Ухвала

від 31.07.2022 по справі 474/1108/21

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №474/1108/21

Провадження № 2/474/8/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.22року

Врадіївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Фасій В.В., при секретарі Багрін Н. А., розглянувши матеріали справи за позовною заявою АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об`єм природного газу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Фасій В.В. перебуває вищевказана цивільна справа, у якій відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

14.07.2022 року від представника позивача, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання, в якому вона клопотала про залучення до участі у вказаній справі, в якості співвідповідача ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що остання зареєстрована та проживає за адресою по АДРЕСА_1 , за якою позивачем було здійснено нарахування не облікованих (донарахованих) об`ємів природного газу, та вона ж була присутня під час складання акту про порушення та інших документів, підписувала їх. Про що також стверджувала у своїх поясненнях відповідач ОСОБА_1 , вказуючи що споживачем послуг є фактично її мати ОСОБА_3 .

На підставі п.5ч.1ст.36,ч.1ст.39КПК Україниголовуючим суддею Фасій В.В. заявлено самовідвід у вказаній справі, з огляду на наявність обставин, які можуть викликатисумнів унеупередженості таоб`єктивності судді привирішенні справи, оскількивважає,що публічні образи та поширення недостовірної інформації ОСОБА_2 в інтернет ресурсі щодо судді, її посилання у справі №474/475/18 на зроблені нею висновки, щодо впливу суддею Фасій В.В. на інших суддів районного суду, щодо можливих домовлений судді з ПП ВКП «Каро» по справі, щодо упередженого ставленні судді до неї, та з огляду на публікації зроблені сторонніми спостерігачами (громадськими об`єднаннями) в ДЗМІ, предметом яких виступає штучно створена конфліктна ситуація ОСОБА_2 з суддею Фасій В.В., що сторонні спостерігачі розцінюють як вплив на суд, з метою прийняття рішення в інтересах останньої, є наявнимиобставинами,що можутьвикликати сумнів у неупередженості судді, як у позивача, відповідача, так і у стороннього спостерігача, при розгляді та вирішенні цього цивільного провадження.

У своїйпрактиці Європейськийсуд зправ людинирозмежував суб`єктивнийта об`єктивнийпідходи добезсторонності тавказав на можливість її перевірки різними способами. Так, рішенням у справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 року, п. 30) зазначено, що, не дивлячись нате,що безсторонністьзазвичай означаєвідсутність упередженнячи схильності,її відсутністьчи,навпаки,наявність можебути перевіренарізними способамивідповідно допункту 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повиннене тількичинитися,повинно бутитакож видно,що воночиниться (справа «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Згідно Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001р. (далі - Висновок №1), у п.12, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Крім того, при постановленні даної ухвали, враховано й те, що відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, що затверджений ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року, ратифікованоїзаконом від 17.07.1997 року №475/97-ВР(далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивногокритерію,особиста безсторонністьсуду презюмується,поки ненадано доказівпротилежного (рішенняу справі«Ветштайн протиШвейцарії» (Wettsteinv.Switzerland),пункт 43).

Стосовно об`єктивногокритерію означає,що привирішенні того,чи єу ційсправі обґрунтованіпричини побоюватися,що певнийсуддя бувнебезсторонній,позиція заінтересованоїособи єважливою,але невирішальною.Вирішальним жеє те,чи можнавважати такіпобоювання об`єктивнообґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (CastilloAlgarv.Spain), від 28 жовтня 1998 року, п.45). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 06 вересня 2005 року, надаючи тлумачення поняттю «неупередженість» суду, в сенсі статті 6 Конвенції, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення (п.81).

Так, на запит судді до канцелярії суду щодо надання інформації про відводи (самовідводи) судді Фасій В.В. заявлені у справах, в яких стороною була ОСОБА_3 , канцелярією суду були надані копії документів (заява про самовідвід у справі 474/746/19 та ухвала Доманівського районного суду з ДЄРСР за результатами її вирішення; заява про самовідвід у справі №474/69/19 та ухвалу Первомайського міськрайонного суду з ДЄРСР за результатами її вирішення; ухвала про відмову у задоволенні відводу та ухвала про задоволення самовідводу у справі №474/475/18; ухвала про задоволення самовідводу у справі №474/219/21; ухвала про задоволення самовідводу у справі № 474/459/21. Також було надано диск з відеозаписом трансляції з каналу ютуб у справі 474/990/17 та копію звернення судді Фасій В.В. до ВРП в межах цієї справи) з яких було встановлено наступне.

Так, ОСОБА_2 під час слухань, за її участі, цивільних та кримінальних справ Врадіївським районним судом, у складі головуючого судді Фасій В.В., штучно створила конфлікту ситуацію з суддею Фасій В.В., оскільки :

У цивільнійсправі №474/475/18вона заявилавідвід головуючомусудді ФасійВ.В., посилаючись на наявність обставин з яких на її думку суддя має бути відведений від участі у даній справі, а саме:

1) наявність у діях головуючого судді корупційної складової, оскільки: він не спростував та не надав належної відповіді на звинувачення щодо зайняття ним підприємницькою діяльністю, викладені у статті написаній ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка була розміщена на інтернет ресурсі «Миколаївська правда», та зроблений на підставі цієї статті відповідачем ОСОБА_2 , як керівником осередку «Журналісти проти корупції», висновок,що головаВрадіївського районногосуду берена себевідповідальність устворенні новогозаконодавства про самоврядування, бо при прийнятті рішення у справі №474/177/16-цвстановленоновийрегламент районноїрадищодо прийняттярішеннякомісіями ради які стали правомірними при голосуванні половини депутатської комісії, та прийняття ним рішення по копії документу.

2) в ухвалі про відвід судді по справі №474/1024/14ц стороною якої був ОСОБА_5 суддя ФасійВ.В.погодився зтим,що впливаєна іншихпрацівників судупри прийняттіними судовихрішень та в ухвалі про відвід у справі №474/1233/14ц у якій знову ж стороною був ОСОБА_5 погодився з твердженням заявника про те, що він є учасником Миколаївської мафії, бо не спростував заяви про це;

3) у судових засіданнях під час слухання справи №474/990/17 за позовом ОСОБА_2 про захист четсі та гідності не заперечувавпроти звинуваченьсвідків настороні позивача- ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в яких вони звинувачували суддю ОСОБА_8 у втручанні в роботу інших суддів цього суду, отриманняним подарунку чинеправомірної,неправомірному використаннінерухомості належнійіншій особі,зверхньої поведінкисудді при винесенні завідомо неправосудних рішень, незаконному засудженні ОСОБА_6 , та поширювалиіншу негативнуінформацію, а викликав лише наряд поліції, чим на її, ОСОБА_2 , думку демонструє свою силу та зверхність.

4) про політичну упередженість до неї зі сторони судді, та розцінення її як політичного конкурента;

5) посилалася, що рішення у справі №474/475/18 ще не прийнято, а ОСОБА_9 заявляє що вонайому програла330тис.грн.,що на її думку свідчить про можливу домовленість з судом про задоволення позову, з чим вона ніяк не може погодитися;

Та вона ж після засідання у цій же справі №474/475/18, заявляла, що розуміє, що заявленням відводу судді, нажила собі в його особі ще одного ворога;

Ці ж обставини, на які посилалася ОСОБА_2 під час заявлення відводу судді у справі №474/475/18 суд визнав такими, що свідчать про наявність штучно створеного конфлікту ОСОБА_2 , в зв`язкуз чимголовуючий суддяФасій В.В.заявив самовідвід у справі№474/475/18 за позовною заявою приватного підприємства «Виробничо комерційне підприємство «Каро» до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної знищенням майбутнього врожаю 2018 року в сумі 323852,07 грн., який ухвалоюсуду від 26.12.2018р. було задоволено з метоюусуненнябудь-якихсумнівіввучасників судовогорозглядутасторонніх спостерігачівщодооб`єктивностітанеупередженостісудді привирішенніданоїсправи,втомучислі щодоможливогосуб`єктивногоставленнядовідповідача ОСОБА_2 (ухвали про задоволення самовідвіду від 26.12.2018р. додаються).

Суддею Фасій В.В. також було заявлено заяву про самовідвід у справі № 474/746/19 за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_11 на постанову про закриття кримінального провадження №12018150200000208 від 31.05.2019р., яка ухвалою слідчого судді Доманівського районного суду була задоволена (заява про самовідвід, ухвала слідчого судді Доманівського районного суду від 22.08.2019р., та ухвала цього ж суду по виправлення описки у цій справі додаються);

Також Ухвалою Первомайського міськрайонного суду від 17.09.2019р. була задоволена заява про самовідвід судді Фасій В.В. у справі №1-кс/474/126/19 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого (копія заяви судді про самовідвід та ухвали за результатами її вирішення додаються);

16.04.2021 р. суддею Врадіївського районного суду Сокол Ф. Г. задоволена була і заява про самовідвід судді Фасій В.В. в межах кримінальної справи №474/219/21 за скаргою ОСОБА_2

21.07.2021 року ухвалою суду також було задоволено заяву про самовідвід судді Фасій В.В. у цивільній справі 474/459/21, в якій ОСОБА_3 виступала представником за довіреністю позивача (чоловіка) ОСОБА_12 .

З огляду на те, що головуючим суддеюФасій В.В. вже заявлялися заяви про самовідвід у справах в яких стороною була ОСОБА_2 , з наведених підстав, які булизадоволені,ці обставиниможуть такожвикликати сумнівиу сторонніхспостерігачів,з приводу заявленнясамовідводу суддеюв однихсправах,в якихстороною є ОСОБА_2 ,їх задоволеннята продовженняним розглядуінших справза їїж участі.

У справіза позовом ОСОБА_2 доПП «Редакціягазети «ВісникВрадіївщини»,Врадіївської філіїГО «Всеукраїнськеоб`єднання учасниківбойових дій» про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди (474/990/17), об`єктами критики в якій також виступали заявник ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в якій ОСОБА_2 намагалася спростувати статтю опубліковану щодо неї, свідки на стороні позивача - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після оголошення головуючим Фасій В.В. про закінчення їх допиту як свідків, незважаючи на попередження головуючого, у присутності інших учасників процесу та вільних слухачів, а також осіб які переглядали онлайн - трансляцію судового засідання на інтернет-порталі «ютуб» у січні 2018 року, почали на підвищених тонах викрикувати, що суддя ОСОБА_8 неупереджений, має до них неприязні відносини, висували звинувачення у порушенні корупційного законодавства, незаконному використанні службового авто, та посилалися на статтю опубліковану ними щодо судді в «Миколаївській правді». Після закриття судового засідання разом з позивачем продовжували викрикувати гасла «ганьдьба, корупціонери». В межах цієї справи мало місце і звернення судді ОСОБА_8 з повідомлення про тиск на суддю до Вищої ради правосуддя, генеральної прокуратури України.

Штучно створений ОСОБА_2 з суддею Фасій В. В. конфлікт вже викликає сумніви в сторонніх спостерігачівщодо об`єктивностітанеупередженостісудді привирішеннісправ, вяких стороноює ОСОБА_2 , та продовжує бути предметом публічного обговорення та статтей в ДЗМІ, іншими громадськими осередками, про щосвідчить такожстаття опублікована філією «Врадіївка» громадської організації «Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій» на шпальтах районної газети «Вісник Врадіївщини» №3 від 09.01.2019р. «Що ховається за ширмою активізму чи як активісти цькують правоохоронні та судові органи», в якійостанні критикуютьдії ОСОБА_2 ,та розцінюютьїх,як тискна судові,правоохоронні органи зметою схилитидо прийняттярішень насвою користь (копія публікації в газеті додається)

Крім того ОСОБА_2 , відповідно до витягу з журналу обліку особистого прийому громадян головою Врадіївського районного суду, під часособистого прийомугромадян головоюсуду ОСОБА_8 ,зверталася зпитання неправомірноїповедінки підприємством«Каро» тайого очільником,в т.ч.щодо самозахватуземель,та спонукаласуддю назайняття позиціїпроти цьогопідприємства (витяг з журналу особистого прийому громадян додається).

