Рішення

від 17.06.2022 по справі 202/3966/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3966/20

Провадження №2/202/80/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря судового засідання Загвоздкіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» про захист прав споживачів та визнання умови кредитного договору недійсною,-

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом за результатом розгляду якого просив: 1) визнати недійсним з 6 грудня 2019 року пункт 4.2. Додатку №1 до Договору кредиту та страхування №Z29.00403.006036073, укладеного 6 грудня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , яким передбачено щомісячну оплату ОСОБА_1 за обслуговування кредиту у розмірі 1,90 % від початкової суми кредиту; 2) застосувати наслідки недійсності правочину, а саме зарахувати сплачені ОСОБА_1 кошти в рахунок дострокового погашення суми кредиту по договору, укладеного 6 грудня 2019 року.

Заявлені вимоги були обґрунтовані тим, що 6 грудня 2019 між позивачем, як позичальником, АТ «Ідея Банк», як кредитодавцем, та ТОВ «Нью Файненс Сервіс», як страховим агентом, було укладено договір кредиту та страхування №Z29.00403.006036073. Згідно умов вказаного правочину позивач отримав на власні потреби 500000,00 грн. строком до 6 грудня 2022 року зі сплатою за користування кредитом змінюваної процентної ставки 15 % річних. Того ж дня, позивачем та представником банку було підписано паспорт споживчого кредиту Додаток №1 до Договору кредиту та страхування №Z29.00403.006036073, відповідно до умов якого щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості складає 1,90 % від початкової суми кредиту. Крім того у додатку № 1 зазначено, що орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 965959,58 грн., реальна річна процента ставка, відсоток річних 70,30982972.

Позивач зазначає, що його зобов`язали підписати додаткову угоду №1, зі змістом якої він не ознайомився, оскільки поспішав та довірився представнику банка. Таким чином, позивач вважав, що умови кредитного договору було передбачено саме змістом кредитного договору, а не паспортом споживчого кредитування.

Позивач вважав, що з боку банку було застосовано нечесну підприємницьку діяльність, більш того вважав, що договір та додаток до нього було підписано особами не уповноваженими вчиняти відповідні дії. Позивач вважав, що його було введено в оману працівниками банку.

Також, позивач посилався на те, що сплата щомісячної комісії за обслуговування кредиту є незаконною умовою кредитного договору.

Повністю заперечуючи проти заявлених вимог представник банку зазначив про їх безпідставність та недоведеність. Додатково зазначив, що сторони узгодити усі істотні умови кредитного договору про що свідчать їхні підписи. Розгляд справи просив проводити у відсутність представника.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 6 грудня 2019 між позивачем, як позичальником, та АТ «Ідея Банк», як кредитодавцем, та ТОВ «Нью Файненс Сервіс», як страховим агентом, було укладено договір кредиту та страхування №Z29.00403.006036073. Згідно умов вказаного правочину позивач отримав на власні потреби 500 000,00 грн. строком до 6 грудня 2022 року зі сплатою за користування кредитом змінюваної процентної ставки 15 % річних.

Пунктом 4 вказаного договору сторони передбачили, що в Додатку №1, що є невід`ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; б) графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

6 грудня 2019 року позивачем та представником банку було підписано додаток №1 до Договору кредиту та страхування №Z29.00403.006036073 (паспорт споживчого кредиту). За змістом якого визначено, що загальні витрати за кредитом складають 965959,58 грн.; плата за обслуговування кредитної заборгованості 1,90 % щомісячно від початку суми кредиту; процентна ставка, відсотків річних 15, тип процентної ставки змінювана; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 70,30982972.

Пунктом 5 «порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення» паспорта споживчого кредиту передбачено, що сума щомісячного платежу складає 26832,00 грн. з яких погашення суми кредиту - від 10964,94 грн. до щомісячного збільшення до 17128,40 грн., процентів за користування кредитом - від 6367,06 грн. до 211,18 грн. У розділі платежі за додаткові та супутні послуги банку: за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту - містяться прочерки, у графі 7.4 «інші послуги банку» сума щомісячного платежу становить 9500,00 грн., загальна сума 342000,00 грн.

Вказана сума 9500,00 грн. є 1,90 % від тіла кредиту (500000х1,90%=9500), тобто сумою передбаченою п.4.2. (плата за обслуговування кредитної заборгованості).

В той же час, ані в договорі, ані в паспорті банком не зазначено та не роз`яснено позичальнику які саме послуги здійснюються Банком на користь позичальника і що входить в «інші послуги банку» про що свідчить сам договір та додаток до нього.

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частина 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», у редакції чинній на момент укладення правочину (далі - 1734-VIII), визначає наступні терміни:

- договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

- загальна вартістькредиту дляспоживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом;

- загальні витратиза споживчимкредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та іншіобов`язкові платежіза додатковіта супутніпослуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ № 1734-VIII - у договорі про споживчий кредит, окрім іншого, зазначаються: загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.

При цьому, згідно з частинами першою та другою статті 11 вказаного закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 1.5 договору кредиту та страхування від 6 грудня 2019 року позичальнику встановлена плата за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості та зазначена в пункті 5 додатку № 1 до договору (Інші послуги банку), а саме: обслуговування кредитної заборгованості - пункт 4.2. додатку №1 у розмірі 1,90 % щомісячно від початкової суми кредиту, що відображено у п.7.4. як інші послуги банку з щомісячною сумою до сплати у розмірі 9500,00 грн. та загальною сумою 342000,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що ні в договорі, ні в паспорті споживчого кредиту банком не зазначено та не роз`яснено позичальнику, які саме послуги здійснюються банком на користь позичальника і що входить в «інші послуги банку». При тому, що у розділі платежі за додаткові та супутні послуги банку: за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту - містяться прочерки.

Сторона банку не скористалась своїм правом та не надала інформацію суду що саме входить в «інші послуги банку» розмір яких становить 342000,00 грн., які саме послуги банк здійснював/здійснюватиме на відповідну суму.

Відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що при укладенні договору кредиту та страхування позивачу встановлено щомісячну плату за послугу банку, як «інша послуга банку» при цьому ні в договорі, ні в паспорті споживчого кредиту банком не зазначено та не роз`яснено позичальнику, які саме послуги здійснюються банком на користь позичальника і що входить в «інші послуги банку». При цьому «інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку» мають сплачуватись саме відповідно до умов кредитного договору.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29 червня 2022 року в справі справа № 639/907/20 (провадження № 61-11790св21).

Враховуючи, що надання «інших послуг», за вказану плату, умовами договору не передбачено, такий пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню недійсним.

Посилання позивача, що договір та додаток до нього було підписано особами не уповноваженими вчиняти відповідні дії, а також те, що його було введено в оману працівниками банку судом відхиляються з огляду на недоведеність відповідних обставин.

Твердження позивача, що сплата щомісячної комісії за обслуговування кредиту є незаконною умовою кредитного договору судом відхиляється, оскільки за матеріалами справи судом не встановлено, що умовами кредитного договору було встановлено будь-яку комісію за надання кредиту.

Вимога позивача про зарахування сплачених ОСОБА_1 коштів в рахунок дострокового погашення суми кредиту по договору та страхування №Z29.00403.006036073, укладеного 6 грудня 2019 року задоволенню не підлягає з огляду на відсутність жодного доказу здійснення оплати позивачем, як позичальником, на погашення кредитного договору.

Враховуючи встановлені судом у справі обставини, а також норми законодавства, суд вважає, що позов має бути задоволено частково.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню частково.

Керуючись, ст. ст. 4, 11, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (ЄДРПОУ 19390819, м.Львів, вул. Валова, 11), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (ЄДРПОУ 39691431, м.Київ, вул. Васильківська, 11) про захист прав споживачів та визнання умови кредитного договору недійсною.

Визнати недійсним з 6 грудня 2019 року пункт 4.2. Додатку №1 до Договору кредиту та страхування №Z29.00403.006036073, укладеного 6 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , яким передбачено щомісячну плату ОСОБА_1 за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,90 % від початкової суми кредиту.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20 червня 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін