Ухвала

від 28.07.2022 по справі 991/2277/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/2277/22

провадження №11-сс/991/208/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01 квітня 2015 року.

Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні клопотання мотивовані відсутністю за вимогами КПК підстав для застосування до підозрюваного такої спеціальної правової процедури як здійснення спеціального досудового розслідування, оскільки детективом не вжито заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного та не доведено існування обставин, які б стали підставою для міжнародного розшуку ОСОБА_6 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, висновки якої не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати вищевказану ухвалу та постановити нову, якою клопотання задовольнити.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим його обґрунтовано оголошено у міжнародний розшук, а тому наявні підстави для здійснення стосовно нього спеціального досудового розслідування.

На переконання прокурора відповідно до вимог ст.297-1297-4 КПК для отримання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування має бути доведено факт оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, що підтверджується постановою детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) від 26 травня 2022 року про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук.

З урахуванням зазначеного прокурор вважає помилковими висновки слідчого судді щодо необхідності вжиття детективом заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного та доведення існування обставин, що стали підставою для міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 .

Позиції учасників апеляційного провадження.

Учасники апеляційного провадження у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Прокурор подав до суду заяву в якій висловив позицію про необхідність задоволення апеляційної скарги, а також просив здійснювати її розгляд без його участі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав до суду письмове клопотання, в якому зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу законною, просив розгляд апеляційної скарги проводити без його участі та відмовити в її задоволенні. При цьому зазначив про хибність висновків слідчого судді щодо набуття особою статусу підозрюваного, а також заперечував факт перебування ОСОБА_6 у міжнародному розшуку.

Суд вважає, що розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін кримінального провадження з огляду на положення ч.4 ст.405 КПК, за умови, що обидві сторони письмово висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги, з урахуванням поданих ними клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмеження прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно з положеннями ст.64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану та забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль судом апеляційної інстанції на виконання завдань кримінального провадження. Враховуючи наведене апеляційний розгляд проведено без участі сторін.

Мотиви суду.

Виходячи зі змісту Глави 24-1 КПК до спеціальних порядків кримінального провадження, тобто тих проваджень, що передбачають диференціацію процесуальної форми, належить спеціальне досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, з урахуванням положень глави 24-1 КПК (ч.1 ст.297-1 КПК).

За вимогами ч.1 ст.297-4 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Також, при вирішенні питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення (ч.2 ст.297-4 КПК).

Колегією суддів встановлено, що слідчим суддею під час розгляду клопотання детектива про здійснення спеціального досудового розслідування не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування поданого клопотання детектив послався на те, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01 квітня 2015 року. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3, 5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 КК.

Так, з наданих суду матеріалів провадження вбачається,що 24травня 2022року вмежах вказаногокримінального провадженняу відповідностідо вимогст.111,ч.1ст.278,ч.1,2ст.135КПК ОСОБА_6 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.27,ч.5ст.191КК.Разом зцим, вручитизазначене повідомленняпро підозруособисто ОСОБА_6 виявилося неможливим,відтак повідомленнявручено йогодружині ОСОБА_8 .Водночас, органом досудового розслідування вживалися заходи із виклику ОСОБА_6 для проведення слідчих та процесуальних дій.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_9 від 26 травня 2022 року оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 .

Оскільки ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК, щодо якого передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, детектив НАБУ просив слідчого суддю надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 .

Слідчий суддя відмовляючи в задоволенні клопотання виходив з того, що детективом не вжито заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного та не доведено існування обставин, які б стали підставою для міжнародного розшуку ОСОБА_6 .

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів з таким висновком не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

За положеннями ст.297-2 КПК з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Крім того, даною нормою закону передбачено, що у клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування прокурор або слідчий повинен зазначити, серед іншого, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук; виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Слід констатувати,що КПКжодним чиномне обумовлюєухвалення судовогорішення пронадання дозволуна здійсненняспеціального досудовогорозслідування доведеністюіснування обставин, які б стали підставою для міжнародного розшуку, проте визначає необхідність доведення оголошення підозрюваного у такий розшуку (ч.1 ст.297-4 КПК).

Якщо підчас досудовогорозслідування місцезнаходженняпідозрюваного невідомеабо вінвиїхав та/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії Україничи замежами Українита нез`являєтьсябез поважнихпричин навиклик слідчого,прокурора заумови йогоналежного повідомленняпро такийвиклик,слідчий,прокурор оголошуєрозшук такогопідозрюваного.До оголошенняпідозрюваного врозшук слідчий,прокурор зобов`язанийвжити заходівщодо встановленняйого місцезнаходження (ч.1 ст.281 КПК).

Разом з цим, чинний КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч.2 ст.281 КПК при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову.

У подальшому (після оголошення розшуку підозрюваного) його здійснення може бути доручено оперативним підрозділам (ч.3 ст.281 КПК).

З аналізу зазначеної статті вбачається, що факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч.1 ст.297-4 КПК покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук.

За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст.281, ч.1 ст.297-4 КПК.

Таким чином, на момент прийняття слідчим суддею оскаржуваної ухвали за наслідками розгляду клопотання і на теперішній час ОСОБА_6 є оголошеним у міжнародний розшук, оскільки таке рішення, відповідно до ст.281 КПК прийняте у межах компетенції уповноваженою посадовою особою держави, де здійснюється кримінальне провадження щодо відповідної особи.

Отже, з урахуванням наявної в матеріалах клопотання постанови детектива НАБУ від 26 травня 2022 року про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук, колегія суддів вважає доведеними факти як оголошення особи в міжнародний розшук, так і наявності передбаченої ст.297-4 КПК умови для отримання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.

У той же час положенням ч.7 ст.110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

На переконання колегії суддів, з урахуванням положень ст.297-4 КПК, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та ставить під сумнів законність постанови детектива, якою здійснення міжнародного розшуку підозрюваного доручено детективам НАБУ.

Тож завказаних обставинслідчий суддяз оглядуна встановленуним обґрунтованістьпідозри ОСОБА_6 ,набуття нимстатусу підозрюваногов кримінальномупровадженні,наявної постановидетектива пройого оголошенняв міжнароднийрозшук,помилково обґрунтуваввідмову взадоволенні клопотаннявідсутністю доказів,які підтверджуютьфакт існуванняобставин,які бстали підставоюдля міжнародногорозшуку ОСОБА_6 та не вжиттям детективом заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Серед іншого за положеннями КПК під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення (ч.2 ст.297-4 КПК).

Заперечення захисника на апеляційну скаргу прокурора щодо відсутності у ОСОБА_6 статусу підозрюваного, були предметом розгляду слідчим суддею, з висновками якого погоджується колегія суддів. Ухвала слідчого судді в цій частині є обґрунтованою та ніким не оскаржується.

Зважаючи на викладене, відповідно до ч.1 ст.412 КПК, колегія суддів вважає встановлені порушення вимог кримінального процесуального закону істотними та такими, які перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із вимогами прокурора щодо необхідності скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, та вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2022 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити, дозволити здійснювати спеціальне досудове розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01 квітня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3