Рішення

від 17.07.2022 по справі 752/23427/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23427/21

Провадження № 2/752/3675/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання частини майна особистою приватною власністю, -

в с т а н о в и в:

у вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири, площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1422069580000);

- право на отримання від ОСОБА_2 половини ринкової вартості належної відповідачу частки у статутному капіталі Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Німекс» (НВТОВ «Німекс», ідентифікаційний код 22931242), яка дорівнює 56,25 грн. або 15 % статутного капіталу товариства;

- майнові права інтелектуальної власності, в обсязі, передбаченому ст. 424 Цивільного кодексу України (право спільної сумісної власності без виділу часток з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )та іншими співвласниками, яким такі права належать на момент подачі позову), на: торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_2 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_3 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_4 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_5 (дата подання заявки 09.08.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_6 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_7 (дата подання заявки 23.03.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_8 (дата подання заявки 20.01.2016); патент на промисловий зразок «балон з нержавіючої сталі для рідин», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_9 , дата з якої є чинними права на промисловий зразок 10.10.2016; патент на корисну модель «Фонтанчик питний універсальний для гігієнічного вживання питної води», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_10 , дата з якої є чинними права на корисну модель 27.08.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що 15.08.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. У період шлюбу сторонами набуто квартиру АДРЕСА_2 , титульним володільцем якої є відповідач.

Крім того, за період шлюбу сторонами набуто права на об?єкти інтелектуальної власності: на торговельну марку та промислові зразки.

Вказане майно та права на об?єкти інтелектуальної власності є об?єктами права спільної сумісної власності подружжя, у зв?язку із чим позивач звернулась до суду із позовом про розподіл такого майна у рівних частках між подружжям.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 129).

05.11.2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , в якій останній просив суд:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 55/100 частин двокімнатної квартири, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , поділивши її між сторонами;

- в порядку поділу майна: виділити ОСОБА_2 право власності на 35/100 частин квартири, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_1 право власності на 20/100 частин квартири, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 80/100 частин квартири, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 20/100 частин квартири, загальною площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Ѕ частину сплаченого ОСОБА_2 боргу у розмірі 399 899,26 грн. (т. 1 а.с. 134-143).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено про те, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 15.08.2014 року по 11.02.2021 року.

15.11.2016 року між ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого товариство зобов?язувалось передати у власність квартиру АДРЕСА_3 , із сплатою забезпечувального платежу у розмірі 2 332 781,43 грн.

17.11.2017 року між ПАТ «Банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0001006/3-2017, за умовами якого банк відкрив позичальнику непоновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 1 500 000 грн. для здійснення остаточних розрахунків з ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» за попереднім договором купівлі продажу від 15.11.2016 року.

17.11.2017 року між ПАТ «Банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 000/119-2017. за умовами якого в іпотеку банку передано майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .

21.12.2017 року між ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , за загальною ціною продажу 2 417 128,42 грн.

21.12.2017 року між між ПАТ «Банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 000/119-2017. за умовами якого в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2 .

У зв?язку із невиконанням взятих на себе зобов?язань за кредитним договором, 26.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. видано виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ПАТ «АБ «Кліринговий Дім» у розмірі простроченої заборгованості за процентами у розмірі 229 765 грн., строкової заборгованості за процентами 11 601,43 грн., простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 351 037,43 грн., строкової заборгованості по кредиту у розмірі 732 594,47 грн., що становить 1 324 998,33 грн.

04.12.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування грошових коштів у розмірі 1 500 000 грн., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стиблиною О.В., з метою здійснення розрахунків з банком та збереження квартири. З вказаних грошових коштів ОСОБА_2 виплачено 351 037,43 грн., простроченої заборгованості по кредиту та 732 594,47 грн. строкової заборгованості по кредиту.

ОСОБА_2 вважає, що оскільки вказані грошові кошти отримані останнім в дар та за їх рахунок виплачена кредитна заборгованість за спірну квартиру, відтак вказані грошові кошти не є спільним сумісним майном подружжя, платіж внесений відповідачем становить 44,8 % вартості квартири.

Також, зазначає, що в межах виконавчого провадження ОСОБА_2 сплачено прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 229 765 грн., строкову заборгованість за відсотками у розмірі 11 601,43 грн., внесок за вчинення виконавчого напису у розмірі 23 240 грн., а також основну винагороду приватного виконавця у розмірі 134 823,83 грн.

ОСОБА_2 зазначає, що з часу окремого проживання з ОСОБА_1 остання не сплачувала жодних боргових платежів за спірну квартиру, відтак вважає, що понесені витрати мають бути розподілені порівну між сторонами.

За вказаних обставин, ОСОБА_2 вважає, що наявні передбачені законом підстави для зменшення частки ОСОБА_4 до 20/100 частин в спільній сумісній власності та збільшення частки ОСОБА_2 до 35/100 частин.

05.11.2021 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на первісний позов, в якому викладено обставини, аналогічні тим, що викладені у у зустрічному позові (т. 2 а.с. 1-12).

18.01.2022 року подано відповідь на відзив ОСОБА_2 на первісний позов (т. 2 а.с. 105-109).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2022 року закрито підготовче провадження (т. 2 а.с. 113).

31.01.2022 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 115-123).

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, первісні позовні вимоги підтримав повністю, просив його задовольнити; у задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю.

Представник відповідача за первісним позовом просив відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

Заслухавши позиції представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд надходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини по суті справи.

15.08.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 1092, що вбачається з даних свідоцтва про шлюб від 15.08.2014 року (т. 1 а.с. 8).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 11.02.2021 року (т. 1 а.с. 152-153).

15.11.2016 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири (т. 1 а.с. 154-166), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною М.О., відповідно до п.п. 1.1 якого сторони зобов?язуються в строки, встановлені умовами п. 1.2 договору, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець зобов?язується передати у власність (продати) квартиру АДРЕСА_3 , з урахуванням майбутньої присвоєної поштової адреси об?єкту, а покупець зобов?язується прийняти цей об?єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі, визначеному попереднім договором.

Орієнтовна ціна основного договору за домовленістю сторін на дату укладення попереднього договору становить 2 332 781,43 грн.

17.11.2016 року ОСОБА_2 здійснено забезпечувальні платежі у розмірах 149 000 грн. та 89 500 грн. на користь ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» із призначенням платежу - забезпечувальний платіж за квартиру АДРЕСА_3 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 1378 від 15.11.2016 року, що стверджується квитанціями 17.11.2016 року (т. 1 а.с. 226).

17.02.2017 року ОСОБА_2 здійснено забезпечувальний платіж у розмірі 243 957,65 грн. на користь ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» із призначенням платежу - забезпечувальний платіж за квартиру АДРЕСА_3 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 1378 від 15.11.2016 року, що стверджується квитанцією від 17.02.2017 року (т. 1 а.с. 227).

17.05.2017 року ОСОБА_2 здійснено забезпечувальний платіж у розмірі 238 824,15 грн. на користь ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» із призначенням платежу - забезпечувальний платіж за квартиру АДРЕСА_3 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 1378 від 15.11.2016 року, що стверджується платіжним дорученням № 1 від 17.05.2017 року (т. 1 а.с. 225).

25.05.2017 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2016 року, яким змінено строки оплати частини забезпечувального платежу (т. 1 а.с. 169-170).

17.08.2017 року ОСОБА_2 здійснено забезпечувальний платіж у розмірі 215 848,76 грн. на користь ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» із призначенням платежу - забезпечувальний платіж за квартиру АДРЕСА_2 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 1378 від 15.11.2016 року, що стверджується платіжним дорученням № 1 від 17.08.2017 року (т. 1 а.с. 225).

13.12.2017 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири від 15.11.2016 року, яким уточнено орієнтовну ціну основного договору та встановлено її у розмірі 2 388 414,26 грн. (т. 1 а.с. 172-173).

17.11.2017 року між ПАТ «Акціонерний банк «Кліринговий Дім» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0001006/3-2017, за умовами п. 2.1 якого банк 17.11.2017 року відкриває позичальнику непоновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 1 500 000 грн. для здійснення остаточних розрахунків з ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» за попереднім договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , (поштова адреса: АДРЕСА_4 ). Термін користування кредитом до 16.11.2020 року (т. 1 а.с. 174-182).

17.11.2017 року ПАТ «АБ «Кліринговий Дім» здійснено переказ грошових коштів у розмірі 1 451 283,70 грн. отримувачу - ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент» із призначенням платежу - кредит за кредитним договором № 0001006/3-2017 від 17.11.2017 року, що стверджується меморіальним ордером № 6967901/17 від 17.11.2017 року (т. 1 а.с. 228).

17.11.2017 року між ПАТ «Акціонерний банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 000/119-2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., за умовами п.п. 1.1 якого для забезпечення виконання зобов?язань іпотекодавця за кредитним договором № 0001006/3-2017 від 17.11.2017 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 передає в іпотеку банку майнові права на квартиру АДРЕСА_3 (поштова адреса: АДРЕСА_4 ) (т. 1 а.с. 183-190).

21.12.2017 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною М.О., за умовами п. 1 якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність від продавця квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 191-196).

Загальна ціна продажу квартири становить 2 417 128,42 грн. (п. 7 договору).

21.12.2017 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , що вбачається з даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна від 18.03.2021 року (т. 1 а.с. 48-49).

21.12.2017 року між ПАТ «Акціонерний банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 000/156-2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., за умовами п.п. 1.1 якого для забезпечення виконання зобов?язань іпотекодавця за кредитним договором № 0001006/3-2017 від 17.11.2017 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний банк «Кліринговий дім» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 передає в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 197-204).

З наведеного вбачається, що у період з 17.11.2016 року по 17.11.2017 року сплачено загальну вартість квартири відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2017 року у розмірі 2 388 414,26 грн.

Встановленим судом фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України та ЦК України зокрема, в частині щодо права особистої приватної власності на майно, яке набуте під час шлюбу, спільної сумісної власності подружжя, здійснення останнім цього права, способів та порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно частини першої статті 21 СК України шлюб - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 2 статті 60 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело та час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Такий правовий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

На противагу цьому слід зазначити, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Судовим розглядом встановлено, що спірна квартира придбана сторонами спору у період зареєстрованого шлюбу. Джерело походження грошових коштів - спільні кошти подружжя ОСОБА_5 , а також за рахунок залучених кредитних коштів відповідно до кредитного договору, укладеного ОСОБА_2 з ПАТ «АБ «Кліринговий дім» 17.11.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що вартість спірної квартири виплачена у повному обсязі у період часу з 17.11.2016 року по 17.11.2017 року у розмірі 2 388 414,26 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 щодо зміни часток у спільній сумісній власності подружжя на спірну квартиру, за рахунок виплати останнім кредитної заборгованості за кошти, отримані за договором дарування, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).

Відтак, законом чітко окреслено випадки, за яких можливо відступити від рівності часток подружжя у спільній сумісній власності, перелік яких є вичерпним та регулюється положеннями ст.ст. 70,71 СК України.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що спірна квартира була придбана подружжям у період перебування у шлюбі, за рахунок спільних грошових коштів, а тому є їх спільною сумісною власністю, відтак частки сторін є рівними, а підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України у суду відсутні.

Обставини ж, на які посилається позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , зокрема, щодо самостійної виплати кредитних коштів, залучених для сплати повної вартості спірної квартири, регулюються положеннями ст. 544 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, висловленої колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 року у справі № 755/16464/20, відповідно до частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна (пункти 23, 24 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Внаслідок придбання подружжям квартири у кредит боргові зобов`язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той з подружжя, який підписав договір.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Виконання кредитних зобов`язань, які виникли у обох з подружжя, за рахунок коштів одного з них (у тому числі і частково) може бути підставою для вимог до іншого подружжя, в тому числі і за правилами статті 544 ЦК України.

Так, відповідно до статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Зазначена компенсація може бути стягнута лише у разі погашення за особисті кошти кредитної заборгованості, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеним у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16 та постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 712/6574/16-ц (провадження № 61-17824св18).

Об?єктами права спільної сумісної власності подружжя, заявленими до розподілу, також є об?єкти права інтелектуальної власності, а саме: майнові права інтелектуальної власності, в обсязі, передбаченому ст. 424 Цивільного кодексу України (право спільної сумісної власності без виділу часток з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )та іншими співвласниками, яким такі права належать на момент подачі позову), на: торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_2 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_3 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_4 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_5 (дата подання заявки 09.08.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_6 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_7 (дата подання заявки 23.03.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ІНФОРМАЦІЯ_1», право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_8 (дата подання заявки 20.01.2016); патент на промисловий зразок «балон з нержавіючої сталі для рідин», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_9 , дата з якої є чинними права на промисловий зразок 10.10.2016; патент на корисну модель «Фонтанчик питний універсальний для гігієнічного вживання питної води», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_10 , дата з якої є чинними права на корисну модель 27.08.2019 року, та право на отримання від ОСОБА_2 половини ринкової вартості належної відповідачу частки у статутному капіталі Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Німекс» (НВТОВ «Німекс», ідентифікаційний код 22931242), яка дорівнює 56,25 грн. або 15 % статутного капіталу товариства.

У вказаній частині первісних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу № 2 зборів учасників НВТ ОВ «НІМЕКС» від 07.05.2009 року, ОСОБА_2 увійшов до складу учасників НВТ ОВ «НІМЕКС» (т. 2 а.с. 16-17).

Тобто, ОСОБА_2 набув статусу учасника НВТ ОВ «НІМЕКС» 07.05.2009 року, тобто, до укладення шлюбу з ОСОБА_1 .

Відтак, первісна позовна вимога про виплату половини вартості внесеного майна не підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що період шлюб сторін, ОСОБА_2 зареєстровано право на об?єкт інтелектуальної власності - винахід - зразок «балон з нержавіючої сталі для рідин», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_9 , дата з якої є чинними права на промисловий зразок 10.10.2016 р., що стверджується в тому числі договором про розподіл прав на об?єкти права інтелектуальної власності, укладеним 22.11.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дячук О.Б.(т. 2 а.с.18-26).

Крім того, ОСОБА_2 набуто право власності на патент на корисну модель «Фонтанчик питний універсальний для гігєнічного вживання питної води», номер реєстрації патенту 136516, дата з якої є чинними права на корисну модель 27.08.2019 року, а також право власності на знаки для товарів та послуг, а саме: торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_2 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_3 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_4 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_5 (дата подання заявки 09.08.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_6 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_7 (дата подання заявки 23.03.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ІНФОРМАЦІЯ_1», право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_8 (дата подання заявки 20.01.2016).

Матеріалами справи стверджується, що право власності на знаки для товарів та послуг, права на патенти на промисловий зразок та корисну модель набувались ОСОБА_2 у період шлюбу сторін, з спільні кошти подружжя, в інтересах сім?ї. Вказані обставини випливають із даних виписок по рахунку ОСОБА_1 , відкритому у АТ «Райффайзен Банк Аваль», рахунок № НОМЕР_11 , за період 2015-2016 роки, з яких вбачається, що діяльність останньої пов?язана з зареєстрованими торговельними марками та патентами; довідкою за формою ОК5, сформованою 19.03.2021 року засобами автоматизованої системи Пенсійного фонду України, з якої слідує, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Сібболь Україна».

З наведеного слідує, що зазначені вище об?єкти права інтелектуальної власності є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 , а відтак, підлягають поділу у рівних частках між останніми, в обсязі, передбаченому ст. 424 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ) право власності на Ѕ (одну другу) частину квартири, площею 79,8 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1422069580000).

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ) право власності на майнові права інтелектуальної власності, в обсязі, передбаченому ст. 424 Цивільного кодексу України (право спільної сумісної власності без виділу часток з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )та іншими співвласниками, яким такі права належать на момент подачі позову), на: торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_2 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_3 (дата подання заявки 05.10.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_4 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_5 (дата подання заявки 09.08.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_6 (дата подання заявки 08.07.2016); торговельну марку (знак для товарів і послуг) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_7 (дата подання заявки 23.03.2017); торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ІНФОРМАЦІЯ_1», право володільця реєстрації якого засвідчено свідоцтвом НОМЕР_8 (дата подання заявки 20.01.2016); патент на промисловий зразок «балон з нержавіючої сталі для рідин», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_9 , дата з якої є чинними права на промисловий зразок 10.10.2016; патент на корисну модель «Фонтанчик питний універсальний для гігієнічного вживання питної води», номер реєстрації (патенту) НОМЕР_10 , дата з якої є чинними права на корисну модель 27.08.2019 року.

У іншій частині позову - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання частини майна особистою приватною власністю, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 ) судовий збір у розмірі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2022 року.

Суддя: