Рішення

від 22.07.2022 по справі 496/1140/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1140/20

Провадження № 2/496/418/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , до

відповідача: ОСОБА_2 (фізична особа підприємець), РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

вимоги позивача: про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та витрат на правову допомогу,

позивач повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилася, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.Представник позивача адвокат Нижник Гліб Ігорович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до судузпозовом до ФОП ОСОБА_2 (далі - відповідач), з вимогами про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та витрат на правову допомогу.

2. Представник позивача заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,2632 га, кадастровий номер 5121081700:01:001:0345, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Одеська область,Біляївський район,територія Вигодянськоїсільської ради.30.06.2017року ОСОБА_1 уклала ізфізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договіроренди землі,відповідно доумов якого, ОСОБА_1 передала,а ОСОБА_2 прийняв утимчасове платнекористування земельну5121081700:01:001:0345,що знаходитьсяза адресою:Одеська область,Біляївський район,територія Вигодянськоїсільської ради.10.07.2017року державнимреєстратором Роздільнянськогорайону Одеськоїобласті ЖемчуговоюМ.Є. зареєстровано правооренди земельноїділянки напідставі договоруоренди землівід 30.06.2017року,укладеного ОСОБА_1 із ФОП ОСОБА_2 ,щодо орендиземельної ділянкикадастровий номер5121081700:01:001:0345. Із змістувитягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно №203594458від 11.03.2020року вбачається,що спірнийдоговір орендиземлі від30.06.2017року бувукладений строкомна сімроків,а оренднаплата вноситьсяорендарем угрошовій абонатуральній абовідробітковій формахв розміріне меншніж 3%від нормативногрошової оцінкиземельної ділянкина рік,що намомент укладаннядоговору становить2724грн.Однак змоменту укладаннядоговору орендивід 30.06.2017року ФОП ОСОБА_2 належним чиномне виконувавсвої зобов`язанняза договороморенди,жодного разуорендну платуне сплатив,що єсамостійною тадостатньою підставоюдля розірваннядоговору орендив судовомупорядку. Отже,внаслідок неналежноговиконання Відповідачемсвоїх договірнихзобов`язаньПозивачка протягомтрьох роківне отримувалаорендну платуза користуванняземельною ділянкою,тобто неотримували те,на щовона розраховувалапід часукладання договоруоренди,що,на думкупозивачки,з урахування засадсправедливості,добросовісності тарозумності цивільногозаконодавства,є підставоюдля розірваннядоговору орендиземлі. Крім того, зважаючи на те, що з моменту державної реєстрації речового права оренди на підставі спірного договору оренди (10.07.2017 року) та до моменту його розірвання в судовому порядку договір оренди був дійсний, а Відповідач користувався земельною ділянкою позивача, то за ФОП ОСОБА_2 залишився обов`язок сплатити на користь позивача заборгованість з орендної плати за 2017 2019 роки у загальному розмірі 8172 грн. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

3. Відповідач до суду відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач у судове засідання не з`явилась, але представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи. (а.с. 69)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020 року, цивільну справу № 496/1140/20, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.

6. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 20.03.2020 року було прийнято до провадження цивільну справу та призначену справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 23.02.2022 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду на 21.06.2022 року.

8. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

9. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України) та в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

10. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 05.10.2016 року, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 14-15)

12. ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 3.26 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, територія Вигодянської сільської ради, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 355526, виданого 24.05.2005 року Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області. (а.с. 16-17)

13. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 3.26 га, кадастровий номер: 5121081700:01:001:0345, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, територія Вигодянської сільської ради. 10.07.2017 року державним реєстратором Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Жемчуговою М.Є. було зареєстровано договір оренди земельної ділянки, площею 3.2632 га, кадастровий номер: 5121081700:01:001:0345, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 30.06.2017 року. (а.с. 18-20)

14. 30.06.2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельно ділянки, на підставі якого орендодавець (позивач) надав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 3.26 га, кадастровий номер: 5121081700:01:001:0345, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, територія Вигодянської сільської ради. Згідно пункту 8, Договір укладено на 7 років. Згідно пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у сумі 2724 грн. у грошовій або натуральній або відробітковій формах, у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, із якої вираховується податок з доходів орендодавця, згідно Податкового кодексі України. Пунктом 11 Договору передбачено, що виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється у гривнях готівкою під розписку. Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. (а.с. 42-45)

15. Між ОСОБА_1 та адвокатом Нижник Глібом Ігоровичем 04.03.2020 року було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги. Пунктом 1.1 Договору передбачено, що адвокат зобов`язується надавати Замовнику правничу (правову) допомогу, а Замовник зобов`язується оплатити надані Адвокатом послуги. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник зобов`язується за цим Договором здійснити оплату послуг Адвоката у національній валюті у фіксованому розмірі 6000 грн. Розмір гонорару не може бути менше розміру, зазначеному у пункті 3.1 цього Договору. Оплата послуг адвоката здійснюється після набрання законної сили остаточним судовим рішенням по справі. (а.с. 58-60)

V.Оцінка Суду.

16. Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

17. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

18. Згідно з статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

19. У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

20. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

21. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

22. У пункті «б» частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

23. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

24. Частина 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

25. У пункті д) ч.1 ст.141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

26. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

27. Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

28. Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

29. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: « враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11.10.2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

30. Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

31.Згідно статті651ЦК Українизміна аборозірвання договорудопускається лишеза згодоюсторін,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Договір можебути зміненоабо розірваноза рішеннямсуду навимогу однієїіз сторіну разіістотного порушеннядоговору другоюстороною тав іншихвипадках,встановлених договоромабо законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

32. В даному випадку суд вважає, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її не отримання орендодавцем в повному обсязі згідно умов договору є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

33. Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

34. Згідно ст. 410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

35. Згідно ч. 1 ст.24 Закону України « Про оренду плати землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

36. Стаття 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

37. Згідно пункту «в» ч.1 ст.96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

38. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

39. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

40. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

41. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачем неодноразово порушувалися строки виплати орендної плати за договором оренди землі від 30.06.2017 року, а саме останній допустив невиплату орендної плати за 2017-2019 роки, а сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, тому наявні правові підстави для розірвання вищевказаного договору оренди землі в судовому порядку.

42. За час розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо підстав для розірвання договору та стягнення орендної плати, суду не були надані.

43. При укладенні спірного договору оренди землі сторони погодили у п. 37 Договору, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, однак відповідач взяте на себе зобов`язання щодо виплати орендної плати в установлений договором термін не виконав без поважних причин.

44.Таким чиномсудом встановлено,що позивач,як власникземельної ділянки,виявила бажаннярозірвати водносторонньому порядкуукладений звідповідачем спірнийдоговір орендиземлі ітака вимогавідповідає чинномузаконодавству таумовам укладеномусторонами договоруоренди землі,оскільки уп.п.37 Договору - сторони договору також передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, що не суперечить частині четвертій статті 31 Закону України «Про оренду землі», а відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

45. Так, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8172 грн. судом встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди від 30.06.2017 року, у зв`язку з чим, ФОП ОСОБА_2 має перед позивачем заборгованість із виплати орендної плати за 2017-2019 роки за договором оренди земельної ділянки площею 3,26 га. кадастровий номер 5121081700:01:001:0345 на суму 8172 грн.

46. Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу (правову) допомогу, слід зазначити наступне.

47. Відповідно до ст. 59 Конституції України Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (стаття 59). Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (стаття 1312).

48. Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 регламентовано, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

49. За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

50. Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

51. Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

52. У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

53. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

54. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

55. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

56. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

57. Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

58. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.03.2020 року.

59. Однак, позивачем не додано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, який містить детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо), а тому суд позбавлений можливості оцінити об`єм виконаної роботи представника позивача та стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу, виходячи з чого, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог в цій частині.

60. Крім того, позивачем не надано суду платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках цієї справи на суму 6000 грн., що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

61. Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно квитанції № 2041610057 від 16.03.2020 року (а.с. 1) позивачем було сплачено 1681,60 грн. судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 90 ЗК України, ст.ст. 215, 626, 628 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 133, 141, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди землі, укладений 30.06.2017 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 5121081700:01:001:0345, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, територія Вигодянської сільської ради.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за орендною платою за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 8172 гривні.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у сумі 1681,60 грн.

5. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

6. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

7.Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

11. Повний текст рішення складено 22 липня 2022 року.

Суддя О.П. Галич