Рішення

від 01.08.2022 по справі 910/18754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022Справа № 910/18754/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Окружного адміністративного суду міста Києва

до Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест»

про стягнення 182 589,40 грн.

Представники: без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Окружний адміністративний суд міста Києва (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» (далі-відповідач) про стягнення пені та штрафу у загальному розмірі 182 589,40 грн, з яких: 68 746,31 грн штрафу за договором № 35-18 від 05.03.2018; 71 791,58 грн штрафу за договором № 42-19 від 27.02.2019; 30 416,43 грн пені та 11 635,08 грн штрафу за договором № 132-19 від 27.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 позовну заяву Окружного адміністративного суду міста Києва - залишено без руху. Встановлено Окружному адміністративному суду міста Києва строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв`язку - 01.12.2021).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/19233/20, на яке позивач посилається щодо невиконання відповідачем зобов`язань за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 не набрало законної сили. Відповідач також зазначає, що позивач підписавши акти здачі-приймання робіт підтвердив відсутність претензій з його боку. Крім того, відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Також, 24.01.2022 відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення пені та штрафу у загальному розмірі 182 589,40 грн.

Крім того, 24.01.2022 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/19233/20 за позовом Окружного адміністративного суду міста Києва до Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» про стягнення 2 810 757, 78 грн.

04.02.2022 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що у висновку експерта № 34/21 від 29.07.2021 зазначено про порушення відповідачем ряду Державних будівельних норм та законодавства України під час виконання договорів № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019.

Також, 04.02.2022 позивач подав до суду заперечення щодо заяви про застосування строку позовної давності, в яких позивач зазначає, що про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 позивач дізнався з висновку експерта від 29.07.2021, тож, на думку позивача, останній звернувся до суду у межах строку позовної давності.

Крім того, 04.02.2022 позивач подав заперечення щодо зупинення провадження, в яких зазначає, що розгляд цієї справи, під час якої має бути вирішено питання стягнення штрафних санкцій за невиконання договорів № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 має бути здійснено окремо від розгляду справи № 910/19233/20, оскільки вказані справи мають різні підстави позову та предмет позову.

15.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення, в яких, зокрема зазначає, що договори виконані належним чином, а доказів, які б вказували зворотнє позивач не надав. Крім того, відповідач зазначає, що пропущення строку позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові.

17.02.2022 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав додаткові пояснення, в яких зокрема зазначає, що відповідач відмовився у добровільному порядку вчинити дії, спрямовані на усунення виявлених позивачем недоліків у виконаних відповідачем роботах згідно договорів № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019, а тому на думку позивача, наявні всі підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 клопотання Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/18754/21 за позовом Окружного адміністративного суду міста Києва до Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» про стягнення 182 589, 40 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/19233/20 за позовом Окружного адміністративного суду міста Києва до Української будівельної корпорації "Укрархбудінвест" про стягнення 2 976 973, 21 грн. Зобов`язано представників сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 910/19233/20 апеляційну скаргу Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №910/19233/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/19233/20 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 поновлено провадження у справі № 910/19233/20.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 між Окружним адміністративним судом міста Києва (замовник) та Українською будівельною корпорацією «Укрархбудінвест» (підрядник) укладено договір підряду на виконання проектно-кошторисної документації № 35-18 (далі - договір №35-18), за умовами пункту 1.1. якого підрядник зобов`язується власними силами та засобами у відповідності до вимог чинного законодавства розробити за завданням замовника проектно-кошторисну документацію (далі - роботи) з реконструкції приміщень під адміністративні будівлі з надбудовою для розміщення Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 3, згідно коду ДК 021:2015 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги», а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 договору № 35-18 підрядник самостійно погоджує проектно-кошторисну документацію, в експертній організації державної форми власності, з наданням замовнику оригіналів підтверджуючих документів.

Згідно з п. 2.1 договору № 35-18 роботи виконуються відповідно до наданого замовником завдання на проектування (додаток № 2).

Пунктом 2.2 договору № 35-18 сторони погодили, що замовник надає підряднику копії первинних технічних умов, науково-технічний висновок про інженерно-геологічні вишукування та проектно-вишукувальні роботи для розроблення завдання на проектування та проектно-кошторисної документації по реконструкції приміщень під адміністративні з надбудовою, для розміщення Окружного адміністративного суду міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, передача яких здійснюється на підставі Акту приймання-передачі (додаток № 3).

У разі необхідності отримання містобудівних умов та обмежень підрядник за дорученням замовника отримує їх самостійно. Підрядник зобов`язаний додержуватись вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за письмовою згодою замовника (п. 2.3, 2.5 договору № 35-18).

За умовами п. 3.1 договору № 35-18 загальна вартість робіт за цим договором складає 1 374 926, 20 грн. з ПДВ згідно кошторису № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.6 договору № 35-18 встановлено, що після підписання цього договору замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів сплачує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості робіт за цим договором, що становить 412 477,86 грн.

Як передбачено пунктом 4.1. договору № 35-18 в редакції додаткової угоди №1 від 06.06.2018 строк виконання робіт за цим договором складає 120 календарних днів з моменту оплати авансу.

Здача-прийняття виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт та передачі за видатковою накладною у чотирьох примірниках проектно-кошторисної документації (п. 4.4 договору № 35-18).

Зі змісту пункту 5.3 договору № 35-18 вбачається, що підрядник зобов`язаний, зокрема, розробити документацію в порядку та на умовах, визначених цим договором, додержуючись вимог, що містяться в завданні замовника та інших вихідних даних, наданих замовником, а також спеціальних вказівок останнього та вимог, що звичайно ставляться до подібної документації.

Відповідно до п. 6.2 договору № 35-18 підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єктів, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації.

Згідно з п. 6.4. договору № 35-18 за порушення строків виконання робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 5% від загального розміру вартості робіт.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 договору № 35-18).

Як передбачено завданням на проектування, що є додатком № 2 договору № 35-18 від 05.03.2018 склад проекту має містити наступні розділи - ПЗ (загальна пояснювальна записка), АБ (архітектурно-будівельні рішення); ОВ (опалення, вентиляція), ЕТР (електропостачання), ТМ, АТМ, Д (тепломеханічні рішення, автоматизація теплового пункту та диспетчеризація), ВК (водопровід та каналізація у т.ч. - дощова каналізація), ПОФ (паспорт опорядження фасадів), ПОБ (проект організації будівництва), К (кошторисна документація), Е (енергоефективність), СТС (інтернет мережі електрозв`язку), СОС (системи охоронної сигналізації), СПЗ (системи протипожежного захисту), СВН (системи відео нагляду). Отримання технічних умов на електропостачання, опалення та вентиляцію, водопостачання та водовідведення (п. 19 додатку № 2 договору № 35-18).

Крім того, 27.02.2019 року між Окружним адміністративним судом міста Києва (замовник) та Українською будівельною корпорацією «Укрархбудінвест» (підрядник) укладено договір підряду на виконання проектних робіт №42-19 (далі - договір № 42-19), за умовами якого підрядник зобов`язується власними силами та засобами у відповідності до вимог чинного законодавства розробити за завданням замовника проектну документацію (далі - роботи) згідно коду ДК 021:2015 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги», а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1 договору № 42-19).

Пунктом 1.2 договору № 42-19 сторони погодили, що за цим договором підрядник виконує розробку проектної документації (стадія - РД) наступного об`єкта: Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11, № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні по вул. Московська, 8, Печерський район, м. Київ.

Згідно з п. 2.1 договору № 42-19 роботи виконуються відповідно до наданої замовником проектної документації (стадія - П), затвердженої у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3.1 договору № 42-19 загальна вартість робіт за цим договором складає 1 435 831,58 грн. з ПДВ згідно кошторису (додаток № 1 до договору № 42-19).

Пунктом 4.1 договору № 42-19 в редакції додаткової угоди № 2 від 30.07.2019 встановлено, що строк виконання робіт за цим договором складає 151 календарний день згідно графіку виконання проектних робіт (Додаток № 2 до договору№ 42-19).

За змістом п. 4.5 договору № 42-19 в редакції додаткових угод №1, 3 здача-прийняття виконаних робіт (або окремих етапів робіт) здійснюється шляхом підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт (або окремих етапів робіт з зазначенням відсотка виконання) та передачі за видатковою накладною у чотирьох примірниках проектно-кошторисної документації.

У разі необхідності, замовник після отримання від підрядника за видатковою накладною чотирьох примірників проектно-кошторисної документації, може передати один примірник проектно-кошторисної документації для проведення перевірки її розділів вимогам Державних будівельних норм та вимогам до виконання/оформлення проектно-кошторисної документації, фахівцям (юридичній особі), у галузях проектування та будівництва, про що повідомляє підрядника.

У разі передачі проектної документації на проведення перевірки її розділів, здача-прийняття виконаних робіт, здійснюється після опрацювання замовником результатів перевірки розділів проектної документації, але не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з моменту отримання від підрядника за видатковою накладною чотирьох примірників проектно-кошторисної документації, виконаної за цим договором.

Відповідно до п. 6.2 договору № 42-19 підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єктів, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації.

Пунктом 6.3 договору № 42-19 погоджено, що у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації підрядник на вимогу замовника зобов`язаний у відповідний строк безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові роботи.

За умовами п. 6.4 договору № 42-19 за порушення строків виконання робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 5% від загального розміру вартості робіт.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 договору № 42-19).

Також, 27.08.2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг № 132-19 (далі - договір № 132-19), за умовами якого відповідач зобов`язався надати позивачу послуги з забезпечення проведення експертизи розробленої відповідачем проектної документації (стадії - «Р») об`єкту: «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11, № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні по вул. Московська, 8, Печерський район, м. Київ».

Пунктом 2.1 договору № 132-19, в редакції додаткової угоди №1 від 10.10.2019, встановлено, що виконавець зобов`язаний надати замовнику визначені цим договором послуги в строк до 25.10.2019.

Вартість послуг за цим договором складає 166 215, 43 грн. (п. 3.1 договору № 132-19).

Відповідно до п. 6.1, 6.2 договору №132-19 строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і закінчується після виконання сторонами зазначених у ньому обов`язків.

На виконання умов вказаних договорів Окружним адміністративним судом міста Києва було перераховано кошти на корить відповідача у розмірі 2 976 973, 21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за договором № 35-18: № 54 від 12.03.2018 року на суму 412 477,86 грн., № 177 від 06.06.2018 року на суму 343 731,55 грн., № 210 від 06.07.2018 року на суму 481 224,17 грн., № 535 від 22.12.2018 року на суму 137 492,62 грн.; за договором № 42-19: № 87 від 21.03.2019 року на суму 430 749,48 грн., № 225 від 03.06 2019 року на суму 502 541,05 грн., № 371 від 28.08.2019 року на суму 400 000,00 грн., № 578 від 09.12.2019 року на суму 102 541,05 грн.; за договором № 132-19: № 505 від 14.11.2019 року на суму 166 215,43 грн.

У подальшому сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт за договором № 35-18: № 1 від 06.06.2018 року на суму 756 209, 41 грн., № 2 від 06.07.2018 року на суму 481 224, 17 грн., № 3 від 22.12.2018 року на суму 137 492, 62 грн., акти приймання-передачі виконаних робіт за договором № 42-19: № 1 від 21.03.2019 року на суму 430 749, 48 грн., № 2 від 03.06.2019 року на суму 502 541, 05 грн., № 3 від 28.08.2019 року на суму 400 000, 00 грн., № 4 від 09.12.2019 року на суму 102 541, 05 грн. та за договором № 132-19 акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 11.11.2019 року на суму 166 215, 43 грн.

Крім того, на виконання умов, зокрема договору про надання послуг № 132-19 від 27.08.2019 року відповідачем були надані позивачу експертні звіти щодо розгляду проектної документації № 178-2507-18/ЕП/КП від 18.12.2018 року та № 422-1908-19/КП від 18.10.2019 року.

Разом з тим, під час опрацювання розробленого відповідачем проекту реконструкції з метою підготовки тендерної документації для визначення виконавця будівельних робіт та в процесі проведення відповідних консультацій позивачем виявлено відсутність додатків до експертних звітів № 178-2507-18/ЕП/КП від 18.12.2018 року та № 422-1908-19/КП від 18.10.2019 року, які як зазначено у самому звіті є обов`язковими. Також позивач виявив суттєві зміни техніко-економічних показників, зазначених у звіті № 422-1908-19/КП від 18.10.2019 року по відношенню до показників зазначених у звіті № 178-2507-18/ЕП/КП від 18.12.2018 року.

Тож, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вищезазначеними договорами Окружний адміністративний суду міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» стягнення 2 810 757,78 грн. у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договорів №35-18 від 05.03.2018 року та №42-19 від 27.02.2019 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 910/19233/20 позов Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено повністю. Стягнуто з Української будівельної корпорації "Укрархбудінвест" (04112, м. Київ, вул. І.Гонти, 3-А, оф. 217, код 37081180) на користь Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, код 34414689) 2 976 973 (два мільйони дев`ятсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 21 коп. боргу, 44 654 (сорок чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 62 коп. судового збору, 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. витрат на проведення експертизи.

Зокрема, судом під час розгляду справи № 910/19233/20 встановлено, що на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Офісу незалежних експертиз» була проведена будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку цієї будівельно-технічної експертизи № 34/21 від 29.07.2021, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Офісу незалежних експертиз»:

1. Проект «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11. № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні», виконаний по договору №35-18 від 03.05.2018, не відповідає вимогам Державних будівельних норм та Законодавства України, а саме:

- проект виконано без необхідних вихідних даних - були відсутні містобудівні умови та обмеження, були відсутні технічні умови на водо забезпечення, каналізацію, електропостачання, опалення та вентиляцію, що суперечить вимогам п. 4.1, 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів;

- відсутні інженерні вишукування або уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань, що суперечить вимогам п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»;

- головний інженер проекту не мав сертифікату що дозволяє проектувати об`єкти класу відповідальності СС3, що суперечить вимогам п. 12, 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п. 2 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури;

- виконавці розділу проекту КБ (конструкції бетонні (залізобетонні)), К (кошторисна документація), Е (енергоефективність), С3 (системи зв`язку та сигналізації), Схема структурної організації відео нагляду, Схема структурна організації системи контролю та управління доступом виконані виконавцями, у яких відсутні сертифікати, що дозволяють проектувати об`єкти класу відповідальності СС3, що суперечить вимогам п. 12, 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п. 2 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури;

- виконаний проект «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11, № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні», виконаний по договору № 35-18 від 05.03.2018, не затверджено замовником (Окружним адміністративним судом міста Києва), що суперечить вимогам п. 12, 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

2. Проект «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11. № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні», виконаний по договору №42-19 від 27.02.2019, не відповідає вимогам містобудівних умов та обмежень від 14.12.2018 для проектування об`єктів будівництва «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11, № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні», оскільки:

- у проекті реконструкції передбачається збільшення висоти будівлі на один поверх;

- не отримано висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»);

- ділянка проектування потрапляє до зсувонебезпечної території;

- не отримані технічні умови від КП «Спеціального управління протизсувних підземних робіт» (СУППРу);

- не виконано розділ проекту «Оцінка впливів об`єктів і господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС)» відповідно до ДБН А.2.2-1-2003.

Наведене суперечить вимогам п. 1, 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проект «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11. № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні», виконаний по договору №42-19 від 27.02.2019, не відповідає вимогам Державних будівельних норм та Законодавства України, а саме:

- проект виконано без необхідних вихідних даних - були відсутні технічні умови на електрозабезпечення та теплопостачання, що суперечить вимогам п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»;

- відсутні інженерні вишукування або уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань, що суперечить вимогам п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»;

- головний інженер проекту не мав сертифікату що дозволяє проектувати об`єкти класу відповідальності СС3, що суперечить вимогам п. 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів;

- виконавці розділу проекту КБ (конструкції бетонні (залізобетонні)), К (кошторисна документація), Е (енергоефективність), СКС структурна кабельна система, ОС система охоронно-тривожної сигналізації виконані виконавцями, у яких відсутні сертифікати, що дозволяють проектувати об`єкти класу відповідальності СС3, що суперечить вимогам п. 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п. 2 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих виді робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури;

