Рішення

від 26.07.2022 по справі 460/4538/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2022 року м. Рівне№460/4538/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача адвоката С.В.Серветник; представника відповідача М.С.Форет; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» (далі позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №1284217000701 від 20.12.2021 та № 1284417000701 від 20.12.2021.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що за наслідками перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення рішення від 20.12.2021 №1284217000701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 276376,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 221101,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 55275,00 грн та №1284417000701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 307082,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 245666,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 61416,00 грн. Такі рішення податкового органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків надані до перевірки усі належні первинні документи щодо господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Велес Інтерпрайм» та ТОВ «Рослін Форт», які відбулися реально та спричинили зміни в майновому стані платника податків. Посилання контролюючого органу на безтоварність операцій є необґрунтованими, оскільки позивач не несе відповідальності за господарську діяльність контрагентів та контрагентів по ланцюгу постачання. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за наслідками перевірки установлені факти заниження позивачем податку на прибуток на суму у розмірі 221101,00 грн за 2019 рік та податку на додану вартість на суму у розмірі 245666,00 грн, у тому числі: за листопад 2019 року 122833,00 грн, за грудень 2019 року 122833,00 грн. Вказані порушення стосуються документального оформлення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Велес Інтерпрайм» та ТОВ «Рослін Форт», які реально не відбувалися, а лише відображені у бухгалтерському обліку. Перевіркою не встановлено джерело походження виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними контрагентами, та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника до ТОВ «БК Домінант». Вказане слугувало підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, які є правомірними. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 28.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 29.03.2022.

Ухвалою суду від 29.03.2022 підготовче засідання відкладене на 10.05.2022.

Ухвалою суд від 10.05.2022 допущено правонаступництво відповідача.

Ухвалою суду від 10.05.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.06.2022.

Ухвалою суду від 21.06.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.07.2022.

Ухвалою суду від 12.07.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 26.07.2022.

У судове засідання 26.07.2022 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 26.07.2022.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлень від 01.11.2021 №3302/17-00-07-04, від 09.11.2021 №3445/17-00-07-04, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, та відповідно до наказу від 20.10.2021 №2097-п, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант», за результатами якої складений Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» код за ЄДРПОУ 40442698 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.06.2021» від 02.12.2021 №8166/17-00-07-01/40442698 (далі Акт перевірки) (а.с. 11).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 20.12.2021:

№1284217000701 (далі ППР №1284217000701), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 276376,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 221101,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 55275,00 грн (а.с. 28);

№1284417000701 (далі ППР №1284417000701), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 307082,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 245666,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 61416,00 грн (а.с. 29).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень ППР №1284217000701 та №1284417000701, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Актом перевірки установлено порушення платником податків:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму у розмірі 221101,00 грн за 2019 рік;

пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму у розмірі 245666,00 грн, у тому числі: за листопад 2019 року 122833,00 грн, за грудень 2019 року 122833,00 грн.

Висновки контролюючого органу базуються на даних перевірки господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ «Велес Інтерпрайм» та ТОВ «Рослін Форт». В Акті перевірки містяться висновки про те, що господарські операції з вказаними контрагентами є нереальними та такими, що лише формально відображені в бухгалтерському обліку підприємства.

Щодо господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» з контрагентом ТОВ «Велес Інтерпрайм» позивач надав суду первинні документи щодо здійснення господарських операцій.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» (Покупець) та ТОВ «Велес Інтерпрайм» (Продавець) укладений Договір купівлі-продажу від 11.11.2019 №1-11/19, відповідно до якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця товар, згідно Переліку матеріалів (додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити його (а.с. 30).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, загальна вартість товару становить 737000,00 грн, у тому числі ПДВ, згідно Специфікації (додаток 2).

Додатком №1 до Договору визначений перелік товарів, що постачалися за Договором (а.с. 32).

Відповідно до Специфікації (додаток 2 до Договору) передачі підлягав товар на загальну суму у розмірі 737000,00 грн, у тому числі ПДВ 122833,33 грн (а.с. 33).

Між сторонами правочину оформлена Видаткова накладна №3220 від 27.11.2019 на загальну суму у розмірі 737000,00 грн (а.с. 33).

Контрагентом ТОВ «Велес Інтерпрайм» оформлена Податкова накладна №408 від 27.11.2019, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 34).

Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень від 03.12.2019 №14253 на суму 300000,00 грн, від 04.12.2019 №14264 на суму 300000,00 грн, від 09.12.2019 №14366 на суму 137000,00 грн (а.с. 35-37).

Перевезення товару здійснене на підставі ТТН від 27.11.2019 №85, від 27.11.2019 №84, від 27.11.2019 №83, від 27.11.2019 №82 (а.с. 38-41).

Позивач вказує, що придбаний товар використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується Договором від 05.03.2020, Рахунком №10 від 05.03.2020, Рахунком №11 від 05.03.2020, Рахунком №12 від 05.03.2020, Рахунком №13 від 05.03.2020, рахунком №14 від 05.03.2020, Рахунком №15 від 05.03.2020 (а.с. 42-48).

В Акті перевірки зазначено, що згідно поданих звітів форми 20-ОПП у користуванні ТОВ «Велес Інтерпрайм» були два об`єкти: склад та офіс; транспорті засоби відсутні; комісією регіонального рівня прийнято Рішення від 05.02.2020 про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку; ТОВ «Велес Інтерпрайм» є фігурантом кримінальних проваджень; згідно ЄРПН на адресу ТОВ «Велес Інтерпрайм» зареєстрована податкова накладна від ТОВ «Камелот Компані» з такою ж номенклатурою на суму 737000,00 грн, яке сформувало податковий кредит у червні 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ «Ранг Груп», податкова накладна з такою ж номенклатурою на загальну суму 737000,00 грн, яке в свою чергу сформувало податковий кредит продуктами харчування, сигаретами та інше; вказані підприємства не звітуються; встановлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції в результаті обриву ланцюга постачання у третій ланці; згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних придбання послуг оренди обладнання, приміщень, площадок, техніки, а також інших послуг не встановлено; перевіркою не встановлено джерело походження виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними ТОВ «Велес Інтерпрайм», та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника до ТОВ «БК Домінант».

Щодо господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» з контрагентом ТОВ «Рослін Форт» позивач надав суду первинні документи щодо здійснення господарських операцій.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» (Покупець) та ТОВ «Рослін Форт» (Продавець) укладений Договір купівлі-продажу від 12.12.2019 №1-12/19, відповідно до якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця товар, згідно Переліку матеріалів (додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити його (а.с. 51).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, загальна вартість товару становить 737000,00 грн, у тому числі ПДВ, згідно Специфікації (додаток 2).

Додатком №1 до Договору визначений перелік товарів, що постачалися за Договором (а.с. 53).

Відповідно до Специфікації (додаток 2 до Договору) передачі підлягав товар на загальну суму у розмірі 737000,00 грн, у тому числі ПДВ 122833,33 грн (а.с. 54).

Між сторонами правочину оформлена Видаткова накладна №3315 від 21.12.2019 на загальну суму у розмірі 737000,00 грн (а.с. 55).

Контрагентом ТОВ «Рослін Форт» оформлена Податкова накладна №313 від 21.12.2019, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 56).

Оплата за поставлений товар здійснена відповідно до платіжних доручень від 21.12.2019 №14616 на суму 200000,00 грн, від 24.12.2019 №14687 на суму 367000,00 грн, від 23.12.2019 №14646 на суму 170000,00 грн (а.с. 57, 58).

Перевезення товару здійснене на підставі ТТН від 21.12.2019 №101, від 21.12.2019 №102, від 21.12.2019 №103, від 21.12.2019 №104 (а.с. 59-62).

Позивач вказує, що придбаний товар використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується Договором від 02.01.2019, Видатковою накладною від 24.12.2019 №1/14, Договором від 03.03.2020 №030320, Рахунком від 03.03.2020 №6, Рахунком від 03.03.2020 №7, Рахунком від 03.03.2020 №8, Рахунком від 03.03.2020 №9, Актом на списання №90, Актом на списання №214, Актом на списання №93, Актом на списання №230, Актом на списання №122 (а.с. 63-76).

В Акті перевірки зазначено, що згідно поданих звітів форми 20-ОПП у користуванні ТОВ «Рослін Форт» були два об`єкти: склад та офіс; транспорті засоби відсутні; комісією регіонального рівня прийнято Рішення від 13.03.2020 про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку; ТОВ «Рослін Форт» є фігурантом кримінальних проваджень; згідно ЄРПН на адресу ТОВ «Рослін Форт» зареєстрована податкова накладна від ТОВ «Камелот Компані», яке сформувало податковий кредит у грудні 2019 року протилежними матеріалами; ТОВ «Камелот Компані» не звітується; встановлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції в результаті обриву ланцюга постачання у другій ланці; згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних придбання послуг оренди обладнання, приміщень, площадок, техніки, а також інших послуг не встановлено; перевіркою не встановлено джерело походження виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними ТОВ «Рослін Форт», та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника до ТОВ «БК Домінант».

Згідно із підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231. пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв`язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних послуг. За відсутності останнього, немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від16.07.1999 №996-ХІV (далі Закон №996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп.«а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту в умовах дії ПК України обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів/послуг, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних саме тим платником податку, який фактично здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Суд зазначає, що позивач надав до перевірки та суду належні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами, а сформовані постачальниками податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Висновки, які стали підставою для винесення оскаржуваних ППР, ґрунтуються, зокрема, на узагальненій податковій інформації та зводяться до інформації по ланцюгу постачання придбаних товарів у контрагентів позивача.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність у контрагентів позивача виробничих ресурсів, необхідних для здійснення задокументованих господарських операцій, суд зазначає, що доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагентів як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів в Акті перевірки.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами постачальника правил оподаткування.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17.

Стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача та їх постачальників матеріали справи не містять (постанова Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №814/1564/18).

Доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій по ланцюгу постачання зводиться до переоцінки обставин у справі та є безпідставним, оскільки не можуть бути доказом невиконання договірних зобов`язань саме контрагентами позивача (постанова Верховного суду від 24.01.2019 у справі №808/2090/14).

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, не є належним доказом в розумінні процесуального закону, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 26.06.2018 у справі №826/3006/14, від 06.02.2018 у справі №821/589/17, від 29.03.2019 у справі №808/3412/16).

Будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем податкового органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а).

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Відсутність за твердженням відповідача у контрагента власних або орендованих основних засобів не свідчить про безтоварність операцій (постанова Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №826/1398/14).

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам (постанова Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №810/4391/16).

Верховний Суд неодноразово висловлював таку позицію, зокрема у постанові від 11.09.2018 (справа №804/4787/16, адміністративне провадження №К/9901/3335/17) зазначено: «відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу».

Правовідносини контрагентів із третіми особами, з якими платник податків не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення платником податків податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій (постанова Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №160/4200/19).

Доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій по ланцюгу постачання зводиться до переоцінки обставин у справі та є безпідставним, оскільки не можуть бути доказом невиконання договірних зобов`язань саме контрагентами позивача (постанова Верховного суду від 24.01.2019 у справі №808/2090/14).

Щодо тверджень контролюючого органу про безтоварність операцій у зв`язку з тим, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, суд зазначає, що на підтвердження даних обставин відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Суд звертає увагу на обов`язковість врахування правового висновку Верховного Суду України, який міститься впостанові від 03.03.2016 у справі №5-347кс15, згідно із яким не припустимим є встановлення преюдиціальних фактів щодо осіб, які не є учасниками даного конкретного кримінального провадження. Як зазначає Суд, встановлення такої преюдиції, суперечить передбаченимстаттею 7 КПКзагальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

При цьому, міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №808/3837/16).

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатися належним доказом. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили (постанови Верховного суду від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, постанови Верховного Суду України від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 22.09.2015 у справі №810/5645/14).

Під час розгляду справи відповідачем за правилами статті 77 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів безпосередніх контрагентів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведено факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його безпосередні контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірними правочинами, чи вчинені правочини об`єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень ППР №1284217000701 та №1284417000701, у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9696 грн 88 коп, сплачена відповідно до платіжного доручення №562 від 14.02.2022.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» (вулиця Будівельників, 7, місто Рівне, 33016; код ЄДРПОУ 40442698) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2021 року №1284217000701 та №1284417000701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» суму судового збору у розмірі 9696 грн 88 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 серпня 2022 року

Суддя К.М. Недашківська