Ухвала

від 02.08.2022 по справі 905/2388/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

02.08.2022р. Справа №905/2388/17

розглянувши матеріали скарги від 16.02.2022р. Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка

до відповідача Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ

про стягнення заборгованості в сумі 1268330,29грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. №905/2388/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал до Державного підприємства Донецька залізниця про стягнення заборгованості 1268330,29 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. по справі №905/2388/17 задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. по справі №905/2388/17 скасовано. Одночасно, вказаною постановою прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область: стягнуто з Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область заборгованість у розмірі 1009185,48 грн., 3% річних у розмірі 47922,29 грн., інфляційні у розмірі 211222,52 грн., судовий збір за подання позовної заяви 19024,96 грн., стягнуто з Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 28537,44 грн.

11.07.2018р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал про видачу наказу.

У зв`язку з перебуванням судді Матюхіна В.І. у відпустці з 02.07.2018р. по 16.07.2018р., протоколом автоматичного розподілу справи від 11.07.2018р. справу №905/2388/17 передано до провадження судді Левшиної Г.В.

12.07.2018р. на виконання постанови Донецького апеляційної господарського суду Донецької області від 23.04.2018р. №905/2388/17 господарським судом Донецької області видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 10.12.2020р. заяву №158 від 25.11.2020р. Товариства з обмеженою Люксор Кепітал, м.Костянтинівка про заміну сторони виконавчого провадження по справі №905/2388/17 задоволено: замінено боржника з Державного підприємства Донецька залізниця на його правонаступника Акціонерне товариство Українська залізниця.

17.02.2021р. до суду від Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ надійшла заява №2022/63 від 19.01.2021р. про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу суду по справі №905/2388/17.

Ухвалою суду від 02.03.2021р. заяву №2022/63 від 19.01.2021р. Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу суду по справі №905/2388/17 задоволено частково; визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ від 12.07.2018р. господарського суду Донецької області про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. по справі №905/2388/17 про стягнення з Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область заборгованості у розмірі 1009185,48 грн., 3% річних у розмірі 47922,29 грн., інфляційних у розмірі 211222,52 грн., судового збору за подання позовної заяви 19024,96 грн.; в задоволенні решти заяви відмовлено.

16.02.2022р. на електронну пошту суду від Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ надійшла скарга від 16.02.2022р. на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за змістом якої скаржником заявлено про:

- визнання неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виставлення та направлення в банківські установи платіжних вимог про примусове списання грошових коштів з рахунків Акціонерного товариства Українська залізниця згідно наказу господарського суду Донецької області по справі №905/2388/17 в рамках виконавчого провадження №68110489.

Ухвалою суду від 17.02.2022р. повідомлено сторони та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд скарги від 16.02.2022р. Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ в судовому засіданні, що відбудеться 01.03.2022 у приміщенні господарського суду Донецької області за адресою: м.Харків, пр.Науки, буд.5 (четвертий поверх, зал судових засідань №407); зобов`язано Акціонерне товариство Українська залізниця, м.Київ надати суду докази направлення копії скарги та додатків до неї на адреси відповідача та ВДВС, докази направлення рекомендованою поштовою кореспонденцією (опис вкладення до цінного листа); зобов`язано державного виконавця надати в засідання суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження з виконання судового рішення по справі №905/2388/17; письмові пояснення по суті скарги; явку сторін, державного виконавця в засідання суду визнано не обов`язковою.

01.03.2022р. судове засідання у справі №905/2388/17, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, не відбулось.

22.04.2022р. на електронну пошту суду від представника Акціонерного товариства Українська залізниця надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.05.2022р. відкладено розгляд скарги від 16.02.2022р. Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ у справі №905/2388/17 та зазначено, що після усунення обставин та поновлення діяльності суду у звичайному режимі, наявності можливості безпечного відправлення правосуддя та відновлення доступу до приміщення суду, а також при відновленні можливості забезпечити реалізацію сторонами їх прав, сторони буде проінформовано та повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання додатково відповідною ухвалою суду.

Ухвалою від 13.07.2022р. продовжено розгляд скарги від 16.02.2022р. Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ у справі №905/2388/17; призначено судове засідання на 02.08.2022 року, визнано явку представників сторін не обов`язковою, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 ГПК України.

У судове засідання 02.08.2022р. представники сторін та державний виконавець не з`явилися. Відзив на скаргу та заперечення проти доводів боржника, викладених у поданій скарзі, від державного виконавця та стягувача до суду не надходили.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про прийняття скарги до рогляду від 17.02.2022р. була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копія вищезазначеної ухвали була повернута до суду без вручення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Ухвала від 17.02.2022р., що була напрвлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, повернута до суду без вручення у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, Господарський суд Донецької області не має можливості з 22.02.2022р. здійснювати відправку вихідної кореспонденції (розпорядження від 21.02.2022р.), тому про хід справи повідомлено сторін з використанням альтернативних способів, зокрема: шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи, а також розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України».

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Зважаючи на те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, та матеріали справи є достатніми для розгляду скарги, приймаючи до уваги відсутність підстав для оголошення перерви або відкладення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників учасників судового процесу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

Як було зазначено вище, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. по справі №905/2388/17 задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. по справі №905/2388/17 скасовано. Одночасно, вказаною постановою прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область: стягнуто з Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область заборгованість у розмірі 1009185,48 грн., 3% річних у розмірі 47922,29 грн., інфляційні у розмірі 211222,52 грн., судовий збір за подання позовної заяви 19024,96 грн., стягнуто з Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люксор Кепітал, м.Костянтинівка, Донецька область судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 28537,44 грн.

12.07.2018р. на примусове виконання рішення суду від 23.04.2018р. у справі № 905/2388/17, яке набрало законної сили 23.04.2018, господарським судом Донецької області видано наказ.

11.01.2022р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68110489.

Звертаючись з даною скаргою до суду, скаржник (боржник) вказує на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємства залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» від 20.12.2016 доповнено Розділ III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту: « 5-1. До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств».

« 5-2. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції».

Крім того, вказаним законом були внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

1) у Законі України «Про виконавче провадження`частину першу статті 34 доповнено пунктом 11 такого змісту: « 11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження";

2) частину перш статті 35 після слів та цифр «у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8» доповнено цифрами « 11»;

3) розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 10-1 такого змісту: « 10-1. На період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

У поданій до суду скарзі скаржник (боржник) зауважив, що майно ДП «Донецька залізниця» розміщене на території проведення АТО і це є загальновідомим фактом, наявність якого дає право на захист інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця» за боргами ДП «Донецька залізниця» відповідно до встановленого законом мораторію.

Однак, не зважаючи на встановлений мораторій, державним виконавцем було виставлено до банку Акціонерного товариства «Українська залізниця» (АТ «Ощадбанк») платіжну вимогу №62662285/4-22П від 07.02.2022 про списання грошових коштів у сумі 3237684,68 грн (призначення стягнення грошових коштів згідно зведеного виконавчого провадження №62662285 до складу якого входять в тому числі наказ №905/2388/17, виданий господарським судом Донецької області 12.07.2018 року).

У зв`язку з вищенаведеним, 10.02.2022 з рахунків Акціонерного товариства «Українська залізниця» в примусовому порядку стягнуто, зокрема, кошти в розмірі 28537,44 грн., що, за твердженням скаржника, є неправомірним.

За висновками суду, провадження з розгляду даної скарги підлягає закриттю з огляду на таке:

За приписами ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин першої та другої статті 74 діючого Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У частині першій статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналогічно врегульовано вказане питання в частині першій статті 339 та частині першій статті 340 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року, а саме: сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України та статей 339, 340 ГПК України у редакціях від 03 жовтня 2017 року, дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішенняпри виконані рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства, а якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства, відповідно.

Разом з тим ні в ЦПК України, ні в ГПК України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Згідно із ст.30 Закону виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Детально дії виконавця на час вчинення виконавчих дій регламентувалися Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5 (далі - Інструкція), а саме підпунктами 3.8.1 - 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням.

Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбаченоособливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п`ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п`ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду у справі №660/612/16-ц дійшла висновку, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як встановлено, виходячи зі змісту наданого скаржником до матеріалів справи платіжного доручення №62662285/4-22П від 07.02.2022р. наявні відомості про списання грошових коштів у сумі 3237684,68 грн. (призначення стягнення грошових коштів згідно зведеного виконавчого провадження №62662285 до складу якого входять в тому числі наказ №905/2388/17, виданий господарським судом Донецької області 12.07.2018 року).

Доказів зворотнього відповідачем до справи не надано, як не надано й доказів звернення до ВДВС з вимогою щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, доказів направлення даної скарги на адреси інших учасників.

За таких обставин, виходячи з того, що сторони та ВДВС не надали суду жодних пояснень щодо скарги, враховуючи, що за наданими до справи документами оспорювані виконавчі дії здійснювались ВДВС саме в межах зведеного виконавчого провадження, керуючись позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №660/612/16-ц, провадження з розгляду даної скарги підлягає закриттю.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження з розгляду скарги від 16.02.2022р. Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконання судового рішення у справі №905/2388/17.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.08.2022р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на відомі електронні адреси учасників справи.

Суддя Г.В. Левшина