Рішення

від 20.07.2022 по справі 916/3857/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3857/21

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу № 916/3857/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 13/10, офіс 201; код ЄДРПОУ 41427817)

до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" (65481, Одеська обл., місто Южне, вулиця Берегова, 13; код ЄДРПОУ 04704790)

про стягнення 2 326 700,00 грн;

представники сторін:

від позивача - Цермолонський Іван Миколайович (в режимі відеоконференції),

від відповідача - Коновалова Наталя Олександрівна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ", про стягнення 2326700,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання з відповідачем 28.12.2020 Договору про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20, внесення позивачем на рахунок відповідача 2326700,00 грн в якості забезпечення виконання зобов`язань відповідно до п.7.2.11 вказаного договору, часткове виконання сторонами умов договору щодо поставки електричної енергії та її оплати, здійснення поставки електричної енергії протягом січня - жовтня 2021 року включно, підписання між сторонами щомісячних актів приймання-передачі електричної енергії за січень-серпень 2021 року, використання відповідачем електричної енергії за вересень-жовтень без оформлення таких актів, отримання позивачем від відповідача грошових коштів у сумарному розмірі 31616704,21 грн.

Позивач стверджує, що він неодноразово повідомляв відповідача про зміну умов договору в розумінні п.3.1.1 та п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а відповідач відмовився вносити запропоновані зміни, що слід вважати розірванням договору з ініціативи відповідача.

Вказує на направлення відповідачеві 19.02.2021 згідно з умовами договору та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» листа № 624/Ю2, в якому було повідомлено про збільшення ціни на електричну енергію з 01.03.2021 до 2,296536грн. з 2,11999грн. з ПДВ за одиницю товару з одночасним повідомленням про право відповідача на розірвання договору без застосування штрафних санкцій у разі незгоди з ціною. До листа додавались довідка ДП «Держзовнішінформ» № 121/30 від 19.02.2021 про коливання ціни та проект Додаткової угоди до договору.

Зазначає про отримання від відповідача листа від 26.02.2021 № 1769/01/207/21 з відмовою від укладання Додаткової угоди з посиланням на відсутність належних документів на підтвердження коливання ціни. Вказує на направлення відповідачеві листів від 17.08.2021 №№ 1007/Ю2 та 1027/Ю2, від 28.08.2021 №№ 1025/Ю2, 1026/Ю2, 1027/Ю2, від 01.09.2021 № 1027-1/Ю2 з питань пов`язаних зі зміною договірної ціни, відповіді на які не отримав.

Вказує на публікацію на своєму офіційному веб-сайті (http:://ukrgasresourse.com/) оголошення про збільшення ціни електричної енергії та необхідність внесення змін до договорів усіх споживачів, в тому числі і відповідача, з одночасним повідомленням про право споживачів припинити дію договору та змінити електропостачальника або отримувати електроенергію від постачальника «останньої надії» у разі незгоди зі змінами. Разом з цим, з посиланням на адреси веб-сайтів надавалась довідкова інформація стосовно актуальних цін купівлі-продажу електроенергії та діючих тарифів.

16.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 1075/Ю2, на який в подальшому отримав відповідь (лист від 20.10.2021 № 7695/01/207/21) про відмову укладати додаткові угоди до договору.

29.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листами № 1123/Ю2 та 1124/Ю2, в яких пропонував розірвати договір з посиланням на довідки Харківської торгово-промислової палати № 1876-2/21 від 13.08.2021 та № 1914-1/21 від 17.08.2021 щодо зростання середньозваженої ціни на ринку електроенергії, а також звертався до відповідача з попередженням про повне припинення постачання електроенергії з 22.10.2021.

З 22.10.2021 відповідача переведено на постачальника «останньої надії» в зв`язку з припиненням дії договору між сторонами.

03.11.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 174-Ю1, в якому внаслідок розірвання договору просив повернути йому 2326700,00 грн., котрі були внесені 17.12.2020 на рахунок відповідача в якості забезпечення виконання договору. Листом від 12.11.2021 № 8290/01/103/21 відповідач відмовився повертати грошові кошти.

Вказані обставини примусили позивача звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача вказаної суми.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху в зв`язку з недоплатою 0,50грн. судового збору, позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали.

Після надходження до суду 25.12.2021 заяви позивача про усуненням недоліків, 04.12.2022 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі № 916/3857/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.02.2022.

24.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.196-209 т.1).

В своєму відзиві відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на наступне.

28.12.2020 між сторонами був підписаний Договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20. Договір виконувався сторонами, але позивач припускався порушень стосовно строків направлення відповідачеві оригіналів документів які були підставою для оплати.

Також вважає безпідставними твердження позивача про розірвання договору в односторонньому порядку відповідачем з посиланням на листування сторін.

Так, 20.09.2021 відповідач отримав лист позивача № 1075/Ю2 від 16.09.2021 про внесення змін до договору з повідомленням про розірвання договору не пізніше 20ти днів до дати застосування нових умов договору у разі непогодження відповідача. Не дочекавшись відповіді, позивач 29.09.2021 надсилає відповідачеві листи № 1123/Ю2 та № 1124/Ю2, в яких пропонує розірвати договір за взаємною згодою та попереджає про повне припинення постачання електроенергії з 22.10.2021.

20.10.2021 відповідач звернувся до позивача з листом № 7695/01/207/21, наголошуючи на необхідності безперервного постачання електричної енергії відповідно до умов договору та готовності розглянути варіанти внесення змін до договору. Також повідомив про неотримання листів позивача № 1027 від 28.08.2021 та № 1029 від 01.09.2021. Стосовно листів від 17.08.2021 вказує, що отримував від позивача лише один лист від цієї дати - № 1027/Ю2, на який було надано відповідь за вих. № 6850/01/207/21 від 15.09.2021, відповідно до якої додаткова угода не може бути підписана через відсутність належного підтвердження зміни ціни на електричну енергію. Зазначає, що підприємство купує електричну енергію на роздрібному ринку електроенергії, а електрична енергія на РДН («на добу наперед») може бути тільки частиною, з якої складається вартість електроенергії на роздрібному ринку, а отже підстави для зміни договірної ціни відсутні.

Зазначає про ненадходження до нього листів №№ 1007/Ю2 від 17.08.2021, 1027 від 28.08.2021, 1029 від 01.09.2021 а також довідок ДП "Держзовнішінформ" №121/82, 121/183 від 28.08.2021, а тому твердження про ігнорування вказаних листів не відповідають дійсності.

В подальшому 22.10.2021 оператор системи розподілу АТ «Укрзалізниця» повідомило відповідача про переведення його на постачальника «останньої надії» у зв`язку з припиненням дії договору, що додатково було підтверджено ДПЗД «Укрінтеренерго».

Вказує, що позивач перекручує факти, частина листів відповідачем не була отримана, включаючи додатки, а з отриманих не вбачається належних доказів на підтвердження коливання ціни на ринку та наявності підстав для внесення змін до договору в цій частині. В односторонньому порядку дію договору відповідач не припиняв, більш того листом від 20.10.2021 № 7695/01/207/21 повідомляв про свою згоду розглянути можливість внесення змін за умови належного підтвердження коливання ціни. Тільки споживач може розірвати договір достроково в односторонньому порядку, тоді як постачальним може лише ініціювати припинення постачання електричної енергії. Листом від 02.11.2021 відповідач зазначав що дії позивача є безпідставними та наполягав на подальшому забезпеченні електричною енергією. Вказані обставини були повторно наголошені відповідачем у листі від 12.11.2021 віх № 8290/01/103/21 а також відмовлено у вимозі позивача про повернення забезпечення зобов`язання за договором у розмірі 2326700,00 грн.

Посилається на Постанову Верховного Суду у справі № 927/491/19, оскільки навіть за наявності зростання цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладання договору, покупець має право відмовитись від підписання невигідної для нього додаткової угоди.

Крім того, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик, і укладаючи договір на майбутнє він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики й одразу закладати їх у ціну договору. З цього приводу посилається на відображення вказаної правової позиції у низці Постанов Верховного Суду, в тому числі по справах № 927/550/20, № 912/994/20.

З посиланням на правові норми з регулювання ринку електропостачання вказує на відсутність підстав для припинення електропостачання, понесення значних збитків внаслідок переходу до постачальника «останньої надії», своєчасну оплату рахунків за електроенергію, невикористання позивачем права внесення змін до договору в судовому порядку відповідно до ст.ст.651, 652 Цивільного Кодексу України, недоведення позивачем належними доказами обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки додаткова угода про зменшення обсягів закупівлі електроенергії не укладалась, то не може бути мови про повне виконання договору, обов`язок відповідача повернути забезпечення виконання договору в сумі 2326700,00 грн. не настав, а тому вимоги позивача є безпідставними та передчасними.

З наведених та інших зазначених у відзиві підстав просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 02.02.2022 підготовче засідання відкладено на 21.02.2022.

14.02.2022 до канцелярії суду надійшла відповідь позивача на відзив (а.с. 163-173 т.2), в якій він підтримує свої позовні вимоги та не погоджується з доводами відповідача з підстав аналогічних викладеним у позовній заяві, більш детально зупиняється на аналізі чинного законодавства та окремих питаннях на підтвердження своїх вимог. Надає Звіти з моніторингу функціонування роздрібного ринку електричної енергії у 1 та 3 кварталі 2021 року.

Протокольною ухвалою від 21.02.2022 підготовче засідання відкладено на 02.03.2022 для надання можливості відповідачеві підготувати заперечення на відповідь на відзив.

Рішенням зборів суддів від 24.02.2022 з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зокрема, рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних; продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

У зв`язку з викладеним, судове засідання по справі, яке було призначено на 02.03.2022, не відбулося.

25.03.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи з посиланням на введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою від 17.05.2022 підготовче засідання по справі призначено на 13.06.2022.

13.06.2022 до канцелярії суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив. Вказані заперечення прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи з урахуванням поважності причин пропуску строку для їх надання.

В своїх запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову та наводить підстави, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву з більш детальним зупиненням на окремих питаннях.

Протокольною ухвалою від 13.06.2022 задоволено усне клопотання позивача про відкладення та підготовче засідання відкладено на 29.06.2022.

Протокольною ухвалою від 29.06.2022 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 11.07.2022.

11.07.2022 після стадії заслуховування вступних промов представників сторін, судом оголошено перерву до 20.07.2022.

14.07.2022 представником позивача до матеріалів справи долучено письмовий текст виступу в судових дебатах.

20.07.2022 відповідачем засобами електронного зв`язку з цифровим підписом надано додаткові пояснення по справі, в яких він заперечує проти позову, наводить посилання на норми матеріального та процесуального права, повторно звертає увагу на відсутності письмової заяви відповідача про незгоду зі змінами умов договору, вказує на безпідставне розірвання договору позивачем в односторонньому порядку та наводить інші доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 20.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників, сторін суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 28.12.2020 був підписаний Договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20, відповідно до п.2.1 якого позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

У п.1.2 договору зазначено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, № 309 та № 307, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.12.2017 № 1469, інших нормативно-правових актів.

Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначений сторонами в 21950000 кВт*год. (п.2.3 договору).

Строк поставки електричної енергії з 00:00 год 01.01.2021 по 24:00 год 31.12.2021 (п.3.2 договору).

Загальна вартість договору становить 46533824,40 грн (п.5.2 договору).

Позивачем до матеріалів справи надано щомісячні акти приймання-передачі електричної енергії за період січень-серпень 2021 року включно. Вказані акти містять підписи та печатки обох сторін та не заперечуються відповідачем. Також позивач вказує на здійснення поставки електричної енергії протягом вересня та жовтня без оформлення таких актів та на отримання від відповідача грошових коштів у розмірі 31616704,21 грн. і на підтвердження цього надав до матеріалів справи виписки по особовому рахунку від 19.08.2021, 24.09.2021, 27.10.2021.

Відповідач в свою чергу посилається на порушення позивачем строків направлення оригіналів документів які були підставою для оплати.

Слід зазначити, що предметом спору по цій справі є наявність або відсутність підстав для повернення відповідачем 2326700,00 грн., котрі були внесені позивачем на його рахунок в якості забезпечення виконання договору 17.12.2020. Насамперед, як на підставу своїх вимог позивач посилається на дострокове розірвання договору відповідачем.

Позивач не посилається на наявність боргу за електроенергію або на нарахування штрафних санкцій як на підставу своїх позовних вимог, тому вказані обставини не входять в предмет доказування по цій справі, так само як і своєчасне або несвоєчасне направлення позивачем документів, необхідних для оплати, оскільки не впливають на результати вирішення спору. В контексті цієї справи вказані обставини свідчать лише про те, що договір між сторонами дійсно виконувався протягом певного проміжку часу.

У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного Кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з преамбулою Закону України «Про ринок електричної енергії», цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

П.1 ст. 6 вказаного Закону визначає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону, - «…наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: …72) Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;»

П.п.4) п.3 ст.6 зазначає, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, в тому числі затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, про що прямо зазначено у п.1.1.1 цих Правил.

Ч.2 цього ж пункту Правил вказує, що учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ч.3 вказаного пункту чітко визначає, що Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пункт 3.2.4 Правил зазначає наступне, - "3.2.4. У разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін...".

З тексту вказаної норми вбачається, що після отримання відповідного повідомлення споживач повинен або письмово висловити свою незгоду з запропонованими змінами, і в цьому випадку договір вважається достроково розірваним за ініціативи споживача, або не робити таких заяв і фактично акцептувати запропоновані зміни.

Інших варіантів поведінки вказана норма не передбачає, - договір має вважатися або розірваним, або зміненим.

Після укладання договору позивач звернувся до відповідача з листом від 19.02.2021 вих № 624/Ю2 (а.с.81 т.1), до якого додав оригінал цінової довідки ДП "Держзовнішінформ" № 121/30 від 19.02.2021 про коливання ціни (із застосуванням коливання цін січня-лютого місяців 2021 року, але не більше 10%, а саме 9,99%), а також два примірники додаткової угоди до договору підписані та скріплені печаткою позивача.

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 26.02.2021 вих. № 1769/01/207/21, який є відповіддю на вищевказаний лист позивача від 19.02.2021 (а.с.85 т.1). Наявність відповіді з посиланням на реквізити листа позивача безумовно свідчить про його отримання відповідачем.

Лист відповідача від 26.02.2021 (а.с. 85 т.1) містить категорійне твердження щодо відмови, а саме , - "..наше підприємство відмовляється від укладання Додаткової угоди , щодо зміни ціни на електричну енергію з 01.03.2021р.".

При цьому відповідач посилається на безпідставність тверджень позивача про розірвання договору в односторонньому порядку відповідачем. Вважає що надана довідка ДД "Держзовнішінформ" не може бути підставою для збільшення ціни на роздрібному ринку електричної енергії. оскільки в ній зазначається середньовзважена ціна купівлі-продажу на ринку "на добу наперед" в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України.

П.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює як загальне правило, відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, так і винятки з цього правила. Одним з таких винятків, що дозволяє зміну істотних умов договору, є збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.п.2 п.5 ст.41).

Можливість зміни ціни на електричну енергію також оговорена сторонами у п.5.4 договору. Згідно з вказаним пунктом, - "Ціна на електричну енергію, зазначена у додатку № 2 до цього Договору може бути змінена Постачальником та Споживачем у разі зміни ціни на електричну енергію на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у цьому Договорові. При цьому, Постачальник або Споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергією довідкою, виданою ДП "Держзовнішінформ" з урахуванням умов постачання." Вимог до оформлення або обов`язкової наявності певних відомостей для вказаної довідки сторони в договорі не встановили.

Ані з тексту вказаного пункту, ані з пояснень представників сторін не вбачається встановлення сторонами будь-яких вимог до форми, змісту або обов`язкових елементів такої довідки. В судовому засіданні представник відповідача не зміг навести будь-яких нормативних актів. які б встановлювали форму та обов`язкові реквізити для такої довідки.

Позивач стверджує про надсилання на адресу відповідача численних листів, та надав до позовної заяви наступні листи:

№ 624/Ю2 від 19.02.2021, № 1007/Ю2 від 17.08.2021, № 1027/Ю2 від 17.08.2021, № 1025/Ю2 від 28.08.2021, № 1026/Ю2, від 28.08.2021, № 1027/Ю2 від 28.08.2021, № 1027-1/Ю2 від 01.09.2021, № 1075/Ю2 від 16.09.2021, № 1123/Ю2 від 29.09.2021, № 1124/Ю2 від 29.09.2021, № 174/Ю1 від 03.11.2021.

Відповідач стверджує, що не отримував листи позивача від 17.08.2021 № 1007/Ю2, від 28.08.2021 № 1027, від 01.09.2021 № 1029, надавши в якості підтвердження довідку начальника відділу документального супроводу від 05.01.2022 (а.с.4 т.3). Доказів вручення вказаних листів відповідачеві до суду не надано.

При цьому відповідач не заперечує факту отримання листів № 1075/Ю2 від 16.09.2021, № 1027/Ю2 від 17.08.2021.

Лист № 1027/Ю2 від 17.08.2021 містить посилання на попередні перемовини між сторонами, повторне попередження відповідача про підвищення ціни на ринку електричної енергії та про можливість розірвати договір у разі незгоди, посилання на застосовані правові норми, роздруківки результатів аукціонів з продажу електричної енергії на серпень та вересень 2021 року, копію листа ДП "Держзовнішінформ" № 121/1807-Л від 28.08.2021 та іншу інформацію з цих питань (а.с.87 т.1).

Лист позивача від № 1075/Ю2 від 16.09.2021 також містить посилання на попередні перемовини між сторонами, проект додаткової угоди про підвищення ціни, умови припинення договору, копії листів № 1027/Ю2 від 28.08.2021 та № 1027-1/Ю2 від 01.09.2021, копії довідок ДП "Держзовнішінформ" № 121/201 від 09.09.2021 та № 121/202 від 09.09.2021.

На вказані листи № 1027/Ю2 від 17.08.2021 та № 1075/Ю2 від 16.09.2021 відповідачем давались відповіді про неможливість підписання додаткової угоди через відсутність належного підтвердження зміни ціни на ринку. Крім того, у своєму листі від 20.10.2021 № 7695/01/207/21 у відповідь на лист № 1075/Ю2 від 16.09.2021 відповідач повідомив про готовність розглянути інші варіанти щодо внесення змін до договору.

Таким чином, про наявність обставин, з якими чинне законодавство та умови укладеного договору пов`язують можливість внесення змін щодо ціни, відповідач знав з лютого 2021 року, неодноразово отримував листи позивача з цього приводу,

Таким чином, про наявність обставин, з якими чинне законодавство та умови укладеного договору пов`язують можливість внесення змін щодо ціни, відповідач знав з лютого 2021 року, неодноразово отримував листи позивача з цього приводу, при цьому не вживав жодних заходів для перевірки або спростування вказаних позивачем відомостей як на його сайті так і в інших загальнодоступних джерелах інформації, не намагався отримати загублене листування, обмежився лише констатуванням неотримання певних листів та готовності розглянути інші варіанти щодо внесення змін до договору, що в контексті завершення строку дії договору 31.12.2021 може виглядати як недобросовісна ділова практика з боку відповідача.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що Договір про постачання електричної енергії споживачу № Т/ВГЕ-377/20 від 28.12.2020 слід вважати достроково розірваним за ініціативою споживача згідно з пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Пунктом 7.2.11 договору передбачений обов`язок позивача до укладання договору внести забезпечення його виконання у розмірі не менше 2326700,00 грн. згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації. Цим же пунктом договору встановлено, що забезпечення виконання цього договору повертається позивачу після виконання ним договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними, у випадках передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом 5-ти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Позивач в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 2326700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4525 від 17.12.2020 (а.с.77 т.1).

Позивач звертався до відповідача з листом від 03.11.2021 вих. № 174-Ю1, в якому просив повернути вказані грошові кошти з посиланням на те, що договір є розірваним за ініціативою відповідача з 22.10.2021 (а.с. 157 т.1).

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом від 12.11.2021 вих.№ 8290/01/103/21 повідомив про відсутність підстав повертати грошові кошти з посиланням на те, що договір позивачем не виконаний (а.с.159).

Ч.2 ст.653 Цивільного Кодексу України встановлює, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Розірвання договору унеможливлює його подальше виконання позивачем.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені висновки суду щодо дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, суд вважає, що у позивача зник обов`язок щодо подальшого постачання електроенергії до передбачених договором об`ємів, та виникло право вимагати повернення 2326700,00 грн., отриманих позивачем в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2326700,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на Постанову Верховного Суду у справі № 927/491/19 суд вважає недоречними, оскільки предметом розгляду по вказаній справі було визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу та стягнення збитків у вигляді надмірно сплачених грошових коштів, тоді як в справі яка розглядається йдеться про відносини на ринку електричної енергії.

Крім того, у тексті Постанови при застосуванні Закону України "Про державні закупівлі" зазначено наступне, - « 124. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод)… 127. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45 % шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.».

Господарський судом було враховано, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 р. у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 757/31606/15-ц). Отже, правовідносини не є подібними, якщо різняться за предметом позову, підставами позову та правовим регулюванням спірних правовідносин. Аналогічні висновки суд робить і стосовно інших посилань відповідача на постанови Верховного Суду по справах № 927/550/20, № 912/994/20.

Що стосується посилань на право покупця відмовитись від підписання невигідної для нього додаткової угоди, то суд не заперечує такого права у покупця, проте по справі яка розглядається вважає за необхідне застосовувати до виниклих в такому випадку взаємовідносин між сторонами норми п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме п.п.1) вказаного пункту.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 13/10, офіс 201; код ЄДРПОУ 41427817) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" (65481, Одеська обл., місто Южне, вулиця Берегова, 13; код ЄДРПОУ 04704790) про стягнення 2 326 700,00 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" (65481, Одеська обл., місто Южне, вулиця Берегова, 13; код ЄДРПОУ 04704790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 13/10, офіс 201; код ЄДРПОУ 41427817) суму забезпечення виконання договору у розмірі 2 326 700,00 грн, 34 900,50 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 20 липня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков