Рішення

від 31.07.2022 по справі 600/873/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/873/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Багіра" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Багіра" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправним тa скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 307920 вiд 03.02.2022 про застосування до приватного підприємства "Багіра" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що ним здійснюються пасажирські перевезення згідно ліцензії № 544559 від 29.06.2010.

В акті проведення перевірки вказано транспортний засіб марки YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 , однак вказаний транспортний засіб ним не використовується для здійснення пасажирських перевезень і належить зовсім іншій особі.

За наведених обставин, позивач вважає, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувану постанову.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство "Багіра", зареєстроване як юридична особа з 15.01.2001, номер запису 10381200000001384, код ЄДРПОУ 31289894. Основним видом діяльності позивача є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

30.07.2010 ПП "Багіра" видано ліцензію АВ № 544559 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", а саме: внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

18.11.2021 між Департаментом транспорту та окремих питань комунального господарства міської ради та ПП "Багіра" укладено договір № 9 про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Чернівецької міської територіальної громади.

Вказаний договір укладено на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради "Про затвердження результатів конкурсу з визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівця" від 09.11.2021 № 889/26.

Пунктом 1.4 вищезазначеного договору визначено перелік транспортних засобів, які залучаються позивачем для обслуговування маршрутів, зокрема: транспортний засіб марки YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля серія НОМЕР_2 , власником автомобіля марки YOUYI, державний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

На підставі щоденного графіку проведення рейдових перевірок від 03.12.2021 та направлення від 06.12.2021 № 015208, представниками Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (правонаступником є Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті) 08.12.2021 здійснено перевірку транспортного засобу марки YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт № 315710 від 08.12.2021.

Під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 встановлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні пасажирських перевезень приватним підприємством "Багіра". В ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт працівниками Укртрансбезпеки було встановлено, що під час здійснення пасажирських перевезень перевізник не забезпечив водія приватного підприємства "Багіра", який керував транспортним засобом YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 , реєстраційними документами на транспортних засіб.

Листом від 19.01.2022 № 3782/40/24-22 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 02.02.2022 року.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі акту № 315710 від 08.12.2021, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 03.02.2022 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 307920, відповідно до якої з приватного підприємства "Багіра" стягнуто штраф у розмірі 17000,00 грн. Вказану постанову позивач отримав 03.02.2022.

Не погоджуючись з правомірністю винесення вказаної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся із позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч. 11 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює контроль за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах; здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення № 103).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567)

Згідно п. 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ст. 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Таким чином, ст. 39 Закону № 2344-III визначено, що при здійсненні регулярних пасажирських перевезень водій автобуса повинен мати і пред`явити особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті реєстраційні документи на транспортний засіб.

З аналізу наведених норм видно, що за відсутністю документів, зокрема реєстраційних документів на транспортний засіб, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення, застосовуються адміністративно-господарській санкції.

Під час розгляду справи по суті, позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як передбачено ст. ст. 73-77 КАС України, щодо наявності на час проведення рейдової перевірки у водія транспортного засобу YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 , реєстраційних документів передбачених ст. 39 Закону № 2344-III.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як зазначено в абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів застосовується саме до перевізників.

Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону № 2344-III.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39, ст. 48 Закону № 2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення пасажирів.

Тобто, поняття "власник транспортного засобу" та "автомобільний перевізник" не є тотожними, оскільки автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не власник транспортного засобу.

Розглядом справи по суті встановлено, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 встановлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні пасажирських перевезень приватним підприємством "Багіра". Зокрема, під час здійснення пасажирських перевезень перевізник приватне підприємство "Багіра" не забезпечило водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 , реєстраційними документами на транспортних засіб.

Із змісту акту проведеної перевірки від 08.12.2021 № 315710 видно, що водій ОСОБА_2 не заперечував факт керування транспортним засобом YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 , без реєстраційних документів на вказаний транспортних засіб та надав пояснення, в яких зазначив, що всі недоліки будуть виправлені.

Під час розгляду справи по суті, позивач не заперечував, що водій ОСОБА_2 працевлаштований на приватному підприємстві "Багіра".

Судом з урахуванням письмових доказів встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля серія НОМЕР_2 , власником автомобіля марки YOUYI, державний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Тобто власником транспортного засобу марки YOUYI, державний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , яка є керівником приватного підприємства "Багіра".

Як зазначалося вище, 18.11.2021 між Департаментом транспорту та окремих питань комунального господарства міської ради та ПП "Багіра", в особі ОСОБА_1 , укладено договір № 9 про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Чернівецької міської територіальної громади.

На умовах вказаного договору, позивач, як перевізник, зобов`язувався надати безпечні і якісні транспортні послуги на маршруті № 19 « АДРЕСА_1 », із залученням для обслуговування вказаного маршруту, серед іншого, транспортний засіб марки YOUYI, номерний знак НОМЕР_1 .

Вищевикладене спростовує твердження позивача стосовно того, що транспортний засіб марки YOUYI реєстраційний номер НОМЕР_3 не використовується ним для здійснення пасажирських перевезень та належать іншій особі.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо визнання вказаного договору нечинним, нікчемним чи удаваним, тому в силу вимог ст. ст. 73 - 77 КАС України, він є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом того, що автомобільний перевізник в даному випадку є позивач, як зазначено в оскаржуваній постанові.

Таким чином, позивач здійснює перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування на території Чернівецької міської територіальної громади, а саме: на автобусному маршруті №19, та вiдповiдно до п. 1.4. Договору №9 про організацію перевезення пасажирiв на автобусних маршрутах загального користування на території Чернівецької міської територіальної громади від 18.11.2021, ним залучено до обслуговування вищевказаного маршруту транспортний засіб марки YOUYI реєстраційний номер НОМЕР_4 було

Судом також встановлено, що під час проведення відповідачем рейдової перевірки водій ОСОБА_2 , пред`явив для перевірки тимчасовий реєстраційний талон ДАН № 327961 від 21.11.2007 на транспортний засіб марки YOUYI реєстраційний номер НОМЕР_4 . Термін дії тимчасового реєстраційного талону до 21.11.2008, який виданий ПП «Багіра».

Беручи до уваги вищенаведене, суд не погоджується з доводами позивача, проте що він не є автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону № 2344-III.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Позивач під час розгляду справи по суті, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення (постанови), суд відхиляє, оскільки вони не спростовують порушення ним вимог ст. 39 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 згаданого Закону.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

позивач - приватне підприємство "Багіра" (вул. О. Кобилянської, 37/6а, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 31289894) ;

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя В.К. Левицький