Рішення

від 28.06.2022 по справі 280/906/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 280/906/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Михайлишин А.І.

представника відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРИВАТ (69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 32405363)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (49000 м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОПРИВАТ (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 308220 про застосування адміністративно- господарського штрафу.

В обґрунтування позову посилається на те, що в Акті перевірки взагалі відсутні будь-які дані: про товарно-транспортну накладну на вантаж та хто зазначений в ній як замовник та отримувач вантажу, а також автомобільний перевізник: фотофіксація або відеофіксація самого правопорушення: яким саме засобом вимірювання було зафіксоване правопорушення та чи мас воно відповідний сертифікат, та чи пройшло відповідну повірку до вимог чинного законодавства України. Також зазначає, що з акту № 304319 від 19.10.2021, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, вбачається то габаритно-ваговий контроль проводився інше однією посадовою особою Укртрансбезпеки - старшим державним інспектором ВДК Рибалко Г.Л., шо є порушенням м. 16 Порядку № 1567. Крім того, зазначає, що у даному випадку здійснювалось перевезення подільного вантажу, проте у акті від 19.10.2021 №304319 інспектор вказав на порушення саме на відсутність відповідного дозволу на перевезення. З огляду на вищезазначене, позивач не може нести відповідальність за ст.48 та абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність у нього під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, оскільки видачу таких дозволів для перевезення подільних вантажів не передбачено. У межах спірних правовідносин, підставою для прийняття оскарженої постанови стали результати габаритно-вагової о контролю транспортного засобу. Відповідно до цих результатів вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження на 11,18%. В даному випадку похибка вагів складає 2% від 12230 кг: 245 кг. Тобто реальне значення навантаження на вісь перебуває у межах від 11985кг до 12475 кг. Отже, фактичне навантаження на вісь з урахуванням 2% похибки вагів - 11985 кг не перевищує 10% з яких наступає відповідальність за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (12100 кг). Таким чином постанова Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 №308220 про застосування адміністративно-господарського штрафу є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовну заяву не визнав. У письмовому відзиві від 17.02.2022 вх. № 11847 посилається на те, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки Koegel, номерний знак НОМЕР_2 було встановлено, що навантаження на другу одиночну вісь автопоїзду становить 12,23 т при нормі 11 т., що підтверджується талоном про зважування № 253 від 19.10.2021. Оскільки вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження вказане дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого за правилами ч.4 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ повинен бути відповідний дозвіл. В даному випадку такого дозволу транспортний засіб не мав, а отже посадові особи Укртрансбезпеки мали достатньо підстав для накладення штрафу відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». На підставі викладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/906/22 та призначено судове засідання на 21.02.2022.

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено судове засідання до 14.03.2022.

Ухвалою суду від 23.05.2022 відкладено судове засідання до 29.06.2022.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився.

29.06.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.10.2021 контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на 263 км + 674 м автодороги М-18 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт від 19.10.2021 № 304319 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.6).

Також, інспекторами складено довідку від 19.10.2021 № 045719 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.7).

09 листопада 2021 року Придніпровським міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову №308220 відповідно до якої на підставі абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт до ТОВ «АГРОПРИВАТ» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.

Вважаючи протиправною постанову від 09.11.2021 №308220 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенніЗаконом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (далі - Закон №3353-XII) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (далі - Закон № 2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Підпунктом 2, 3, 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Водночас, згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно пункту 12.5 Правил №363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративно-господарська санкція застосована до позивача у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

За змістом абзацу 15 частини 1статті 60 Закону №2344-ІІІза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У межах спірних правовідносин, підставою для прийняття оскарженої постанови стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу. Відповідно до Відповідно до талону зважування від 19.10.2021 № 253 зважування було проведено о 10 год 28 хв, навантаження на вісь 2 - 12230 кг., тобто вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження на 11,18%.

Як вбачається із квитанції зважування від 19.10.2021 № 253 загальна маса транспортного засобу позивача склала 39470 кг.

Відповідно до п. 9 Розділу II Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 № 255. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 р. за № 1171/293013 (далі - Вимоги до облаштування ГІГВК). вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 %.

В даному випадку похибка вагів складає 2% від 12230 кг: 245 кг. Тобто реальне значення навантаження на вісь перебуває у межах від 11985 кг до 12475 кг.

Тобто відповідальність передбачена абзацом 15 частини першої етапі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» може бути застосована коли навантаження на вісь знаходиться у проміжку від: 12100 кг (11000+1100) до 13200 кг (11000+2200).

Отже, фактичне навантаження на вісь з урахуванням 2% похибки вагів - 11985 кг не перевищує 10% з яких наступає відповідальність за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (12100 кг).

Крім того, відповідно до технічного паспорту на ваги автомобільні 20ВА-Д-2-1WWS-0,9 рекомендована швидкість руху при зважуванні має бути від 3км/год до 5 км/год.

В свою чергу, у талоні зважування від 19.10.2021 № 253 швидкість руху транспорту значиться 1км/год.

Відтак, результати зважування є сумнівними.

Таким чином постанова Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 308220 про застосування ад.міністративно-гоеиодарського ш трафу є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В той же час, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням, оскільки пункт 19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 671.

У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №819/1381/16.

Щодо інших посилань позивача, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по спра⳥арсія Руіз проти Іспанії(Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРИВАТ (69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 32405363) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (49000 м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09.11.2021 № 308220 про застосування адміністративно- господарського штрафу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРИВАТ за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.08.2022.

Суддя Л.Я. Максименко