Хоча Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу дотриманню аналізованих принципів як невід`ємної складової права на справедливий суд, практичне застосування яких

Рішенням у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії» від 23.05.1993 р. ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 р.). А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

За такого, з огляду на досліджені докази, надані на обгрунтованість самовідводу та встановлені з них обставини (статтю «Влаштував свинство і беззаконня врадіївські активісти про голову місцевого суду» розміщену на інтернет сайті «Миколаївська правда», автором якої є ОСОБА_13 ОСОБА_5 , про що останні стверджували як в ході розгляду справи №474/990/17 за позовом ОСОБА_2 , так і про що останні стверджували і у самій статті; ДВД- диск з відеозаписом онлайн трансляції судового засідання на каналі «ю-туб» у цивільній справі №474/990/17 від 25.01.2018р. в якій ОСОБА_13 , ОСОБА_5 після закінчення їх допиту як свідків, публічно висловлювалися негативно в адресу судді та звинувачували його в корупційних схемах, отриманні неправомірної вигоди, тощо; звернення судді Фасій В.В. з приводу такої поведінки свідків сторони позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя, генерального прокурора України (копія звернення зроблена з сайту ВРП), статтю в газеті «Вісник Врадіївщини» №3 від 09.01.2019р., в якій штучно створена конфліктна ситуація ОСОБА_2 з суддею Фасій В.В, стала приводом публічного обговорення, та в якій ГО «Всеукраїнське об`єднання учасників бойових дій» публічно критикують таку діяльність ОСОБА_2 з ОСОБА_5 .. ОСОБА_4 та розцінюють її як тиск на судові органи з метою схилити суд до прийняття рішень на його користь; ухвала про відвід заявлений ОСОБА_2 у справі №474/475/18, в якій вона звинувачувала суддю у домовленостях з ПП ВКП «Каро» та впливі на інших суддів, на підставі аналізу зробленого нею, як журналістом осередку «Журналісти проти корупції», та ухвалу судді Фасій В.В. про задоволення самовідводу у цій справі, заяву про самовідвід у справі №474/746/19 за скаргою ОСОБА_2 та ухвалу Доманівського районного суду про виправлення описки в ухвалі про задоволення самовідводу, заяву про самовідвід у справі №474/69/19 та ухвалу Первомайського міськрайонного суду про її задоволення, а також витяг з журналу обліку особистого прийому громадян, та витяг з інтернет-ресурсу, що ОСОБА_2 являється керівником та журналістом осередку «СТОПКОРУПЦІЯ», ухвалу про задоволення заяви про самовідвід у справі №474/219/21, ухвалу суду у справі №474/459/21) суд вважає ціобставини,в сукупності,такими, щоможуть викликатисумнів унеупередженості суддіФасій В.В.,як упозивача,відповідача, такі всторонніх спостерігачів.

Відповідно до пунктів 5 ч. 1ст. 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.

Частиною 1ст. 39 ЦПК Українивстановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч.ч. 1-9ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. Суд вирішуєпитання провідвід суддібез повідомленняучасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Станом на час подання заяви про відвід судді у Врадіївському районному суді Миколаївської області правосуддя здійснює два судді

З огляду на вищевикладене, розгляд заяви про самовідвід судді здійснюється за правилами, визначеними ч.ч. 5, 8, 9ст.40 ЦПК України, а саме судом, який розглядає справу, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 41 ЦПК України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене вважаю, що самовідвід є обґрунтованим та суддя Фасій В.В., з метоюусунення будь-якихсумнівів вучасників судовогорозгляду тасторонніх спостерігачівщодо об`єктивностіта неупередженостісудді привирішенні даноїсправи,в томучислі щодоможливого суб`єктивногоставлення довідповідача, підлягає відведенню від розгляду справи, а відтак вказана справа підлягає передачі до канцелярії Врадіївського районного суду Миколаївської області для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, який розглядатиме справу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 259-263 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відвести суддю Фасій Володимира Васильовича від розгляду справи № 474/1108/21 (провадження №2/474/8/22) за позовною заявою АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу.

Справу № 474/1108/21 (провадження №2/474/8/22) за позовною заявою АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу - передати до канцелярії Врадіївського районного суду Миколаївської області для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, який розглядатиме справу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Врадіївського районного суду В.В.Фасій