Рішення

від 23.02.2022 по справі 915/1574/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Справа № 915/1574/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Пилипась В.О.,

позивача Літкової Л.В. (в судовому засіданні 22.02.2022),

представника позивача: Щукіної Н.О.(в судовому засіданні 22.02.2022),

представника відповідача: Грумінської Д.О. (в судовому засіданні 22.02.2022),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Літкової Людмили Вікторівни

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

адреса представника Щукіної Н.О.: 54017, м.Миколаїв, а/с 68),

до відповідача: Миколаївської міської ради

(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573),

про: визнання поновленим договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, в якій просила суд визнати поновленим договір оренди землі, загальною площею 1352 кв.м по вул.Будівельників, ріг просп.Богоявленського у місті Миколаєві (Інгульський район) (кадастровий номер 4810136900:01:041:0005) для розміщення та обслуговування автостоянки, який укладено 15.12.2004 між Миколаївською міською радою (м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРЮОФОП 26565573) та Фізичною особою - підприємцем Літковою Людмилою Вікторівною ( АДРЕСА_1 , код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1 ) та зареєстровано в Державному реєстрі земель 17.10.2014 з додатковою угодою про поновлення договору оренди землі від 31.05.2018 та визнання його поновленим на тих самих умовах строком на 10 років.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на наступне:

- між нею, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, 15.12.2004 було укладено договір оренди землі, строком дії 10 років, а саме земельної ділянки загальною площею 1352 кв.м по вул.Будівельників, ріг просп.Богоявленського у місті Миколаєві (Інгульський район) (кадастровий номер 4810136900:01:041:0005) для розміщення та обслуговування автостоянки;

- виконуючи належним чином обов`язки орендаря і вимоги умов укладеного договору, 11.09.2014 позивачем направлено на адресу орендодавця лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі і надано проект додаткової угоди на той самий строк та на тих самих умовах для його підписання відповідно до вимог діючого законодавства. 30.10.2014 Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, керуючись діючим на час розгляду звернення орендаря щодо поновлення договору оренди законодавства, повідомило про необхідність складання відкоректованого топоплану з нанесенням меж земельної ділянки, яка нею використовується. 17.11.2014 уповноваженим суб`єктом виконано відкоректований топоплан орендованої земельної ділянки та 04.12.2014 орендарем отримано листа заступника міського голови, з якого вбачається, що своєчасне усунення порушень викладених у листі Миколаївської міської ради від 31.10.2014 буде підставою для прийняття рішення про продовження строку оренди. Таким чином, з грудня 2014 року орендодавець повідомив орендаря про намір подовжити строк договору оренди, а підставою для подовження строку договору стала необхідність проведення додаткової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням змін, які сталися станом на день звернення до орендодавця з повідомленням про поновлення договору оренди.

- з листа ГУ ДФС у Миколаївській області від 22.12.2018 вбачається, що орендарем проведена нова нормативно-грошова оцінка і сплата орендних платежів здійснюється відповідно до нової нормативно-грошової оцінки землі.

- до цього часу позивач добросовісно сплачує орендну плату, і заборгованість за договором оренди землі від 15.12.2004 на цей час відсутня.

- орендодавець з 2014 року порушує його право, як орендаря, на отримання підписаного Миколаївською міською радою договору про поновлення оренди землі та укладання додаткової угоди до договору на той самий строк і на тих самих умовах. За змістом норми ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», враховуючи, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, визначеному в договорі, а орендодавець, відповідно не заперечує у поновленні договору, постійно отримує орендні платежі, це є проявом «мовчазної згоди» і підтверджує намір орендодавця - Миколаївської міської ради в подальшому подовжувати орендні правовідносини на тих самих підставах і на термін, визначений у договорі від 15.12.2004.

- законним підтвердженням поновлення договору оренди є лист Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 23.05.2018 №17-1965, відповідно до якого, орган місцевого самоврядування пропонує подовжити дію укладеного договору оренди землі та термін дії правових документів на земельну ділянку загальною площею 1352 кв.м. Араховуючи прийняття до цього часу орендарем орендної плати, - є підстави стверджувати, що договір оренди землі, укладений 15.12.2004 є поновленим.

- стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивач стверджує, що письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням, який відповідачем позивачу не направлявся. Враховуючи наявність таких юридичних фактів, як відсутність заперечень з боку сторін; наявність переважного права на поновлення існуючого договору; продовження користування виділеною земельною ділянкою на умовах укладеного договору; сумлінність виконання умов договору, в тому числі і проведення оплати орендних платежів та відсутність заборгованості за ними; договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Ухвалою суду від 18.06.2019 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.07.2019 головуючим у справі суддею Алексєєвим А.П. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.08.2019.

Відповідач у відзиві, який надійшов до суду 22.07.2019, не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві та просить суд відмовити позивачу в задоволені вимог посилаючись на наступне:

- застосування ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» можливе лише за наявності сукупності юридичних фактів, а саме: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

- за умовами п.3.1 договору строк дії такого договору протягом 10 років з дати прийняття рішення. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

- маючи намір на поновлення договору ФОП Літкова Л.В. звернулась до Миколаївської міської ради з відповідним листом-повідомленням від 11.09.2014, який зареєстрований в канцелярії виконавчого комітету Миколаївської міської ради 22.10.2014.

- листом від 31.10.2014 Миколаївською міською радою повідомлено ФОП Літкову Л.В., що питання продовження строку оренди договору вирішуватиметься після сплати у двадцятиденний термін заборгованості з орендної плати. Також, позивача проінформовано, що у разі несплати коштів остання повинна звільнити земельну ділянку від споруд, привести її у належний стан та повернути Миколаївській міській раді за актом приймання-передачі. Відповідач зазначає, що при цьому ФОП Літковій Л.В. повідомлено про необхідність звернення з клопотанням щодо продовження строку дії Договору безпосередньо до центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

- в будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору на новий строк є здійснення орендарем повідомлення в установленні строки про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк з додаванням до листа-повідомлення проекту додаткової угоди, однак позивач своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не скористався, з заявою про поновлення договору оренди землі в передбачений договором строк не звернувся, у зв`язку з чим термін дії договору сплинув 27.10.2014 та, відповідно до підпункту 7.1 договору, орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку.

В зв`язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого у справі судді Алексєєва А.П., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №210 від 13.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи №915/1574/19.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019, - справу №915/1574/19 призначено до розгляду головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою від 19.08.2019 головуючим у справі суддею Мавродієвою М.В. справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи почато спочатку. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.08.2019.

29.08.2019 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд визнати договір оренди землі, загальною площею 1352 кв.м по вул.Будівельників, ріг просп.Богоявленського у місті Миколаєві (Інгульський район) (кадастровий номер 4810136900:01:041:0005) для розміщення та обслуговування автостоянки, укладений від 15 грудня 2004 року між Миколаївською міською радою (м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРЮОФОП 26565573) та Фізичною особою - підприємцем Літковою Людмилою Вікторівною ( АДРЕСА_1 , код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1 ) - поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором від 15.12.2004 року. Визнати укладеною додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі від 24 квітня 2018 року в запропонованій орендарем редакції.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви, судом розглядаються позовні вимоги, викладені в заяві від 29.08.2019.

30.08.2019 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.10.2019.

Ухвалою від 03.10.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.10.2019.

22.10.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 22.10.2019 судом оголошено перерву до 06.11.2019.

05.11.2019 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.

06.11.2019 від сторін до суду надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.11.2019 судом оголошено перерву до 29.11.2019.

29.11.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 29.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2019.

Повідомлено учасників справи, що заяви та клопотання пов`язані з розглядом справи, які не були ними заявлені з поважних причин в підготовчому засіданні, можуть бути надані суду до початку розгляду справи по суті.

12.12.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі №915/491/19 у касаційному порядку.

Ухвалою від 12.12.2019 судом зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.06.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №915/491/19.

Ухвалою від 09.11.2020 судом поновлено провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 02.12.2020.

02.12.2020, 24.12.2020 та 20.01.2021 судом відкладався розгляд справи відповідно на 24.12.2020, 20.01.2021 та 16.02.2021 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою від 16.02.2021 судом зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі №903/1030/19 у касаційному порядку.

Ухвалою від 04.11.2021 судом поновлено провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 01.12.2021.

08.11.2021 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову у справі шляхом:

- встановлення забори на вчинення будь-яких реєстраційних дій органами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (державними реєстраторами) щодо земельної ділянки, яка розташована у м.Миколаєві, в Інгульському районі, просп.Богоявленський ріг вул.Будівельників, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, загальною площею 1352 кв.м із кадастровим номером 4810136900:01:005:0023;

- встановлення заборони Миколаївській міській раді (код ЄДРПОУ 26565573) та/або будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з розпорядженням земельною ділянкою, яка розташована у м. Миколаєві, в Інгульському районі, просп.Богоявленський ріг вул.Будівельників, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, загальною площею 1352 кв.м із кадастровим номером 4810136900:01:005:0023;

- зупинення рішення Миколаївської міської ради від 21.05.2021 №4/463 «Про продаж права оренди земельних ділянок на земельних торгах» в частині проведення земельних торгів відносно земельної ділянки, яка розташована у м.Миколаєві, в Інгульському районі, просп.Богоявленський ріг вул.Будівельників, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, загальною площею 1352 кв.м із кадастровим номером 4810136900:01:005:0023, до набрання законної сили рішення за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Літкової Людмили Вікторівни до Миколаївської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2021 №114, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1574/19 в частині розгляду заяви (вх.№16665/21 від 08.11.2021), поданої у порядку ст.ст.136-140 ГПК України, підставою зазначено участь у період з 08.11.2021 по 10.11.2021 головуючої судді Мавродієвої М.В. у підготовці суддів для підтримання кваліфікації на 2021 рік.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 для розгляду заяви про забезпечення позову у справі №915/1574/19 призначено суддю Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 09.11.2021 розгляд заяви призначено на 16.11.2021.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2021 №120, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання абзацу 5 підпункту 3.2.4. пункту 3.2., абзацу d) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1574/19 в частині розгляду заяви (вх.№16665/21 від 08.11.2021), поданої у порядку ст.ст.136-140 ГПК України, шляхом передавання її раніше визначеному автоматизованою системою головуючої судді у справі судді Мавродієвій М.В.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.11.2021 визначено головуючим для розгляду заяви про забезпечення позову по справі №915/1574/19 суддю Мавродієву М.В.

15.11.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів заяви.

З метою з`ясування всіх фактичних обставин та наданням можливості відповідачу ознайомитися з поданими до суду документами, ухвалою суду від 16.11.2021 головуючою у справі суддею Мавродієвою М.В. прийнято заяву позивача б/н від 08.11.2021 про забезпечення позову у справі №915/1574/19 до свого провадження для розгляду по суті та відкладено розгляд заяви на 22.11.2021.

22.11.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

За наслідками розгляду заяви у судових засіданнях 22.11.2021 та 01.12.2021 оголошувались перерви відповідно до 01.12.2021 та 13.12.2021.

10.12.2021 від позивача до суду надійшла заява за про заміну заходу забезпечення позову іншим, в якій позивач вказував, що визначені в заяві б/н від 08.11.2021 способи забезпечення позову не призведуть до належного захисту порушених її майнових прав та охоронюваних законом інтересів, а тому позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 4810136900:01:005:0023, яка розташована у м.Миколаєві, в Інгульському районі, просп.Богоявленський ріг вул.Будівельників, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, загальною площею 1352 кв.м.

За такого, заява позивача від 08.11.2021 про забезпечення позову розглядалася судом саме в редакції заяви від 10.12.2021.

Ухвалою суду від 13.12.2021 позивачу відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

14.01.2022 у судовому засіданні судом було оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 17.01.2022.

17.01.2022 суд оголосив про вихід з нарадчої кімнати, оскільки при дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що для повного та всебічного з`ясування обставин даної справи необхідно з`ясувати питання щодо періодів та обсягів сплаченої позивачем орендної плати по договору оренди від 15.12.2004 та інших платежів за користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою від 17.01.2022 судом відкладено розгляд справи на 08.02.2022. Зобов`язано позивача надати відомості щодо періодів та обсягів сплаченої позивачем орендної плати по договору оренди від 15.12.2004 та інших платежів за користування спірною земельною ділянкою.

08.02.2022 судом відкладено розгляд справи на 22.02.2022 у зв`язку з неявкою сторін.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 22.02.2022 представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 22.02.2022 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 23.02.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради від 27.10.2004 №24/15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо укладання договору оренди земельної ділянки загальною площею 1352 кв.м під проїздами, проходами за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, залишити її в землях змішаного використання (землі транспорту та комерційного використання), для розміщення та обслуговування автостоянки по вул.Будівельників ріг просп.Жовтневого; надано приватному підприємцю Літковій Людмилі Вікторівні в оренду на 10 років земельну ділянку площею 1352 кв.м для розміщення та обслуговування автостоянки по вул.Будівельників ріг просп.Жовтневого.

15.12.2004 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Літковою Людмилою Вікторівною, як орендарем, укладено договір оренди землі, який 24.01.2005 зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за №040500100042 та в книзі записів договорів оренди землі за №2889 (далі - Договір), за змістом п.1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.10.2004 №24/15 надає, а підприємець приймає в оренду земельну ділянку для розміщення та обслуговування автостоянки по вул.Будівельників ріг просп.Жовтневого.

Відповідно до п.2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1352 кв.м без права передачі її в суборенду. Земельна ділянка вільна від споруд.

24.01.2005 між сторонами Договору складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

За умовами п.3.1 Договору строк дії договору протягом 10 років з дати прийняття рішення. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Маючи намір на поновлення договору на той самий строк (10 років) і на тих самих умовах, Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна звернулась до Миколаївської міської ради з відповідним листом-повідомленням від 11.09.2014 за вих.№11/09-11лп/2014, який зареєстрований в канцелярії виконавчого комітету Миколаївської міської ради 22.10.2014 за вхід.№10263.

У вказаному листі-повідомленні зазначено, що до цього листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна, як орендар, додає проект додаткової угоди, як передбачено ст.33 Закону України «Про оренду землі».

В матеріалах справи знаходиться копія такого проекту додаткової угоди.

Також, 29.10.2014 Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна звернулась до Миколаївської міської ради через Миколаївський дозвільний центр із заявою за реєстраційним номером №007028 про видачу рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Листом від 30.10.2014 №17-5518 Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради повідомило Фізичну особу - підприємця Літкову Людмилу Вікторівну про те, що для підготовки заключення з питання подовження строку оренди земельної ділянки необхідно надати відповідно до рішення міської ради від 21.04.2011 №5/11 відкоректованого топоплану з нанесенням меж земельної ділянки, яка нею використовується.

Листом від 31.10.2014 №10263/02.02.01-19/03/04 Миколаївська міська рада повідомила Фізичну особу - підприємця Літкову Людмилу Вікторівну, що у зв`язку з тим, що вона у 2012-2014 роках подавала відповідному органу державної податкової служби податкові декларації по платі за оренду землі в порушення вимог податкового законодавства, та платили орендну плату у меншому розмірі, за даними орендодавця станом на 01.10.2014 за договором рахується заборгованість у розмірі 92845,0 грн (без врахування пені та штрафів).

Також, міська рада у такому листі зазначила, що виходячи з вказаного, розгляд листа-повідомлення Фізичної особи - підприємця Літкової Людмили Вікторівни про поновлення договору оренди землі припиняється у зв`язку з порушенням нею податкового законодавства.

До того ж, у вказаному листі міська рада повідомила Фізичній особі - підприємцю Літковій Людмилі Вікторівні про те, що у випадку своєчасного усунення порушення податкового законодавства та доплати за користування земельною ділянкою у 2012 - 2014 роках її заява до центру надання адміністративних послуг міської ради з питання подовження строку оренди буде підставою для прийняття відповідного рішення міської ради про подовження строку оренди.

В подальшому, 08.05.2018 Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна звернулась до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг з заявою за реєстраційним номером №000333 про видачу рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якої, згідно пункту 8 опису, було додано проект додаткової угоди до договору оренди.

Листом від 20.12.2018 №02-06/4066 Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради повідомило, що Фізичною особою - підприємцем Літковою Людмилою Вікторівною сплату орендної плати здійснено в повному обсязі включно і за 2018 рік; боргу немає.

Листом від 31.10.2019 №02-03/3604 Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради повідомило, що після закінчення 27.10.2014 строку дії договору оренди землі від 15.12.2004 Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна продовжує сплачувати користування земельною ділянкою у формі орендної плати; станом на 01.09.2019 орендна плата сплачена у повному обсязі.

Листом від 13.11.2019 №6140/020201-40/14/19 Виконавчий комітет Миколаївської міської ради повідомив, що Миколаївською міською радою рішення про відмову Фізичній особі - підприємцю Літковій Людмилі Вікторівні у продовжені строку оренди земельної ділянки не приймалося; після закінчення 27.10.2014 строку дії договору оренди землі від 15.12.2004 Фізична особа - підприємець Літкова Людмила Вікторівна продовжує сплачувати користування земельною ділянкою у формі орендної плати; станом на 01.10.2019 орендна плата сплачена у повному обсязі.

Листом від 19.10.2020 №11.02-03-1417 Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради повідомило, що після закінчення строку оренди рішення Миколаївської міської ради про поновлення або припинення договору оренди землі №2889 не приймалося; листа-повідомлення про відмову у поновленні договору до ФОП Літкової Л.В. не направлялося; заява ФОП Літкової Л.В. про поновлення договору оренди землі №2889, яка подана до Центру надання адміністративних послуг 08.05.2019 за №000333, до управління не надходила.

В матеріалах справи знаходяться копії квитанцій, які підтверджують внесення Фізичною особою - підприємцем Літковою Людмилою Вікторівною орендної плати за користування спірною земельною ділянкою в період з грудня 2004 року по грудень 2021 року включно.

Позивач стверджує, що він до цього часу добросовісно сплачує орендну плату і заборгованість за договором оренди землі від 15.12.2004 на цей час відсутня.

Позивач вважає, що враховуючи прийняття до цього часу орендарем орендної плати, - є підстави стверджувати, що договір оренди землі, укладений 15.12.2004 є поновленим.

Позивач вказує, що за змістом норми ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», враховуючи, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, визначеному в договорі, а орендодавець, відповідно не заперечує у поновленні договору, постійно отримує орендні платежі, це є проявом «мовчазної згоди» і підтверджує намір орендодавця - Миколаївської міської ради в подальшому подовжувати орендні правовідносини на тих самих підставах і на термін, визначений у договорі від 15.12.2004.

Позивач вказує, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що після закінчення строку, на який було украдено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивач стверджує, що письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням, який відповідачем позивачу не направлявся.

Позивач стверджує, що враховуючи наявність таких юридичних фактів, як відсутність заперечень з боку сторін; наявність переважного права на поновлення існуючого договору; продовження користування виділеною земельною ділянкою на умовах укладеного договору; сумлінність виконання умов договору, в тому числі і проведення оплати орендних платежів та відсутність заборгованості за ними; договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивач вважає, що орендодавець з 2014 року порушує його право, як орендаря, на отримання підписаного Миколаївською міською радою договору про поновлення оренди землі та укладання додаткової угоди до договору на той самий строк і на тих самих умовах.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 4 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Причиною виникнення спору між сторонами у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для поновлення договору оренди землі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі у спірний період визначались статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднувала два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до ч.ч.1-5 ст.33 цього Закону в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

Частинами 8 та 9 ст.33 Закону України «Про оренду землі» було передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», була можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч.2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором; 2) орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; 2) до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; 4) орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18.

На вказану правову позицію Велика Палата Верховного Суду наголошує і в постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

До того ж, суд приймає до уваги, що у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду також дійшла й наступних висновків.

Стаття 33 Закону України №161-XIV «Про оренду землі» до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX мала назву «Поновлення договору оренди землі», тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону №161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону №161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проекту додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону №161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону №161-XIV).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону №161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону №161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону №161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону №161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону №161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону №161-XIV).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону №161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону №161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 взяла до уваги, що Закон №340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять «поновлення договору оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк», доповнивши ЗК України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови», Закон №161-XIV - статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі», яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон №161-XIV у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон №340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

За змістом приписів статті 126-1 ЗК України можливість поновлення договору оренди землі має бути чітко передбачена у цьому договорі та підпорядкована низці умов. Таке поновлення не можна передбачати у договорах оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких ділянках розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача або набувача права користування відповідною ділянкою (див. частину першу вказаної статті). За наявності у договорі оренди землі умови щодо його поновлення після закінчення строку, на який його уклали сторони, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину про його поновлення. Останнє можливе у разі відсутності заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Таку заяву сторона договору може подати до вказаного реєстру не пізніш як за місяць до дати закінчення договору оренди землі (див. частини другу та третю статті 126-1 ЗК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX.

Позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Під час розгляду даної справи судом установлено, що рішенням Миколаївської міської ради від 27.10.2004 №24/15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо укладання договору оренди земельної ділянки загальною площею 1352 кв.м під проїздами, проходами за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, залишити її в землях змішаного використання (землі транспорту та комерційного використання), для розміщення та обслуговування автостоянки по вул.Будівельників ріг просп.Жовтневого; надано приватному підприємцю Літковій Людмилі Вікторівні в оренду на 10 років земельну ділянку площею 1352 кв.м для розміщення та обслуговування автостоянки по вул.Будівельників ріг просп.Жовтневого.

15.12.2004 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Літковою Людмилою Вікторівною, як орендарем, укладено договір оренди землі, який 24.01.2005 зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» за №040500100042 та в книзі записів договорів оренди землі за №2889, за змістом п.1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.10.2004 №24/15 надає, а підприємець приймає в оренду земельну ділянку для розміщення та обслуговування автостоянки по вул.Будівельників ріг просп.Жовтневого.

Згідно з умовами пункту 3.1 спірного Договору строк дії такого договору - протягом 10 років з дати прийняття рішення.

Рішення Миколаївської міської ради, яким Фізичній особі - підприємцю Літковій Людмилі Вікторівні було надано спірну земельну ділянку в оренду на 10 років, прийнято 27.07.2004, а відтак, враховуючи положення п.3.1 Договору, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір діяв до 27.07.2014.

Доводи позивача стосовно того, що спірний договір чинний з моменту реєстрації - 24.01.2005, а тому діяв до - 24.01.2015, судом відхиляються, оскільки сторони в п.3.1 Договору погодили, що строк дії такого договору протягом 10 років саме з дати прийняття рішення, а не з моменту укладення чи реєстрації.

Також, в пункті 3.1 спірного Договору сторони встановили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до положень ч.2 ст.33 цього Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Тобто, маючи намір на поновлення договору оренди землі позивач, відповідно до п.3.1 Договору з врахуванням положень ч.2 ст.33 цього Закону України «Про оренду землі», повинен був звернутися до відповідача з відповідним листом-повідомленням до 27.06.2014 (за три місяці до закінчення строку дії договору, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору).

Судом встановлено, що маючи намір на поновлення договору на той самий строк (10 років) і на тих самих умовах позивач звернувся до Миколаївської міської ради з відповідним листом-повідомленням, однак, такий лист датований 11.09.2014, та зареєстрований в канцелярії виконавчого комітету Миколаївської міської ради 22.10.2014.

За такого, суд вбачає, що позивач, як орендар, звернувся до відповідача, як орендодавця, з листом про намір поновити договір оренди землі з пропуском строку встановленого п.3.1 Договору з врахуванням положень ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» (за три місяці до закінчення строку дії договору, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору) та більш того вже після закінчення строку такого договору.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з предмету та підстав даного позову, необхідним є встановлення і доведення обставин, які передусім, свідчать про звернення позивача до відповідача у встановлений договором з урахуванням положень законодавства строк до закінчення строку договору оренди землі з листом про намір поновити цей договір на той самий строк і на тих самих умовах. Більш того, доведення таких обставин належними і допустимими доказами покладається саме на позивача у справі.

У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача за один місяць до закінчення строку договору оренди землі з листом про намір поновити цей договір на той самий строк і на тих самих умовах.

Решта доводів позивача є необґрунтованими з огляду на законодавство та усталену судову практику, тому відхиляються судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 29.07.2022 (після відновлення за розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області).

Суддя М.В.Мавродієва