- виконаний проект «Реконструкція груп нежитлових приміщень № 1, № 11, № 13, № 14, корпус № 3 літ. «Б» під адміністративні», виконаний по договору № 42-19 від 27.02.2019, не затверджено замовником (Окружним адміністративним судом міста Києва), що суперечить вимогам п. 12, 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

3. Виконавець не виконав умови договору № 35-18 від 05.03.2018 (технічне завдання). Не отримані технічні умови на електропостачання, опалення та вентиляцію. Не отримані технічні умови від КП «Спеціального управління протизсувних підземних робіт» (СУППРу), що суперечить вимогам п. 4.1, 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

На експертизу не надано документів щодо затвердження проекту - найбільш імовірно, що виконавець не затвердив проект в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Це суперечить вимогам п. 12, 16, 16.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п. 3, 4.1 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Не виконано (розділ) проекту «Оцінка впливів на навколишнє середовище», що суперечить п. 5 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Суд у справі № 910/19233/20 зазначив, що вказаний висновок експертизи містить докладний опис проведеного дослідження, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань, тому суд прийняв цей висновок як належний доказ у справі 910/19233/20.

Отже, судом у справі № 910/19233/20 встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання щодо належної якості проектних робіт за договорами № 35-18 від 05.03.2018 та № 42-19 від 27.02.2019.

Крім того, суд у справі № 910/19233/20 зазначив, що відповідачем всупереч умовам п. 1.2 договору підряду № 35-18 від 05.03.2018 не виконано зобов`язання щодо погодження проектно-кошторисної документації, в експертній організації державної форми власності, з наданням замовнику оригіналів підтверджуючих документів. Також відповідачем не виконано зобов`язання з забезпечення проведення експертизи розробленої відповідачем проектної документації (стадії - «Р») за договором про надання послуг № 132-19 від 27.08.2019.

Отже, доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції надано не було.

Оскільки доказів повернення позивачу коштів у загальному розмірі 2 976 973,21 грн. одержаних за договорами: № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 відповідачем суду не надано, як і не надано доказів належного виконання договорів відповідачем, суд у справі № 910/19233/20 дійшов висновку, що у позивача виникло право на повернення коштів сплачених на виконання вказаних договорів на підставі ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України.

Крім того, апеляційним судом під час перегляду рішення першої інстанції у справі № 910/19233/20 було відхилено доводи відповідача стосовно того, що позивач, у випадку якщо він не був згоден з якістю робіт, не був позбавлений права відмовитись від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, та зазначено що спірні правовідносини, які регулюються, зокрема, ст. 891 Цивільного кодексу України передбачають, що недоліки робіт, які були предметом спору можуть бути виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта. В даному випадку недоліки було виявлено при підготовці до будівництва.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/19233/20 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022), яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 щодо виконання проектних робт, тому просить суд стягнути з відповідача 68 746,31 грн штрафу за договором № 35-18 від 05.03.2018; 71 791,58 грн штрафу за договором № 42-19 від 27.02.2019; 30 416,43 грн пені та 11 635,08 грн штрафу за договором № 132-19 від 27.08.2019.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 02-8/122/21 від 26.10.2021, в якій просив відповідача у 30-денний строк (з лня отримання вимоги) перерахувати на користь ОАСК суму господарських санкцій за невиконання договорів № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 у розмірі 182 589, 40 грн., яка отримана відповідачем 01.11.2021 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом № 8 від 03.11.2021 відповідач надав відповідь на вимогу позивача, в якій зазначив про належне виконання своїх зобов`язань за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 та зазначив про безпідставність посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/19233/20, оскільки останнє ненабрало законної сили та оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтею 890 Цивільного кодексу України визначено, що Підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Частиною 3 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Ст. 891 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що строк виконання робіт за договором № 35-18 від 05.03.2018 становить 120 календарних днів з моменту оплати авансу, який був сплачений позивачем 12.03.2018 згідно платіжного доручення № 12.03.2018. Строк виконання робіт за договором № 42-19 від 27.02.2019 - 151 день з моменту отримання документації за п. 2.1. договору, яка передана позивачем відповідачу 01.03.2019 згідно накладної № 1.

При цьому, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами № 35-18 від 05.03.2018, № 42-19 від 27.02.2019 та № 132-19 від 27.08.2019 встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/19233/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 та набрало законної сили.

Тож, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі № 910/19233/20, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, Окружний адміністративний суд міста Києва просить суд стягнути з відповідача 68 746, 31 грн штрафу за договором № 35-18 від 05.03.2018; 71 791, 58 грн штрафу за договором № 42-19 від 27.02.2019; 30 416, 43 грн пені та 11 635, 08 грн штрафу за договором № 132-19 від 27.08.2019.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (стаття 547 Цивільного кодексу України)

Відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України, для застосування пені та штрафу за порушення негрошового зобов`язання договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Тож, неустойка (пеня та штраф) є договірною санкцію, розмір якої визначається за домовленістю сторін, якщо інше не визначено законом. В свою чергу, укладений між сторонами договір про надання послуг № 132-19 від 27.08.2019 не містить умов, які б передбачали нарахування виконавцю неустойки за порушення зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 30 416,43 грн пені та 11 635,08 грн штрафу за договором № 132-19 від 27.08.2019, задоволенню не підлягають.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 22.05.2018 у справі №926/2733/16 та від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, а також з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20.12.2010 у справі №3-41гс10, від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №903/610/13.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 746,31 грн штрафу за договором № 35-18 від 05.03.2018; 71 791,58 грн штрафу за договором № 42-19 від 27.02.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6.4. договору № 35-18 за порушення строків виконання робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 5% від загального розміру вартості робіт.

За умовами п. 6.4 договору № 42-19 за порушення строків виконання робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 5% від загального розміру вартості робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Отже, сторонами у договорі № 35-18 від 05.03.2018 та у договорі № 42-19 від 27.02.2019 погоджено, що за порушення строків виконання робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше 5% від загального розміру вартості робіт.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу виконання робіт не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Судом перевірено розрахунки заявлених до стягнення з відповідача розмірів штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 6.4. договору № 35-18 від 05.03.2018 та № 42-19 від 27.02.2019, та встановлено, що суми нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за договором № 35-18 від 05.03.2018 у розмірі 68 746, 31 грн - 5 % від загального розмірі вартості робіт (1 374 926, 20 грн) та штрафу за договором № 42-19 від 27.02.2019 у сумі 71 791,58 грн - 5 % від загального розмірі вартості робіт (1 435 831, 58 грн).

Разом з тим, враховуючи, що відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, суд відзначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 1, 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 та у справі № 911/3677/17.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19.

Оцінивши поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності за позовною вимогою про стягнення штрафу, суд зазначає, що наведені причини пропуску позовної давності (не обізнаність позивача з приводу невідповідності проектної документації вимогам закону) не є поважними причинами пропуску строку позовної давності, оскільки не є об`єктивними обставинами, які б унеможливлювали здійснення захисту порушеного права позивача у встановлений строк.

Так, судом взято до уваги, що претензію Окружного адміністративного суду міста Києва № 03-16/582/20 про необхідність приведення розробленої відповідачем проектно-кошторисної документації за договорами № 35-18 від 05.03.2018 року та № 42-19 від 27.02.2019 року у відповідність до державних норм і правил, умов вказаних договорів або повернути позивачу сплачені кошти у повному обсязі, було пред`явлено Українській будівельній корпорації «Укрархбудінвест» ще 30.07.2020 року.

Крім того, у грудні 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Української будівельної корпорації «Укрархбудінвест» про стягнення 2 810 757,78 грн. у зв`язку з невиконанням останнім умов договорів №35-18 від 05.03.2018 року та №42-19 від 27.02.2019 року.

В свою чергу, Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до суду з даною позовною заявою лише 16.11.2021 (згідно календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надіслано позовну заяву до суду), тобто із спливом річного строку позовної давності щодо пред`явлення позову з вимогою про стягнення неуйстойки.

Таким чином, чином враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності на звернення до суду щодо стягнення неустойки, а також відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку про сплив позовної давності до вимог про стягнення неустойки, що в силу приписів ст. 267 Цивільного кодексу України має наслідком відмову в позові.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков