Рішення

від 01.08.2022 по справі 140/3200/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3200/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області (далі відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Смідинської сільської ради Ковельського району, котра полягає у нерозгляді заяви (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Смідинської ТГ;

2) зобов`язати Смідинську сільську раду Ковельського району повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Смідинської ТГ;

3) в порядку відшкодування моральної шкоди зобов`язати Смідинську сільську раду Ковельського району вчинити дії щодо публічного вибачення перед ОСОБА_1 шляхом здійснення публікації в газеті «Вісті Ковельщини» (ЄДРПОУ: 02471672, місцезнаходження: 45004, Волинська обл., м. Ковель, вул. Міцкевича, 3)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 2,00 га. Однак, листом від 11 лютого 2022 року №Р-47 Смідинською сільською радою Ковельського району Волинської області було відмовлено позивачу в розгляді заяви та наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

З наведених підстав представник позивача просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву від 13 червня 2021 року вх. №21618/22 представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що згідно із статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була прийнята і розглянута відповідно до норм чинного законодавства в установлені терміни.

Щодо відшкодування моральної шкоди шляхом вчинення дій щодо публічного вибачення перед позивачем в газеті «Вісті Ковельщини», то така вимога є необґрунтованою, жодними письмовими доказами не доведена, а доводи про розмір такої шкоди нічим не підтверджені, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 січня 2022 року позивач звернувся до Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею земельної ділянки 2,00 га в урочищі «Бильов» Смідинської сільської ради. До клопотання позивач долучив копію паспорта, копію пенсійного посвідчення, викопіювання місця розташування земельної ділянки.

11 лютого 2022 року відбулося сесійне засідання Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області на якому за результатами поіменного голосування рішення по заяві ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, не прийняте.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту «в» статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За правилами статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

За змістом частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Суд звертає увагу, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З системного аналізу зазначених норм судом встановлено, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, питання надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою було винесено на сесію Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області.

Як вбачається з протоколу сесії Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області від 11 лютого 2022 року, за проголосували - 4, проти - 7, утримались - 4, не голосували 0, а тому рішення не прийнято.

Суд зазначає, що не вирішення даного питання через відсутність достатньої кількості голосів не є рішенням про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки волевиявлення щодо такого рішення депутати ради не висловлювали. У свою чергу, лист сільської ради від 11 лютого 2022 року №Р-47 також не може вважатись «відмовою» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення, чим допущено протиправну бездіяльність.

Таким чином, оскільки в силу вимог статті 118 ЗК України надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відноситься до повноважень, в даному випадку, Смідинської сільської ради, яка порушила права та законні інтереси ОСОБА_1 шляхом не прийняття відповідного рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у є визнання протиправною бездіяльності Смідинської сільської ради щодо нерозгляду заяви позивача, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву 24 січня 2022 року та прийняти рішення відповідно до норм ЗК України з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у даному рішенні.

Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди шляхом зобов`язання Смідинської сільської ради вчинити дії щодо публічного вибачення перед ОСОБА_1 в газеті «Вісті Ковельщини», то суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

З цією нормою кореспондуються приписи статті 1173 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), відповідно до яких, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Вказана норма не містить вказівки, порушення яких саме прав тягне за собою відшкодування моральної шкоди. Відтак, порушення будь-якого права особи може мати наслідком завдання моральної шкоди і, відповідно, є підставою для позовної вимоги про її відшкодування.

За своєю природою інститут відшкодування моральної шкоди є приватно-правовим, оскільки стосується безпосередньо особистих прав людини. Однак, виходячи з приватно-правового характеру суб`єктивного цивільного права потерпілої особи на використання зазначеного способу цивільно-правового захисту, очевидно, що таке право може виникнути також у зв`язку з порушенням прав особи в публічно-правових відносинах, що і знайшло своє відображення в приписах статті 56 Конституції України.

У публічно-правових відносинах моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою суб`єкта владних повноважень або його посадових осіб.

Виходячи із загальних засад доказування, позивач повинен довести, що йому заподіяно шкоду і визначити її розмір. Це означає, що позивач повинен зазначити, які саме виникли обставини, що спричинили страждання чи приниження честі, гідності, яку саме шкоду вони спричинили і який її розмір.

При оцінці обґрунтованості вимог особи про відшкодування моральної шкоди належить керуватись принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин справи форм моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності обставини, що свідчать про наявність та характер завданих особі немайнових втрат.

Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів заподіяння їй суттєвих моральних чи фізичних страждань, погіршення стану здоров`я, та враховуючи відсутність очевидних негативних наслідків чи втрат для позивача, що зумовлені протиправною поведінкою відповідача, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Смідинської сільської ради Ковельського району Волинської області щодо нерозгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Смідинську сільську раду Ковельського району Волинської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Смідинська сільська рада Ковельського району Волинської області (44453, Волинська область, Ковельський район, село Смідин, вулиця Грушевського, 9. ідентифікаційний код юридичної особи 04332880).

Суддя Ф.А. Волдінер