Постанова

від 26.07.2022 по справі 461/2196/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2196/22

Провадження №3/461/1603/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2022 року м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участі представника митниці Лубоцького Б.І., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Михалевського Ю.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту» (код ЄДРПОУ 44117497, 46000, м. Тернопіль, вул. Тертральна, 1), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 17.05.2017 року, органом №6110,

за ч.1 ст. 483 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про порушення митних правил від 13.012022 року №0061/20900/22, 16.12.2021 року о 08 год. 42 хв. у зону митного контролю пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці в напрямку «в`їзд в Україну» заїхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4 ), водія ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ), який здійснював переміщення товару «гуманітарна допомога». 16.12.2021 року для здійснення митного оформлення вказаного товару декларантом Повного Товариства "Велта П.М.С.Г. "Гарант - Сервіс" (24576213; м. Київ, 01033, вул. Шота Руставелі, , 40/10, к. 18) ОСОБА_4 подано митну декларацію типу ТР81АА UA209030/2021/008191 та товаросупровідні документи, а саме:

- рахунок-фактура (invoice) № 4 від 09.11.2021,

- роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 4 від 09.11.2021,

- акт дарування гуманітарної допомоги від 09.11.2021,

- рахунок-фактура (invoice) № 5 від 11.11.2021,

- роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 5 від 11.11.2021,

- акт дарування гуманітарної допомоги від 11.11.2021,

- рахунок-фактура (invoice) № 6 від 12.11.2021,

- роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 6 від 12.11.2021,

- акт дарування гуманітарної допомоги від 12.11.2021,

- рахунок-фактура (invoice) № 7 від 29.11.2021,

- роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 7 від 29.11.2021,

- акт дарування гуманітарної допомоги від 29.11.2021,

- рахунок-фактура (invoice) № 8 від 01.12.2021,

- роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 8 від 01.12.2021,

- акт дарування гуманітарної допомоги від 01.12.2021,

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 15.12.2021,

- вантажний лист від 15.12.2021,

- листи Charitable foundation " ОСОБА_5 "від 09.11.2021, 11.11.2021, 12.11.2021, 29.11.2021, 01.12.2021 щодо гуманітарного призначення вантажу та його дезинфікації.

Відповідно до митної декларації та поданих товаросупровідних документів на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на адресу Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту» (код ЄДРПОУ 44117497, 46000 м. Тернопіль, вул. Текстильна 1) переміщується товар «гуманітарна допомога: - кількість, згідно товаросупровідних документів - 24667 кг. Місць - 441» загальною вартістю 319 євро. Донором гуманітарної допомоги заявлено данську компанію Charitable foundation "Hjaelf Osteuropa" (6990 Ulfborg, Klausievej 9).

Згідно з вказаними документами транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 переміщуються наступні товари: ходулі (такі, що були у користуванні) - 3 кг/1 шт;іграшки (такі, що були у користуванні) - 30 кг/11 мішки; одяг новий та такий, що був у користуванні - 20435 кг/263 мішки; фурнітура для одягу - 50 кг/1 мішок; підкладочна тканина - 3460 кг; підгузники - 3 кг/1 шт; посуд (такий, що був у користуванні) - 6 кг/1 коробка; скотч - 34кг; постільна білизна (така, що була у користуванні) - 65кг/5 мішки; фурнітура для одягу - 570 кг/24 коробок; прокладки гігієнічні - 2 кг/1 шт; матрас (такий, що був у користуванні) - 6 кг/1 шт; стіл (такий, що був у користуванні) - 3 кг/ 1шт.

За результатами огляду виявлено розбіжності між інформацією зазначеною в поданих документах та товаром, який фактично переміщується транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . В поданих до митного контролю інвойсах та роз`ясненнях до них зазначено про наявність 258 мішків нового одягу, однак за результатами митного огляду вантажу, який переміщується транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , встановлено, що в ньому переміщується 228 мішків товару загальною вагою 23281кг, а саме: куртки нові 40 мішків загальною вагою 2823 кг; штани нові 168 мішків загальною вагою 18845кг; кофти нові 20 мішків загальною вагою 1613кг.

Під час огляду не було виявлено ходуль, іграшок, одягу, що був у вжитку, фурнітури для одягу, підкладочної тканини, підгузників, посуду, скотчу, постільної білизни, прокладок гігієнічних, матрасу та стола, про які йдеться у зазначених інвойсах.

Пунктом 43 Положення про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 927 визначено, що для розгляду питання про визнання гуманітарною допомогою вантажів (товарів) отримувач гуманітарної допомоги через автоматизовану систему:

1) заповнює електронну форму заяви про визнання вантажів (товарів) гуманітарною допомогою та про письмову згоду отримувача гуманітарної допомоги на її одержання, в якій зазначаються: повне найменування такого отримувача гуманітарної допомоги;місцезнаходження, номер телефону; код згідно з ЄДРПОУ (за наявності);номер в Єдиному реєстрі (за наявності);товарна група вантажу (товарів), її характеристики та деталізований склад згідно з даними ДК 021:2015 та/або УКТЗЕД, вага кожної товарної групи. При цьому для окремих груп вантажу зазначаються додатково інші відомості, а саме для: одягу - новий або такий, що був у вжитку (відсоток зносу); країна реєстрації донора; країна відправлення гуманітарної допомоги; повне найменування українськими та/або латинськими літерами; реєстраційний номер (ідентифікаційний код) з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, який підтверджує країну реєстрації юридичної особи; прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) керівника донора, який прийняв рішення про відправлення вантажу (товарів), або посадової особи, уповноваженої підписувати документи юридичної особи - донора гуманітарної допомоги;

2) зазначає номер і дату: письмової пропозиції донора про надання гуманітарної допомоги; вичерпного переліку складу вантажу із зазначенням його кількості та ваги за кожною позицією, зокрема рахунка-фактури або інвойса; пакувального листа або специфікації на вантаж; інших супровідних документів;

3) завантажує копії: письмової пропозиції донора щодо надання гуманітарної допомоги (дарчого документа); документів із зазначенням вичерпного переліку складу вантажу, його кількості та ваги за кожною позицією, зокрема: рахунка-фактури або інвойса; пакувального листа або специфікації на вантаж; інших супровідних документів;листів набувачів - юридичних осіб щодо потреби в гуманітарній допомозі (окремо щодо кожного);

4) складає план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами;

5) проставляє відмітку "Підтверджую свою згоду на одержання гуманітарної допомоги та підтверджую обізнаність про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) (стаття 212 Кримінального кодексу України) та підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут або використання підроблених документів, печаток, штампів (стаття 358 Кримінального кодексу України)";

6) завантажує копії листів центральних органів виконавчої влади, місцевої держадміністрації стосовно доцільності визнання вантажу (товарів) гуманітарною допомогою із зазначенням отримувача допомоги, складу вантажу, його ваги та обґрунтуванням потреби в гуманітарній допомозі (за наявності);

7) залежно від складу вантажу завантажує: копії документів, наданих донором, які підтверджують якість і безпеку товарів гуманітарної допомоги (довідка про проведення епідеміологічної та санітарної обробки (дезінфекції), інформація про стан і якість товарів, що були у вжитку, із зазначенням відсотка їх зносу; довідка про строки придатності продуктів харчування, засобів гігієни, лікарських засобів тощо); міжнародну товарно-транспортну накладну (за наявності).

Тернопільською обласною державною адміністрацією листом від 06.01.2022 № 04-130/20 скеровані копії документів, які надійшли від Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту» на розгляд робочої групи з питань гуманітарної допомоги, а саме:

1) заява про визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою від 08.12.2021 № 4, рахунок-фактура (invoice) № 4 від 09.11.2021, лист дарування гуманітарної допомоги до інвойса № 4 від 09.11.2021, роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 4 від 09.11.2021, лист від 09.11.2021 щодо гуманітарного призначення вантажу та його дезинфікації, план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, лист набувача;

2) заява про визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою від 08.12.2021 № 6, рахунок-фактура (invoice) № 5 від 11.11.2021, акт дарування гуманітарної допомоги від 11.11.2021, роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 5 від 11.11.2021, лист від 11.11.2021 щодо гуманітарного призначення вантажу та його дезинфікації, план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, лист набувача;

3) заява про визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою від 08.12.2021 № 8, рахунок-фактура (invoice) № 6 від 12.11.2021, лист дарування гуманітарної допомоги до інвойса № 6 від 12.11.2021 роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 6 від 12.11.2021, лист від 12.11.2021 щодо уманітарного призначення вантажу та його дезинфікації, план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, лист набувача;

4) заява про визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою від 08.12.2021 № 10, рахунок-фактура (invoice) № 7 від 29.11.2021, лист дарування гуманітарної допомоги до інвойса № 7 від 29.11.2021,роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 7 від 29.11.2021, лист від 29.11.2021 щодо гуманітарного призначення вантажу та його дезинфікації, план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, лист набувача;

5) заява про визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою від 08,12.2021 № 14, рахунок-фактура (invoice) № 8 від 01.12.2021, лист дарування гуманітарної допомоги до інвойса № 8 від 01.12.2021, роз`яснення відносно деяких позицій по інвойсу № 8 від 01.12.2021, лист від 01.12.2021 щодо гуманітарного призначення вантажу та його дезинфікації, план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, лист набувача.

Рахунки-фактури, подані та завірені керівником Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту» ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації, та ті, які було подано 16.12.2021 до митного контролю товарів, які переміщувалися транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , є ідентичними.

Керівником компанії Charitable foundation "Hjaelf Osteuropa" (6990 Ulfborg, Klausievej 9) ОСОБА_6 листом від 28.12.2021 б/н (вх. Львівської митниці від 29.12.2021 № 19150/14-20) на запит Львівської митниці від 17.12.2021 № 7.4/20-01/14/15325 повідомлено, що вказані товари ними не відправлялися, а її підпис є підробленим.

З метою з`ясування обставин переміщення через митний кордон України вказаних товарів Львівською митницею листами №7.4/20-01/14/15762 від 22.12.2021 та №7.4-4/20-01/14/16180 від

29.12.2021 було викликано керівника Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту» ОСОБА_1

23.12.2021 з електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » < ІНФОРМАЦІЯ_3 >скеровано роз`яснення до накладної від 15.12.2021 (forklaring praecisering til fragtbrev dateret 15.12.2021) на бланку компанії Charitable foundation "Hjaelf Osteuropa"засвідчене підписом ОСОБА_6 та лист Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту» від 23.12.2021 № 24, відповідно до яких вантаж складається з наступних товарів: одяг вживаний - 80 кг, фурнітура - 620 кг, тканина - 3560 кг, скотч - 34 кг, одяг - 20373 кг.

24.12.2021 з електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » < ІНФОРМАЦІЯ_3 >скеровано ще одне роз`яснення до накладної від 15.12.2021 (forklaring praecisering til fragtbrev dateret 15.12.2021) на бланку компанії Charitable foundation "Hjaelf Osteuropa"засвідчене підписом ОСОБА_6 , але відмінне від попереднього. Відповідно до якого вантаж складається з 24667 кг одягу, а саме: 20213,1 кг (192 місця) штанів, 2834,9 кг (40 місць) курток та 1619 кг (20 місць) светрів та сорочок.

Пояснень щодо заперечення данським донором факту надання вказаної гуманітарної допомоги вказаним листом не надано. ОСОБА_1 до Львівської митниці не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Пунктом 43 статті 4 Митного кодексу України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно - правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника Благодійної організації «Благодійний Фонд «Служба Соціального Захисту», вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості, вартості та відправника.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.1 ст. 483 МК України.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Михалевський Ю.Р. подав клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. У судовому засіданні зазначив, що митним органом не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Свої вимоги мотивує тим, що у ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Відправником гуманітарної допомоги є данська компанія «Hjelp Osteuropa», яка надала перелік гуманітарної допомоги, що була запланована до відправлення до Благодійного фонду «Служба соціального захисту». ОСОБА_1 , подаючи документи для митного оформлення не знав, що саме знаходиться у транспортному засобі, який перевозив гуманітарний товар. Він не був присутній під час завантаження товару та під час транспортування товару, а тому не знав, і не мав реальної змоги дізнатися, чи відповідає товар гуманітарної допомоги, який перевозився транспортним засобом НОМЕР_2 / НОМЕР_6 заявленому у листах-інвойсах, оскільки оглянути даний товар міг лише у пункті розвантаження даного товару. Також, адвокат вважає, що ОСОБА_1 є керівником Благодійної організації «Благодійний фонд «Служба соціального захисту», яка є отримувачем товару, він не є декларантом товару, а тому не є належним суб`єктом. Окрім цього, не встановлено чи вчинив хтось підроблення підписів ОСОБА_7 , тому висновки про підроблення зроблені органом митниці адвокат вважає передчасними та недоведеними належними і допустимими доказами. Львівською митницею не встановлено, з чиєї вини і ким були підроблені документи від імені організації ОСОБА_8 за підписом ОСОБА_7 , і чи має до цього відношення ОСОБА_1 . Окрім цього, зазначає, інформація про обсяг товару у протоколі про порушення митних правил та постанові про призначення експертизи відрізняється на 1 386 кг, а інформація про передачу експерту вилучених 228 мішків одягу ні в постанові про призначення експертизи, ні у висновку експерта не згадується. Тому адвокат вважає, що дана обставина вказує на те, що експертизою досліджувався інший товар (40 позицій вагою 24 667 кг), аніж той, що був вилучений Львівською митницею 16.12.2021 та описаний в протоколі про порушення митних правил №0061/20900/22 від 13.01.2022 (228 мішків вагою 23 281 кг). Тому стверджує, що висновок експерта №142000-3301-0197 від 26.04.2022 є неналежним доказом.

Представник митниці в судовому засіданні зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частиною 1 статті 483МК України. Вважає, що вина ОСОБА_9 підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши думку представника митниці, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно з ст. 486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким порушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.280КУпАП зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд вважає за необхідне згідно зі ст. 487 МК України, застосувати норми Кодексу України про адміністративні правопорушення(КУпАП).

При цьому, за змістом ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 495 МК України протокол про порушення митних правил є джерелом доказів у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).

Протокол про порушення митних правил є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП та ч. 2 ст. 495 МК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

Частиною першою статті 483 МК України передбачено відповідальність особи за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення передбаченого за ч.1ст. 483 МК України є встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення за ч.1ст. 483 МК України є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ціни та вартості товарів, які необхідні для визначення його митної вартості.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

При цьому, відповідно до п.43 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України під посадовими особами підприємств слід розуміти керівників та інших працівників підприємств (резидентів та нерезидентів), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених МК України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, властивих суб`єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті, до якої притягується особа за порушення митних правил.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Підставою для складання протоколу про порушення митних правил є наявність усіх елементів складу. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому, зважаючи на такі обставини:

Судом встановлено, що відправником гуманітарної допомоги є данська компанія «Hjelp Osteuropa», яка надала перелік гуманітарної допомоги, що була запланована до відправлення до Благодійного фонду «Служба соціального захисту».

ОСОБА_1 не був присутній під час завантаження товару та під час транспортування товару, та подаючи документи для митного оформлення не знав, що саме знаходиться у транспортному засобі, який перевозив гуманітарний товар.

Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 передбачає прямий умисел, оскільки, особа шляхом подання митним органам, як підстави для переміщення товару документів, що містить неправдиві дані щодо кількості, найменування та вартості товару, передбачає і бажає настання суспільно-небезпечного наслідку, а саме уникнення сплати митних платежів.

Таким чином, ОСОБА_1 не знав, і не мав реальної змоги дізнатися, чи відповідає товар гуманітарної допомоги, який перевозився транспортним засобом НОМЕР_2 / НОМЕР_6 заявленому у листах-інвойсах, оскільки оглянути даний товар ОСОБА_1 міг лише у пункті розвантаження даного товару.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є керівником Благодійної організації «Благодійний фонд «Служба соціального захисту», яка є отримувачем товару.

Окрім цього, відповідно до протоколу №0061/20900/22 від 13.01.2022, згідно електронної декларації №UA209030/2021/008191, перевізником є ФОП ОСОБА_10 , від імені якої здійснював перевезення водій ОСОБА_11 на транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , а декларантом є Повне товариство «Велта П.М.С.Г. «Гарант - Сервіс» від імені якого діяв ОСОБА_4 .

Таким чином, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 не є декларантом чи перевізником, він не був присутній при завантаженні товару, та йому не було відомо, що саме міститься в мішках які були завантажені в транспортний засіб, тому він не є належним суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Окрім цього, працівники митного органу Представник митниці у заключному акті стверджують, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості, вартості та відправника.

Подання документів, що містять неправдиві відомості являє собою використання підробленого документу. Підроблення документа чи використання підробленого документа є кримінально караним діянням, яке передбачене ст. 358 КК України.

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Таким чином, вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість у вчинення особою кримінально-караного діяння.

У зв`язку із цим, факт підробки документів чи використання підроблених документів, може бути підтвердженим виключно вироком суду.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо відкритого кримінального провадження за ст. 358 КК України.

Однак, в матеріалах справи відсутній вирок, який підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 358 КК України.

На підтвердження підроблення документів, Львівська митниця надала копію електронного листа, який надійшов від hansen.ellenmarie@gmail.com.

Згідно з вказаним електронним листом, документи начебто не підписувались ОСОБА_7 , а гуманітарна допомога не відправлялась.

В матеріалах справи наявні 26 документів із підписом ОСОБА_7 .

Окрім цього, в матеріалах справи відсутній висновок почеркознавчої експертизи на предмет автентичності підпису ОСОБА_7 та чи міг такий підпис підробити ОСОБА_1 , а також не перевірено факту можливого підписання ОСОБА_7 документів від імені організації ОСОБА_8 без відома самої організації.

Таким чином, висновки про підроблення підписів ОСОБА_7 є передчасними та недоведеними належними і допустимими доказами.

Львівською митницею не встановлено, з чиєї вини і ким були підроблені документи від імені організації ОСОБА_8 за підписом ОСОБА_7 , і яке має до цього відношення ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що оскільки вказані обставини не встановлені, тому висновки Львівської митниці про умисне використання ОСОБА_1 підроблених документів є необґрунтованими.

Також, судом встановлено, що на підтвердження вартості вилученого товару митний орган покликається на висновок експерта №142000-3301-0197 від 26.04.2022 року.

Відповідно до даного висновку, загальна вартість товарів, зазначених у постанові про призначення експертизи від 11.04.2022 року в справі про порушення митних правил №0061/20900/22, станом на 13.01.2022 року , становить 13 610 131, 80 грн.

Із постанови про призначення експертизи від 11.04.2022 вбачається, що вантаж складається із 24667 кг. одягу, а саме 40 позицій, які були передані експерту на дослідження.

Згідно з протоколом про порушення митних правил, Львівською митницею було вилучено 23 281 кг. одягу в 228 мішках.

Таким чином, інформація про обсяг товару у протоколі про порушення митних правил та постанові про призначення експертизи відрізняється на 1 386 кг, а інформація про передачу експерту вилучених 228 мішків одягу ні в постанові про призначення експертизи, ні у висновку експерта не згадується.

Таким чином, висновок експерта №142000-3301-0197 від 26.04.2022 є неналежним доказом.

Також, до постанови про призначення експертизи від 11.04.2022 було додано копію опису затриманих предметів у справі про ПМП №0061/20900/22 від 04.04.2022 на 2 арк.

Згідно з ч.4 ст.511 МК України, тимчасово вилучені товари, у тому числі транспортні засоби особистого користування, транспортні засоби комерційного призначення та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів. З даної норми законодавства випливає, що опис товарів повинен бути додатком до протоколу, тобто, складатись під час оформлення протоколу. Тим самим процедура опису товару передбачає можливість участі особи, щодо якої складається протокол.

Однак вказаний опис затриманих предметів був складений 04.04.2022 року, через 2 місяці після складення протоколу про порушення митних правил №0061/20900/22 від 13.01.2022 року за результатом огляду Львівською митницею у відсутності перевізника ФОП ОСОБА_3 , водія ОСОБА_12 , ОСОБА_1 та понятих.

При цьому, в описі не згадується про 228 мішків одягу, які зазначені в протоколі, про їх розпакування, а також вага описаного товару.

Таким чином, суд вважає, що неможливо встановити достеменно чи вилучений 16.12.2021 одяг вагою 23 281 кг є тим самим товаром, який в подальшому був описаний та досліджувався експертом вагою 24 667 кг.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 не вчинив жодних дій спрямованих на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших.

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України, оскільки матеріалами справи не доведено, що останній вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ціни та вартості товарів, які необхідні для визначення його митної вартості, оскільки документи для переміщення товару через митний кордон були надані не ним, а іншою особою.

Згідност.486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.ст.486,489 МК України при розгляді справи про правопорушення митних правил підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення (тобто час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з дотриманням вимог щодо своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин кожної справи.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи зі змісту даної статті, склад вказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Згідно ч.1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.4 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, вказана справа підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, відсутня.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд прийшов до беззаперечного переконання, що обставини, які викладені в протоколі від 13.01.2022 року № 0061/20900/22, не відображають всіх ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, при цьому суд позбавлений права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст.247 КУпАП, ч.1 ст. 483 МК України, суддя ,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0061/20900/22 від 13.01.2022 року - повернути власнику.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.Р. Юрків.