Ухвала

від 01.08.2022 по справі 340/3521/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3521/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: фермерське господарство Скалозуба Миколи Петровича (26153, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Вільшанка, вул. Козацька, 23, код ЄДРПОУ 23098361)

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство Скалозуба Миколи Петровича звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації за №3331963/23098361 від 04.11.2021 року та №3331962/23098361 від 04.11.2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №7 від 18.10.2021 року та податкової накладної №8 від 19.10.2021 року за датами фактичного подання.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач у своєму позові вказав відповідачем-1 Головне управління ДПС у Кіровоградській області та зазначив код ЄДРПОУ 43142606, однак юридична особа публічного права з цим кодом з 19.10.2020 року перебуває в стані припинення та не здійснює функції у сфері публічно-правових відносин. Наразі його повноваження цього суб`єкта владних повноважень перейшли до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486), комісію якого прийнято спірні рішення.

Також частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Всупереч вимогам частини 1 статті 161 КАС України позивач, який не є суб`єктом владних повноважень, не додав до позовної заяви її копії та копії доданих до неї документів для відповідачів.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.

Як передбачено частиною 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зміст позову свідчить про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою податкових органів у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох податкових накладних, складених та надісланих позивачем.

У позовній заяві позивач об`єднав вимоги про вирішення двох окремих публічно-правових спорів, у кожному з яких він заявляє основну позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 та похідну позовну вимогу про зобов`язання відповідача-2 вчинити певні дії.

Відтак за вирішення кожного з цих двох спорів має бути сплачений судовий збір за ставкою, установленою за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою (пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"). Загальна сума судового збору за подання цього позову до суду має становити 4962 грн. (2481 грн. х 2).

До позовної заяви позивач додав квитанцію від 29.07.2022 року про перерахування судового збору у розмірі 616 грн., що є меншим від розміру, установленого законом.

Тож позивачу слід доплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 4346 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Предметом спору в даній справі є законність рішень №3331963/23098361 від 04.11.2021 року та №3331962/23098361 від 04.11.2021 року, прийнятих комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області. З позовної заяви вбачається, що позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся зі скаргами на вказані рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №58100/23098361/2 від 20.12.2021 року та №59813/23098361/2 від 28.12.2021 року скарги ФГ Скалозуба М.П. залишено без задоволення, а оскаржувані рішення №3331963/23098361 від 04.11.2021 року та №3331962/23098361 від 04.11.2021 року - без змін.

Звернувшись до суду з цим позовом 29.07.2022 року, позивач пропустив тримісячний строк, установлений частиною 4 статті 122 КАС України, який для оскарження рішення №3331963/23098361 від 04.11.2021 року розпочався 21.12.2021 року і закінчися 21.03.2022 року, а для оскарження рішення №3331962/23098361 від 04.11.2021 року розпочався 29.12.2021 року і закінчився 29.03.2022 року.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч цій нормі позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву із зазначенням правильних реквізитів відповідача-1 відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України; копії виправленої позовної заяви для відповідачів;

- копії документів, доданих до позовної заяви, для відповідачів;

- документ про доплату судового збору у сумі 4346 грн.;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом разом з відповідними доказами.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш