Рішення

від 06.07.2022 по справі 925/382/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/382/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОЛОС - ЧЕРКАСИ" до Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" про стягнення 440209,93 грн

Секретар судового засідання Клочков А.І.

Представники учасників справи:

Позивача Накоп`юк Я.В., адвокат;

Відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОЛОС-ЧЕРКАСИ" (ідентифікаційний код 41369698, адреса місцезнаходження: вул. Гвардійська, 45, м. Черкаси, 18001) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" (ідентифікаційний код 40288299, адреса місцезнаходження: вул. Комсомольська, буд. 2, с. Телепине, Кам`янський район, Черкаська область, 20842).

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки від 19.04.2019 №119 у розмірі 440209,93 грн, у тому числі 158099,91 грн боргу за поставлений товар, 104386,94 грн пені, 122429,97 грн штрафу, 39462,07 грн інфляційних втрат та 15831,04 грн 3% річних. У позові позивач просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та поставку мінеральних добрив відповідачу та неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 158099,91 грн за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.05.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 925/382/22. Підготовче засідання призначив на 17.05.2022 о 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 06.05.2022 про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу - рекомендованим листом; відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який вручено відповідачу 12.05.2022, що підтверджується повідомленням про вручення (а. с. 52).

06.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" бути поінформованим про розгляд справи №925/382/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 39).

17.05.2022 суд хвалив відкласти підготовче засідання на 31.05.2022 о 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 17.05.2022 про відкладення підготовчого засідання надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу рекомендованим листом, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який повернутий поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти адресат відмовився (а. с. 53-56).

17.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" бути поінформованим про розгляд справи №925/382/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 49).

31.05.2022 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 08.06.2022 до 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 31.05.2022 про перерву у підготовчому засіданні надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу рекомендованим листом, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який повернутий поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти адресат відмовився (а. с. 75-78).

31.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" бути поінформованим про розгляд справи №925/382/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 64).

Відповідач у судове засідання 08.06.2022 не з`явився, про причини неможливості з`явлення до суду не повідомив, у встановлений судом строк не подав суду відзив на позовну заяву, не спростував доводів позивача, викладених у позовній заяві.

08.06.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.06.2022 о 11 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 08.06.2022 надіслано учасникам справи в установленому законом порядку, зокрема позивачу простим, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти адресат відмовився (а.с. 80-83).

08.06.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача бути поінформованими про розгляд справи №925/382/22 оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а.с. 74).

30.06.2022 суд оголосив відкритим судове засідання з розгляду справи по суті та розпочав розгляд справи по суті.

В судове засідання 30.06.2022 з`явився представник позивача адвокат Накоп`юк Я.В. Відповідач у судове засідання не з`явився.

30.06.2022 у судовому засіданні суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 06.07.2022 до 11 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 30.06.2022 про перерву у розгляді справи по суті надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу простим листом, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою місцезнаходження.

У судове засіданні 06.07.2022 з`явився представник позивача адвокат Накоп`юк Я.В. Відповідач у судове засідання не з`явився. Відповідач у судове засідання не з`явився.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцязнаходження відповідач є: вул. Комсомольська, буд. 2, с. Телепине, Кам`янський район, Черкаська область, 20842 (а. с. 93).

За вказаною адресою суд повідомляв відповідача про розгляд справи на надсилав: ухвалу суду від 06.05.2022 про відкриття провадження у справі, яка вручена відповідачу 12.05.2022 (а. с. 52); ухвалу суду від 17.05.2022 про відкладення підготовчого засідання, яку відповідач отримувати відмовився (а. с. 53-56); ухвалу суду від 31.05.2022 про перерву у підготовчому засіданні, яку відповідач отримувати відмовився (а. с. 75-78); ухвалу суду від 08.06.2022 про закриття підготовчого провадження, яку відповідач отримувати відмовився (а.с. 80-83).

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з днем вручення ухвали суду від 06.05.2022 про відкриття провадження у справі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення - 12.05.2022 (а. с. 53). Днем вручення ухвал суду від 17.05.2022, 31.05.2022, 08.06.2022 є дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення 24.05.2022 (а. с. 54), 07.06.2022 (а. с. 76), 18.06.2022 (а. с. 82).

