Постанова

від 13.07.2022 по справі 160/112/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/112/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року (головуючий суддя Олійник В.М.)

в адміністративній справі №160/112/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернувся 05.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2021 року за №047050012656, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 згідно із ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровськійобласті зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період її навчання в Дніпродзержинському середньому профтехучилище №23 з 01.09.1983 року по 15.07.1986 рік, період роботи на Спільному підприємстві «Амінокор» (код 20299886) з 05.05.1994 року по 30.09.1996 рік, період роботи в Закритому акціонерному товаристві холдингова компанія «СІНТЕКО», код ЄДРПОУ 23364271, з 01.10.1996 року по 29.06.2002 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2. ч.2. ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту виникнення права на призначення пенсії, а саме з 26.03.2021 року;

В обґрунтування позовної заяви вказала, що 26.03.2021 року вона вперше та повторно 18.11.2021 року зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через відділ обслуговування громадян (сервісний центр), що розташований у м.Кам`янське із заявами про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах. 24.11.2021 року територіальним органом Пенсійного фонду України прийняте рішення за №047050012656 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення територіального органу Пенсійного фонду України від 24.11.2021 року за №047050012656, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 згідно із пунктом 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона звернулась за призначенням пенсії на пільгових умовах та надала всі необхідні документи, що підтверджують пільговий стаж для її призначення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2021 року за №047050012656 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2, який враховується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

період навчання в Дніпродзержинському середньому профтехучилищі №23 з 01.09.1983 року по 15.07.1986 рік;

період роботи на спільному підприємстві «Амінокор» з 05.05.1994 року по 30.09.1996 рік;

період роботи в закритому акціонерному товаристві холдингова компанія «СІНТЕКО» з 01.10.1996 року по 29.06.2002 рік.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вищевказаних періодів навчання та роботи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка навчалася з 01.09.1983 - 15.07.1986 за професією «апаратник хімічного виробництва з вмінням виконувати роботу лаборанта хімічного аналізу 2-го розряду». 15 липня 1986 року після закінчення училища позивач отримала кваліфікацію апаратник - лаборант хімічного виробництва третього розряду, що також підтверджено копією довідки №133 від 26 квітня 2021 року Кам`янського професійного ліцею та з 17 липня 1986 року була прийнята на роботу в цех флотореагентів Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» на посаду лаборанта хімічного аналізу третього розряду, яка відповідає фаху набутої нею професії, відтак суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині не зарахування до пільгового стажу періоду навчання згідно диплому № НОМЕР_1 у середньому профтехучилищу №23 з 01.09.1983 по 15.07.1986 як навчання за фахом. Щодо періоду роботи позивача з 05.05.1994 по 30.09.1996 в СП «Амінокор» на посаді лаборанта хіманалізу 4 (четвертого) розряду та періоду роботи в ЗАТ ХК «СІНТЕКО» на посаді лаборанта хіманалізу 4 розряду виробництва інгібіторів корозії з 01.10.1996 по 29.02.2002, то суд зазначив, що наказом Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» від 04.05.1994 року №306 «О создании СП «Аминокор» (назва російською мовою у відповідності до тексту наказу), який був виданий на підставі наказу Фонду державного майна України від 16.03.94 року №134, на базі цеха флотореагентів Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» було утворене спільне українсько-російське підприємство - СП «Амінокор». З 05 травня 1994 року (запис.№5 трудової книжки) позивача було прийнято на роботу по переведенню до СП «Амінокор» лаборантом хіманалізу 4 (четвертого) розряду, де вона працювала до 30.09.1996 року. За даними відділу державної юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради (лист від 30.11.2021 №22-К) скасування (ліквідація) підприємства відбулось - 07.11.2002 року внаслідок визнання зазначеного підприємства банкрутом та затвердження ліквідаційного балансу рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області 26.05.2000 по справі Б/15-236/98. Відповідно до листа управління Кам`янської міської ради щодо отримання документів по СП «Амінокор» було отримано відповідь за №К-1640/03-09 від 30.11.2021 року щодо відсутності можливості надати документи для підтвердження пільгового стажу позивача через те, що накази з особового складу, основної діяльності, атестації робочих місць, відомості нарахування заробітної плати робітникам підприємства на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради не передавались. Суд зазначив, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера. Витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування та надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо визнання протиправною відмови відповідача у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових та зобов`язав відповідача зарахувати позивачці, в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 періоди: період навчання позивача в Дніпродзержинському середньому профтехучилище №23 з 01.09.1983 року по 15.07.1986 рік; період роботи на спільному підприємстві «Амінокор» з 05.05.1994 року по 30.09.1996 рік; період роботи в закритому акціонерному товаристві холдингова компанія «СІНТЕКО» з 01.10.1996 року по 29.06.2002 рік, а також зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.11.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Заява від 18.11.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відпрацьовувалась по принципу єдина черга та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України іншої області. Відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність необхідного пільгового стажу. За матеріалами відмовної пенсійної справи загальний стаж Позивачки складає: 27 років 02 місяці, 27 днів, у т. ч. пільговий стаж за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-ІУ складає 07 років 09 місяців 19 дів. Вік заявниці на день звернення 53 роки 08 місяців 23 дні. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 24.11.2021 № 047050012656, було повідомлено, що за доданими документами до заяви від 18.11.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 до страхового стажу роботи зараховані всі періоди, до пільгового стажу роботи не зараховано навчання згідно диплому № НОМЕР_1 у середньому профтехучилищу № 23 з 01.09.1983 по 15.07.1986, як навчання за фахом, оскільки за записами диплому заявниці присвоєно кваліфікацію апаратник-лаборант хімічного виробництва, що не відповідає назві посади на виробництві (лаборант хімічного аналізу 3-го розряду в цеху флотореагентов). Крім того, не підтверджується передбачені законодавством умови для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 05.05.1994 по 29.06.2002. Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 17.07.1986 в спірні періоди працювала з 05.05.1994 по 30.09.1996 як лаборант химанализа 4-го розряда на Совмесном предприятии Аминокор, уволена по ст. 36 п. 5 КзоТ України по переводу в АОЗТ Синтеко (мовою оригіналу); з 01.10.1996 по 29.06.2002 працювала як лаборант химанализа 4-го розряда производства генчибиторов коррозии в АОЗТ Синтеко, уволена по ст. 38 КзоТ України по собственному желания по уходу за двумя детьми до достижения ими 14 лет с занимаемой должности (мовою оригіналу). Як вбачається з наказу Дніпродзержинське виробниче об`єднання Азот від 04.05.1994 № 306, Спільне підприємство Амінокор створено на базі цеха флотореангентов. Так, позивачка влаштована на створене підприємство 05.05.1994. При цьому, як свідчить надані нею документи, а саме-трудова книжка, архівна довідка від 11.10.2021 № К-1473/03-09, відсутня інформація про роботу в шкідливих умовах праці, не зазначено цех, відомості щодо атестації робочого місця. Позивачка надає для підтвердження атестації робочого місця у спірні періоди роботи з 05.05.1994 по 30.09.1996 Наказ від 18.07.1994 №446, виданий Дніпродзержинським виробничим об`єднанням АЗОТ, про проведення первинної атестації робочих місяць на роботах зі шкідливими умовами за Списком № 2, у тому числі на посаді лаборанта хімічного аналізу цеху флотореангентов, однак в цей період ОСОБА_1 працювала на Спільному підприємстві Амінокор. Стосовно спірного періоду роботи з 01.10.1996 по 29.06.2002 на посаді лаборанта химанализа 4-го розряда производства генчибиторов коррозии в АОЗТ Синтеко(мовою оригіналу) відповідач зазначив, що позивачка не надавала до Головного управління Пенсійного фонду документи, які б підтверджували право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 за вказаний період. Зауважує, що при розгляді справи судом не враховано що заява ОСОБА_1 від 18.11.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 не була предметом розгляду Головного управління Дніпропетровської області. Рішення про відмову в призначенні пенсії від 24.11.2021 №047050012656 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України іншої області. Отже, вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування до пільгового стажу період роботи на спільному підприємстві Амінікрон з 05.05.1994 по 30.09.1996 та період роботи в закритому акціонерному товаристві холдингова компанія СІНТЕКО з 01.10.1996 по 29.06.2002 до пільгового стажу за Списком №2, який враховується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в адміністративному судочинстві є передчасними та задоволенню не підлягають.

В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується.

Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця позивачки в період з 05.05.1994 по 30.09.1996 не може бути підставою для не зарахування цього стажу роботи як пільгового за Списком №2, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а. Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 посаду позивачки в АТЗТ ХК «Сінтеко» на час її роботи на підприємстві було віднесено до Списку №2.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

26.03.2021 року, по досягненню 53-річного віку, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.04.2021 року №047050012656 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 20).

У вказаному рішенні визначено, що згідно наданих документів про стаж (свідоцтво про народження дитини, трудова книжка) загальний стаж складає 10 років 08 місяців 05 днів.

До стажу не враховано період навчання 01.09.1983-15.07.1986, оскільки прізвище в дипломі не відповідає прізвищу в свідоцтві про шлюб.

Довідка про заробітну плату №63 від 23.02.2021 року потребує уточнення відповідною довідкою, оскільки прізвище в довідці не відповідає прізвищу в свідоцтві про шлюб.

До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно пільгових довідок №018-1-249 від 24.03.2021 року та 0148-1-250 від 24.03.2021 року, №018-1-251 від 24.03.2021 року, оскільки відсутня довіреність на І.В.Іларіошина - заступника голови правління АТ "Дніпроазот" та прізвище в пільгових довідках не відповідає прізвищу у свідоцтві про шлюб.

Враховуючи викладене позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 29.09.2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - задоволено та встановлено:

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 , яка видана на ім`я " ОСОБА_2 ".

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 диплому серії № НОМЕР_1 від 15.07.1986 року виданого на ім`я " ОСОБА_3 ".

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про заробітну плату №63 від 23.02.2021 року виданої АТ "Дніпроазот" на ім`я ОСОБА_3 .

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пільгових довідок №018-1-249 від 24.03.2021 року та 0148-1-250 від 24.03.2021 року, №018- 1-251 від 24.03.2021 року виданих АТ "Дніпроазот" на ім`я ОСОБА_3 .

18.11.2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням про відмову у призначенні пенсії №047050012656 від 24.11.2021 (а.с. 19) позивачку повідомлено, що необхідний страховий стаж згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 25 років. Страховий стаж особи 27 років 2 місяці 27 днів.

Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і становить 10 років. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на І рік за кожні 2 роки такої роботи.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви: пільговий стаж особи становить 7 років 9 місяців 19 днів, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу не зараховано навчання згідно диплому № НОМЕР_1 у середньому профтехучилищу №23 з 01.09.1983 по 15.07.1986 як навчання за фахом, оскільки за записами диплому заявниці присвоєно кваліфікацію апаратник-лаборант хімічного виробництва, що не відповідає назві посади на виробництві.

Особа матиме право на пенсійну виплату відповідно до пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Список №2 після досягнення 57 років з 26.02.2025 (а.с. 19).

Позивачка вважає протиправним Рішення відповідача №047050012656 від 24.11.2021 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та не зарахування відповідачем до страхового стажу періодів роботи за Списком №2.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07. 2003 року №1058-ІУ.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ст.5).

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІУ) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині 4 цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після "досягнення ними такого віку: 53 роки - з 1 жовтня 1967року по 31 березня1968 року

Згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (№1058-ІУ) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачка досягла віку 53 років.

За даними трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 загальний трудовий стаж становить 27 років 2 місяці та 29 днів, який складається з наступних періодів (а.с. 25-26):

01.09.1983 - 15.07.1986 - навчання в Дніпродзержинському СПТУ №23;

17.07.1986 - 04.05.1994 - робота в Дніпродзержинському виробничому об`єднанні «АЗОТ» на посаді лаборанта хімічного аналізу третього розряду в цеху флотореагентів;

05.05.1994 - 30.09.1996 - робота в СП «Амінокор» на посаді лаборанта хіманалізу 4 (четвертого) розряду;

01.10.1996 - 29.06.2002 - робота в АТЗТ Холдингова компанія «СІНТЕКО» на посаді лаборанта хіманалізу 4 розряду виробництва інгібіторів корозії.

09.07.2002 - 03.07.2003 - перебувала на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості;

30.12.2010 - 31.05.2018 - робота у ФОП ОСОБА_4 на посаді адміністратора спортивно-оздоровчого комплексу;

14.06.2018 - 17.06.2018 - перебувала на обліку у Кам`янському міському центрі зайнятості.

Матеріали справи містять рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 29.09.2021 року, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту задоволено, встановлено (а.с. 21-22):

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 , яка видана на ім`я " ОСОБА_2 ".

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 диплому серії № НОМЕР_1 від 15.07.1986 року виданого на ім`я " ОСОБА_3 ".

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про заробітну плату №63 від 23.02.2021 року виданої АТ "Дніпроазот" на ім`я ОСОБА_3 .

- факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пільгових довідок №018-1-249 від 24.03.2021 року та 0148-1-250 від 24.03.2021 року, №018- 1-251 від 24.03.2021 року виданих АТ "Дніпроазот" на ім`я ОСОБА_3 .

Отже, зазначеним рішення суду встановлено факти, які викликали у відповідача сумніви щодо певних періодів трудового стажу позивачки.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про спростування записів, що містяться в трудовій книжці позивачки, отже трудова книжка позивачки є достатнім та належним доказом що підтверджує стаж роботи позивачки.

Щодо включення періоду навчання позивача в Дніпродзержинському СПТУ №23 з 01.09.1983 по 15.07.1986 до пільгового стажу для призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту» №103/98-ВР первинна професійна підготовка це здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо- кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до професійно- технічних навчальних закладів належать, зокрема, професійно-технічні училища відповідного профілю та навчально-курсовий комбінат.

Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

За приписами статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВРчас навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно наданого позивачем диплому №315568 вбачається, що вона навчалася з 01.09.1983 - 15.07.1986 за професією «апаратник хімічного виробництва з вмінням виконувати роботу лаборанта хімічного аналізу 2-го розряду».

15 липня 1986 року після закінчення училища позивач отримала кваліфікацію апаратник - лаборант хімічного виробництва третього розряду, що також підтверджено копією довідки №133 від 26 квітня 2021 року Кам`янського професійного ліцею та з 17 липня 1986 року була прийнята на роботу в цех флотореагентів Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» на посаду лаборанта хімічного аналізу третього розряду, яка відповідає фаху набутої нею професії.

З урахуванням викладених обставин справи та долучених доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача в частині не зарахування до пільгового стажу періоду навчання згідно диплому № НОМЕР_1 у середньому профтехучилищу №23 з 01.09.1983 по 15.07.1986 як навчання за фахом.

Щодо періоду роботи позивачки з 05.05.1994 по 30.09.1996 в СП «Амінокор» на посаді лаборанта хіманалізу 4 (четвертого) розряду та періоду роботи в ЗАТ ХК «СІНТЕКО» на посаді лаборанта хіманалізу 4 розряду виробництва інгібіторів корозії з 01.10.1996 по 29.02.2002, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Наказом Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» від 04.05.1994 року №306 «О создании СП «Аминокор» (назва російською мовою у відповідності до тексту наказу), який був виданий на підставі наказу Фонду державного майна України від 16.03.94 року №134, на базі цеха флотореагентів Дніпродзержинського виробничого об`єднання «АЗОТ» було утворене спільне українсько-російське підприємство - СП «Амінокор».

З 05 травня 1994 року (запис.№5 трудової книжки) позивачку прийнято на роботу по переведенню до СП «Амінокор» лаборантом хіманалізу 4 (четвертого) розряду, де вона працювала до 30.09.1996 року.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442, та розробленими на виконання цієї постанови.

За даними відділу державної юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам`янської міської ради (лист від 30.11.2021 №22-К) скасування (ліквідація) підприємства відбулось - 07.11.2002 року внаслідок визнання зазначеного підприємства банкрутом та затвердження ліквідаційного балансу рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області 26.05.2000 по справі Б/15-236/98.

В силу листа управління Кам`янської міської ради щодо отримання документів по СП «Амінокор» було отримано відповідь за №К- 1640/03-09 від 30.11.2021 року щодо відсутності можливості надати документи для підтвердження пільгового стажу позивача через те, що накази з особового складу, основної діяльності, атестації робочих місць, відомості нарахування заробітної плати робітникам підприємства на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради не передавались.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10.

Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".

Відповідності до п.2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на роботодавця, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути підставою для позбавлення особи права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до розділів III, IV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

При цьому витребування та перевірка первинних документів є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.

Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 , в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах спірні періоди, а саме:

- період навчання позивача в Дніпродзержинському середньому профтехучилище №23 з 01.09.1983 року по 15.07.1986 рік;

- період роботи на спільному підприємстві «Амінокор» (код ЄДРПОУ 20299886) з

05.05.1994 року по 30.09.1996 рік;

- період роботи в закритому акціонерному товаристві холдингова компанія «СІНТЕКО»

(код ЄДРПОУ 23364271) з 01.10.1996 року по 29.06.2002 рік.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивачем не оскаржується, тому апеляційний перегляд судового рішення в цій частині не здійснювався.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 14.07.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 21.07.2022.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова