Рішення

від 28.07.2022 по справі 276/749/22

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/749/22

Провадження по справі №2-о/276/21/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Бобра Д.О. , присяжних Сокирко М.М., Стельмащук О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа: Хорошівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Хмельницький),

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року заявник звернулась до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рижани Володарсько-Волинського (нині-Житомирського) району Житомирської області. В обґрунтування своєї заяви зазначила, що вона ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьком записано ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2000 року її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рижани Володарсько-Волинського району Житомирської області, визнано безвісно відсутнім. Починаючи з 1995 року відомостей про батька не має. Відповідно до довідки, виданої Хорошівською селищною радою Житомирського району Житомирської області, за ОСОБА_2 рахується житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Заявник зареєстрована в даному будинку і постійно проживає в ньому та утримує його. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне для оформлення заявницею спадщини.

Ухвалою судді від 01.06.2022 року прийнято справу до провадження та призначено проводити розгляд за правилами окремого провадження.

Заявниця у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю та просила заяву задовольнити, в судовому засіданні пояснила, що її батько за адресою АДРЕСА_1 не проживає та не зареєстрований. Їй відомо, що її батько ОСОБА_2 на початку 1990-х років їздив на заробітки до Челябінської області Російської Федерації, декілька разів приїзжав, проте десь з 1994 року вона його більше не бачила та відомостей про нього не чула. Самостійно із заявами про розшук чи встановлення місця перебування її батька до правоохоронних органів РФ вона не зверталася.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Заслухавши пояснення заявниці, свідків,дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Рижани Володарсько-Волинського району Житомирської області народилась заявник ОСОБА_4 , в графі «батько» свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 від 24 серпня 1985 року зазначений ОСОБА_2 , а у графі «мати» - ОСОБА_5 .

21 листопада 2000 року Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області заяву ОСОБА_6 про визнання безвісно відсутнім задоволено, визнано безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Рижани Володарсько-Волинського району. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_2 залишив своїх дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_8 і ІНФОРМАЦІЯ_5 поїхав з дому.

Згідно листа-відповіді відділення поліції №4 ГУНП в Житомирській області № 1908/215/01 від 19.05.2022 року слідує, що ОСОБА_2 в розшуку не перебуває і встановити його місце знаходження не представилось можливим.

Відповідно до довідки Хорошівської селищної ради № 485 від 23.05.2022 року слідує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно з народження і по даний час зареєстрована та проживає в спадковому будинку за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Хорошівської селищної ради №486 від 23.05.2022 року слідує, що житловий будинок в АДРЕСА_1 згідно по господарської книги 05 на 2021-2025 роки, особового рахунку № НОМЕР_3 рахується за ОСОБА_2 .

Із листа-відповіді Хорошівської селищної ради №427 від 28.06.2022 року, щодо реєстрації та проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 , слідує, що згідно запису по господарської книги Рижанської сільської ради №7 за 1991-1995 роки, особового рахунку № НОМЕР_4 , зазначений громадянин 18.01.1994 року вибув у місто Челябінськ.

Із листа-відповіді Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУПН в Житомирській області №855/105/01/27-2022 від 18.07.2022 року вказано, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 з 1994 року по теперішній час не перебував та не перебуває в розшуку.

Згідно листа-відповіді Управління карного розшуку ГУПН в Житомирській області №1511/14/01-2022 від 20.07.2022 року зазначено, що відповідно до обліків Інформаційного порталу Національної поліції України гр. ОСОБА_2 у період часу з 1994 року по теперішній час, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався та в розшуку не перебував.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомила, що є сусідкою заявниці та знала ОСОБА_2 , якого востаннє бачила у селі десь в 1991-1992 роках. Куди він зник вона не знає, а також їй нічого не відомо про те куди він міг їздити працювати або про можливу його смерть.

Свідок ОСОБА_10 , яка є сусідкою заявниці повідомила, що зі своїм чоловіком стали приїжджати до с. Рижани з 1985 року, де час від часу бачили ОСОБА_2 зі своєю сімєю, у тому числі заявницею. Ввостаннє бачила ОСОБА_2 десь у 1994 році, він казав що приїхав провідати дружину та дітей, оскільки працював в Росії на далекому сході, але де саме не казав. Про його нове місце проживання або про можливу його смерть їй нічого не відомо.

Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

При цьому на наявність права, а не обов`язку суду оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує зміст частини першої статті 46 ЦК України.

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження вимог заяви ОСОБА_1 надала суду рішення суду від 21.11.2000 про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, лист ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в області про те, що ОСОБА_2 в розшуку не перебуває і встановити його місцезнаходження не представилось можливим, а також показання свідків.

Разом із тим, суду не надано відомостей про вжиті ОСОБА_1 чи іншими особами заходи для відшукання ОСОБА_2 , зокрема звернення до органів міграційної служби України, а також до правоохоронних та державних органів Російської Федерації, оскільки зі змісту листа Хорошівської селищної ради від 28.06.2022 ОСОБА_2 18.01.1994 року вибув у місто Челябінськ, що і підтверджували допитані у судовому засіданні свідки, зазначивши, що він працював у Росії та час від часу на початку 1990-х років приїздив до с. Рижани.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової падати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18) зазначено, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Таким чином, саме по собі рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не свідчить про її ймовірну смерть, а відтак безумовну можливість оголосити її померлою, а навпаки, ґрунтується на тому, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження станом на певний проміжок часу неможливо.

Відтак, рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою саме по собі не є достатнім доказом для оголошення особи померлою, інших відомостей, які у своїй сукупності дали б суду можливість зробити обґрунтоване та вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 суду не надано.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Крім того, суд констатує, що заявник не надала належних доказів, які б свідчили про те, що будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є місцем постійного проживання ОСОБА_2 , адже з пояснень самої заявниці він не зареєстрований за вказаною адресою, а з листа Хорошівської селищної ради від 28.06.2022 вбачається, що ОСОБА_2 18.01.1994 року вибув у місто Челябінськ. Тобто вказане місце не є місцем, до якого повинен був повернутися ОСОБА_2 для проживання.

З урахуванням цього не можна стверджувати, що за місцем постійного проживання протягом трьох років відсутні відомості про його місце перебування.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог та відсутність підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим, а отже у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно допункту 2частини другоїстатті 141ЦПК Українизважаючи навідмову узадоволенні заявисудові витратиу видісплаченого заявникомсудового зборуслід покластина неї.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст. 2, 11, 76-81, 263-265, 268, 293, 308, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хорошівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Хмельницький), про оголошення ОСОБА_2 померлим - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Хорошівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), смт. Хорошів, вул. Г.України,1 Житомирський район Житомирська область, код ЄДРПОУ: 22061628.

Повний текст рішення складено 01.08.2022.

Суддя Бобер Д.О.

Присяжні Сокирко М.М.,

Стельмащук О.В.