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

06.05.2022, 17.05.2022, 31.05.2022, 08.06.2022 та 30.06.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" бути поінформованим про розгляд справи №925/382/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 39, 49, 64, 74, 90).

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю. Отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі, відповідач був поінформований про розгляд справи, предмет спору та змісту позовних вимог позивача.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Отже, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача адвокат Накоп`юк Я.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

06.07.2022 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

У судовому засіданні 06.07.2022 керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/382/22.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення коштів. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; невиконання відповідачем обов`язку оплати поставленого товару; виникнення у позивача права вимагати виконання відповідачем обов`язку оплати товару.

19.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОЛОС-ЧЕРКАСИ" (постачальник) та Фермерське господарство "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" (покупець) уклали договір поставки № 119, предметом якого є поставка мінеральних добрив (а. с. 9).

У Специфікаціях № 1 від 22.04.2019 та №2 від 07.05.2019 до договору поставки № 119 від 19.04.2019 сторони погодили поставку мінеральних добрив вартістю 207900,00 грн та 200199,91 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши договір поставки від 19.04.2019 № 119, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору поставки.

На виконання умов договору та специфікацій №1 та №2 до договору позивач поставив відповідачу суперфосфат гранульований 19:10:28 (Fosfan) у кількості 22 тонни вартістю 207900,00 грн з ПДВ, строк оплати якого - не пізніше 01.05.2019 та у кількості 22 тонни вартістю 200199,91 грн з ПДВ, строк оплати якого - не пізніше 31.05.2019, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: від 22.04.2019 № 129 на суму 207900,00 грн з ПДВ (а. с 12-13) та від 07.05.2019 № 138 на суму 200199,91 (а. с. 15-16).

Транспортування товару здійснено перевізником ТОВ "НІКА ТРЕЙДІНГ", що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р 127 від 22.04.2019 (а. с. 13) та № Р 136 від 07.05.2019 (а. с. 16).

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № 119 від 22.04.2019 умови поставки товару та порядок розрахунків здійснюється за погодженням сторін, що обумовлюється в Специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно із п. 2.5 договору на кожну відвантажену партію товару оформлюється видаткова та товарно-транспортна накладні. У разі неотримання постачальником завіреної підписом та печатками видаткової та товарно-транспортних накладних від покупця на партію товару протягом 10 робочих днів, така видаткова та товарно-транспортна накладні підписана лише зі сторони постачальника вважається належно оформленою та вірною.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за товар здійснюється покупцем безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника згідно з виставленими постачальником специфікаціями та рахунками на оплату товару. У випадку несплати покупцем вартості товару в обумовлений строк, який вказаний у специфікації, постачальник має право не виконувати зобов`язання по даному договору.

Згідно із п. 4.3 договору зобов`язання покупця з оплати вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок Постачальника в строк, зазначений у специфікації.

Відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару виконав частково, сплативши за поставлений товар 19.07.2019 80000,00 грн, 02.08.2019 100000,00 грн, 13.11.2019 50000,00 грн, 06.12.2021 20000,00 грн. Всього 250000,00 грн. Внаслідок часткового виконання зобов`язання з оплати поставленого товару утворилася заборгованість у розмірі 158099,91 грн стягнення якої і становить предмет майнових позивача до відповідача.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідно до умов, укладеного між сторонами договору.

Доказів своєчасного виконання зобов`язання зі сплати за поставлений товар коштів у розмірі 158099,91 грн відповідач суду не надав. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача сплати за поставлений товар коштів у розмірі 158099,91 грн підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем не сплачена та не спростована, а отже суд дійшов висновку про задоволення позову у цій частині.

Сторони погодили у п. 6.2. договору, що у разі прострочення оплати за цим договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення. А також інфляційні збитки, що поніс постачальник та штрафні санкції у розмірі 30 (тридцять) відсотків від дебіторської заборгованості. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють покупця від виконання прийнятих зобов`язань за цим договором.

На підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 104386,94 грн пені та 122429,97 грн штрафу, та відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 39462,07 грн інфляційних втрат та 15831,04 грн 3% річних.

Відповідно до п. 6.4 договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється за весь час прострочення без обмеження, передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум інфляційних втрат і 3% річних судом перевірені, арифметично проведені правильно, з урахуванням умов договору поставки № 119 від 22.04.2019 і суми боргу.

З урахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 119 від 22.04.2019 у розмірі 158099,91 грн, 39462,07 грн інфляційних втрат та 15831,04 грн 3% річних підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та не спростовані відповідачем.

Вимога про стягнення 122429,97 грн штрафу позивачем обґрунтована на підставі пункту 6.2 договору поставки, за змістом якого, у разі прострочення оплати за цим договором покупець виплачує штрафні санкції у розмірі 30 (тридцять) відсотків від дебіторської заборгованості.

З розрахунку штрафних санкцій до договору поставки № 119 від 19.04.2019, доданого позивачем до позовної заяви (а.с. 22-26), суд установив, що для розрахунку штрафу позивач врахував загальний розмір зобов`язання відповідача за специфікацією № 1 від 22.04.2019 у розмірі 207900,00 грн та специфікацією № 2 від 07.05.2019 у розмірі 200199,91 грн, що разом становить 408099,91 грн. У такий спосіб розмір штрафу нарахований позивачем становив 122429,97 грн (408099,91/100*30).

Проте, відповідно до умов пункту 6.2 договору поставки штраф за прострочення оплати застосовується у розмірі 30% від дебіторської заборгованості. Розмір дебіторської заборгованості відповідача на момент звернення позивачем до суду становить 158099,91 грн. Зобов`язання у цій частині відповідачем на виконано. Сторони не встановили у договорі умови, що розмір штрафу нараховується від ціни договору, а не від частини невиконаного зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову про стягнення штрафу у розмірі 47429,97 грн, який становить 30% від дебіторської заборгованості відповідача (158099,91/100*30).

Вимога позивача про стягнення 104386,94 грн пені на підставі пункту 6.2 договору поставки обґрунтована належним чином, розрахунок суми пені судом перевірений, арифметично проведений правильно, з урахуванням умов договору поставки і суми боргу. Проте суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені частково у розмірі 52193,47 грн, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас за змістом частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Отже, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, яку суд враховує під час прийняття рішення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічний висновок про застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20, який суд врахував при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та докази надані позивачем на підтвердження нарахування відповідачу пені у розмірі 104386,94 грн та штрафу у розмірі 47429,97 грн, які сумарно складають 151816,91 грн, враховуючи викладені вище положення законодавства, суд дійшов висновку, що розмір штрафних санкцій, нарахований позивачем до стягнення з відповідача, враховуючи загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, який становить 158099,91 грн, є надмірним.

Умови укладеного сторонами договору, в частині застосування штрафних санкцій, містять вагомий дисбаланс між розміром штрафних санкцій та вартістю поставленого товару.

Позивач не довів понесення збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки.

Отже, встановлення такого значного розміру штрафних санкцій, на переконання суду, несумісне з принципом розумності, справедливості, та носить некомпенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача, які б він не отримав, за умови належного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50% та стягнення її у розмірі 52193,47 грн (104386,94 /2).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 4694,84 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ЧИРВИ ЛЕСІ ІВАНІВНИ" (ідентифікаційний код 40288299, адреса місцезнаходження: вул. Комсомольська, буд. 2, с. Телепине, Кам`янський район, Черкаська область, 20842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОЛОС-ЧЕРКАСИ"(ідентифікаційний код 41369698, адреса місцезнаходження: вул. Гвардійська, 45, м. Черкаси, 18001) - 158099,91 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`яносто дев`ять гривень 91 копійка) основного боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки від 19.04.2019 №119, 52193,47 грн (п`ятдесят дві тисячі сто дев`яносто три гривні 47 копійок) пені, 47429,97 грн (сорок сім тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 97 копійок) штрафу, 39462,07 грн (тридцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 07 копійок) інфляційних втрат, 15831,04 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одну гривню 04 копійки) 3% річних, 4694,84 грн (чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири гривні 84 копійки) витрат із сплати судового збору.

4. У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2022.

Суддя А.І. Гладун