Рішення

від 19.07.2022 по справі 921/146/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 липня 2022 року м.Тернопіль Справа №921/146/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСТРОЗЬКИЙ ПІЩАНИЙ КАР`ЄР, с.Вельбівно Острозького району Рівненської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРА ЛП БУД, с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості,

за участю представників від:

позивача: Луцюк О.І., адвокат, ордер серії ВК №1044072 від 12.05.2022;

відповідача: не з`явився.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСТРОЗЬКИЙ ПІЩАНИЙ КАР`ЄР, с.Вельбівно Острозького району Рівненської області звернулося 16.03.2022 (згідно з накладною на поштове відправлення №3302203281096) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРА ЛП БУД, с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 1191666,59грн, з яких 1041909,26грн основного боргу, 48046,12грн інфляційних нарахувань, 15012,31грн 3% річних, 86698,90грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №55 від 02.03.2021 в частині оплати переданого у власність піску будівельного в період з 08.06.2021 по 07.09.2021.

Згідно уточненого розрахунку сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, котрий долучено до заяви про усунення недоліків позовних матеріалів, позивачем збільшено ціну позову, відтак предметом позову визначено стягнення 1041909,26грн боргу, 67369,04грн інфляційних нарахувань, 15792,73грн 3% річних, 87652,08грн пені (заява про уточнення позовних вимог без номера від 13.04.2022 за вх.№2405 від 19.04.2022), а тому така заява прийнята до розгляду як така, що відповідає права сторони в господарському процесі та оплачена судовим збором (платіжне доручення №1102 від 13.04.2022 долучено до заяви).

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог без номера від 13.04.2022 (вх.№2405 від 19.04.2022)); підготовче засідання призначено на 17.05.2022, яке неодноразово відкладалося, востаннє на 05.07.2022.

Ухвалою суду від 14.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи суду.

Ухвалою суду від 05.07.2022 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 19 липня 2022 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові, заяві про усунення недоліків позовної заяви та у заяві про збільшення розміру позовних вимог, просив позов задовольнити.

Відповідач жодного разу в судові засідання не з`явився; не забезпечив явки представника в судові засідання; будь яких клопотань процесуального характеру не заявляв. В той же час, про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення №4751300022863 від 02.05.2022 відділення поштового зв`язку про вручення ТОВ НАДРА ЛП БУД ухвали суду від 22.04.2022 про відкриття провадження у справі, а також ухвал від 24.05.2022, 07.06.2022, 14.06.2022, 05.07.2022 шляхом надіслання на електронні адреси, вказані у позовній заяві та договорі купівлі-продажу, а також повідомлено керівника директора товариства Лабу Б.І. телефонограмою від 10.06.2022.

Стаття 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачає, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали суду у цій справі також є оприлюдненими в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та, у зв`язку з тимчасовим припиненням відправки поштової кореспонденції суду розміщено оголошення на веб-порталі «Судова влада України» за посиланням в мережі Інтернет https://te.arbitr.gov.ua/sud5022/pres-centr/general/1276590/ (долучено до справи).

При цьому, судом враховується, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який триває на даний час (Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17 травня 2022 року, котрий затверджений Законом України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №2263-IX від 22.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб).

Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема Законом України "Про правовий режим воєнного стану", статтею 12-2 якого визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, положеннями Закону України "Про правовий режим воєнного стану" унормовано, що навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право особи на судовий захист.

До того ж, у відповідності до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд звертає увагу, що в період воєнного стану основною задачею господарських судів є забезпечення роботи економіки, шляхом вирішення в максимально короткі строки спорів між суб`єктами господарювання, з метою відновлення товарно-грошових відносин між ними що, в свою чергу, призводить до наповнення бюджету країни, який в період воєнного стану дає можливість підвищувати обороноздатність країни.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Таким чином, відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух його справи шляхом доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, котрий є відкритим та безоплатним, та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався, відзиву на позов не подав, участі в розгляді справи не взяв.

За таких обставин суд констатує про належне повідомлення відповідача про розгляд даної господарської справисудом.

Оскільки неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, відтак суд вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 19.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЛП БУД" як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу №55 (далі - договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар - пісок будівельний, вартістю 120,00грн (з ПДВ) за одну тонну; у вартість піску включені витрати на завантаження на транспортний засіб представлений Покупцем (п.п.1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.5 договору).

Пунктом 1.1.4 договору передбачено, що асортимент товару та кількість, що поставляється, визначається видатковими накладними, які підписуються сторонами, а вид транспорту й базис поставки визначається Покупцем та попередньо погоджується з Продавцем. Поставка вважається завершеною, а Продавець, таким що виконав свої зобов`язання з моменту відвантаження Товару на транспортний засіб, представлений Покупцем. Факт поставки товару підтверджується накладною, підписаною як зі сторони Продавця так і представника Покупця (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору розрахунок за отриманий товар здійснюється у безготівковій формі.

У пункті п.2.3.1 договору сторонами погоджено, що поставка піску здійснюється на умовах передоплати. У виняткових випадках, за погодженням з Продавцем, можлива поставка без передоплати за умови проведення розрахунків на протязі 7 робочих днів з моменту відвантаження товару.

Даний договір набрав чинності 02.03.2021, а термін дії договору встановлено до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором. Передача у власність (поставка) товару за цим договором здійснюється протягом одного року з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо протягом тридцяти календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонговується (продовжується) ще на один рік (п.3.1 договору).

01.06.2021 сторонами пдписано додаток №1 до договору №55 від 02.03.2021, відповідно до якого внесено зміни у п.1.1.1 договору, а саме збільшено вартість однієї тонни піску будівельного до 140,00грн (з ПДВ). Додаток №1 набрав законної сили 01.06.2021 (п.4 додатку №1).

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань за період з 08.06.2021 по 07.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» відвантажено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЛП БУД" прийнято окремими партіями вказаний у накладних товар на загальну суму 1067145,34грн, що підтверджується видатковими накладними №846 від 08.06.2021 на суму 26687,57грн, №861 від 09.06.2021 на суму 19468,96грн, №876 від 10.06.2021 на суму 18917,34грн, №890 від 11.06.2021 на суму 23517,88грн, №900 від 12.06.2021 на суму 9408,26грн, №913 від 14.06.2021 на суму 8618,65грн, №958 від 18.06.2021 на суму 9545,47грн, №1032 від 01.07.2021 на суму 24612,71грн, №1187 від 19.07.2021 на суму 20829,79грн, №1197 від 20.07.2021 на суму 10069,09грн, №1208 від 21.07.2021 на суму 19272,95грн, №1220 від 22.07.2021 на суму 19692,96грн, №1247 від 23.07.2021 на суму 8433,60грн, №1233від 23.07.2021 на суму 9791,88грн, №1248 від 24.07.2021 на суму 5920,80грн, №1258 від 26.07.2021 на суму 5805,60грн, №1259 від 26.07.2021 на суму 9660,28грн, №1270 від 27.07.2021 на суму 201941,38грн, №1271 від 27.07.2021 на суму 20824,80грн, №1288 від 28.07.2021 на суму 25407,92грн, №1289 від 28.07.2021 на суму 5853,60грн, №1305 від 29.07.2021 на суму 36401,04грн, №1321 від 30.07.2021 на суму 24195,49грн, №1337 від 02.08.2021 на суму 14996,30грн, №1348 від 03.08.2021 на суму 20561,08грн, №1360 від 04.08.2021 на суму 47761,49грн, №1371 від 05.08.021 на суму 34669,15грн, №1383 від 06.08.2021 на суму 37230,18грн, №1399 від 09.08.021 на суму 15290,52грн, №1408 від 10.08.2021 на суму 38098,80грн, №1421 від 11.08.2021 на суму 20516,24грн, №1431 від 12.08.2021 на суму 20726,40грн, №1444 від 13.08.2021 на суму 10104,01грн, №1457 від 14.08.2021 на суму 6817,27грн, №1466від 16.08.2021 на суму 36168,22грн, №1477 від 17.08.2021 на суму 41500,43грн, №1486 від 18.08.2021 на суму 27885,50грн, №1498 від 19.08.2021 на суму 30020,63грн, №1508 від 20.08.2021 на суму 18921,91грн, №1518 від 21.08.2021 на суму 21732,31грн, №1524 від 23.08.2021 на суму 34831,67грн, №1536 від 25.08.2021 на суму 12233,53грн, №1549 від 26.08.2021 на суму 7716,71грн, №1559 від 27.08.2021 на суму 3810,72грн, №1533 від 24.08.2021 на суму 20953,36грн, №1571 від 30.08.2021 на суму 25072,30грн, №1581 від 31.08.2021 на суму 45064,57грн, №1593 від 01.09.2021 на суму 31217,09грн, №1606 від 02.09.2021 на суму 20617,12грн, №1616 від 03.09.2021 на суму 15245,69грн, №1626 від 04.09.2021 на суму 3460,48грн, №1637 від 06.09.2021 на суму 6918,14грн, №1647 від 07.09.2021на суму 13875,50грн; видаткові накладні підписані повноважними особами сторін, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб; зауважень чи інших застережень щодо якості, кількості, найменування, ціни товару матеріали справи не містять. Отже, факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджено належним чином первинними документами.

Як вказує позивач у заяві без номера від 13.04.2022 (вх.№2408 від 14.04.2022) про усунення недоліків позовної заяви, та це вбачається з долучених до справи доказів, в тому числі з двостороннього Акту звірки розрахунків від 05.10.2021, підписаний сторонами, на підставі договору купівлі-продажу №55 від 02.03.2021 ТОВ «Острозький піщаний кар`єр» поставило відповідачу окремими партіями товар на загальну суму 1703629,26грн, оплату якого ТОВ "НАДРА ЛП БУД" здійснило частково в загальному розмірі 661720,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №6 від 04.03.2021 на суму 21720грн, №10 від 12.03.2021 на суму 50000грн, №17 від 17.03.2021 на суму 10000грн, №20 від 18.03.2021 на суму 20000грн, №35 від 08.04.2021 на суму 50000грн, №42 від 15.04.2021 на суму 20000гн, №80 від 11.05.2021 на суму 50000грн, №99 від 17.05.2021 на суму 50000грн, №116 від 08.06.2021 на суму 50000грн, №80 від 16.06.2021 на суму 50000грн, №128 від 02.07.2021 на суму 100000грн, №148 від 15.07.2021 на суму 40000грн, №168 від 30.07.2021 на суму 50000грн, №202 від 20.08.2021 на суму 100000грн.

Таким чином, з урахуванням всіх проведених оплат за поставлений товар по видаткових накладних залишок сплачених відповідачем коштів в розмірі 25236,08грн позивачем зараховано в якості оплати товару, поставленого на підставі видаткової накладної №846 від 08.06.2021, відповідно неоплаченим по цій накладній залишився товар на суму 1451,49грн (26687,57-25236,08).

Отже, відповідачем обов`язок по оплаті переданого йому товару виконано не в повній мірі, тим самим допущено заборгованість в розмірі 1041909,26грн.

Дана сума заборгованості відповідачем не заперечується в установленому законом порядку, а навпаки підтверджено в Акті звірки розрахунків, складеного між сторонами станом на 05.10.2021.

Оскільки відповідачем обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий у власність товар не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду, нарахувавши на суму заборгованості інфляційні втрати, 3% річних та пеню, які просить стягнути в примусовому порядку.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно даного правочину, а тому відповідно до вимог ст.ст.638, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180, 265 Господарського кодексу України такий правочин є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст.173, 174, 175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №55/385/17 (провадження №61-30435сво18) міститься висновок, відповідно до якого зазначено, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися у виключних випадках при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Наявність вказаних обставин, які звільняють особу від виконання договірних зобов`язань у спірних правовідносинах судом не встановлено. Договір купівлі-продажу №55 від 02.03.2021 є чинним, учасниками справи чи третіми особами його недійсність не оспорюється, відтак, договір підлягає виконанню обома сторонами.

Матеріалами справи, а саме первинними документами, котрі оформлені належним чином та складені на виконання господарських операцій підтверджується, що на виконання умов договору за період з 08.06.2021 по 07.09.2021 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1067145,34грн.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору (п.2.3.1) сторони погодили, що оплата вартості кожної окремої партії товару здійснюється Покупцем протягом семи робочих днів з моменту поставки товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, строк оплати кожної партії товару, поставленої у період з 08.06.2021 по 07.09.2021 є таким, що настав протягом семи робочих днів з моменту поставки кожної партії окремо, а тому має місце порушення зобов`язання.

Сплачені відповідачем грошові кошти за раніше поставлений товар, а саме в розмірі 25236,08грн позивачем зараховано в якості оплати товару, відпущеного відповідачу на підставі видаткової накладної №846 від 08.06.2021 на суму 26687,57грн.

В подальшому, відповідачем не проводилася оплата товару; сума заборгованості в заявленому у позові розмірі відповідачем підтверджена шляхом підписання Акту звірки розрахунків станом на 05.10.2021.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язань в повній мірі шляхом проведення остаточного розрахунку за отриманий товар на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

В силу вимог ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.2, 5 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку товару на загальну суму 1067145,34грн, його отримання відповідачем та з огляду на проведення часткової оплати товару в загальному розмірі 661720 грн, зокрема по накладній №846 від 08.06.2021 - в розмірі 25236,08грн, беручи до уваги відсутність доказів проведення повної оплати товару, що відповідачем не заперечується, суд доходить висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами порушення його майнових прав на суму основного боргу в розмірі 1041909,26грн, які підлягають захисту шляхом примусового стягнення коштів з відповідача у справі.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виник з моменту його прийняття, то передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з умов договору.

Правовий аналіз статей 524, 533-535, 625 ЦК України свідчить, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу у відповідності до ст.625 ЦК України.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, на вартість товару, поставленого по кожній накладній окремо здійснено нарахування на суму основного боргу три відсотки річних за період з 18.06.2021 по 16.02.2022 в розмірі 15792,73грн та здійснено нарахування інфляційних втрат за період з липня 2021 року по лютий 2022 року в розмірі 67369,04рн.

Оцінивши подані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено із застосуванням сукупного індексу інфляції у кожному періоді нарахування (періоду прострочення оплати товару по кожній видатковій накладній), що є неправильним, оскільки нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Здійснивши власний помісячний арифметичний розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що правомірно заявленою до стягнення є інфляційні втрати в розмірі 65664,33грн (розрахунок суду долучено до справи). Відтак, в частині стягнення 1704,71грн інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку з їх невірним обрахунком.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок 3% річних, що становить 15792,73грн, суд перевіривши правильність їх нарахування, вважає такі вимоги правомірними, обґрунтованими, відтак такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі.

Крім того, позивач на підставі умов договору заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 87652,08грн.

З цього приводу, суд враховує таке.

За приписами ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Також за змістом частини другої статті 217 ГК України, одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст.3 зазначеного Закону.

Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили у договорі можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначили її розміру, то підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом, у суду немає (відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18).

Враховуючи вищенаведене, позаяк в межах спірних правовідносин стягнення пені прямо не встановлено законом та не передбачено умовами договору купівлі-продажу № 55, підстави для її стягнення відсутні.

Отже, заявлений позов в частині стягнення з ТОВ "НАДРА ЛП БУД" 87652,08грн пені є необґрунтованим, відповідно до задоволення не підлягає.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Дослідивши подані позивачем докази суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв`язаними у сукупності доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача частково. В даному спорі подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача 1041909,26грн боргу, 65664,33грн інфляційних нарахувань та 15792,73грн 3% річних.

В решті позову суд відмовляє у зв`язку з їх невірним обрахунком та за безпідставністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НАДРА ЛП БУД (с.Нараїв Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 44021522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСТРОЗЬКИЙ ПІЩАНИЙ КАР`ЄР (вул.Гагаріна, 16, с.Вельбівно Острозького району Рівненської області, ідентифікаційний код 38863428) 1041909 (один мільйон сорок одну тисячу дев`ятсот дев`ять)грн 26коп. боргу, 65664 (шістдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири)грн 33коп. інфляційних нарахувань, 15792 (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто дві)грн 73коп. 3% річних та 16850 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят)грн 49коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 29.07.2022.

Суддя Н.О. Андрусик