Рішення

від 21.07.2022 по справі 541/2867/18

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2867/18

Номер провадження 2/541/10/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 липня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

17 грудня 2018 року представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог вказав, що 05 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ABH0RH149541247 відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 19 421,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах визначених договором погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У порушення умов Договору, Відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 13.09.2018 має заборгованість у сумі 44 491,16 грн. Зважаючи на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 44 491,16 грн. та понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати.

За наслідками розгляду вказаного позову, Миргородського міськрайонного суду Полтавської області винесено заочне рішення від 03 травня 2019 року яким позовні вимоги задоволено частково.

В подальшому, відповідне рішення ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 грудня 2019 року було скасовано, а справу призначити до підготовчого судового засідання у порядку загального позовного провадження.

У встановлений судом строк, відповідачка подала відзив, в якому заперечила позовні вимоги. Зокрема відповідачка заперечила факт отримання кредиту від позивача. Вважає, що його укладення є наслідком кримінального правопорушення про що повідомила до правоохоронних органів. Вказує, що підпис виконаних в заяві позичальника їй не належить. Враховуючи вищевикладене, прохала у задоволенні позову відмовити (а.с.109-110 том 1).

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву в якій позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити.

Відповідачка та її представник, адвокат Остапенко А.І до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином на вказані ними засоби зв`язку, про причини неявки суду не повідомили. Окрім того, адвокату Остапенку А.І. надано доступ до матеріалів справи через підсистему Електронний суд. Вказане свідчить про обізнаність відповідних учасників з необхідністю явки до суду. При цьому, судом враховується попередня процесуальна поведінка представника відповідача, котрий неодноразово звертався до суду з клопотанням про відкладення судових засідань, призначених на 09.12.2021 року, 30,03.2022 року та 17.05.2022 року.

В контексті наведеного суд зауважує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, про що зауважив ВС у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18. Зважаючи, що сторони подали свої аргументи до суду, викладені в заявах по суті, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 5 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ABH0RH149541247 відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 19 421,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Факт укладення договору підтверджується Заявою Позичальника № ABH0RH1495412475 від 05 вересня 2016 року (а.с.6, том 1), довідкою про умови кредитування Акцент Банку та сукупну вартість споживчого кредиту від 05 вересня 2016 року (а.с.12, том 1) та графіком погашення кредиту № ABH0RH1495412475 від 05 вересня 2016 року.

Сторонами погоджено, розмір кредиту, строк кредитування розмір відсотків, розмір пені в разі несвоєчасного виконання зобов`язань по договору, що засвідчено підписами сторін у вказаних документах.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором на споживчі цілі, зокрема для придбання побутової техніки в магазині «COMFY».

Факт отримання ОСОБА_1 товарів від ТОВ «Комфі Трейд» на підставі кредитного договору № ABH0RH149541247 підтверджується особистим підписом відповідачки у видатковій накладній № ЧРLA1-0050 від 05.09.2016 (а.с.117, том 2).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 912-915 від 30.09.2021 року підтверджується, що підписи в заяві Позичальника № ABH0RH1495412475 від 05 вересня 2016 року, довідці про умови кредитування Акцент Банку та сукупну вартість споживчого кредиту від 05 вересня 2016 року, графіку погашення кредиту № ABH0RH1495412475 від 05 вересня 2016 року та видатковій накладній № ЧРLA1-0050 від 05.09.2016 виконані особисто відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 132-136, том 2).

Відповідне свідчить про виникнення між сторонами договірних правовідносин.

В контексті наведеного, суд не може погодитись із доводами сторони відповідача, щодо істотності висновків експертного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа № 850 від 28.02.2020 року складеного експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім Засл. Проф. М.С. Бокаріуса. На переконання суду відповідний доказ не є достатнім для того, щоб дійти однозначного висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суть заперечень сторони відповідача зводяться до того, що відповідачка не укладала письмовий договір, адже його не підписувала.

В той же час, в абзаці 2 ч.1 ст. 218 ЦК України, визначено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Таким чином, відповідна норма визначає перелік засобів доказування, якими має спростовуватися наявність договірних правовідносин, зокрема письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Тобто в першу чергу, перевага в процесі доказування має надаватися саме письмовим доказам, зокрема самому правочину. До того ж, відповідне експертне дослідження не спростовує висновків судово-почеркознавчої експертизи № 912-915 від 30.09.2021 року, щодо автентичності підпису відповідачки ОСОБА_1 в спірному кредитному договорі. Наявність підпису в договорі свідчить про волевиявлення особи набути права та обов`язки за відповідним договором, умови якого підлягають обов`язковому виконанню.

Однак через неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань виникла заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 13.09.2018 року становить 44491,16 грн, та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19421,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 24,54 грн; заборгованості по комісії за користування кредитом 8836,62 грн.; заборгованості за пенею 13614,19 грн; а також штрафи 500 грн (фіксована частина) 2094,1 (процентна складова).

Перевіряючи розрахунок позивача на предмет обґрунтованості суд зауважує наступне.

Так сторонамибуло погодженоотримання кредиту,тіло якогоскладає 19421,00грнзі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,54 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак відповідач своїх зобов`язань по поверненню тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав, тому відповідні вимога ґрунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Окрім того, позивач прохає стягнути на свою користь заборгованість за комісією 8836,62 грн.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

На переконання суду, відповідна заборгованість також підлягає стягненню з відповідачки, так як нарахування комісій по вказаному кредитному договору було погоджено сторонами як в заяві Позичальника № ABH0RH1495412475 (п.5 Договору) так і передбачене в Графіку погашення кредиту в графі № 5.

В контексті наведеного суд зауважує, що пункти кредитного договору, які передбачають нарахування комісії у виді «щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту» сторонами не оскаржувалися, наразі є дійними, а тому мають виконуватися належним чином.

Сума комісії відповідає тому розміру, який сторони погодили в момент укладення договору, що засвідчено підписом відповідачки.

Окрім того, АТ «Акцент Банк» до складу позовних вимог включено вимоги про стягнення пені в розмірі 13614,19 грн.

Перевіряючи на предмет обґрунтованістю нарахування відповідних сум, суд зауважує наступне.

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У документах, підписаними сторонами, погоджено, що в разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту відбувається нарахування пені в розмірі 0,15 % за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості (Графік погашення кредиту а.с.12 (зворот) том 1).

Таким чином, нарахування пені відповідає умовам кредитного договору.

Однак, суд звертає увагу на тому, що основне зобов`язання, яке виникло між сторонами, має чіткий строк кредитування, тобто до 04.08.2018 року.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості, вбачається, що позивач до складу своїх вимог включив пеню, яка була нарахована вже після закінчення строку кредитування.

В той же час, суд не вважає правомірним нарахування пені після закінчення строку кредитування. Аналогічного підходу дотримується і ВС у постанові 6лютого 2019року справа№175/4753/15-ц.

Тому до стягнення підлягає лише та пеня, котра нарахована в межах строку на який надавався кредит. З розрахунку заборгованості вбачається, що на момент закінчення строку кредитування пеня склала 11959,68 грн, а тому саме в даному розмірі слід задовольнити вимоги позивача.

Стосовно вимог про стягнення штрафів, слід зауважити наступне.

По перше, документи, які погоджені та підписані сторонами не містять умов про розмір та правові передумови для нарахування таких штрафів. Можливість нарахування штрафів передбачають положення Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», витяг з яких долучено позивачем до позову.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідний витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» не може вважатися частиною кредитного договору, з огляду на відсутність у них підпису відповідача, який би свідчив про погодження ним цих умов. Тому нарахування таких штрафних санкцій не грунтується на законі. Аналогічного підходу дотримується ВП ВС у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17

По друге, відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 по цивільній справі №6-2003цс15.

Одночасне застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов`язань за договором є неприпустимим.

Таким чином,у стягненніз відповідачкиштрафів,а саме 500 грн (фіксована частина) та 2094,1 грн(процентна складова) слід відмовити.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення позову в розмірі становить 40241,84 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19421,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 24,54 грн; заборгованості по комісії 8836,62 грн.; заборгованості за пенею 11959,68 грн;

Судові витрати у справі слід розподілити між сторонами в порядку ст. 141 ЦПК України.

До складу судовий витрат у даній справі входять витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. та витрати відповідача на залучення експерта.

Судові витрати позивача стягуються з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто у розмірі 1593,71 грн.

Відповідачем ініційовано проведення двох експертних досліджень, які використовували в процесі доказування, зокрема висновок експертного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа № 850 від 28.02.2020 року складеного експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім Засл. Проф. М.С. Бокаріуса витрати на проведеного якого склали 4898,40 грн. (а.с.135-137, том 1) та висновок судово-почеркознавчої експертизи № 912-915 від 30.09.2021 року, складеного старшим судовим експертом Полтавського відділення національного наукового центру судових експертиз ім Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, витрати на проведеного якого склали 12258,00 грн. (а.с.138-139, том 2).

За змістом п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, частину позовних вимог у задоволенні яких позивачу було відмовлено, суд тягує пропорційний до неї розмір судових витрат відповідача,, а саме 1638,60 грн.

Згідно ч 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Зважаючи на вищенаведеного, суд вважає, що в порядку ч.10 ст. 141 ЦПК України, слід зобов`язати позивача сплатити на користь відповідача різницю в судових витратах сторін по вказаній справі, яка складає 44,89 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13; 62; 81; 141; 258; 264; 265, 354 ЦПК України; -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 )на користьАкціонерного товариства«АКЦЕНТ-БАНК»,код ЄДРПОУ-14360080(адреса:вул.Батумська,11,м.Дніпро,49074)заборгованість закредитним договором№ ABH0RH149541247від 05.09.2016в розмірі 40241 грн. 84 коп. (сорок тисяч двісті сорок одну гривню вісімдесят чотири копійки), яка складається з наступного:

19 421,00 грн. - заборгованість за кредитом;

24,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

8 836,62 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

11 959,68 грн. - заборгованість за пенею.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ - 14360080 (адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 44 гривень 89 копійок (сорок чотири гривні вісімдесят дев`ять копійок).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Городівський