розірвання субпідрядного договору» відповідач зазначив, що до листа вих. № 184/21 від 07.10.2021 про розірвання субпідрядного договору, на який вказує позивач у позовній заяві, останній 16.10.2020 листом № UKR-ZTMR-LA-301 повідомив відповідача про отримання листа від Замовника про розірвання договору між Державним агентством автомобільних доріг України та «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» та просив припинити усі будівельні роботи на будівельному майданчику, а також прибрати все будівельне обладнання та персонал на протязі 14 днів, що і зробив відповідач згідно листа від позивача.

Щодо «виконання обсягу робіт згідно субпідрядного договору» відповідач зазначив, що позивачем у позовній заяві допущені арифметичні помилки, у зв`язку з чим в акті прийняття виконаних робіт № 1 замість 132 347,33 Євро з урахуванням ПДВ в еквіваленті 3 703 129,26 грн, вказав 112 495,23 Євро в еквіваленті 3 147 659,85 грн. Також позивачем не зазначено проміжні платіжні сертифікати № 3, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14 та № 15 чим зменшив обсяг робіт, виконаних відповідачем.

Як стверджує відповідач, після отримання від позивача листа про зупинення усіх будівельних робіт 16.10.2020 на протязі 14 днів, було прийнято рішення підрахувати усі виконані роботи на всіх трьох шляхопроводах та повернути усі матеріали позивачу, які не були використанні відповідачем для оплати.

Відповідачем на протязі 10 днів було підраховано обсяг усіх виконаних робіт по трьом шляхопроводам, які не було сплачено позивачем та був представлений проміжний платіжний сертифікат № 15 на суму 356 747,42 Євро з урахуванням ПДВ в еквіваленті 12 113 644,05 гривень.

Відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача з проханням підписати проміжний акт № 15 та 12.12.2020 останнім було прийнято рішення відправити проміжний акт № 15, службою доставки «Нова Пошта» на представника відповідача, на підтвердження чого було долучено скріншот з сайту «Нова Пошта», а саме «Повну інформацію про відправлення» № 59000620198633.

Крім того, відповідач зазначив, що ним було повернуто позивачу будівельні матеріали на суму 1 891 595,72 грн, згідно з чим був складений Акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 17.11.2020 та Акт приймання-передачі від 26.09.2020.

На підтвердження здавання матеріальних цінностей відповідач вказує на наявність у нього відповідних фото та свідки, водій вантажівки, на якій здійснювалось перевезення матеріалів на будівельний майданчик позивача та робочі, які завантажували та розвантажували матеріали.

Приймаючи до уваги викладене, відповідач зазначає, що ним, з урахуванням Акту прийняття виконаних будівельних робіт № 1, проміжних платіжних сертифікатів № 2 - № 15, Акту приймання-передачі матеріальних цінностей від 17.11.2020 та Акту приймання-передачі від 26.09.2020, ним було виконано роботи та повернуто позивачу будівельних матеріалів на суму 33 109 954,86 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2022 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.02.2022.

Втім, згідно наказу Господарського суду міста Києва, суддя Демидов В.О. з 14.02.2022 по 18.02.2022 перебував на обов`язковому навчанні у Національній школі суддів України, що унеможливило розгляд справи призначений на 17.02.2022, у зв`язку з чим ухвалою суду від 03.02.2022 було продовжено строк підготовчого провадження та повторно призначено підготовче засідання у справі № 910/18923/21 на 24.02.2022.

07.02.2022 від представника позивача надійшла відповідь відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач заперечує проти викладеного відповідачем у відгуку на позовну заяву з наступних підстав.

Як зазначає представник позивача, що у разі якщо відповідач вважав, що дата передачі робочої документації, а саме: 30.09.2019, 21.11.2019 та 05.12.2019, істотно вплинула на строки виконання робіт, він не був позбавлений можливості ініціювати укладення додаткової угоди до договору субпідряду в частині продовження строків виконання робіт. Однак, таких пропозицій від відповідача на адресу позивача не надходило.

На думку представника позивача, доводи відповідача щодо дати отримання робочої документації та дати розірвання договору (направлення листа про розірвання договору від 07.10.2021 та направлення 16.10.2020 листа № UKR-ZTMR-LA-301) не спростовують того факту, що договір субпідряду на даний час є припиненим, а вартість оплачених позивачем робіт є більшою, ніж вартість фактично виконаних робіт відповідачем. Відтак, різниця між сумою оплачених позивачем робіт та вартістю фактично виконаних робіт відповідачем у розумінні ст. 1212 ЦК України є безпідставно набутими коштами.

Позивач також зазначив, що доводи відповідача відносно помилковості зазначення у акті виконаних робіт № 1 виконаних робіт 112 495,23 Євро замість 132 347,33 Євро не відповідають дійсності, оскільки у акті виконаних робіт № 1 чітко зазначено, що вартість виконаних робіт без ПДВ становить 93 746,02 Євро, а з урахуванням ПДВ - 112 495,23 Євро.

Щодо долучених відповідачем до метаріалів справи проміжних платіжних сертифікатів № 3, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14 та №15, представник позивача зазначив, що копії проміжних платіжних сертифікатів № 13 та № 15 не підписані представником позивача та роботи за цими сертифікатами відповідачем виконано не було, їх примірники позивачу не направлялися, а долучений скріншот з сайту «Нової пошти», всупереч доводам відповідача, не є доказом направлення позивачу проміжного платіжного сертифікату № 15, оскільки з нього неможливо встановити, що цим поштовим відправленням було направлено саме проміжний платіжний сертифікат №15, а не будь-який інший документ.

Також, представник позивача зазначав, що доводи відповідача відносно передачі позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали) на загальну суму 1 891 595,72 грн з ПДВ, не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 23.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці підготовче засідання у справі № 910/18923/21 призначено на 10.03.2022.

Водночас, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин призначене на 10.03.2022 судове засідання з розгляду справи № 910/18923/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

Ухвалою суду від 11.04.2022 підготовче засідання у справі № 910/18923/21 призначено на 26.05.2022.

25.05.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання або зняття справи зі складу.

26.05.2022 суд, без виходу до нарадчої кімнати, у відповідності до частин четвертої та п`ятої ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання або зняття справи зі складу та відклав підготовче засідання на 16.06.2022

14.06.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання або зняття справи зі складу.

Суд, без виходу до нарадчої кімнати, у відповідності до частин четвертої та п`ятої ст. 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання або зняття справи зі складу.

Ухвалою суду від 16.06.2022 закрито підготовче провадження у справі № 910/18923/21 та призначено справу до розгляду по суті на 21.07.2022.

В судове засіданні, яке відбулось 21.07.2022, представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 21.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

28.11.2017 між Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодор» (далі - Замовник) та компанією «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» (далі - Підрядник) було укладено Контрактну угоду (далі - Угода), відповідно до умов якої, Замовник бажає, щоб Підрядник виконав Роботи по Реконструкції автомобільної дороги М06 Київ - Чоп на ділянці км 129+600 - км 151+730 (обхід м. Житомира) і прийняв Тендерну пропозицію Підрядника на будівництво та завершення таких робіт та усунення будь-яких дефектів в них, а також оскільки Замовник згоден виплатити Підряднику Ціну Контракту або будь-які інші суми, які можуть належати до оплати відповідно до положень Контракту в такі строки і таким чином, як передбачено контрактом.

Замовник та Підрядник погодилися з наступним:

1. В даній Угоді слова та висловлювання мають те саме значення, що й у контрактних документах, що згадуються нижче.

2. Наступні документи повинні читатися та тлумачитися як частина цієї Угоди. Дана Угоду переважає над усіма іншими Контрактними Документами. (а) Лист про прийняття Тендерної пропозиції. (b) Кореспонденція між Підрядником та Замовником з дати отримання Тендерної пропозиції: (і) Лист Замовника Підряднику від 14 серпня 2017 року № 1955/1/9.1-9 - запит згоди з арифметичними помилками та недоглядами; (іі) Лист Підрядника Замовнику від 18 серпня 2017 року № SH/GLJ/2017/041 - прийняття скоригованої Ціни Тендерної пропозиції. (с) Лист із Тендерною Пропозицією від 1 серпня 2017 року. (d) Спеціальні умови. (е) Загальні умови. (f) Специфікація. (g) Креслення і (h) Заповнені Відомості (Відомості обсягів робіт),

3. В обмін на оплату з боку Замовника на користь Підрядника згідно з цією Угодою, Підрядник бере зобов`язання перед Замовником виконати Роботи, а також усунути будь-які дефекти в них відповідно до положень Контракту.

4. Замовник справжнім бере на себе зобов`язання виплатити Підряднику за виконання та завершення робіт та усунення будь-яких дефектів у них ціну Контракту або будь-які інші суми, які можуть бути зараховані до оплати згідно з положеннями Контракту, у такі строки та таким чином, як передбачено Контрактом. Сума ціни Контракту виплачується із позики ЕБРР/ЕІБ, а сплата податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до Контракту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, призначених на розвиток і утримання автомобільних доріг загального користування.

Вищевказана Угода підписана між Замовником та Підрядником.

З метою виконання вищевказаної Угоди, 15.05.2019 між «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД», що діє через зареєстроване в Україні Представництво (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» (далі - Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № UKR-ZTMR-FBHT-007 (далі - Договір).

Відповідно до Розділу І Договору «Стан об`єкту», сторони передбачили, назву проекту: монолітні мости на Проекті реконструкції автодороги М06 на ділянці км 129+600-км 151+730 обхід м. Житомир (п. 1). Розташування проекту: м Житомир в Україні (п. 2). Межа проекту: Усі будівельні роботи трьох монолітних мостів (2+035.56, 2+74,50, 2+030.57), що знаходяться на Проекті реконструкції автодороги М06 на ділянці км 129+600-км 151+730 обхід м. Житомира (п. 3).

Умовами п. 4 Договору передбачено, що Субпідрядник зобов`язаний виконати всі роботи (2+ 035,56, 2+74,50, 2=030, 57) згідно будівельних креслень, згідно з переданою Підрядником робочою документацією. Коли Підрядник представляє креслення Інженеру та Замовнику, Субпідрядник зобов`язаний допомогти підряднику пояснити креслення Інженеру та переконати Інженера своєчасно затвердити креслення. Субпідрядник зобов`язаний надати план будівництва кожного мосту Підряднику та Інженеру та отримати затвердження від інженера. Крім монолітного бетону та ліхтарних стовпів, Субпідрядник відповідає за закупівлю всіх арматур, збірних блоків з бетону та всіх інших матеріалів, що використовуються для будівництва за свій рахунок, і подавати їх на затвердження, а також відповідає за якість матеріалів, що закуповуються. Субпідрядник використовує власне обладнання, персонал і матеріали для виконання нижньої конструкції трьох монолітних мостів. Субпідрядник має право залучити до виконання своїх зобов`язань інших осіб (субпідрядників) лише за наявності письмової згоди Підрядника та інженера. Субпідрядник несе відповідальність за всі допоміжні роботи, необхідні для завершення будівництва за свій рахунок, наприклад: 1. Зв`язок з відповідними мережними агентствами та оформлення відповідних дозволів на будівництво. 2. Будівництво необхідних під`їзних доріг для завершення виконання робіт, монолітних мостів, під`їзні дороги, побудовані субпідрядником, повинні забезпечити відповідний транспортний потік в той час під`їзні дороги мають бути затверджені відповідними департаментами.

Пунктом 1 Розділу ІІ Договору «строки робіт», сторони передбачили, що термін будівництва трьох монолітних мостів - з дати підписання договору до 30 квітня 2020 року, докладний графік у Додатку 2: План-графік. Під кінцевим терміном виконання комплексу робіт розуміється дата підписання сторонами акту приймання, закінченого будівництвом комплексу робіт по об`єкту. Після отримання Підрядником, затверджені документи до виконання роботи від Інженера, Субпідрядник зобов`язаний подати Підряднику акт приймання. Підрядник зобов`язаний завершити роботу приймання протягом семи днів з моменту отримання акту приймання від Субпідрядника. Здача результату робіт Субпідрядником до дільниці та приймання його Підрядником оформляються актом приймання закінченого будівництвом комплексу робіт по ділянці, підписаний сторонами договору. З дати підписання акту приймання закінченого будівництвом комплексу робіт на ділянці виключні права на результати виконаних проектно-пошукових робіт належать Підряднику.

Пунктом 1 Розділу ІІ Договору «строки робіт», сторони передбачили, що Субпідрядник зобов`язаний доцільно організувати та влаштувати роботу за вищевказаним строком, забезпечити робочий темп та строк робіт. У випадку порушення Генпідрядником, передбачених Договором строків по: оплаті прийнятих результатів робіт за Договором в цілому, окремих етапів або частин робіт; строки виконання робіт за Договором в цілому, окремих етапів або частин роботи переносяться на час протермінування виконання Генпідрядником вищевказаних зобов`язань за Договором.

Розділом ІІІ Договору «Вартість робіт», сторони передбачили, ціна за одиницю, зазначена в пункті 4.1, посилається на додаток 1: тобто ціна за одиницю у Відомості обсягу робіт, до цієї ціни входять витрати на всі роботи необхідні для завершення цього проекту, наприклад, витрати на в`їзд та виїзд будівельної команди, тимчасові технічні витрати, витрати на робочу силу, витрати на матеріали (крім бетону та опори освітлення), витрати на обладнання, витрати на управління, прибутки, всі види необхідних податків (включає ПДВ), і т.д.), і всі витрати, пов`язані з несучими Субпідрядником обов`язками, відповідальністю та ризиком. Обсяги робіт зазначені у додатку 1. Відомість обсягу робіт є невід`ємною частиною договору.

Розділом V Договору «Робочий темп», сторони передбачили, що Субпідрядник повинен скласти докладний план-графік (Додаток 2) у відповідності з датою завершення, досягнутої обома сторонами, та забезпечити хід будівництва з графіком під час будівництва (п. 1.). Субпідрядник не може змінювати дату та графік виконання без письмової згоди Підрядника та Інженера (п. 2). Робота кожного етапу субпідрядника не повинна бути пізніше дати завершення, зазначеної додатком 2 (п. 3). Непереборна сила, погіршення погоди, або інші незалежні від Субпідрядника причини, можуть бути причиною продовження терміну завершення робіт в цілому або будь-якого ступеня. Всі вище зазначені перешкоди повинні бути підтверджені Інженером (п. 4). Як тільки всі роботи будуть виконані, Субпідрядник повинен відразу письмово повідомити Підрядника. Не пізніше 7-х днів з моменту отримання повідомлення про закінчення робіт Підрядник разом із Субпідрядником повинен провести перевірку належного та повного виконання, а після цього скласти відповідний акт (п. 5). Всі накази Підрядника про тимчасове зупинення роботи повинні письмові (п. 6).

Розділом VІ «Порядок платежу», сторони передбачили: Розрахунок та Платіжка: A. Умови оплати: Підрядник по фактичному обсягу робіт, затвердженому Інженером, виплачує суми на виконання робіт за місяць, B. Усі додаткові роботи, не передбачені проектними документаціями та відомістю обсягів роботи мають бути погоджені Сторонами. Сторони повинні бути підписані актом додаткових робіт, Субпідрядник зобов`язаний провести додаткові роботи, після отримання затвердження на додаткові роботи від Інженера, Підрядник зобов`язується заплатити Субпідряднику за додаткові роботи згідно з способом платежу, вказаним договором. Сума на гарантію якості: За цим договором Підрядник має право відраховувати суму в розмірі 5% від розрахункової суми кожного етапу як сума на гарантію якості, але після того, як термін гарантії виповниться 1 рік, Підрядник пов`язаний повністю повернути суму на гарантію якості субпідряднику.

Умовами Розділу ІХ Договору «Здача-приймання об`єкта» передбачено, що Підрядник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи. Субпідрядник зобов`язаний надати Підряднику акт приймання. Підрядник протягом п`яти робочих днів з дати надання Субпідрядником Акту про приймання виконаних робіт перевіряє та, у випадку відсутності заперечень, підписує Акт про приймання виконаних робіт або направляє Субпідряднику мотивовану відмову.

Додатками до контракту «Календарний графік»: 2-1, 2-2, 2-3 сторони погодили графік виконання робіт. Додатками до контракту 1-1, 1-2, 1-3 сторони погодили «Відомості об`єму робіт по будівництву моста ПК 2+35.56 (kml133+775), ПК 2+74.5 (kml145+193) та ПК 230+57 (kml150+943)».

15.05.2019 між «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД», що діє через зареєстроване в Україні Представництво (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» (далі - Субпідрядник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Субпідрядного договору про будівництво монолітних мостів (далі -Додаткова угода).

Пунктом 1 Додаткової угоди передбачено, що: 1) після підписання цього договору двома сторонами Підрядник зобов`язаний заплатити першу передоплату у розмірі 60 000,00 Євро (шістдесят тисяч євро) з ПДВ. Термін платежу: після отримання рахунка-фактури Підрядником від Субпідрядника протягом 5 банківських днів. 2) Після підписання угоди між Субпідрядником та Постачальником на закупівлю арматур, призначених для виконання роботи зі сваями, Підрядник зобов`язаний заплатити другу передоплату у розмірі 60 000,00 євро (Шістдесят тисяч євро) з ПДВ. Термін платежу: після отримання рахунка-фактури Підрядником від Субпідрядника протягом 5 банківських днів. 4) У випадку, якщо Субпідрядник не може розпочати відповідну роботу з План-графіка, тобто додаток 2 до договору, Підрядник має право вимагати від Субпідрядника повернення передоплати.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачені умовами оплати та розрахунку, згідно з якими Підрядник за фактичним обсягом робіт, затвердженому Інженером, сплачує суми на виконання робіт за місяць. 1) Обсяг робіт, вказаний відомістю обсягу робіт, є оцінним. Остаточна вартість виконання робіт субпідрядника підлягає розрахунку обсягу робіт, затвердженого власником. 2) Усі додаткові роботи, не передбачені проектними документаціями та відомістю обсягів роботи мають бути погоджені Сторонами. Сторони повинні бути підписані актом додаткових робіт, Субпідрядник зобов`язаний провести Додаткові роботи, після отримання затвердження на додаткові роботи від Інженера, Підрядник зобов`язується заплатити Субпідряднику за додаткові роботи згідно способу платежу вказаному в договорі. 6) У ході розрахунку кожного етапу після відрахування суми у розмірі 10% вартості виконання робіт як повернення передоплати та відрахування суми у розмірі 5% вартості виконання робіт як сума на гарантію якості, всі інші суми від вартості виконання робіт будуть сплачені Субпідряднику. 7) Строк платежу: після підписання приймальних документів двома сторонами та отримання рахунка-фактури Підрядником від Субпідрядника протягом 30 банківських днів Підрядник зобов`язаний заплатити Субпідряднику суму виконання роботи даного етапу. 10) Субпідрядник сплачує всі податки в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були виставлені рахунки та рахунки-фактури № 0000001 від 20.05.2019 на суму 1 767 513,30 грн, № 0000002 від 12.06.2019 на суму 1 786 224,66 грн, № 3 від 26.06.2019 на суму 3 579 160,44 грн, № 4 від 31.07.2019 на суму 3 147 659,85 грн, № 4 від 14.08.2019 на суму 3 197 694,70 грн, № 5 від 16.09.2019 на суму 1 147 659,85 грн, № 6 від 07.10.2019 на суму 600 000,00 грн, № 7 від 28.10.2019 на суму 685 152,10 грн, № 8 від 04.11.2019 на суму 600 000,00 грн, № 9 від 18.11.2019 на суму 2 290 092,80 грн, № 10 від 09.12.2019 на суму 500 000,00 грн, № 11 від 20.12.2019 на суму 1 500 000,00 грн, № 1 від 08.01.2020 на суму 375 329,81 грн, № 2 від 20.01.2020 на суму 1 500 000,00 грн, № 3 від 23.01.2020 на суму 2 459 645,99 грн, № 4 від 30.01.2020 на суму 2 006 993,00 грн, № 5 від 19.02.2020 на суму 2 100 000,00 грн, № 6 від 11.03.2020 на суму 1 500 000,00 грн, № 7 від 25.03.2020 на суму 1 372 082,38 грн, № 8 від 03.04.2020 на суму 1 108 681,09 грн, № 9 від 06.05.2020 на суму 256 368,41 грн, № 10 від 18.05.2020 на суму 748 627,08 грн, № 12 від 18.06.2020 на суму 317 935,21 грн, № 13 від 21.07.2020 на суму 213 584,53 грн, № 14 від 27.07.2020 на суму 519 142,69 грн, № 17 від 17.08.2020 на суму 50 000,00 грн, № 18 від 25.08.2020 на суму 1 130 000,00 грн, № 20 від 06.10.2020 на суму 50 000,00 грн та № 21 від 08.10.2020 на суму 327 165,01 грн, на загальну суму 36 836 712,90 грн.

Позивачем було оплачено будівельні роботи відповідача на загальну суму всього на суму 31 268 901,24 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2436 від 22.05.2019 на суму 1 767 513,30 грн, № 2842 від 20.06.2019 на суму 1 786 224,66 грн, № 2947 від 01.07.2019 на суму 3 579 160,44 грн, № 3744 від 16.08.2019 на суму 2 000 000,00 грн, № 4135 від 17.09.2019 на суму 500 000,00 грн, № 4297 від 07.10.2019 на суму 600 000,00 грн, № 4431 від 15.10.2019 на суму 647 659,85 грн, № 4613 від 30.10.2019 на суму 150 000,00 грн, № 4663 від 04.11.2019 на суму 535 162,10 грн, № 4675 від 05.11.2019 на суму 600 000,00 грн, № 4919 від 05.12.2019 на суму 2 290 092,80 грн, № 5035 від 10.12.2019 на суму 500 000,00 грн, № 5141 від 21.12.2019 на суму 1 500 000,00 грн, № 9 від 16.01.2020 на суму 375 329,81 грн, № 52 від 28.01.2020 на суму 1 229 823,00 грн, № 95 від 10.02.2020 на суму 1 500 000,00 грн, № 148 від 14.02.2020 на суму 2 006 993,00 грн, № 199 від 26.02.2020 на суму 2 100 000,00 грн, № 309 від 13.03.2020 на суму 1 500 000,00 грн, № 366 віл 26.03.2020 на суму 1 379 438,26 грн, № 428 від 07.04.2020 на суму 1 108 681,09 грн, № 655 від 07.05.2020 на суму 256 368,41 грн, № 1356 від 02.06.2020 на суму 748 627,08 грн, № 1446 від 25.06.2020 на суму 317 935,21 грн, № 1527 від 21.07.2020 на суму 213 584,53 грн, № 1039 від 28.07.2020 на суму 519 142,69 грн, № 1264 від 17.08.2020 на суму 50 000,00 грн, № 1618 від 27.08.2020 на суму 1 130 000,00 грн, № 94 від 06.10.2020 на суму 50 000,00 грн, № 194 від 09.10.2020 на суму 327 165,01 грн.

На виконання будівельних робіт в матеріали справи були надані: акт № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2019 року на суму 112 495,23 Євро (110 289,44 Євро без ПДВ) та проміжні платіжні сертифікати: № 2 на суму 30 608,96 Євро з ПДВ (25 507,47 Євро без ПДВ); № 3 на суму 96 890,21 Євро з ПДВ (80 741,84 Євро без ПДВ); № 4 на суму 25 592,50 Євро з ПДВ (21 327,08 Євро без ПДВ); № 5 на суму 24 804,04 Євро з ПДВ (20 670,03 Євро без ПДВ); № 6 на суму 967,33 Євро з ПДВ (806,11 Євро без ПДВ); № 7 на суму 39 847,02 Євро з ПДВ (33 205,85 Євро без ПДВ); № 8 на суму 86 409,60 Євро з ПДВ (72 008,00 Євро без ПДВ); № 9 на суму 48 434,29 Євро з ПДВ (40 361,91 Євро без ПДВ); № 10 на суму 10 314,13 Євро з ПДВ (8 595,11 Євро без ПДВ); № 11 на суму 20 635,08 Євро з ПДВ (17 195,90 Євро без ПДВ); № 12 на суму 12 626,56 Євро з ПДВ (10 522,13 Євро без ПДВ); № 13 на суму 46 016,22 Євро з ПДВ (31 355,31 Євро без ПДВ); № 14 на суму 75 439,90 Євро з ПДВ (62 866,58 Євро без ПДВ) та № 15 на суму 356 747,42 Євро з ПДВ (297 289,52 Євро без ПДВ).

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем неналежним чином виконані умови Договору та недотримано встановленого графіку виконаних робіт, у зв`язку з чим «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» звернулось до ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» з листом вих. № 184/21 від 07.10.2021 щодо розірвання договору та повернення безпідставно набутих коштів, в якому позивач повідомив про відмову від договору субпідряду № UKR-ZTMR-FBHT-007 від 15.05.2019 та вимагав повернути кошти, що становлять різницю між оплаченими та фактично виконаними роботами за Договором.

Вказаний лист був надісланий на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ»: 04119, м. Київ, вул. Хохлових Сім`ї, буд. 15, що підтверджується накладною Укрпошти № 0113301182316 та описом вкладення у цінний лист № 0113301182316, однак відповідач відмовився від його отримання, що підтверджується Довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання, копії яких надані в матеріали справи.

Відмова відповідача від отримання листа позивача, а також порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт за Договором та неповернення грошових коштів, що становлять різницю між оплаченими та фактично виконаними роботами за Договором і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга ст. 317 ГК України).

Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (частина перша ст. 838 ЦК України).

Як зазначалось, 28.11.2017 між Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодор» (Замовник) та компанією «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» (Підрядник) було укладено Контрактну угоду на виконання Роботи по Реконструкції автомобільної дороги М06 Київ - Чоп на ділянці км 129+600 - км 151+730 (обхід м. Житомира).

Для виконання робіт за Контрактною угодою, 15.05.2019 між «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД», що діє через зареєстроване в Україні Представництво ( Підрядник) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № UKR-ZTMR-FBHT-007.

Умовами Договору передбачено, що Субпідрядник зобов`язаний виконати всі роботи (2+ 035,56, 2+74,50, 2=030, 57) згідно будівельних креслень, згідно з переданою Підрядником робочою документацією (п. 4 Розділу І Договору).

Розділом VІ Договору передбачено, що Підрядник по фактичному обсягу робіт, затвердженому Інженером, виплачує суми на виконання робіт за місяць. Аналогічні умови викладені у п. 2 Додаткової угоди, яким передбачено, що Підрядник за фактичним обсягом робіт, затвердженому Інженером, сплачує суми на виконання робіт за місяць.

Як було вказано, Субпідрядником були виставлені рахунки та рахунки-фактури на загальну суму 36 836 712,90 грн.

Позивачем було оплачено будівельні роботи Субпідрядника на загальну суму 31 268 901,24 грн, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями платіжних доручень.

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами Розділу ІХ Договору «Здача-приймання об`єкта» передбачено, що Підрядник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи. Субпідрядник зобов`язаний надати Підряднику акт приймання.

Пунктом 1 Розділу ІІ Договору передбачений термін будівництва трьох монолітних мостів - з дати підписання договору до 30 квітня 2020 року, докладний графік у Додатку 2: План-графік. Під кінцевим терміном виконання комплексу робіт розуміється дата підписання сторонами акту приймання, закінченого будівництвом комплексу робіт по об`єкту. Здача результату робіт Субпідрядником до дільниці та приймання його Підрядником оформляються актом приймання закінченого будівництвом комплексу робіт по ділянці, підписаний сторонами договору.

На виконання будівельних робіт в матеріали справи були надані: акт № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2019 року на суму 112 495,23 Євро (110 289,44 Євро без ПДВ) та проміжні платіжні сертифікати: № 2 на суму 30 608,96 Євро з ПДВ (25 507,47 Євро без ПДВ); № 3 на суму 96 890,21 Євро з ПДВ (80 741,84 Євро без ПДВ); № 4 на суму 25 592,50 Євро з ПДВ (21 327,08 Євро без ПДВ); № 5 на суму 24 804,04 Євро з ПДВ (20 670,03 Євро без ПДВ); № 6 на суму 967,33 Євро з ПДВ (806,11 Євро без ПДВ); № 7 на суму 39 847,02 Євро з ПДВ (33 205,85 Євро без ПДВ); № 8 на суму 86 409,60 Євро з ПДВ (72 008,00 Євро без ПДВ); № 9 на суму 48 434,29 Євро з ПДВ (40 361,91 Євро без ПДВ); № 10 на суму 10 314,13 Євро з ПДВ (8 595,11 Євро без ПДВ); № 11 на суму 20 635,08 Євро з ПДВ (17 195,90 Євро без ПДВ); № 12 на суму 12 626,56 Євро з ПДВ (10 522,13 Євро без ПДВ); № 13 на суму 46 016,22 Євро з ПДВ (31 355,31 Євро без ПДВ); № 14 на суму 75 439,90 Євро з ПДВ (62 866,58 Євро без ПДВ) та № 15 на суму 356 747,42 Євро з ПДВ (297 289,52 Євро без ПДВ).

Як було зазначено, позивач посилається, що вказані проміжні платіжні сертифікати № 13 та № 15 не підписані зі сторони позивача, роботи за ними виконано не було та їх примірники не направлялись позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що проміжний платіжний сертифікат № 13 дійсно не підписаний зі сторони позивача, у зв`язку з чим проміжний платіжний сертифікат № 13 не може прийматись судом як належний доказ виконаних будівельних робіт за ним.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач помилково вказує, що проміжним платіжним сертифікатом № 13 роботи виконано на суму 31 355,31 Євро з урахуванням ПДВ, що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 1 050 540,85 грн, оскільки згідно з вказаним сертифікатом були виконані роботи на суму 46 016,22 Євро з урахуванням ПДВ, що складається з суми 6 991,54 Євро (міст на ПК 2+35.56) без урахування ПДВ та 31 355,31 Євро (міст на ПК 2+30,57) без урахування ПДВ + сума ПДВ - 7 669,37 Євро.

Однак, слід звернути увагу, що до проміжного платіжного сертифікату № 13 надано проміжний платіжний сертифікат по роботам лише на суму 31 355,31 Євро без ПДВ та відповідачем у відгуку на позовну заяву зазначено, що роботи за цим сертифікатом були виконані на суму 31 355,31 Євро без ПДВ, однак відповідач помилково вказує зазначену суму як суму яка вже містить ПДВ, тоді як в проміжному платіжному сертифікаті № 13 вона зазначена як без ПДВ, у зв`язку з чим, судом при встановлені об`єму виконаних відповідачем будівельних робіт приймається до уваги сума зазначена у проміжному платіжному сертифікаті № 13 у розмірі 37 626,37 Євро (31 355,31 Євро без ПДВ + ПДВ у розмірі 6 271,06 Євро).

Також з матеріалів справи вбачається, що проміжний платіжний сертифікат № 15 на суму 356 747,42 Євро з ПДВ (297 289,52 Євро без ПДВ) не підписаний зі сторони позивача, при цьому докази направлення позивачу вказаного сертифікату службою доставки «Нова пошта» не приймаються судом як належні, оскільки з них неможливо встановити які саме документи надсилались, у зв`язку з чим проміжний платіжний сертифікат № 15 не може прийматись судом як належний доказ виконаних будівельних робіт за ним.

Суд вважає за необхідне зауважити, що помилковим є твердження відповідач у відгуку на позовну заяву, що позивач в акті прийняття виконаних робіт № 1 замість 132 347,33 Євро з урахуванням ПДВ, в еквіваленті 3 703 129,26 грн, не вірно вказав 112 495,23 Євро, в еквіваленті 3 147 659,85 грн, оскільки в акті № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2019 року вказана сума виконаних будівельних робіт всього з ПДВ саме: 112 495,23 Євро, що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 3 147 659,85 грн.

Слід зазначити, що позивачем при зазначені суми проміжного платіжного сертифікати № 9 допущено помилку та вказано 48 434,28 Євро з ПДВ, що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 1 304 330,32 грн, тоді як згідно вказаного сертифікату сума робіт складає 48 434,29 Євро з ПДВ, що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 1 304 330,32 грн.

Приймаючи до уваги викладене, в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази виконання відповідачем будівельних робіт на загальну суму 16 520 231,85 грн з ПДВ, з яких:

- за актом № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2019 року на суму 112 495,23 Євро (110 289,44 Євро без ПДВ), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 3 147 659,85 грн та проміжними платіжними сертифікатами

- за проміжним платіжним сертифікатом № 2 на суму 30 608,96 Євро з ПДВ (25 507,47 Євро без ПДВ - наростаючий 135 796,91 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 26 017,61 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 806 073,25 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 3 на суму 96 890,21 Євро з ПДВ (80 741,84 Євро без ПДВ - наростаючий 80 741,84 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 82 356,68 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 2 660 692,37 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 4 на суму 25 592,50 Євро з ПДВ (21 327,08 Євро без ПДВ - наростаючий 157 123,99 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 21 753,62 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 710 445,62 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 5 на суму 24 804,04 Євро з ПДВ (20 670,03 Євро без ПДВ - наростаючий 101 411,87 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 21 083,44 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 656 095,39 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 6 на суму 967,33 Євро з ПДВ (806,11 Євро без ПДВ - наростаючий 157 930,09 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 822,23 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 25 586,99 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 7 на суму 39 847,02 Євро з ПДВ (33 205,85 Євро без ПДВ - наростаючий 33 205,85 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 33 869,97 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 1 053 999,50 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 8 на суму 86 409,60 Євро з ПДВ (72 008,00 Євро без ПДВ - наростаючий 108 870,68 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 73 448,16 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 2 361 168,52 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 9 на суму 48 434,29 Євро з ПДВ (40 361,91 Євро без ПДВ) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 41 169,15 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 1 304 330,32 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 10 на суму 10 314,13 Євро з ПДВ (8 595,11 Євро без ПДВ - наростаючий 120 354,32 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 8 767,01 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 305 649,96 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 11 на суму 20 635,08 Євро з ПДВ (17 195,90 Євро без ПДВ - наростаючий 126 295,30 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 17 539,82 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 599 017,81 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 12 на суму 12 626,56 Євро з ПДВ (10 522,13 Євро без ПДВ - наростаючий 153 211,60 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 10 732,57 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 381 814,55 грн;

- за проміжним платіжним сертифікатом № 14 на суму 75 439,90 Євро з ПДВ (62 866,58 Євро без ПДВ - наростаючий 224 812,42 Євро) (за мінусом утримання авансу 10% та гарантійної суми 5% - 11 315,98 Євро), що за курсом Національного банку України, станом на день проведення розрахунків, еквівалентно 2 507 697,72 грн.

Також відповідач зазначав, що ним було повернуто позивачу будівельні матеріали на суму 1 891 595,72 грн, про що були складені Акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 17.11.2020 та Акт приймання-передачі від 26.09.2020.

Однак, суд не приймає Акт приймання-передачі матеріальних цінностей від 17.11.2020 як належний доказ повернення позивачу будівельних матеріалів, оскільки вказаний Акт не підписаний зі сторони позивача та в матеріалах справи відсутні докази надсилання вказаного Акту позивачу для розгляду.

При цьому, відповідач зазначав, що на підтвердження здавання матеріальних цінностей позивачу за Договором субпідряду у нього наявні відповідні фото та свідки, водій вантажівки, на якій здійснювалось перевезення матеріалів на будівельний майданчик позивача та робочі, які завантажували та розвантажували матеріали, однак вказані фото та покази свідків в матеріали справи надані не були.

Акт приймання-передачі від 26.09.2020 також не приймається судом як належний доказ повернення позивачу матеріалів за Договором субпідряду, оскільки з вказаного Акту не можливо встановити вартість вказаних у ньому матеріалів і що вони були повернуті позивачу саме на підставі Договору субпідряду № UKR-ZTMR-FBHT-007 від 15.05.2019.

При цьому, слід зазначити, що договір поставки, копія якого долучена до відгуку на позовну заяву, містить посилання на купівлю сферичних опорних частин: типу KGe 4, KGe 2, KGeQ 5, KF 5, KGa 4 та KGa 2, тоді як згідно Акту приймання-передачі від 26.09.2020 були передані сферичні опорні частини: 10611/С1, 10612/С2, 10613/С3, 10617/Е1, 10618/Е2, 10619/Е3, 10605/А1, 10606/А2, 10607/А3, 10608/В1, 10609/В2, 10610/В3, 10614/D1, 10615/D2 та 10616/D3.

Так, за твердженнями позивача різниця між сумою оплачених робіт та фактично виконаними відповідачем роботами становить 15 754 532,44 грн, тоді як матеріалами справи містять належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт на суму 16 520 231,85 грн з ПДВ грн та оплати позивачем робіт на суму 31 268 901,24 грн, у зв`язку з чим різниця між сумою оплачених робіт та фактично виконаними відповідачем роботами становить 14 748 669,39 грн.

Відповідно до частини першої ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (частини друга ст. 846 ЦК України).

Частиною другою ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Отже нормами ст. 849 ЦК України передбачено можливість односторонньої відмови замовника від договору у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Так, як вже було зазначено вище, умовами Договору субпідряду було встановлено строк виконання робіт Субпідрядником.

Як зазначалось, п. 1 Розділу ІІ Договору передбачений термін будівництва трьох монолітних мостів - з дати підписання договору до 30 квітня 2020 року.

Однак, як зазначає позивач, роботи в строки, обумовлені спірним Договором, виконані не були, у зв`язку з чим, позич просить стягнути з відповідача різницю між оплаченими та фактично виконаними роботами за Договором.

Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем всього обсягу робіт, обумовленого Договором, у строки, встановлені Договором, зокрема у кінцевий строк - до 30.04.2020 включно.

При цьому, вказані обставини щодо невиконання робіт у строки, встановлені договором не заперечуються відповідачем у відгуку на позовну заяву.

Відповідно до частини першої ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Водночас, відповідач у відгуку на позовну заяву зазначає, що прострочення виконання робіт сталось з вини позивача.

Так, за твердженням відповідача, позивачем було порушено п. 1.2. глави VII та п. 4.1. Договору субпідряду та робоча документація була передана 30.09.2019, 21.11.2019 та 05.12.2019, чим було порушено термін виконання робіт.

Проте, умовами Договору не передбачено, що порушення термінів передачі робочої документації позивачем продовжує чи зупиняє строки виконання будівельних робіт, встановлених Договором для відповідача.

Натомість умовами п. 1 Розділу ІІ Договору передбачено, що строки виконання робіт за Договором в цілому, окремих етапів або частин роботи переносяться на час протермінування виконання Генпідрядником строків по: оплаті прийнятих результатів робіт за Договором в цілому, окремих етапів або частин робіт.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості ініціювати укладення додаткової угоди до Договору субпідряду в частині продовження строків виконання робіт. Однак, докази звернення відповідача до позивача про продовження строків виконання робіт в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині дотримання строків виконання будівельних робіт, «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» звернулось до ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ» з листом вих. № 184/21 від 07.10.2021 щодо розірвання договору та повернення безпідставно набутих коштів, в якому позивач повідомив про відмову від договору субпідряду № UKR-ZTMR-FBHT-007 від 15.05.2019 та вимагав повернути кошти, що становлять різницю між оплаченими та фактично виконаними роботами за Договором.

Вказаний лист був надісланий на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕКСТРА-ІНВЕСТ»: 04119, м. Київ, вул. Хохлових Сім`ї, буд. 15, що підтверджується накладною Укрпошти № 0113301182316 та описом вкладення у цінний лист № 0113301182316, однак відповідач відмовився від його отримання, що підтверджується Довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання, копії яких надані в матеріали справи.

Факт розірвання Договору субпідряду також не заперечується відповідачем у відгуку на позовну заяву, а зазначається лише, що до листа вих. № 184/21 від 07.10.2021 про розірвання субпідрядного договору, на який вказує позивач у позовній заяві, останній 16.10.2020 листом № UKR-ZTMR-LA-301 повідомив відповідача про отримання листа від Замовника про розірвання Контрактної угоди між Державним агентством автомобільних доріг України та «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» та просив припинити усі будівельні роботи на будівельному майданчику, а також прибрати все будівельне обладнання та персонал на протязі 14 днів, що і зробив відповідач згідно листа від позивача.

Положеннями ст. 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо в договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Оскільки відповідач не виконав будівельні роботи і Договір субпідряду розірваний позивачем в односторонньому порядку, то кошти, сплачені позивачем на виконання будівельних робіт за Договором субпідряду, є безпідставно перерахованими.

Так, частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 зазначила, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Також, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, у постановах від 24.07.2020 № 922/2216/18, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19 та від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, вказав на те, що положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.

Крім того, аналогічна позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 16.03.2021 по справі № 910/10233/20.

Так, положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Верховний Суд, розглядаючи справу № 757/16163/17, у постанові від 17.04.2019 наголосив на характерні для кондикції ознаки, які свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондиція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 ЦК України. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За частиною першою ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, п. 1 частини другої ст. 11, частини першої ст. 177, частини першої ст. 202, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або якщо набуття відбулося у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Близька правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі № 6-3090цс15.

Як було зазначено, позивачем було оплачено будівельні роботи відповідача на загальну суму 31 268 901,24 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких надані в матеріали справи.

Проте будівельні роботи виконані всього на суму 16 520 231,85 грн, у зв`язку з чим різниця між сумою оплачених робіт та фактично виконаними відповідачем роботами становить 14 748 669,39 грн.

З моменту розірвання договору та припинення договірних відносин грошова сума, сплачена однією стороною для виконання зобов`язань іншою стороною стає майном (грошовими коштами), набутими Субпідрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли договір є розірваним належить до таких підстав.

Отже, внаслідок розірвання Договору субпідряду, підстава, на якій відповідач отримав від позивача грошові кошти на виконання будівельних робіт - відпала, а відтак вказана грошова сума, за якою будівельні роботи не були виконані, стає майном (грошовими коштами), збереженими відповідачем без достатньої правової підстави та підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб. Верховенство права, як основоположний принцип господарського судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 по справі № 826/7380/15.

Суд дійшов висновку що вибраний позивачем спосіб захисту його порушених прав є ефективним та призводить до захисту його порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини недоведення субпідрядником виконання робіт за Договорами субпідряду у строки, визначені та погоджені сторонами, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про повернення грошових коштів, сплачених позивачем на виконання будівельних робіт, заявлених після розірвання Договору субпідряду, в порядку ст. 1212 ЦК України у зв`язку з тим, що правова підстава, на якій ці кошти передані субпідряднику відпала.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги частково у розмірі 14 748 669,39 грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА-КОМБІКОРМ» (01001, місто Київ, провулок Тараса Шевченка, будинок 13, квартира 39; ідентифікаційний код юридичної особи: 40969842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП САН» (12420, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Тетерівка, вулиця Лісна, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 38562586) 14 748 669,39 грн (Чотирнадцять мільйонів сімсот сорок вісім тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн 39 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 221 230 (Двісті двадцять одна тисячі двісті тридцять) грн 04 коп.

3. В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2022.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