Ухвала

від 29.07.2022 по справі 308/9706/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9706/22

1-кс/308/3017/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021071210000046 від 16.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділуСУ ГУНПв Закарпатськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021071210000046 від 16.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна.

Клопотання мотивує тим, що як встановлено у ході досудового розслідування на частині земельних ділянок за кадастровими номерами 2121287200:01:001:0020 та 2121280300:04:001:0109, які перебувають у державній власності та відносяться до земель оборони, невстановленими особами проведено комплекс робіт по посіву сільськогосподарської продукції, а саме кукурудзи та озимої пшениці загальною площею 11.2513 га, чим завдано значну шкоду державі. Окрім цього встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 2121287200:01:001:0020 площею 52.1318 га та 2121280300:04:001:0109 площею 84.9998 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, які розташовані на території Широківської сільської ради, за межами населеного пункту та на території Боржавської сільської ради, за межами населеного пункту, та перебувають в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве, код ЄДРПОУ 08439994, розташованого за адресою: м. Мукачеве, вул. Берегівська-об`їзна, 1 А.

У клопотанні вказано на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_5 від 12.11.2021 було накладено арешт із забороною користування та розпорядження на посів сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 2121287200:01:001:0020 площею 52.1318 га та 2121280300:04:001:0109 площею 84.9998 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, які розташовані на території Широківської сільської ради, за межами населеного пункту та на території Боржавської сільської ради за межами населеного пункту, за винятком Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве.

Слідчий зазначає, що 22.07.2022 було проведено додатковий огляд земельної ділянки за кадастровим номером 2121287200:01:001:0020 площею 52.1318 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, яка розташована на території Широківської сільської ради за межами населеного пункту та перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве. В ході проведеного додаткового огляду, з частини даної земельної ділянки, на якій знаходився посів сільськогосподарської культури пшениці, було здійснено збір урожаю даної сільськогосподарської культури загальною масою 4500 кілограм, яку було вилучено та передано на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_6 .

При цьому слідчий зазначає. що зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт.

При мотивуванні клопотання слідчий посилається на абз. 2 частини 1 статті 170, п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Слідчий зазначає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказане майно є доказом у кримінальному провадженні, адже воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (воно є матеріальним об`єктом,який мігзберегти насобі слідизлочину,містить іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно, а саме сільськогосподарську культуру пшениці загальною масою 4500 кілограм, з метою збереження речових доказів.

При цьому у клопотанні вказано на те, що накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Слідчий вказує на те, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно, негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до його втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, як вказано у клопотанні, виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме сільськогосподарську культуру пшениці загальною масою 4500 кілограм, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому керуючись ст.ст. 40, 131-132, 167-168, 170-173 КПК України,слідчий просить слідчого суддю: накласти арешт на майно яке вилучено 22.07.2022 в ході проведення огляду земельної ділянки за кадастровим номером 2121287200:01:001:0020 загальною площею 52.1318 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, яка розташована на території Широківської сільської ради, за межами населеного пункту, та перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве, а саме на сільськогосподарську культуру пшениці загальною масою 4500 кілограм.

Слідчий в судове засіданні не з`явився, подала рапорт в якому просить розгляд клопотання проводити за її відсутності, при цьому зазначила що таке підтримує та просить задовольнити.

Власники майна в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістомч.1ст.170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешттимчасововилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Слідчий суддя встановив, що слідчий відділ СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021071210000046 від 16.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_5 від 12.11.2021 було накладено арешт із забороною користування та розпорядження на посів сільськогосподарських культур на земельних ділянках за кадастровими номерами 2121287200:01:001:0020 площею 52.1318 га та 2121280300:04:001:0109 площею 84.9998 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, які розташовані на території Широківської сільської ради, за межами населеного пункту та на території Боржавської сільської ради за межами населеного пункту, за винятком Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве.

22.07.2022 було проведено додатковий огляд земельної ділянки за кадастровим номером 2121287200:01:001:0020 площею 52.1318 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, яка розташована на території Широківської сільської ради за межами населеного пункту та перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве. В ході проведеного додаткового огляду, з частини даної земельної ділянки, на якій знаходився посів сільськогосподарської культури пшениці, було здійснено збір урожаю даної сільськогосподарської культури загальною масою 4500 кілограм, яку було вилучено та передано на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_6

22.07.2022 постановою слідчого визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні майно яке вилучено 22.07.2022 в ході проведення огляду земельної ділянки за кадастровим номером 2121287200:01:001:0020 загальною площею 52.1318 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, яка розташована на території Широківської сільської ради, за межами населеного пункту, та перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве, а саме на сільськогосподарську культуру пшениці загальною масою 4500 кілограм.

Як передбаченоп.1та п.2ч.2,ч.3ст.170КПК України,арешт майнадопускається,в томучислі,з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя вважає, доведеним, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказане майно є доказом у кримінальному провадженні, адже воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (воно є матеріальним об`єктом,який мігзберегти насобі слідизлочину,містить іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно, а саме сільськогосподарську культуру пшениці загальною масою 4500 кілограм, з метою збереження речових доказів.

Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно, негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до його втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

При цьому, вказане в клопотанні майно на переконання слідчого судді, відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання).

У даному кримінальному провадженні є підстави вважати, що тимчасово вилучене майно може бути приховано, передано, пошкоджено або знищено заявленим володільцем. Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Вказане узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний» тягар для особи.

Держава гарантує право громадян на забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба в тимчасовому втручанні в майнові права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони розпорядження, з метою запобігання зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Тимчасове обмеження конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак суспільні інтереси переважають принцип мирного володіння майном. Негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не встановлено. Арешт суттєво не позначитися на інтересах власника і третіх осіб.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 87 КПК Українисуд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема як порушення права особи на захист. Докази, передбачені цією статтею повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду (ч. 4ст. 87 КПК).

Слідчий суддя, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що факт визнання речовим доказом, необхідність проведення спеціальних досліджень, ризик знищення майна, є достатніми умовами для застосування щодо цього майна співрозмірного заходу забезпечення кримінального провадження, яким є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно протоколу огляду місця події, у ході якого було вилучено вказане у клопотанні майно проводився 22.07.22. Клопотання до суду надійшло 29.07.2022, поштовим зв`язком. Згідно поштового конверту, лист із клопотанням було подано до відправлення в поштове відділення 23.07.2022 згідно поштового штампу.

Відповідно доч.1ст. 116КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Таким чином в даному випадку органом досудового розслідування дотримано процесуальних строків передбачених КПК України.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, оскільки враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз, встановлення осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово розпоряджатися вказаним майном.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.170-173,175,309,394,395 КПК України,слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42021071210000046 від 16.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,про арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на майно яке вилучено 22.07.2022 в ході проведення огляду земельної ділянки за кадастровим номером 2121287200:01:001:0020 загальною площею 52.1318 га з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, яка розташована на території Широківської сільської ради, за межами населеного пункту, та перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачеве, а саме на сільськогосподарську культуру пшениці загальною масою 4500 кілограм.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1