Рішення

від 02.08.2022 по справі 160/7127/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року Справа № 160/7127/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 41557466) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3273679/41557466 від 23.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 19.01.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №24 від 19.01.2021. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте, оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Податкова накладна, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи ТОВ «Стенкор» засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7127/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

14.06.2022 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Платником подано до ЄРПН на реєстрацію податкову накладну. За результатом розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником копій документів. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Контролюючий орган зобов`язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 25 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Тобто, у податковому органі діють комісії двох рівнів центрального та регіонального, компетенція та повноваження яких є відмінними одна від одної. Саме розгляд питання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено саме на Комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. На сьогоднішній день у регіональних комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в тому числі й у комісії, яка діє у складі ГУ ДПС у Дніпропетровській області реалізовано технічну можливість (оновлено програмне забезпечення ІС «Податковий блок») при надходженні до ГУ ДПС у Дніпропетровській області судового рішення, яким зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних, - скасувати в ІС «Податковий блок» попереднє рішення комісії на підставі рішення суду та повторно розглянути пакет документів який подавав платник податків з урахуванням висновків суду викладених у рішенні суду. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

14.06.2022 Державною податковою службою України надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є неправомірними, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246 та її можливо зареєструвати в ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

13.07.2022 представником позивача подані до суду додаткові документи, а саме оновлені статутні документи товариства.

13.07.2022 позивачем подано до суду відповіді на відзиви, в яких викладено незгоду з позиціями відповідачів у справі, та зазначено, що у квитанціях, які додані до позовної заяви не вказано конкретного переліку документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації або відмови від реєстрації податкової накладної в ЄРПН. В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН контролюючим органом не обґрунтовано чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН. Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, це свідчить про його необґрунтованість. Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У позивача були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (код ЄДРПОУ 41557466) належним чином зареєстровано 01.09.2017, номер запису 12241020000082486 та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ (Соборний р-н м.Дніпра).

Видами економічної діяльності ТОВ «Стенкор» за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90, основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49); оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69); оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (код КВЕД 46.74).

Між ТОВ «Стенкор» (постачальник) та ДП «Новатор» (покупець) укладено договір №047/36 від 14.01.2021 (далі за текстом - договір), предметом якого була поставка товарів.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується партіями, відповідно до заявок покупця, поставляти покупцю у власність товар (код за ДК 021:2015 (СРV): 31220000-4 Елементи електричних схем), найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі специфікацією, яка містить у додатку 1 до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що якість товару повинна відповідати нормам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ) для даного виду товару. Постачальник гарантує якість товару у цілому.

Згідно з п.2.1 договору загальна сума (ціна) договору та ціна за одиницю товару зазначаються в специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору. Ціна товару визначається в національній валюті України.

Відповідно до п.2.3 договору розрахунок здійснюється за кожну окрему поставлену партію товару протягом 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару відповідно до умов специфікації.

Згідно з п.2.4 договору розрахунок здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, на підставі специфікації, заявки покупця, виставленого рахунку, акту приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару, а також відповідно до інших умов договору.

Розділом 3 договору передбачено, що поставка товару здійснюється згідно з Правилами «Інкотермс» у редакції 2010 року на умовах поставки DDP («Зі сплатою мита») у місце та в строк, зазначені в специфікації до договору, транспортом постачальника.

Завантаження та розвантаження поставлених партій товару здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника. Товар повинен мати відповідне пакування, яке забезпечує його цілісність та збереження якості під час транспортування та розвантаження.

Датою поставки (передачі) товару та переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Видаткова накладна або акт приймання-передачі товару (далі разом Первинні документи) крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер та дату договору.

Постачальник зобов`язаний одночасно з поставкою кожної партії товару надати Покупцю оригінали або належним чином завірені копії документів, що передбачені чинним законодавством України як обов`язкові для такого виду Товару, а також додаткові документи у відповідності до умов закупівлі та Специфікації, що підтверджують якість товару.

Сторонами договору було складено специфікацію до договору на поставку подложки ЩЕ7.817.010-07 ТУ11-76ЩЕ0.781.000 60*48*1,0 у кількості 4000 одиниць на загальну суму 1989600,00 грн, в тому числі ПДВ 331600,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору складені: рахунок - фактура №0001389 від 14.01.2021, видаткова накладна №0000015 від 19.01.2021 на поставку подложки ЩЕ7.817.010-07 ТУ11 у кількості 100 одиниць на загальну суму 49740,00 грн, в тому числі ПДВ 8290,00 грн.

Поставлений товар ТОВ «Стенкор» придбало у ТОВ «Террафлор», на підтвердження чого надано договір поставки від 06.01.2021 №002, видаткову накладну від 19.01.2021 №Тр-00012, податкову накладну від 19.01.2021 №12.

Податкова накладна №24 від 19.01.2021 по взаємовідносинам з поставки товару ДП «Новатор» була виписана на подію відвантаження товару згідно видаткової накладної №0000015 від 19.01.2021.

В позовній заяві позивачем зазначено, що товар було відправлено відповідно до експрес накладної №59000635716524 від 19.01.2021 року. Майно отримано покупцем відповідно до довіреності №83 від 14.01.2021. Продаж товару здійснювався на умовах відстрочки платежу, тому на момент подачі письмових пояснень до контролюючого органу, у позивача не було у наявності платіжного доручення (меморіального ордера).

На виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем до ДПС України на реєстрацію подана податкова накладна №24 від 19.01.2021.

Згідно з квитанцією від 15.02.2021, податкова накладна №24 від 19.01.2021 подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки ДПС податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції, направленої ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної №24 від 19.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Повідомленням №1 від 21.10.2021 позивачем надані пояснення і долучено до повідомлення про надання пояснень пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару.

Згідно з рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної №3273679/41557466 від 23.10.2021 по податковій накладній №24 від 19.01.2021 відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» зазначено «відсутні первинні документи щодо транспортування ТМЦ (ТТН, акт наданих послуг), наявні операції по взаємовідносинам з ризиковими СГ (придбання ТМЦ у ризикового контрагента)».

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що пеєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

За приписами пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Пунктом 1 додатку 3 Порядку №1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» визначено, що критерієм ризиковості платника податку є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судом, 21.10.2021 ТОВ «Стенкор» подані пояснення та копії документів щодо зупиненої податкової накладної №24 від 19.01.2021.

Разом з повідомленням позивачем подані пояснення вих. №2110 від 21.10.2021, в яких зазначено, що у січні 2021 року підприємство ТОВ «Стенкор» придбало у ТОВ «Террафлор» (ЄДРПОУ 42642955) запчастини для подальшого постачання на ДП «Новатор» (ЄДРПОУ 22987900).

Згідно договорів запчастини отримані від постачальника новою поштою у м. Дніпро, відділення №10.

На підтвердження отримання товару, а саме, запчастин, у підприємства ТОВ «Террафлор» (ЄДРПОУ 42642955) надані наступні документи: договір №002 від 06.01.2021 (4 аркуші); рахунок-фактура №Тр-00012 від 19.01.2021 (1 аркуш); видаткова накладна №Тр-00012 від 19.01.2021 (1 аркуш); податкова накладна №12 від 19.01.2021 (1 аркуш); квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9033706829 від 23.02.2021 (1 аркуш); картка рахунку 281 від 19.01.2021.

Позивачем пояснено, що відвантаження товару на ДП «Новатор» (ЄДРПОУ 22987900) здійснювалось на підставі договорів на постачання продукції, сплата по яких здійснюється після проходження всього обсягу продукції передбачених додатками до договорів та вхідного контролю. Поставка продукції здійснюється на склад покупця по наступним договорам та рахункам: договір №047/36 від 14.01.2021 (4 аркуші); додаток №1 до договору №047/36 від 14.01.2021 (1 аркуш); рахунок-фактура №0001389 від 14.01.2021 (1 аркуш); видаткова накладна №0000015 від 19.01.2021 (1 аркуш); картка рахунку 361 від 19.01.2021 (1 аркуш); довіреність 93 від 15.01.2021 (2 аркуші).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем дійсно не було подано до пояснень 21.10.2021 документів щодо транспортування ТМЦ (ТТН, акт наданих послуг).

Умовами договору та специфікації передбачена поставка товару на умовах DDP за адресою: 29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, підприємство покупця, відповідно до правил Incoterms 2010.

Умови поставки DDP (абревіатура від англійського Delivered Duty Paid, в перекладі «поставка з оплатою мита») покладають на продавця максимальні обов`язки. Згідно міжнародних правил, продавець повинен надати в зазначений в договорі місце готовий до розвантаження товар, який вже пройшов митне очищення (як експортну, так і імпортну). Умови поставки DDP Інкотермс 2010 визначають, що продавець несе всі ризики і витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу, в тому числі він зобов`язаний сплатити всі збори, пов`язані з експортом товару з країни призначення і імпортом в країну призначення. Водночас визначення «збори» включає в цьому випадку відповідальність і ризики за проходження митного очищення, а також витрати, пов`язані з оплатою митних зборів, податків та будь-яких інших зборів.

Умови поставки можуть використовуватися при доставці товару (вантажу) будь-яким видом транспорту, в тому числі при змішаних перевезеннях.

Якщо продавець, побічно або прямо, не може виконати покладені на нього імпортні митні процедури, то умови поставки DDP в цьому випадку застосовуватися не можуть. У тому випадку, якщо сторони вирішили виключити з обов`язків продавця сплату деяких тарифів, зборів або мит (наприклад, сплату податку на додану вартість), то це повинно бути чітко і однозначно вказано в договорі купівлі-продажу.

Таким чином, визначені сторонами умови поставки покладають на ТОВ «Стенкор» обов`язки та понесення витрат на транспортування. Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження транспортування товару ані відповідачу-1 з поясненнями 21.10.2021, ані суду під час розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Дотримуючись встановленого процесуальним законодавством завдання, суд робить висновок, що відповідач-1, здійснюючи дослідження поданих позивачем первинних документів діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивачем не надано Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних документів на підтвердження транспортування товару, що і стало підставою для прийняття рішення №3273679/41557466 від 23.10.2021.

Як зазначено у постанові Верховного Суду 02.04.2019 у справі №822/1878/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Водночас суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Судом встановлено дотримання відповідачем-1 принципу вмотивованості оскаржуваного рішення, оскільки станом на момент його прийняття позивачем дійсно не було надано документів, відсутність яких стала підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу, що станом як на день звернення до суду з позовом, так і на день прийняття рішення судом, не надано доказів подання позивачем до податкового органу документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.13 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Позивач, встановивши підстави, визначені Комісією регіонального рівня у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної, не був позбавлений права звернення зі скаргою до Комісії центрального рівня та подання для перевірки документів, визначених відповідачем в оскаржуваному рішенні №3273679/41557466 від 23.10.2021.

Проте, визначені Порядком №520 дії позивачем вчинені не були.

Надаючи правову оцінку повноті поданих позивачем документів для можливості реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17 (ЄДРСРУ №72486685).

Приймаючи рішення, суд зазначає, що платник податків зобов`язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №820/5934/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, як наявні операції по взаємовідносинам з ризиковими СГ, суд зазначає, що відповідна обставина не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної у відповідності до норм Порядку №520.

Однак, з огляду на той факт, що відповідачем-1 правильно визначено відсутність первинних документів на підтвердження транспортування товару, суд робить висновок про правомірність оскаржуваного рішення.

В цей же час, мотиви, визначені в оскаржуваному рішенні про наявність операцій по взаємовідносинам з ризиковими СГ, не покладені в основу цього рішення суду про правомірність прийнятого відповідачем-1 оскаржуваного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає наступне.

Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Водночас згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до органу ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом не встановлено протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3273679/41557466 від 23.10.2021, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Стенкор» у реєстрації податкової накладної №24 від 19.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд робить висновок про відсутність підстав для зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідачі виконали покладений на них ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме, довели правомірність своїх рішень, чим спростували твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 41557466) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський